Діти-ВПО мають пріоритетне право на місця у школах: особливості навчання для переселенців

Вже котрий рік поспіль українські діти, які виїхали зі своїх рідних населених пунктів, вимушені вчитись на нових місцях. Частина з них йде безпосередньо у школи в громадах, куди переїхала родина. Частина продовжує вчитись у своїх навчальних закладах, але дистанційно. Які особливості навчання для переселенців у новому навчальному році — читайте у статті «Новин Донбасу».

Дошкільні заклади: працюють тільки ті, де є укриття

Представники міністерства науки та освіти підкреслюють: на сьогодні врегульовано питання першочергового зарахування до закладів дошкільної освіти дітей з числа внутрішньо переміщених осіб. Станом на 15 травня 2024 року загалом 7805 садочків надавали такі послуги більш ніж 53 тисячам маленьких переселенців. 

«Окремої програми для внутрішньо переміщених дітей немає, вона не потрібна, тому що всі діти повинні досягти тих компетентностей, які передбачені державним стандартом», — коментує начальниця відділу дошкільної освіти МОН Світлана Нерянова.

За словами представниці міністерства, за останній рік не було жодного звернення щодо відмови у місці в садочку дитині з числа ВПО. Але вона наголошує: таке може статись, якщо батьки неправильно заповнять реєстраційну форму для електронної черги в садочок. Через це підтвердження права на першочергове зарахування не підтягується. 

«Якщо у вас виникають такі проблеми, ви повинні звернутися до місцевих органів, до місцевого управління освіти, якому підпорядкований той заклад, в який ви хочете звернутися. Вони повинні запропонувати вам якщо не в цьому закладі, куди батьки хочуть віддати свою дитину, то якісь інші альтернативні форми здобуття дошкільної освіти», — радить Світлана Нерянова.

Дитячий садок. Ілюстрація створена за допомогою ШІ для Новин Донбасу

Освітній процес у дошкільних закладах організований у двох формах — дистанційній та змішаній. Але ходити діти можуть виключно в ті садочки, де є укриття. І це становить певну проблему, бо додаткового фінансування на сховища у садочках немає.

«Якщо на загальну середню освіту передбачена субвенція для будівництва і облаштування укриттів уже другий рік поспіль, то на дошкільні заклади міністерство фінансів відмовило у відповідній субвенції. На сьогодні складна ситуація саме з впровадженням і будівництвом укриттів. Це нагальна проблема. Будівництво одного укриття на сьогодні, — це 5-6 мільйонів», — каже Світлана Нерянова.

Вона підкреслює: для громад з невеликими бюджетами це доволі великі кошти, тому частина садочків не працює очно.

Школа: діти ВПО мають пріоритетне право у вступі

В міністерстві освіти підрахували: в Україні повністю зруйновані 342 заклади освіти, зокрема 192 школи. Пошкоджено більше 3400 учбових закладів. На тимчасово окупованих територіях знаходяться 930 шкіл і кількість ця, ймовірно, буде збільшуватись, зважаючи на ситуацію на лінії фронту. Наприклад, у Новогродівці, яка, за інформацією військових аналітиків, майже повністю окупована, знаходиться чотири школи. У Селидовому — близько десяти. Це місто не захоплене, але бої точаться вже на околицях, тож адекватного навчального процесу тут теж не буде. Діти виїжджають. Примусову евакуацію оголошено не тільки в Покровській, але і в Костянтинівській громаді. У першу чергу мають виїхати сім’ї з неповнолітніми. Тож, вони теж стануть переміщеними особами, яким треба буде організувати навчання. 

Наразі в Україні, за інформацією МОН, зареєстровано 227 тисяч дітей-ВПО.

«Найбільше — це Дніпропетровська, Івано-Франківська, Київська, Одеська та інші області, які прийняли родини, які змушені були змінити місце свого проживання і адаптуватися в нових умовах, забезпечувати освіту для своїх дітей. Освітня система має реагувати на виклики, які стоять перед нею», — каже т.в.о. генерального директора шкільної освіти міністерства освіти і науки Тетяна Балашова.

Вона нагадує, що значну частину сегменту освіти в Україні продовжує займати дистанційна, паралельно є й очна. І сім’ї переселенців можуть обрати зручний для себе варіант.

«У нас понад 54 тисячі учнів навчаються, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Станом на кінець минулого навчального року понад 9 тисяч шкіл забезпечували їм здобуття освіти. В той же час майже 120 тисяч дітей не навчаються за місцем нового перебування, а продовжують здобувати освіту в тих школах, в яких вони здобували освіту до переїзду. Глобальних змін станом на зараз щодо зарахування дітей з числа ВПО до закладів освіти не відбулося. Єдине, що ми повинні говорити про те, що очне навчання має свої переваги. Але говорити, що всі діти мають піти тільки на очне навчання, звичайно, міністерство освіти про це не говорить», — розповідає Балашова.

Школа в Україні. Ілюстрація створена за допомогою ШІ для Новин Донбасу

Як і у ситуації із дошкільними закладами, внутрішньо переміщені особи також мають право на першочергове зарахування до шкіл на території, де перебувають. 

«Наприклад, є родина внутрішньо переміщених осіб, яка проживає у Києві в певному районі. За кожним закладом освіти закріплені певні вулиці, так звана територія обслуговування закладу освіти. Тому родина, яка проживає, перебуває на території обслуговування закладу освіти, має право поряд з іншими дітьми, які по праву перебувають і проживають, на першочергове зарахування», — пояснює Тетяна Балашова.

Якщо ж батьки хочуть, щоб дитина вчилась в іншому закладі, то ВПО втрачає своє першочергове право. Якщо в бажаній школі є вільні місця, але бажаючих більше, відбувається конкурс шляхом жеребкування. 

У пріоритеті МОН — очне навчання

У Міносвіти підкреслюють: держава зацікавлена та робить багато для того, аби діти все ж таки навчались очно там, де дозволяє безпекова ситуація. Таке навчання можливе лише у школах із укриттями. На відміну від закладів дошкільної освіти, на будівництво сховищ в яких фінансування немає, тут ситуація інша.

«Місцеві управлінці повинні забезпечувати дітям доступ до якісної освіти. Є субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення безпечних умов. Це будівництво укриттів. Така субвенція була запроваджена у 2023 році. Було виділено 1,5 мільярда. У цьому році в нас виділено 2,5 мільярди. Були виділені додаткові кошти на будівництво укриттів на прикордонних територіях і там, де відбуваються бойові дії», — каже Тетяна Балашова.

За її словами, кожна територіальна громада може подати проєкт на будівництво укриттів. Кількість заявок необмежена. Завдяки цьому за рік число шкіл, які працюють очно, зросло від 36% до 58%. Збільшилась і кількість учнів у таких школах — від 30% до 54%. Але для закладів освіти, які перебувають на кордоні з РФ або в зоні бойових дій, крім наявності захисних споруд необхідне ще й рішення педагогічної ради та військової адміністрації, яке дозволить організувати очне навчання. 

Щодо дистанційної форми навчання, то є такий нюанс: якщо дитина-переселенець, умовно, навчалась у Покровську у такому форматі, то може бути таке, що на новому місці в обраній школі буде тільки очна форма. Тож, доведеться обирати: аби вчитись у зручному та бажаному закладі очно, або обирати інший, де є дистанційна форма.

Якщо діти з числа ВПО зазнають булінгу 

Експерти з Міносвіти визнають: діти-переселенці частіше стикаються з булінгом, ніж інші. Алгоритм дій за цих обставин такий: в першу чергу батьки повинні повідомити про випадок булінгу щодо дитини керівника закладу освіти, подати письмову заяву. Директори шкіл зобовʼязані приймати такі повідомлення від будь-кого — однокласників, батьків інших дітей.

«Далі керівник закладу освіти не пізніше ніж через день повинен повідомити про такий випадок Національну поліцію, службу у справах дітей та скликати не пізніше ніж через три дні комісію, куди мають увійти не тільки педагогічні працівники, але й батьки. Вкрай важливо, щоб ви розуміли порядок ваших дій. Що ви повинні і можете робити, щоб захистити своїх дітей і розуміти, яким чином реагувати на те, що школи не спрацювали так, як потрібно», — каже Тетяна Балашова.

Булінг у школі. Ілюстрація створена за допомогою ШІ для Новин Донбасу

Далі протягом трьох днів школа повинна скликати комісію щодо розслідування випадку, який стався. Комісія — це не менше п'яти осіб, куди входять педагоги, психолог. Можуть бути залучені й батьки.

«Якщо дитина ще й фізично постраждала, то ви однозначно повинні звернутися в медичний заклад і подати заяву в поліцію. Якщо школа не діє в тому порядку і в тому обсязі, в який має діяти, то дуже багато випадків, коли накладаються штрафи на керівника закладу і на тих педагогічних працівників», — розповідає Тетяна Балашова.

За її словами, вже є багато рішень судів щодо того, що вчителі не виконують обов'язки, які передбачені нормативними документами.