Передача Донецької області Росії без бою: що думають про це мешканці Краматорська та експерти?

Вже понад десять років Росія намагається, але не може захопити всю Донецьку область. Військовий шлях виявився тернистим — за чотири роки після початку повномасштабного вторгнення РФ так і не вийшла на адміністративні кордони Донеччини. Тому Москва коригує тактику — нібито погоджується на переговори, вимагає віддати Донецьку область без бою, але все одно продовжує війну. Київ проти прямої передачі територій. Тим більше, що там залишається понад двісті тисяч людей.

«Новини Донбасу» запитали жителів підконтрольних населених пунктів, чи готові вони до передачі РФ нібито заради миру, а також опитали експертів, чи можливий такий сценарій.

«Краматорськ – це Україна і жодних передач без бою»

«Важко. Аптеки працюють, банк поки не працює, зняти гроші неможливо. Котельні працюють, все гаразд, світло є. Буває, літають дрони, буває не літають, але хлопці охороняють нас добре. Сподіватимемося, що й надалі так буде», — каже мешканка невеликого села Новодонецьке Олена.

Олена із села Новодонецьке. Фото: Дмитро Глушко/ «Новини Донбасу»

Новодонецьке на Донеччині зараз приблизно за 25 кілометрів від лінії фронту. Під час прориву армії РФ до міста Добропілля влітку 2025 року ця відстань скоротилася до 15 км, але Сили оборони відкинули росіян. Під синьо-жовтим прапором на сьогодні залишаються приблизно чотириста населених пунктів регіону з 1298-ми. Під контролем Києва зокрема Новодонецьке. Як і Олена, більшість жителів підконтрольної частини Донецької області сподіваються на якнайшвидше завершення війни і вірять, що «хлопці» — так називають українських військових, і далі боротимуться за свою землю та людей на ній.

«Спілкуючись із людьми, я спостерігаю тенденцію, що ніхто свій будинок не хоче віддавати. Не хочеться, щоб територію віддавали. Це наша Батьківщина, ми за неї боремося. Стільки сил витрачено задля цього. Не хочеться жоден сантиметр віддавати», — каже волонтер із Краматорська Богдан Зуяков.

Кадри з вулиць села Новодонецьке Фото: Дмитро Глушко/ «Новини Донбасу»

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у січні, 50% жителів на сході України категорично не сприймають передачу Росії всього Донбасу в обмін на гарантії безпеки.

12 років Сили оборони утримують позиції на Донеччині. До повномасштабного вторгнення Росія, прикриваючись сепаратистськими формуваннями, захопила приблизно 30% Донецької області. Після 24 лютого 2022 ще до 40%. Бої за захоплені Бахмут, Авдіївку, Вугледар тривали від десяти місяців до двох років. За Часів Яр, Торецьк, Покровськ продовжуються досі. Заради окупації чужої землі, випаленої росіянами вщент, Москва готова змиритися зі смертями десятків тисяч своїх солдатів. За даними Генерального штабу, лише у 2025 році загальні втрати перевищили 418 тисяч осіб, тобто понад тисячу на день. Стільки загиблих солдатів РФ проміняла, за оцінками Інституту вивчення війни, менш ніж на відсоток української території. Нинішня війна — лише забаганка Кремля, упакована пропагандистами в обгортку нібито бажання всього Донбасу потрапити до Росії. У цей час більшість людей із Краматорська, Слов'янська та інших міст Донеччини проти окупації та передачі території Кремлю.

«Краматорськ — це Україна і жодних передач, тим більше без бою. Я проти. Закінчити війну можна лише військовим шляхом. Поступки такому терористу, як Путін, — безумство», — каже мешканка Краматорська Вікторія.

У місті вона прожила 40 років, але попри вік готова виїхати, якщо Краматорськ опиниться під загрозою окупації. Такої ж думки і 82-річний Валентин.

«Якщо російські війська зайдуть до Краматорська, звичайно, в окупації я не хочу бути. Я виїду, але жодного виведення військ із Донецької області, жодної віддачі нашої землі не повинно бути в жодному разі. Я тут прожив усе своє життя. Ми тут працювали, живемо», — ділиться своєю думкою Валентин.

Валентин, мешканець Краматорська. Фото: Дмитро Глушко/ «Новини Донбасу»

Інші мешканці Краматорська, Дружківки, яких вдалося опитати «Новинам Донбасу», також проти будь-якої передачі територій без бою. Незважаючи на обстріли та виживання в спартанських умовах, вони готові терпіти, але не готові опинитися під контролем РФ.

«Ситуація важка. Гучно, прилітає, але ми тримаємося», — каже мешканка Дружківки Анастасія.

«Можна домовитися про зупинення війни по лінії розмежування. Територію ніхто не віддаватиме»

Захопити частину Донеччини, яка залишилася, військовим шляхом Росії непросто, тому Москві доводиться вигадувати територіальні ультиматуми, — впевнений військовий аналітик Олексій Гетьман.

«Вони кілька разів переносили дедлайн. А точніше сім разів, коли вони хочуть повністю цю територію захопити. Нині черговий дедлайн — літо цього року. Вони понад десять років намагаються захопити Донецьку область. У них нічого не вийшло. Вони продовжують розповідати, що військовим шляхом вони тільки-но захочуть, все вирішать, але нічого не виходить», — коментує Олексій Гетьман.

Олексій Гетьман — ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ. Він брав участь у боях на сході ще під час Антитерористичної операції у складі батальйону імені Кульчицького. Тому добре обізнаний і про можливості української армії, і про тактику окупантів.

Місто Дружківка, що згоріло авто на вулиці. Фото «Новин Донбасу»

«Росіяни вигадали таку концепцію, що війна не зупиняється з вини України. Що якби ми віддали ці території, то вона одразу зупинилася б. Це не відповідає дійсності. Це причина, яку росіяни знаходять, щоби не зупиняти війну. Навіть якщо б гіпотетично ми передали території, були б нові вимоги. Далі б почалася Миколаївська область, приєдналася Одеська. Або з'явилися б інші вимоги», — каже Олексій Гетьман.

Він наголошує: РФ висуває свої претензії не тому, що для Москви це дуже важливо, щоб зупинити бойові дії. Кремль просто розуміє, що Київ на них не піде. До того ж ні в Україні, ні навіть серед європейських політиків більшість не вірить у щирість намірів РФ закінчити війну. Але в це, зважаючи на все, вірить Дональд Трамп і його команда.

«Ми можемо домовитись про зупинення війни по лінії розмежування. Тоді це можна вважати замороженим конфліктом. Тоді працюватимуть уже дипломати. Вирішувати не воєнним шляхом, як і що робити. Але територію ніхто не віддаватиме», — резюмує Олексій Гетьман.

Росія поспішає, адже Краматорськ та Слов'янськ — міста, на захоплення яких можуть піти роки. Наприклад, Часів Яр досі не окупований повністю. Бої за місто тривають майже два роки. Навколо Краматорська та Слов'янська потужна, ешелонована оборона, яка будувалася майже 12 років.

Тому ставка РФ зараз — на терор території, підконтрольній Києву. Терор дронами, авіабомбами. Росія обстрілює громадську інфраструктуру, житлові будинки, ринки. Гинуть мирні жителі. Можливостей виїзду дедалі менше — залізничного сполучення на Донеччині за фактом немає. На автомобілі на трасах полюють дрони. Основна тактика окупантів — примус до миру. Росія намагається створити умови, за яких жити у прифронтових містах стане настільки важко, що люди будуть згодні на територіальні поступки.

Слов'янськ після прильоту авіабомб. Фото: Національна поліція України

«По Краматорську та Слов'янську завдаються ракетні та бомбові удари, удари БПЛА. На жаль, вони частіші в міру того, як рухається фронт. Я не можу розкривати сили та засоби, які задіяні для оборони цих міст, але вони найкраще розподілені», — коментує офіцер відділу комунікацій 11 армійського корпусу Збройних Сил України Анастасія Бобовнікова.

Анастасія Бобовнікова наголошує: для оборони міст встановлено антидроновий захист, підготовлено позиції.

«Наша справа — захистити мирні міста та їхніх мешканців, а питання передачі територій без бою — політичне», — каже вона.

Краматорськ Фото: Дмитро Глушко/ «Новини Донбасу»

Краматорськ Фото: Дмитро Глушко/ «Новини Донбасу»

«Вільна економічна зона може стати альтернативою»

Наприкінці 2025 року Володимир Зеленський заявив, що Київ може розглянути такий компроміс як створення вільної економічної зони на підконтрольних територіях. Цей варіант запропонував Вашингтон. Він передбачає дзеркальне відведення як підрозділів Сил оборони, так і армії РФ. Але вже в лютому стало ясно: Україна та Росія не дійшли консенсусу щодо цього питання. Після Мюнхенської конференції Зеленський сказав, що вільна економічна зона є величезним ризиком повторного вторгнення РФ. Зважаючи на все, не в захваті від цієї ідеї й Кремль, адже плани Москви не змінилися. Окупація територій для країни-агресорки у пріоритеті. Аналітики при цьому вважають, що сценарій, запропонований США, заслуговує на увагу.

«Я не бачу зараз жодного сценарію, за якого Україна добровільно передасть підконтрольні Києву території Донецької області та номінально частину Луганської області під контроль Кремля. Жоден із сценаріїв такого не передбачає. Тут треба дивитися, я гадаю, з погляду подальшої організації економічної діяльності цієї території», — коментує політолог Ігор Чаленко.

Експерт наголошує, що це не означає передачу територій РФ. Ідеться про те, щоб дати можливість у післявоєнний період розвиватися, відновлюватися цим населеним пунктам, а також зробити все, щоб не допустити третьої фази війни.

«Сигнали, які звучать, як на мене, показують можливість, наприклад, миротворчого контингенту з третіх країн для організації цивільного правопорядку. Можливо, певного управління навіть на рівні місцевого самоврядування. Ця економічна зона є компромісним варіантом, який можна було б реалізувати», — вважає Ігор Чаленко.

Щодо прямої передачі територій, то, на думку політолога, Україна на це точно не піде. Адже вирішується питання не просто населених пунктів, а тисяч сімей, що у них мешкають. Проте 12 лютого видання The Atlantic, посилаючись на джерела, повідомило, що Україна, можливо, готова відмовитися від контролю над частиною Донецької області. Щоб узаконити компроміс можуть провести референдум. Але це суперечитиме Конституції.

«Референдум з територіального питання щодо зменшення території України не передбачається Конституцією — є пряма заборона, 157-та стаття Основного закону», — коментує Ігор Чаленко.

Тому настрої людей можна виміряти хіба що опитуваннями, але й вони демонструють: українці проти передачі територій. Наприклад, за результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у січні, 52% категорично не сприймають передачу Росії всього Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Адже люди розуміють, що не Донецька область — перешкода до миру, а хижі наміри РФ зазіхати на суверенні території сусідньої держави. Наміри, які не підкріплені нічим, окрім бажання Москви захопити якнайбільше.

За підтримки «Медіамережі»