На цих кадрах — робота самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика» в Донецькій області. Снаряд підписують маркером: «Для диких» — так бійці називають супротивника за його вчинки. Кажуть, на осколках, що розлітаються, російські війська зможуть прочитати послання. Докладніше про те, як працює українська артилерія на Бахмутському напрямку — у матеріалі «Новин Донбасу».
Через рацію приходять координати, артилеристи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади наводяться та відправляють боєприпас точно в ціль.
Поспілкуватись зі штурмовиками можна лише у бліндажі, адже звідси до Бахмута — лічені кілометри. У небі часто літають російські безпілотники, які будь-якої миті можуть засікти журналістів. І росіяни відкриють вогонь, пояснюють армійці.
«На заборону дії працювали. Швидше за все, були наступальні дії чи, можливо, вони намагалися стріляти. А ми спрацювали на випередження. Наразі вони нічого не робитимуть», — розповідає військовослужбовець Збройних сил України Володимир.
За його словами, такі дії ефективні.
«Якщо легкоброньована техніка — пряме влучення в неї, і її пошкодило. Якщо, наприклад, бліндаж — пробиває бліндаж, і живу силу в середині буде знищено. Все залежить від характеру цілі», — зазначає військовий.
Максим — наймолодший боєць у цьому підрозділі. Йому 19, із них він півтора року на війні. Контракт підписав, щойно виповнилося 18, розуміючи, що поїде до зони бойових дій. Максим розповідає, що для нього найстрашніше було бачити, як гинуть українські військові. До цього Максим не звик досі. З усіма труднощами хлопцю допомагають справлятися досвідченіші побратими.
«Якраз мій командир гармати навчив мене наводитися. Про машину все розповів, як, що й до чого: як наводитись, які є помилки, де я можу зробити їх. Він мене постійно виправляє, якщо я десь помиляюся», — поділився він.
Михайло — той командир гармати, який навчає всього Максима. Хлопцю 25, він не набагато старший, але вже набагато досвідченіший, тому що на війні понад п'ять років.
«Чотири роки за контрактом, після цього звільнився, п'ять місяців побув удома та повернувся назад. Мобілізувався. Починав цивільне життя, і довелося повернутись», — пояснив Михайло.
Армієць читає книгу з психології: «Вступ до психоаналізу» Зігмунда Фрейда. До цього вже прочитав «Мистецтво війни» Сунь Цзи та «Заправляй ліжко» Вільяма Макрейвена.
«Можна щось нове дізнаватися для себе про навколишній світ. Як зрозуміти навколишній світ, скажімо так. І навіть коли прочитав у книзі — і через день таке ж життя відбувалося, схоже. Це вже не перша книга, яку я читаю тут. І не у війні справа. Скажімо так, це як із цивільного життя», — розповів він.
Михайло каже, у вільний час армійці намагаються не лише відсипатися, а ще й грати у шахи, шашки, нарди. Таким чином тренують мозок і не забувають про те, що, окрім війни, має бути ще щось. Адже тут не роботи, а живі люди.
Коли надходить команда до бою, хлопці моментально збираються та виходять відпрацьовувати по противнику.
«Відпрацьовуємо нормально, наші хлопці з арти дуже влучно. Особливо вчорашній день був влучним. І сьогодні знищено багато. Дві цілі, два склади з боєприпасами було знищено. Сьогодні-вчора було також знищено багато піхоти. Нашими зусиллями, зокрема. Позавчора знищили резерви, які підходили на ротацію», — зазначив військовослужбовець ЗСУ Іван.
З «Гвоздики» можна вражати цілі на відстані трьох-чотирьох кілометрів, максимальна дальність стрілянини — 15 кілометрів. Бійці кажуть, артилерія дає можливість піхоті просуватися вперед та продавлювати фланги біля Бахмута. Тут впевнені, що спільними зусиллями виженуть загарбників із міста-фортеці та звільнять усю окуповану частину Донецької та Луганської областей.