Чип у рукаві. Як Росія обходить санкції та хто їй допомагає

За час війни ЄС та США наростили поставки до дружніх Росії країн на 133 млрд доларів — це навіть більше, ніж РФ втратила через санкції. Про це йдеться у дослідженні «Нової газети Європа».

У 2022–2023 роках експорт європейських та американських товарів до багатьох дружніх Росії чи «нейтральних» країн зріс у рази. «Надлишкових» поставок було б достатньо, щоб повністю компенсувати «втрати» Росії.

Це стосується й продукції, необхідної для виробництва зброї: експорт цих категорій зріс на шість мільярдів доларів — приблизно так само, як впали поставки до Росії після початку повномасштабного вторгнення.

У 2024 році російський бізнес зіткнувся з серйозними труднощами. Через загрозу вторинних санкцій найбільші банки Китаю, Об'єднаних Арабських Еміратів Туреччини перестали приймати прямі платежі з Росії. Під ударом опинилися не лише постачання паралельного імпорту та санкційних товарів, а й звичайні закупівлі.

Більшість вантажів з Китаю, не оплачених заздалегідь, зависла, оскільки покупці не могли оплатити товари. До 2024 року Китай став основним торговим партнером Росії – на нього припадає понад 40 відсотків усього імпорту до країни.

Проте обхідні схеми почали виникати. Поставки оформляли на формально не пов'язані компанії в Казахстані та інших дружніх Росії країнах.

«А банки виявляють ініціативу, вибудовують власні ланцюжки та здійснюють оплати за так званою схемою «банківського агента», пояснює топменеджер однієї з логістичних компаній. Тобто платежі проводяться через компанії та банки із третіх країн, які беруть за свої послуги відсоток. Нинішня зупинка платежів та імпорту – просто тимчасова затримка, впевнені експерти.

«Зупинити фінансові розрахунки неможливо апріорі. Це абсурдна ідея. Можна лише збільшити вартість операцій, транзакційні витрати, – каже економіст Дмитро Некрасов. ― Якщо Штати послідовніше тиснутимуть чи запроваджуватимуть санкції проти фінансових організацій, то створення чергового банку спеціально під Росію стане хорошим бізнесом, люди на цьому зароблятимуть».

Причому це стосується не лише відкритих союзників Росії, а й західних країн, які заплющують очі на численні лазівки у санкційному режимі, щоб продовжувати постачання своїх товарів.

Вічний транзит

До нападу на Україну найбільшим торговим партнером Росії був Євросоюз. 2021 року, за даними Федеральної митної служби (ФМС), кожен третій товар вивезений в країну з Європи. Загалом Росія імпортувала товарів на 89 млрд євро, про це свідчать дані Євростату. З початком війни експорт з Євросоюзу обвалився. 2022 року ― майже на 40 відсотків, до 55 млрд євро. У 2023 році - і геть на 60 відсотків до 2021 року. Це 38 млрд євро. Тепер у Росії прямий імпорт європейських товарів така ж рідкість, як на початку 2000-х.

З ЄС у Росію досі постачають ліки та фармацевтичні товари (це п'ята частка імпорту), обладнання, інструменти, алкоголь, хімікати. Але імпорт з Європи продовжує знижуватися. У січні 2024-го до країни офіційно ввезли на 27 відсотків менше товарів, ніж у січні 2023-го.

Експорт до Росії з США завжди був значно нижчим від європейського. У 2021 році, за даними ФМС, на Штати припадало всього 5,7 відсотків товарів, що ввозяться. Це 16,9 млрд доларів. Причому, за даними самих США, вони експортували ще менше, тільки на 6,4 млрд доларів. Після початку війни торгові відносини не просто зіпсувалися, а майже обнулилися. 2023 року з США до Росії безпосередньо привезли товари всього на 600 млн доларів. Рівня нижче не було навіть у 1990-ті.

Здавалося б, стосунки зруйновані. Росіяни більше не можуть отримувати західні товари та технології. Однак на практиці все, звісно, не так. Європейські та американські товари, як і раніше, їдуть до Росії, тільки через інші країни, дорожче й довше.

У 2022–2023 роках експорт європейських та американських товарів до багатьох дружніх Росії чи «нейтральних» країн зріс у рази. Порівняно з попереднім трендом за п'ять років до повномасштабної війни:

• експорт до Киргизстану зріс майже в сім разів;
• до Вірменії – у 2,6;
• до Казахстану та Грузії – у 1,7.

У грошовому вираженні за перші два роки війни імпорт європейських та американських товарів найбільше зріс у Туреччині – на 55,5 млрд доларів, в Арабських Еміратах – на 35,6 млрд доларів та в Казахстані – на 10,4 млрд доларів.

Сумарно країни Балкан, Кавказу та Центральної Азії, а також Туреччина та ОАЕ за 2022–2023 роки наростили імпорт на 133 млрд доларів. Частково це збільшення може бути пов'язане із власним економічним зростанням цих країн чи іншими факторами. ВВП Туреччини, Арабських Еміратів та Казахстану активно зростав у 2022–2023 роках.

Проте 133 млрд доларів було б достатньо, щоб повністю компенсувати всі втрати Росії. У 2022–2023 роках її імпорт із ЄС та США через санкції знизився на меншу суму – 114 млрд доларів.

За два роки російському бізнесу вдалося вибудувати розгалужену інфраструктуру щодо обходу санкцій. Логістичні компанії пропонують перевезення вантажів через Сербію, Туреччину, ОАЕ, Казахстан, навіть Саудівську Аравію. До послуг бізнесу ― склади у різних країнах, сервіси перепакування, перемаркування, митного оформлення.

Тепер логісти надають клієнтам послуги підконтрольних компаній (наприклад, в ЄС чи Сербії), які можуть оформити покупку на себе та оплатити її, а потім відправити до Росії. Часто вантажі їдуть навіть старими прямими маршрутами через країни Балтії чи Польщу. Таку доставку оформлюють як «транзит», який насправді Росію не покидає.

«Зазвичай постачальники таки знають, що вони продають у РФ. Але, маючи документи від турецької, китайської чи киргизької компанії, заплющують очі», ― пояснює топменеджер однієї з логістичних компаній.

Партнери подвійного призначення

У лютому 2023 року після катастрофічного землетрусу в Туреччині держсекретар США Ентоні Блінкен прилетів до Анкари. На порядку денному були гуманітарна допомога, розширення НАТО та підтримка України. Після візиту Ентоні Блінкена паралельний імпорт європейських товарів через Туреччину до Росії різко зупинився.

Однак пауза тривала недовго, і вже у квітні постачання відновилося. За підсумками 2023 року експорт з Туреччини до Росії тільки зріс, – свідчать дані Туркстату. Він перевищив 10,9 млрд доларів. Це майже на 90 відсотків більше, ніж 2021 року.

Увесь 2023 представники ЄС і США вирушали у  турне і зустрічалися з керівництвом країн Центральної Азії, Туреччини, ОАЕ, намагаючись переконати їх тим чи тим способом зупинити транзит санкційних товарів до Росії. Періодично банки різних країн блокували платежі за підсанкційні товари. Однак, судячи з даних за 2023 рік, якщо складнощі для Росії і створювалися, то тимчасово.

Суттєвого падіння експорту європейських та американських товарів так і не відбулося, у тому числі товарів подвійного призначення, як свідчить дослідження. Йдеться про мікросхеми, апаратуру, верстати та інструменти, які США та їхні союзники вважають критично важливими для російського військово-промислового комплексу. З цих комплектувальних Росія виробляє високоточні ракети, безпілотники, радари та літаки, які щодня вбивають українців.

Більшість країн зі списку, починаючи з 2000-х, стабільно нарощує імпорт товарів подвійного призначення для своїх потреб. Щоб врахувати цей фактор та оцінити, наскільки зростання імпорту може бути пов'язане саме з постачаннями до Росії, ми порівняли закупівлі товарів у 2022 та 2023 роках не з попередніми роками, а з лінією тренду.

Усього сім країн із 18 у 2022–2023 роках скоротили або несуттєво (до 20 відсотків) збільшили імпорт технологій подвійного призначення з ЄС та США порівняно з трендом. Це Таджикистан, Туркменістан, Монголія, Косово, Північна Македонія, Молдова та Білорусь.

Інші 11 країн збільшили імпорт електроніки та обладнання на обсяги від 21 відсотка до дев'яти разів. Сумарно це зростання становить майже 6 млрд доларів. І це практично дорівнює тому обсягу, який Росія та Білорусь «втратили» через санкції: у 2022–2023 роках імпорт товарів подвійного призначення до цих країн знизився на 5,9 млрд доларів порівняно з 2021 роком.

Потік санкційних товарів складається з десятків «струмків» ― обхідних маршрутів різними країнами. Фактично вони прокладаються хаотично під тиском ринку. «Займаються постачанням санкційної продукції та товарів подвійного призначення всі охочі. Інфраструктура в Росії, що дозволяє це робити — є, все відкрито і офіційно. Знайти ходи-виходи може будь-хто», - розповідає логіст.

«Різні логістичні компанії вибудовують свою інфраструктуру [в інших країнах] залежно від того, кому де зручніше працювати, та від обмежень країн. Вони скрізь трохи різняться», — додає співрозмовник.

В результаті сусіди Росії демонструють дивовижне зростання попиту на європейські та американські мікрочипи, оптичні приціли, верстати. Киргизстан у 2022–2023 роках імпортував у дев'ять разів більше товарів подвійного призначення, ніж випливало з тренду. Вірменія втричі. Казахстан – у 2,3 рази.

Проте справжніми хабами з перевалки критично важливих технологій стали інші держави. У грошовому вираженні майже 80% збільшених поставок товарів для озброєнь припадає лише на дві країни: Туреччину та Арабські Емірати. У 2022-2023 роках Туреччина імпортувала на 2,8 млрд доларів більше товарів подвійного призначення. ОАЕ ― на 1,9 млрд. Для порівняння: на Казахстан припадає лише 525 млн зростання, а на Вірменію з Киргизстаном — по 90–100 млн доларів.

ЦІ ТОВАРИ ВІДПРАВИЛИ В РОСІЮ?

Важливо зазначити: ми не можемо точно визначити, яка частка від 6 млрд доларів постачання товарів подвійного призначення припадає на сірий імпорт до Росії. У 2023 році багато країн-сусідів Росії різко збільшили оборонні бюджети: Вірменія (через війну в Нагірному Карабаху), Молдова, Туреччина, Казахстан. Тому таке зростання може бути пов'язане й з власними потребами країн у зброї. Не кажучи про те, що такі товари - мікросхеми, верстати - використовуються і в мирних цілях.

З іншого боку, обсяг поставок, навпаки, може бути й вищим. Товари подвійного призначення можуть надходити до Росії через Китай, Гонконг, Індію та інші країни, які ми не враховували в аналізі. Лише Китай у 2023 році збільшив постачання чутливих товарів на мільярд доларів, – писав The Bell. А загалом у 2023 році Росія відновила постачання критичних товарів подвійного призначення на 90 відсотків від довоєнного рівня, – повідомляла Міжнародна робоча група з російських санкцій.

Зрештою, тут йдеться лише про 50 ключових для виробництва зброї товарів. Це далеко не всі товари подвійного призначення, що поставляються до Росії в обхід санкцій. Проте завдяки цьому Росія може забезпечувати значну частину потреб у компонентах озброєнь.

Хто на що здатний

Російські та світові медіа вже десятки разів писали про те, як Росія обходить санкції. От вона купує комплектуючі для комплексів радіоелектронної боротьби. А от ― мікроелектроніку для виробництва дронів. От ― самі дрони. От ― верстати для оборонної промисловості.

Країни, які збільшили експорт товарів для виробництва зброї, навіть мають «спеціалізацію». Наприклад, Арабські Емірати є лідером із ввезення товарів зі США. Туреччина та Сербія – з Європи.

Далеко не всі країни наважуються на транзит до Росії критично важливих складових для виробництва високоточної зброї - сучасних мікросхем пам'яті, процесорів, підсилювачів. Наприклад, Арабські Емірати, судячи з даних, з 2023 року дотримуються цієї частини санкцій.

Натомість Киргизстан збільшив імпорт мікросхем у 2022–2023 роках у 42 рази, Вірменія – в 11 разів, Монголія – майже вчетверо. Але головним другом Росії в постачанні товарів для ракет і безпілотників досі була Туреччина, що входить до НАТО. Вона наростила імпорт мікросхем на 60 відсотків, або 300 млн доларів.

Що нижча пріоритетність товарів у списку США, то більше країн готові їх експортувати. Інші електронні комплектуючі – конденсатори та радіолокаційну апаратуру – завозять ОАЕ, Македонія, Грузія. Механічні компоненти – шарикопідшипники, навігаційне обладнання – можуть потрапляти до Росії через Туреччину, Арабські Емірати, Сербію, Казахстан. Нарешті імпорт сучасних верстатів несподівано наростили всі країни Центральної Азії: Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан та Казахстан.

«Завжди залишаться ті, хто любить гроші»

У березні в Росії почалися перебої з постачанням побутової техніки Electrolux, Zanussi, Tefal, Braun, Rowenta. Виробники – шведська Electrolux Group та французька Groupe SEB – почали активно блокувати постачання продукції до Росії через паралельний імпорт, підписуючи з партнерами в інших країнах мораторій на реекспорт електроніки до Росії.

Нова практика, найімовірніше, стала наслідком 12-го пакету санкцій ЄС, ухваленого у грудні 2023 року. «Нові заходи вимагають від компаній у державах-членах ЄС під час постачання контрольованих товарів до держав, які не входять до Глобальної коаліції з експортного контролю, додати до своїх контрактів пункти, які забороняють реекспорт товарів до Росії. Це зобов'язання набуло чинності лише 20 березня 2024 року», – пояснює Марк Бромлі, старший науковий співробітник Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI).

Можливо, ці заходи призведуть до посилення санкцій на практиці та вплинуть на ввезення товарів і технологій подвійного призначення.

«Однак це величезне завдання — спробувати перекрити постачання до Росії того, що, за суттю, є комерційно виробленими та комерційно доступними технологіями», - додає Марк Бромлі.

«Настав час визнати: санкції – не спосіб боротьби з Володимиром Путіним», ― так називалася редакційна колонка The Economist, що вийшла до дворіччя повномасштабного нападу Росії на Україну.

Поки що успіхи європейських політиків були дуже обмеженими. 2023 року після початкового сплеску Казахстан, Вірменія та Грузія скоротили експорт європейських мікросхем, критично важливих для виробництва озброєнь, сумарно на 12 млн євро. Щоправда, того ж року Туреччина та Сербія збільшили їхній експорт на 93,5 млн євро.

Дипломатичний тиск США, схоже, виявляється ефективнішим. 2023 року експорт до Росії американських чипів знизили ОАЕ, Туреччина, Азербайджан, Вірменія, Сербія, Грузія, Казахстан, Чорногорія, сумарно на 9,4 млн доларів. Щоправда, у багатьох країнах він так і не повернувся до доковідних значень.

На деякі країни, мабуть, зовсім неможливо натиснути. Киргизстан та Узбекистан користуються можливостями, що відкрилися, і не зменшують експорту європейської та американської електроніки за жодною категорією. 2023 року спеціальний представник Євросоюзу із санкцій Девід О'Салліван двічі приїжджав до Центральної Азії і просив не реекспортувати до Росії саме товари із «чутливого» списку США. Однак дані поки не підтверджують успіху.

Цілком заборонити постачання комерційних товарів до Росії США не зможуть, але працювати стає важче, – визнають логісти з Росії. Особливо через останні пакети санкцій.

Компаніям доводиться ускладнювати маршрути. За статистикою можна помітити, що частково експорт із Туреччини до сусідніх з Росією країни також збільшився. Ми можемо припустити, що це частина складніших маршрутів доставки чутливих товарів до Росії. Відстеження та припинення таких ланцюжків фірм та поставок здається вкрай складним завданням.

«Імпортери змушені використовувати довгі ланцюжки компаній, щоб унеможливити російський слід поставки, і змінювати найменування продукції в банківських документах.

Все це робить імпорт набагато дорожчим, трудомістким і навіть ризикованим, ― розповідає учасник ринку логістики. ― Крім того, у випадку товарів подвійного призначення постачальники можуть щиро протидіяти продажу до РФ. Тому в таких випадках імпортери змушені використовувати ще більшу конспірацію».

У будь-якому разі зупинити постачання масових товарів до Росії навіть теоретично неможливо, – вважає економіст Дмитро Некрасов. «Якщо ми говоримо про якісь дуже складні елементи обладнання ― турбіни для літаків цивільної авіації чи штучні високоточні верстати, які виробляють у світі за рік тисячу чи п'ятсот… Якщо скасувати решту санкцій і займатися тільки ними, то, напевно, можна зупинити експорт таких товарів у Росію. Але якщо ми говоримо про масові товари, то, звісно, ні», - пояснює Некрасов.

Все, чого можуть досягти Сполучені Штати, ― зниження обсягів поставок, але не остаточне їх припинення. «Криптовалюта та кеш, за суттю, не перебиваються. Іран свого часу вантажівками возив кеш. Це експортувати незручно. А імпортувати – чому ні. Заплатиш більше, і кеш візьмуть, – розмірковує економіст з російського університету. ― Завжди залишаться ті, хто любить гроші».

Матеріал створений за підтримки Медіамережі.