Електронний реєстр військовозобов'язаних в Україні: для чого створено і чи будуть онлайн-повістки

В Україні запускають Єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг», щоб спростити процес мобілізації. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, база заповнена на понад 90% і доповнюється новою інформацією. Як працює електронний реєстр і чи будуть українці отримувати повістки онлайн — у матеріалі «Новин Донбасу».

Як працюватиме реєстр призовників «Оберіг»

Над створенням бази працюють уже давно і вона не є чимось новим, оскільки Закон про єдиний електронний реєстр було ухвалено ще у 2017-му. Формально його запустили в березні 2022 року, але дані не були внесені в повному обсязі. 

Новий очільник Міноборони України Рустем Умєров заявив, що необхідно цифровізувати всі процеси і запустити єдиний реєстр призовників, який унеможливить будь-які корупційні ризики. 

«Усе, що можна оцифрувати, потрібно оцифрувати. Уся інформація про воїна має бути в digital: електронний військовий квиток, цифровізація ЛКК і госпіталів, електронний журнал, звіт для військових», — акцентував міністр.

У вересні поточного року у Верховній Раді зареєстрували законопроект «Про Єдиний реєстр військовозобов'язаних» №10062.

Також у документі пропонується розширити перелік персональних даних про людину — внести до бази номери телефонів, адреси електронної пошти, відомості про ціль виїзду за межі країни, володіння іноземними мовами, посвідчення водія тощо.

Які дані зберігатимуться у реєстрі військовозобов'язаних?

До електронної бази вноситься персональна та службова інформація про призовників, військовозобов'язаних і резервістів, необхідна для взяття на облік, отримання статусу учасника бойових дій (УБД) або статусу непридатного до служби.

До персональних даних належать:

• прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, стать;
• місця проживання та перебування;
• відомості про батьків (усиновителів), опікунів;
• про сімейний стан і членів сім'ї;
• реквізити паспорта громадянина України та закордонного паспорта;
• відомості про громадянство; 
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).
• про документи, що підтверджують смерть особи або визнання її зниклою безвісти;
• дані щодо визнання особи недієздатною;
• про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• оцифрований образ обличчя людини;
• дані про дату виїзду за межі України та повернення;
• про освіту та спеціальність;
• відомості про те, чи придатна людина для військової служби;
• інформація щодо притягнення до кримінальної відповідальності, наявність чи відсутність судимості, про розгляд судом кримінальної справи, вирок.

Службова інформація:

• відомості про виконання військового обов'язку (проходження військової служби; участь у бойових діях; участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки; виконання військового обов'язку в запасі);
• військово-облікові ознаки (військове звання; військово-облікова спеціальність; рівень військової освіти; категорія запасу; державні нагороди; спортивні розряди; група крові та резус-фактор тощо).

У системі формується окремий номер на кожного зареєстрованого. Очікується, що за допомогою бази можна буде поставити чоловіка на військовий облік без його особистої явки до територіального центру комплектування (ТЦК, колишній військкомат — ред.).

Для формування бази використовують:

• дані реєстру виборців України — Центральна виборча комісія мала надати Міноборони інформацію про всіх громадян 18-60 років (за винятком даних про не військовозобов'язаних осіб).
• відомості з баз інших держорганів: Нацполіції, Державної судової адміністрації, Офісу генпрокурора, Пенсійного фонду, МОЗ, Міносвіти, Держприкордонслужби, Державної податкової, міграційної служби.

Як перевірити себе у е-реєстрі?

Згідно з наказом Міноборони №94, призовники, військовозобов'язані та резервісти мають право отримати інформацію про своє включення до реєстру та внесені до нього персональні дані.

Для цього потрібно подати письмовий запит до органу ведення реєстру — ТЦК, Центрального управління СБУ та регіональних органів, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки.

У запиті необхідно вказати: прізвище, ім'я та по батькові; місце проживання/перебування; реквізити документа, що посвідчує особу. Відповідь на запит мають надати впродовж 10 календарних днів. 

У перспективі ж інформацію про включення до електронної бази можна буде отримати через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.

Український військовий. Фото: Генеральний штаб ЗСУ

«Ловити ухилянтів» і систематизувати дані — для чого потрібен е-реєстр

Серед цілей створення електронної бази виділено наступні: 

1. Ведення військового обліку громадян України.
2. Забезпечення комплектування Збройних сил, інших військових формувань у мирний час і під час війни.
3. Надання інформації звільненим з військової служби громадянам, які мають право на пенсію, та членам сімей загиблих військових про виконання ними військового обов'язку.

Такий реєстр в Україні необхідний уже давно, оскільки щонайменше унеможливить ухиляння від служби, каже експерт із безпеки Володимир Мартиненко.

«За нинішнього розвитку цифрової галузі думаю, що ми прийдемо до цього досить швидко», — зазначив він.

Також наголошується, що відмова від паперових облікових карток військовозобов'язаних дасть змогу забезпечити ефективнішу роботу ТЦК і запобігати корупційним ризикам.

Коли реєстр повноцінно запрацює, багато процесів стануть простішими, вважає експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

«Тоді буде розуміння по регіонах — де і скільки є військовозобов’язаних, які в них військові спеціальності, на кого можна розраховувати. Тобто для розуміння мобілізаційного резерву — хто в нас є», — зазначив він.

Багато експертів, а також військові вважають, що цей інструмент допоможе боротися з ухилянтами або ж уникнути, наприклад, повторного вручення повістки, коли людина вже проходить службу.

Водночас низка експертів у галузі цифрової безпеки зазначає: створити подібний реєстр – не проблема. Але в цій ситуації гостро стоїть питання захисту персональних даних людини. До того ж доступ до реєстру досить широкого кола фахівців підвищує ризики витоку інформації. 

Експерт з питань безпеки та довіри в цифровому середовищі Роман Химич звертає увагу на те, що на такий реєстр обов'язково звернуть увагу росіяни – можуть спробувати зламати й у гіршому випадку оприлюднити дані.

В Україні витік даних із різних реєстрів є давньою і дуже болючою проблемою, сказав експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун у коментарі «Фокусу». Він нагадав, що станом на лютий 2022 року в країні налічувалося близько 340 різних реєстрів і баз даних, більшість із яких формували ще в 1990-х із різних відомств із відповідним рівнем якості та ступенем захищеності. У результаті дані звідти регулярно витікали.

Багатьох українців також турбує, що така система порушить право зберігання їхніх персональних даних.

Чи будуть українці отримувати повістки онлайн?

Щодо отримання повісток онлайн поки що офіційна влада заяв не робила. Хоча ця тема викликала резонанс у суспільстві. Однак зараз громадян запевняють — жодних повісток у застосунку «Дія» вони не отримуватимуть.

«Рішення ще немає. Це чутливе питання. Повістку через смс чи в "Дії"? Ні, повістку в "Дії" ми точно не робитимемо в такому форматі», — заявила, коментуючи це питання, заступниця голови комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Мар'яна Безугла в інтерв'ю ВВС. 

Але навіть без механізму електронних повісток, каже депутатка, запуск реєстру з можливістю швидкого уточнення інформації дає змогу вирішити низку проблем із мобілізацією.

Головна мета, зазначає Безугла, створити таку єдину електронну базу, щоб усі дії людини, від мобілізації до звільнення з армії, супроводжувалися без паперової тяганини, максимально швидко і зручно.