Останні кілька місяців, на тлі очікуваних поставок техніки Києву, в мережі постійно і досить активно обговорюється можливий український контрнаступ. Військові експерти прогнозують, коли ЗСУ його розпочнуть і які території звільнятимуть насамперед. «Новини Донбасу» зібрали думки західних та українських аналітиків, а також деяких пропагандистів, які моделюють різні варіанти розвитку подій.
На думку засновника ПВК «Вагнера» Євгена Пригожина, Київ наступатиме буквально на наступному тижні, 2 травня. Таку точну дату він пов'язує нібито з тим, що Україна таким чином намагатиметься зіпсувати Росії 9 травня. Проте навряд чи ЗСУ почнуть контратаку чітко у визначений день і час, як зробила РФ 24 лютого 2022 року. До того ж, звільнення територій є великою операцією, яка коштуватиме величезних ресурсів, у тому числі людських. Починати її просто, щоб зробити на зло Кремлю, — це означає применшувати серйозність контрнаступу. Зайвий ажіотаж навколо нього вже зробив майбутні атаки ЗСУ чи не вірусними. У свідомості багатьох українців Росія вже переможена, а всі захоплені території відбиті.
Експерти питання про те, коли стартує контрнаступ, вважають досить безглуздим. Адже спрогнозувати це практично неможливо. Незважаючи на те, що в мережу були злиті секретні документи Пентагону, навіть вони особливо не прояснили, коли ЗСУ підуть в атаку і куди. Тому щодня з'являються нові й нові версії. Частина аналітиків впевнена, що все почнеться у травні, коли ґрунт просохне після дощів. Інша частина робить ставку на літо, коли до України приїде нова сучасна техніка. Проте все це нагадує ворожіння на кавовій гущі. Насправді, як сказав секретар РНБО Олексій Данилов, точну інформацію про контрнаступ знають щонайбільше п'ять осіб. А прессекретарка Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк заявила, що процес звільнення територій уже розпочався. Щоправда, поки що він іде «маленькими кроками», які далекі від великої битви, яку пророкує голова української розвідки Кирило Буданов.
Останні події на лівому березі Херсонської області нібито натякають, звідки розпочнеться контрудар. Українська сторона закликає зберігати інформаційну гігієну, але, наприклад, на картах ресурсу Deepstate невелику прибережну смугу вздовж Дніпра навпроти Херсона вже пофарбовано, як сіру зону. Проросійські блогери частково підтверджують: ЗСУ мали там певні успіхи. Наприклад, власник телеграм-каналу Moscow calling Андрій Куршин пише, що Україна взяла під контроль низку островів у долині Дніпра. При цьому, на його думку, загрози це не несе, тому що російська оборона базується на Олешках та Голій Пристані. Проте, якщо Києву вдасться закріпитися на лівому березі, позбутися ЗСУ окупантам буде непросто. Так вважає пропагандист Герман Куликовський — творець телеграм-каналу «Старше Эдд».
«З урахуванням того, що противник сидить на правому, високому березі, спроба просто підійти туди піхотою може призвести до великих втрат. Профільні інструменти є — бомби, у тому числі керовані, і вони вже застосовуються, і артилерія — але їй потрібне нормальне управління, яке дозволяє розвідгрупі, яка виявила супротивника, оперативно викликати вогонь не через п'ять інстанцій та години очікування», — пише він.
Зважаючи на ці переваги, український військовий експерт Олександр Коваленко вважає лівобережжя Херсонщини одним із ймовірних плацдармів для контрнаступу. На його думку, там події можуть розвиватись досить непередбачувано.
«Росіяни, як ми бачимо, не готові відбивати дії невеликих диверсійно-розвідувальних груп сил оборони України на лівому березі. Виникає питання: "А якщо це будуть не просто диверсійно-розвідувальні групи, а якийсь більший підрозділ зовсім іншого призначення, з іншими завданнями, чи зможуть вони відбити таке проникнення?". На лівобережжі Херсонщини присутність російського контингенту за якістю не найкраща. Якщо Запорізьку область звільнять, то вони виявляться в оточенні», — коментує «Новинам Донбасу» Олександр Коваленко.
Тренування українських військових. Фото: Оперативне командування «Південь»
Експерт упевнений: якщо ЗСУ почнуть просуватися у Запорізькій області, Росія зробить черговий «жест доброї волі» та виведе свої війська з лівого берега Дніпра. Херсонський напрямок — це найкоротший шлях до Криму. Якщо теоретично ЗСУ візьмуть його як пріоритетне, можна говорити про те, що логістика російської армії буде істотно порушена. Навіть не звільнивши півострів, але перерізавши дві траси, що йдуть від Джанкоя, путінське угруповання змушене буде насичувати свої підрозділи лише зі сходу — з боку Ростовської області. Щодо самого Криму, то ще до 2023 року експерти здебільшого схилялися до того, що півострів Росія так просто не віддасть. Тому, найімовірніше, він повернеться в Україну дипломатичним, а не військовим шляхом. Зараз, особливо після серії вибухів, спрямованих на руйнування залізничної інфраструктури в окупованому Джанкої, дедалі частіше звучить інша думка.
«Наслідки удару свідчать про результативний каскадний характер планування подальшої деокупації Криму, де першим етапом є завдання точкових ударів саме по військовій інфраструктурі ворога. Зокрема, із використанням БПЛА. Якщо раніше Крим планували звільняти виключно дипломатичним шляхом, то зараз це лише військовий характер», — вважає військовий експерт Дмитро Снєгірьов.
Другий варіант можливого удару, який передусім прогнозує російська сторона, — це запорізький напрямок. Тут досить розвинений партизанський рух. 27 квітня в окупованому Мелітополі внаслідок вибуху загинув начальник відділу поліції, призначений Росією. Відповідальність за це взяли саме партизани. Також, за даними z-каналів, ЗСУ вже готуються до удару і нібито вже перекидають особовий склад і техніку через міст Преображенського, який з'єднує Хортицю з Запоріжжям, у бік Орєхова.
«Після закінчення роздоріжжя можна очікувати наступальної активності противника в напрямку на Пологи, Токмак і Василівку плюс, можливо, повторяться спроби висадити десант у Енергодара, Нової Каховки та Олешок», — аналізує пропагандист Борис Рожин.
Мета таких маневрів, за словами кремлівських «військоров», — дійти до Азовського узбережжя та розрізати російське угруповання навпіл.
«Швидше за все, один із основних ударів буде на запорізькому напрямку через Токмак між Мелітополем та Бердянськом без заходу до цих міст. До Азовського моря з метою відрізати сухопутний коридор до Криму», — вважає колишній «заступник міністра інформації» угрупування «ДНР» Данило Безсонов.
Пропаганда визнає: перерізання цього коридору частково зруйнує оборону окупаційних військ. Наразі путінська армія в тому ж Мелітополі може забезпечуватись і через Крим, і з Ростовської області. Крім того, якщо Україна дійде до моря, ЗСУ зможуть більш ефективно знищувати позиції противника на півдні. Військовий експерт Дмитро Снєгірьов називає цей напрямок одним із найімовірніших для контрудара. На його думку, Києву потрібно дійти до Волновахи Донецької області, яка служить путінським військам важливим логістичним вузлом. Тому ЗСУ можуть створити осередок напруги саме там. У свою чергу Олександр Коваленко розглядає різні варіанти можливого просування ЗСУ у Запорізькій області. Усі вони – за основними логістичними артеріями — з виходом на Василівку, Токмак, Мелітополь.
Вогонь із артилерії. Фото: Генеральний штаб ЗСУ
«Основний плюс цієї ситуації полягає в тому, що, мабуть, у Запорізькій області — одне з найменш, скажімо так, оснащених комплектацією угруповань (російської армії — ред.). А мінус полягає в тому, що вони там звели надто багато ліній оборони, фортифікаційних споруд, накопали окопів. Тут багато залежить від того, який буде обраний сценарій для контрнаступу. Також мінус у тому, що у них є авіаційна група, яка може надавати підтримку в обороні. Наразі ми бачимо, якою проблемою стало застосування росіянами плануючих бомб. Якщо не буде вирішено проблему з подоланням їхньої лінії оборони та проблему з авіацією, то можна говорити, що запорізький напрямок не найперспективніший», — вважає Коваленко.
До речі, про те, що Україна може розпочати контрнаступ уздовж берегової лінії Азовського моря, пише і The New York Times із посиланням на офіційних осіб США.
Щодо луганського напрямку, то пропагандисти стверджують: зараз там ініціатива на боці путінської армії. Окупанти побічно натякають на плани подальшого просування у бік Харківської області з метою повернути під свій контроль звільнений Куп'янськ. За їхніми словами, співвідношення сил тут приблизно одне до одного. Наразі на сватівському напрямку нібито йдуть позиційні бої у лісовому масиві на захід від Кремінної та в районі села Макіївка.
Водночас українські військові експерти впевнені: ймовірність контрнаступу на Луганщині досить висока. При цьому аналітики підтверджують: скупчення військ, концентрація сил та засобів Росії там справді дуже серйозна. Крім того, на цьому напрямі багато залежить від погодних умов.
«Там місцевість залежить від погодних умов. Якщо йдуть дощі, то ґрунти просто не дозволяють повноцінно контрнаступати. З іншого боку, там основна лінія оборони по Р 66 (траса Р 66 проходить територією Луганської області через Сватове — Кремінну — Рубіжне — Сєвєродонецьк — Лисичанськ — Луганськ — ред.) йде, і якщо вона буде прорвана, то в них просто не буде можливості утримувати в обороні Збройні сили України. Якось гальмувати, перебуваючи в обороні, фактично до Старобільська. У них буде обвал до Старобільська, по суті, усієї їхньої оборони та втрата всіх цих територій, а можливо, навіть і далі», — аналізує Коваленко.
Звільнення аж до Старобільська означає деокупацію досить великої частини територій Луганської області, захоплених після 24 лютого 2022 року.
БМП Bradley, які США передали Україні для контрнаступу. Фото: Міноборони України
Про змінну місцевість, але як недолік не для ЗСУ, а для окупаційної армії говорить «Новинам Донбасу» військовий експерт Роман Світан.
«Є ліси, в основному, в районі Кремінної та в районі Куп'янська у бік Валуєк. Частина все-таки це поля. Такий змінний ландшафт утримувати дуже складно в режимі оборони, тому що практично відкопати реальний, хороший укріпрайон там неможливо за рахунок води. Дуже близько вода. Тому утримують лінію оборони росіяни між річкою Красна та трасою Р 66. Там такі височини, і вони їх використовують, намагаються втриматися принаймні в цьому районі», — каже Роман Світан.
Він наголошує: поки що ЗСУ, як і путінська армія, перебувають тут у режимі оборони. При цьому, вздовж доріг з твердим покриттям, припустимо, у бік Сватового українські військові можуть рухатися і це набагато простіше, звичайно, якщо ця фраза може бути застосована до військових дій.
Читайте також:
Військові експерти, яким довіряють українціУсі перелічені варіанти експерти вважають реалістичними. Водночас, на думку аналітиків, Донецька область не може бути плацдармом для контрнаступу. Зараз, з огляду на бої в районі Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки, ЗСУ насамперед займають тут оборонні позиції, стримують окупантів та максимально знекровлюють їх. З огляду на характер боїв, у цьому напрямі можна говорити хіба що про контратаки. А атаки та контрнаступ — це різні речі.
Тим часом західні аналітики моделюють навіть найнеймовірніші варіанти українського контрудара. Наприклад, The Washington Post, посилаючись на українського військового з полку «Азов», пише, що Київ може повторити тактику Першої чеченської війни, коли сили Чечні захоплювали невеликі міста на півдні Росії. Потім їх використовували як торг для повернення своїх територій. «Азовець» припускає, що ЗСУ можуть робити те саме. Йдеться, мабуть, про південь Білгородської області.
Проте який би Україна не обрала варіант, європейські чиновники, яких цитують західні медіа, впевнені: шансів на те, що Путін відступить після контрнаступу, практично немає. Українські офіційні особи, в свою чергу, налаштовані досить позитивно.