Допомога українським біженцям в європейських країнах: на які зміни очікувати цього року

Через повномасштабне вторгнення Росії мільйони українців вимушено виїхали за кордон. За даними Агентства ООН у справах біженців, на грудень 2023 року ця цифра становила 6 мільйонів 335 тисяч. Зокрема, тимчасовий захист у ЄС отримали 5 мільйонів 931 тисяча українців. Як зміниться допомога біженцям з України в країнах Європи в 2024 році, з’ясовували журналісти «Новин Донбасу». 

Тимчасовий захист — до березня 2025 року 

Нещодавно Рада Євросоюзу продовжила тимчасовий захист для українців до 4 березня 2025 року. Проте європейські чиновники наголошують: шукатимуть відповідні механізми для подальшої допомоги, адже розуміють — війна в Україні триває, а Росія, як і раніше, атакує мирні міста дронами та ракетами.

Вже зараз європейські посадовці та експерти обговорюють планування конкретних кроків та їхнє правове забезпечення щодо українців, які втратять статус тимчасового захисту в березні 2025 року. Зокрема йдеться про конкретні законодавчі акти і політичні заходи, що зможуть забезпечити довгострокове вирішення питання.

Зазначимо, тимчасовий захист надає українським біженцям право на проживання та працевлаштування, доступ до соціального житла, права на фінансову та медичну допомогу, соціальні послуги, свободу пересування в межах ЄС.

Серед країн Європи найбільше українських громадян прийняли:

• Німеччина — 1 млн 126 тис.;
• Польща — 957 тис.;
• Чехія — 373 тис.;
• Велика Британія — 250 тис.;
• Іспанія — 186 тис.;
• Італія — 169 тис.;
• Нідерланди — 136 тис.;
• Словаччина — 113 тис.;
• Ірландія — 95,9 тис.

Підтримка українських громадян у Європі — зміни 

Умови перебування біженців у кожній державі різні, програми підтримки змінюються. У деяких вже ставлять питання про зменшення виплат.

Прапори України та ЄС. Фото: МЗС

Польща 

Тимчасовий захист для українців у Польщі діятиме до 4 березня 2024 року. Проте очікується, що уряд ухвалить рішення продовжити терміни.

Нині для українських біженців діють правила, що й у 2023 році:

• безкоштовне житло впродовж 120 днів за програмою «40+» і для вразливих категорій: багатодітні  родинӥ, люди з інвалідністю, пенсіонери, вагітні та матері з немовлятами;
• офіційне працевлаштування (за умови оформлення PESEL UKR впродовж 30 днів з дати прибуття до Польщі);
• безкоштовна медицина та освіта;
• щомісячні виплати на кожну неповнолітню дитину.

Крім того, з 1 січня поточного року у Польщі збільшили виплати на дітей з 500 до 800 злотих на місяць. 

Із 1 лютого 2024 року в Польщі розпочнуть прийом заявок на призначення допомоги по догляду за дитиною на період з 1 червня 2024 року до 31 травня 2025 року. 

Німеччина 

Фінансова підтримка (Bürgergeld) українських біженців у Німеччині від початку нового року зросла. Кошти нараховують таким чином:

• самотні особи/самотні батьки — 563 євро;
• у сімейній парі на одного партнера — 506 євро;
• повнолітні особи — 451 євро;
• підлітки 14-17 років — 471 євро
• діти 6-13 років — 390 євро
• діти до 5 років — 357 євро

Водночас, українці з 2024 року матимуть право на цю допомогу лише після того, як 36 місяців отримуватимуть так звану «урізану». Зараз цей термін для українців становить 18 місяців. Урізана допомога, наприклад, для бездітних, означає скорочення виплати на 92 євро. Також для її отримувачів значно зменшено набір безкоштовних медичних послуг.

Водночас якщо після 36 місяців людина все ще проживатиме в безкоштовному житлі та отримуватиме харчування, виплата скоротиться до суми, «яка дійсно необхідна». Якою вона буде — не повідомляють.

Збільшать і суми щомісячних виплат на особисте шкільне приладдя (ручки, кольорові олівці, калькулятори, зошити тощо). Вони становитимуть 130 євро у першому півріччі та 65 євро в другому. 

Що стосується житла, то у ФРН українським біженцям його надають безкоштовно. Однак у великих містах знайти його вкрай важко. 

Чехія 

Українці в Чехії у поточному році, як і до цього, мають право на державне медичне страхування, освіту та роботу. 

Перші 150 днів у цій країні дорослим виділятимуть в місяць 4 860 чеських крон, дітям — 3 490 крон. Після закінчення цього терміну суми зменшаться до 3 130 крон та 3 490 крон відповідно.

Змінюється процедура надання житла. Відтепер біженці мають право на безкоштовне житло лише протягом перших 150 днів тимчасового захисту. Згодом обмеження для проживання в державному гуманітарному житлі скоротять скорочено до 3 місяців. Нова норма діятиме з 1 вересня 2024 року. Українці з тимчасовим захистом, які на той момент вже витратили 90 днів у цьому житлі, повинні будуть перейти на стандартні умови оренди. Винятком є лише вразливі категорії населення.

Також із 1 січня 2024 року в Чехії є обов’язковою реєстрація автомобілів з українськими номерами. Якщо не оформити до кінця року, це буде порушенням закону, за що передбачається штраф.

Прага. Фото: Новини Донбасу

Великобританія 

У Британії для біженців з України діють три схеми, які допоможуть потрапити до країни та за бажанням залишитися. Для себе варто обрати одну з них.

Згідно з інформацією сайту державного сектору Сполученого Королівства, можна подати заяву за такими опціями:

1. Програма з допомоги сім’ям з України — для тих, хто має родичів, які є резидентами Великої Британії.
2. Програма «Дім для українців» (Homes for Ukraine) — якщо хочете скористатися підтримкою британського спонсора протягом 6 місяців (місцеві жителі надають житло у своєму будинку).
3. Схема продовження перебування для українців, якою можна скористатися, якщо: 

• ви мали дозвіл на перебування у Британії у період з 18 березня 2022 року до 16 листопада 2023 року (дозвіл не обов’язково має охоплювати весь цей період);
• раніше мали дозвіл на перебування у Великій Британії, термін дії якого закінчився 1 січня 2022 року або після цієї дати.

Українці, які не можуть знайти роботу та мають низький дохід, мають право на універсальний кредит — платіж, який допомагає покрити витрати на проживання. Нарахування виплат (це різниця між прожитковим мінімумом у 1 180 фунтів та зарплатою) контролюють фахівці центрів зайнятості.

Також у Британії щомісяця виплачують допомогу на дитину у розмірі 96 фунтів.

Нідерланди

Українці у цій країні право на безкоштовну медичну допомогу, освіту та соціальну допомогу — 260 євро на місяць (для дорослих і дітей). Але ті, хто проживає у центрі для переміщених осіб з України і отримує там триразове харчування, мають лише 55 євро на місяць. 

У Нідерландах біженців безкоштовно розселяють до тимчасового житла по всій країні. Обрати місто та місце розміщення самостійно неможливо. 

Українці, які живуть у місцевій родині, отримують щомісячну додаткову суму, так звану житлову складову (wooncomponent), — 215 євро на дорослого та 55 євро на неповнолітнього. Цими грошима біженці можуть покрити витрати родини, яка їх приймає. Це залежить від особистої домовленості. 

Іспанія 

Тимчасовий захист в Іспанії надає право біженцям на працевлаштування, навчання разом з місцевими жителями, медичну допомогу. У вересні 2023 року країна припинила виплати матеріальної допомоги для українців із тимчасовим захистом. 

Люди з тимчасовим захистом можуть оформитися на біржу праці в Іспанії, але знайти через неї роботу непросто. У якості альтернативи існує багато платформ, додатків та спільнот, які допомагають у пошуку роботи.

Незважаючи на зміни правил, експерти наголошують: ніхто українців з ЄС не виганяє. Людям йдуть назустріч оскільки вони, отримавши тимчасовий захист, мають право одразу працювати. Тож Європа стимулює українців цим правом скористатися.

Представники України з партнерами ЄС обговорюють майбутнє українських біженців. Для влади принципова позиція полягає в тому, щоби наші громадяни за кордоном мали право на тимчасовий захист. Він має залишатися в будь-яких умовах і в 2025 році, і після нього, сказала у коментарі «Радіо Свобода» віцепрем’єр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

«Навіть у разі припинення воєнних дій така можливість має залишатися. Інше питання — це фінансові виплати, оскільки йдеться про достатньо тривалий час. На жаль, війна триває майже два два роки, і, відповідно, це певний рубіж для держав. Тому ми маємо визначатися стосовно фінансових, соціальних гарантій, які мають громадяни в кожній країні. Це абсолютно не радикальна комунікація, не негативна. Цей діалог триває», — наголосила віце-прем’єрка.