Після загибелі Євгена Пригожина не припиняються дискусії щодо того — яка ж подальша доля очолюваної ним приватної військової компанії «Вагнер». Влада Великої Британії має намір визнати її терористичною і заборонити. Очікується, що документ набуде чинності 13 вересня. Очільниця британського міністерства внутрішніх справ заявила, що ПВК — «військовий інструмент насильства і руйнування» путінської Росії, а її діяльність в Україні та країнах Африки, як і раніше, становить «загрозу глобальній безпеці». «Новини Донбасу» зібрали дані про ПВК «Вагнер» і думки стосовно того, що може чекати цю структуру надалі.
Згідно з інформацією з відкритих джерел, ПВК «Вагнер» (вона ж — група Вагнера) — збройне формування, створене в РФ у 2013-му році на основі так званого «Слов'янського корпусу» для участі у збройних конфліктах, зокрема на території інших держав, без залучення регулярних військ.
Склад ПВК формують російські та іноземні найманці, колишні військові, засуджені злочинці. Засновником угруповання був Євген Пригожин, а командиром — Дмитро Уткін із позивним «Вагнер», який також загинув після катастрофи бізнес-джета у Тверській області.
Точна кількість найманців ПВК невідома. Чисельність особового складу, який був задіяний у бойових діях в Україні, могла сягати до 50 000 осіб, про що йшлося у звіті військової розвідки Міноборони Великої Британії від 20 січня поточного року.
«Вагнерівці» із Пригожиним на Донбасі. Фото: «РИА Новости»
За оцінками США, на середину лютого 2023 року кількість втрат бойовиків в Україні становила близько 30 000 осіб, з яких близько 9 000 вбили.
Низка країн визнала угруповання міжнародною злочинною, терористичною організацією. Її внесли до санкційних списків США, Євросоюзу, Японії. У січні поточного року Мінфін Сполучених Штатів оголосив ПВК транснаціональною злочинною організацією, а в лютому Верховна Рада України — міжнародною злочинною організацією.
Відомо, що з весни 2014-го року «вагнерівці» діяли в інтересах Росії на території Донецької, Луганської областей і в Криму. Після повномасштабного вторгнення РФ до України — брали участь у бойових діях на боці російських окупантів. Найбільше «відзначилися» у штурмах Бахмута, Соледара Донецької області. Після початку війни «Вагнер» називали чи не найбільш боєздатною силою Росії.
Примітно, що й фінансували формування з російського бюджету. Це підтвердив глава Кремля Путін. У червні поточного року він уперше визнав, що на спонсорство компанії виділяли сотні мільярдів рублів.
ПВК діяла в координації із силовими структурами Росії як паралельне або тіньове збройне формування, яке складно притягнути до будь-якої відповідальності.
За збройної, фінансової підтримки Кремля найманці виконували завдання в Судані, Лівії, Центральноафриканській Республіці, брали участь у війні в Сирії.
Московські куратори завжди позбуваються своїх «неслухняних ляльок», зазначив представник політцентру легіону «Свобода Росії» Олексій Барановський, коментуючи ліквідацію верхівки ПВК. І це, вважає він, черговий сигнал, що так буде з усіма.
«Вагнер» обезголовлений. Структура потихеньку буквально на наших очах, зараз утилізується. Не буде ніяких других походів ні на Москву, ні на Мінськ, ні куди завгодно», — сказав Барановський.
І звернув увагу, що у компанії була рада командирів — її також фактично знищено, оскільки частина людей була у другому літаку.
«Ми пам'ятаємо, коли пригожинський лайнер впав, паралельно летів другий «вагнерівський» літак, де були й інші командири. За нашою інформацією, їх зняли з цього другого рейсу. Зараз незрозуміло, хто де перебуває. Як свого часу зник Суровікін, так і зникла частина командирів «Вагнера». Пригожин, Уткін ліквідовані, частина командирів зникла. І, власне, ради не існує», — зазначив Барановський.
Найманці, які залишилися в Білорусі після невдалого заколоту, ймовірно, намагатимуться покинути її територію. Деякі з них спробують втекти за кордон, інші можуть приєднатися до російської армії, вважає експерт з питань національної безпеки Іван Варченко. При цьому він не виключає: знайдуться й ті, хто вирішить організувати другий похід на російську столицю.
«Вони — учасники походу на Москву. Вони пам'ятають, якими оплесками їх зустрічали. Я думаю, ці істоти розуміють, що похід на Берлін вони не можуть повторити, але точно спробують повторити похід на Москву. Це абсолютно закономірний підсумок», — вважає Варченко.
Бойовики ПВК «Вагнер» у Білорусі. Фото: Міністерство оборони Білорусі
«Вагнер» як приватна військова компанія в Росії перестала існувати вже давно — за два-три тижні після червневого заколоту Пригожина, каже директорка фонду «Русь сидящая» Ольга Романова.
«Так, він залишився в Африці і в Білорусі. У Білорусі, я нагадаю, він залишився як освітня компанія, а в Африці його заміщають інші приватні компанії, що співпрацюють із Міноборони РФ, власне і саме міністерство», — сказала Романова.
За її словами, в угруповання зовсім немає грошей. Зокрема на поточні виплати — пораненим, підтримку сімей загиблих.
«Виплати всі припинені. І, судячи з усього, йдеться про припинення взагалі всіх виплат усім завербованим «вагнерівцям». Ба більше, є інформація про можливе повернення коштів (стягнення раніше виділеного фінансування — ред.). Я не дуже сильно здивуюся, якщо вони спробують повернути гроші назад», — поділилася думкою Романова.
Низка аналітиків вважає, що з учасників угруповання, які залишилися в Африці, можуть створити нову приватну військову компанію.
«Із них, імовірно, створять якесь нове формування, дадуть їм нового начальника, скажімо так, уже підконтрольного Кремлю. І, відповідно, вони будуть там продовжувати діяти», — вважає експерт Ян Матвєєв.
Бойовики ПВК «Вагнер» в Африці. Фото: «Військова справа»
Деякі аналітики вважають, що залишки «вагнерівців» можуть влити в нову потужну приватну військову компанію, яка замінить стару. Серед можливих називають ПВК «Редут», представники якої вже виявили бажання замінити «Вагнер». Це угруповання найманців безпосередньо підпорядковується російській військовій розвідці.
Видання Bloomberg, посилаючись на свої джерела, пише, що всю мережу ПВК «Вагнер» за кордоном тепер має намір контролювати Путін. Вона, мовляв, має перейти під «російське військове командування», що «покладе край схемі», яка дала змогу главі Кремля стверджувати, що він не причетний до злочинів найманців.
За даними видання, близько 2 000 бойовиків у Лівії відповідають за захист великих енергетичних об'єктів, які контролює командувач Лівійської національної армії Халіфа Хафтар. Ще стільки ж найманців у ЦАР, починаючи з 2018 року, підтримують уряд Фостена-Арканжа Туадери і контролюють великий золотий рудник.
Є дані про те, що в ПВК «Вагнер» своїм бійцям уже запропонували знайти іншу роботу через конкуренцію з Міноборони і Росгвардією. Так, видання «Важные истории» пише, що про це йдеться у відповідному аудіозверненні, яке поширили у чатах бойовиків. Нібито брати участь у «СВО» їх не пускають, а в Африку і на Близький Схід намагаються увійти Міноборони і Росгвардія з аналогічною діяльністю».
«Важные истории» повідомляють, що незадовго до катастрофи рейсу Пригожина Міноборони РФ почало набір бійців в Африку через свої підконтрольні ПВК. В Африку хотіли завести створену «главою» анексованого Криму Сергієм Аксьоновим компанію «Конвой» — її очолює Костянтин Пікалов, колись «права рука» Пригожина. Крім того, готуватися до заходу на континент почала «Редут» (її пов'язують з олігархом Геннадієм Тимченком).