Врятовані з-під вогню: Хаб у Павлограді цілодобово допомагає переселенцям із Донбасу

Щодня в хаб для переселенців у Павлограді, Дніпропетровської області, потрапляють десятки людей з унікальними історіями, але зі спільним болем. Тут допомогу знаходять тисячі тих, хто втратив домівки і близьких. Завдання волонтерів — підтримати їх, допомогти оговтатися від пережитого і надати первинну допомогу, працюючи цілодобово. Хто зараз прибуває в хаб і як про них піклуються? Подробиці — у репортажі «Новин Донбасу».

Як працює хаб для переселенців у Павлограді

У Донецькій області триває обов’язкова евакуація. Через погіршення безпекової ситуації розширено зону примусової евакуації сімей із дітьми. За даними обласної військової адміністрації на кінець жовтня 1 170 000 цивільних уже евакуювали. Наразі на підконтрольній Україні території Донецької області залишається 330 000 громадян.

«Для того, щоб релокуватися з небезпечних територій, є домовленості з іншими областями, де є прийнятні умови для сімей із дітьми. Минулого тижня була запропонована Івано-Франківська область. Також Закарпаття. Ми вчора розмовляли з "Карітас України", і вони пропонують евакуацію в Коломию», — розповів «Новинам Донбасу» заступник голови Донецької облдержадміністрації Олександр Шевченко.

У тиловому Павлограді працює координаційний центр. Сюди щодня привозять переселенців та пропонують допомогу. Людей з інвалідністю відправляють до Дніпра. Через цей хаб пройшло понад 4000 людей, працівники відзначають негативну динаміку евакуації — із сотень до десятків людей на добу.

Хаб для переселенців у Павлограді. Фото: Новини Донбасу

«Якщо людині нікуди їхати, є перелік шелтерів та територій, які постійно змінюються, бо щойно з’являється вільне місце — люди їдуть та поселяються. Тут можемо запропонувати куди можна переїхати далі. Із безкоштовним розселенням зараз доступні такі міста, як Львів та Дніпро», — зазначив Олександр Шевченко.

Євген, волонтер з Маріуполя, чудово розуміє, наскільки важлива допомога тим, хто тікає від війни. Тут для людей розгорнули намет, де можна зігрітися.

«Гаряче харчування для біженців, дитяча кімната, послуги евакуації. Зараз триває евакуація з Покровського району Донецької області: Українськ, Селидове, Цукурине, Покровськ і прилеглі села», — розповів волонтер — директор «Карітас Маріуполь» Євген Чако.

Волонтер — директор «Карітас Маріуполь» Євген Чако. Фото: Новини Донбасу

Макарони, масло та фарш на величезній газовій плиті. План польової кухні на сьогодні — 40 порцій. Біля плити — колишній керуючий піцерією з Мирнограду Олександр. Чоловік теж переселенець, а зараз він кухар-волонтер.

«Годуємо всіх. І ще не знаємо, скільки людей приїде. За 20 хвилин буде інформація, тоді будемо працювати з продуктами, бо це непередбачувано — люди. Іноді буває багато, іноді — менше. Вони всі розгублені. Я вже звик, це друга еміграція для мене, я виїхав із Борисполя сюди. Наступна локація — Біла Церква, плануємо відкриватися там. Якось будемо жити!» — каже «Новинам Донбасу» волонтер Олександр Батрак.

Волонтери готують їжу для переселенців. Фото: Новини Донбасу

А ось і дитяча кімната, де волонтери грають із дітьми, які приїхали з батьками. Фломастери, м'які іграшки, розмальовки та пазли — все це на столах. Тут ще немає централізованого опалення, але працює інфрачервоний обігрівач, а на підлозі — тепле покриття. І поки батьки на реєстрації, з маленькими переселенцями займаються аніматори.

«Тут іграшки, можна малювати на фліпчарті. Наші дівчата-аніматори самі коригують, що потрібно дитині: просто комусь показати мультик», — розповів Євген Чако.

«У нас багато активностей для дітей: ліплення із пластиліну, малювання, ігри в боулінг. Всі діти різні, кожен вимагає свого підходу, але важливо, щоб вони відчули себе у безпеці та коханні», — пояснює дівчина.

Ігрова кімната для дітей-переселенців. Фото: Новини Донбасу

Люди виїжджають з-під обстрілів

У великій залі на розкладах не порожньо. Це місце для відпочинку евакуйованих. Холодно, але працюють обігрівачі. Поруч відпочивають мати та син. Олександр — мешканець села Шахтарське, що у Великоновосілківському районі. Він тут уже кілька днів, чоловік хворий.

«Вранці виїхали, годині о 9. Страшно було. Все було зруйновано…», — згадує він.

Олександр евакуювався із села Шахтарське. Фото: Новини Донбасу

Мати Олександра, Тетяна, розповідає, що в їхньому селі залишилося лише 50 людей, хоча раніше мешкало 300. З останніх сил вона виїхала з родичами-інвалідами. Щоб привернути увагу, на паркані вдома написала «евакуація» та чекала на допомогу.

«Під'їхав [волонтер Денис Христов] "Голландець", швидко: 2 хвилини на збори... Сумки були зібрані заздалегідь, взяли найнеобхідніше. Дуже страшно... Б'ють, вікна забиті. Місяць немає світла, води та зв'язку. Магазини, лікарні, аптеки нічого немає. Залишили все, навіть паливо, і втекли, бо неможливо. У мене вдома двоє інвалідів: один брат без ноги після інсульту, і ми вирішили виїхати, тому що неможливо. Вдома згоряють, розвалюються, відбувається страшне…», — ділиться переселенка із Шахтарського Тетяна.

Пенсіонерка із Шахтарського Тетяна. Фото: Новини Донбасу

Пенсіонерка перебуває у хабі вже п'ять днів. Далі вона має намір виїхати за кордон до сина. Зараз чекає на оформлення документів для виїзду, цим займаються юристи.

«Ми їдемо до Польщі. Там у мене молодший син, він винаймає квартиру, але нам нададуть безкоштовну поїздку, житло та харчування. Тому що тут скрізь „плескають“, б'ють — залишатися нема рації. Я ніколи не була за кордоном, але вирішила їхати, бо тут уже не витримаю. Син, якщо щось трапиться, він взагалі нервовий», — розповідає Тетяна.

«Важко сказати, чого я чекаю»

Мешканка Донецька, лікар Наталія, вимушено перебралася до Курахового. Вона до останнього доглядала 97-річну матір, але, на жаль, та померла. Наталю евакуювали військові. Вона вже три дні в хабі й, як і багато хто, в розгубленості.

«Чекаю… Важко сказати, чого я чекаю… Хтось шукає квартиру, діти… Хтось вибирає для себе щось найкраще для життя, щоб заспокоїтись, щоб з'явилася хоч якась надія. У мене там, у Кураховому, лишилися маленькі кошенята. Я їх хотіла вивезти із собою, але вони поховалися. Я плачу, сиджу та дивлюся. Не можу… Такі добрі. Вони повністю від мене залежали, а тепер не знаю, що з ними буде…», — каже жінка.

Наталя була змушена виїхати з Донецька, а потім із Курахового. Фото: Новини Донбасу

З 23 по 30 жовтня з Донецької області евакуйовано 74 дитини разом із батьками. Зараз у 10 прифронтових населених пунктах області залишається ще 273 дитини. За жовтень цього року майже 400 громадян звернулися по допомогу до евакуації. ОВА закликає мешканців області вчасно виїжджати, щоб зберегти життя та здоров'я. Евакуація проводиться залізничним та автомобільним транспортом, залучаються підрозділи ДСНС, поліції та волонтери.