Після того, як американський дрон зазнав аварії, сенатори зажадали ухвалити стратегію США в Чорному морі. Раніше ця тема вже порушувалася у липні 2022 року. Тоді було представлено двопартійний законопроєкт, який закликав адміністрацію Джо Байдена розпочати розроблення стратегії для цього регіону. Його назвали «Актом про безпеку Чорного моря». І нещодавній інцидент, коли по суті російські військові літаки блокували й потопили американський безпілотник у міжнародних водах Чорного моря, знову поставив це питання на порядок денний. Більше подробиць на тему — у відео.
Наразі в Чорноморському регіоні спостерігається військова присутність двох країн НАТО — Румунії та Болгарії, а також Росії. Окупація Криму посилила позиції Кремля в цьому регіоні, але повномасштабне вторгнення в Україну показало, що російський флот уразливий, і його непохитність у чорноморських водах не така безапеляційна. Ймовірно, стратегія США в цьому регіоні базуватиметься на результатах війни Росії проти України.
«Якщо Росія зможе закріпити за собою той статус, ті територіальні досягнення, які вона реалізувала під час агресії проти України — статус Чорноморсько-Азовського регіону як внутрішнього озера Російської Федерації може закріпитися надовго. Це буде джерелом небезпеки та непередбачуваності не тільки для Туреччини, Болгарії та Румунії, а для ширшого кола», — пояснив керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук.
На думку експерта, у разі розгрому російської армії, доцільно буде повністю демілітаризувати Чорноморський регіон. Не буде сенсу насичувати озброєнням внутрішнє тупикове море.
«Це найбільш прийнятний статус для всіх сусідніх держав. Можливо, він не влаштовує Росію — не влаштовує тільки тому, що вона має імперські амбіції», — зазначив Лакійчук.
Тим часом Румунія вважає розробку стратегії в Чорному морі одним зі своїх дипломатичних пріоритетів. Це питання неодноразово обговорювалося ще у 2021 році, зокрема з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, і румунський уряд представив своє бачення. Так, стратегія має передбачати стабільну ротаційну морську присутність НАТО в Чорному морі й, можливо, навіть створення бази в дельті Дунаю з флотом, засобами спостереження та протиповітряної оборони.
«Розширення НАТО на схід, так зване, коли членами Північноатлантичного альянсу стали три країни Чорноморського регіону — не призвело до збільшення впливу НАТО в регіоні. Насправді побоювалися, напевно, насамперед Росії. НАТО малювало для себе кордони по береговій лінії Чорного моря, грубо кажучи», — пояснив експерт.
Подібні рішення ухвалюються виключно консенсусом усіх країн — членів Північноатлантичного альянсу. І війна в Україні показала, що єдності в НАТО немає. Тут головним гравцем може стати Туреччина, яка володіє ключами від Чорного моря — контролює Босфорську протоку. Відповідно до конвенції Монтре, Туреччина має право обмежувати прохід військових кораблів країн, які не належать до Чорноморського регіону.
«Зараз, між іншим, Туреччина риє ще паралельний канал у Чорне море. І коли вона запустить канал у Чорне море — на нього положення конвенції не поширюватимуться, і управлятися він буде виключно волею турецького керівництва... А вплив Туреччини як держави-ключника в Чорноморському регіоні збільшиться», — підсумував експерт.