Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого поставило хрест на літньому відпочинку 2022 року в Україні. Всі курорти Азовського моря окуповані, а чорноморські — на щастя, вільні, за винятком Залізного Порту, Лазурного, Скадовська, острову Джарилгач та ще кількох менш відомих селищ, але небезпечні через ворожі міни, які дрейфують у морі. Деякі, як, наприклад, Очаків, Кінбурнська коса в Миколаївській області та Затока — на Одещині, сильно постраждали через ракетні та артилерійські обстріли. Але більшість, хоча й зазнали фінансових збитків через відсутність сезону, інфраструктурно готові приймати відпочивальників, як тільки прозвучить вистраждане слово «Перемога», яке очікується всією Україною та світом. Докладніше про те, як переживають морські курорти нашої країни війну та які перспективи мають на літо-2023, повідомляє видання «Новини Донбасу» з посиланням на блог проєкту «Відпочивай в Україні».
Найбільший курорт азовського узбережжя — Бердянськ — зараз перетворився на напівпорожнє понуре містечко без газу, опалення та періодично надовго зникаючою електроенергією. Населення щосили чинило опір окупантам, які чекали, що їх зустрінуть з розкритими обіймами, а зіткнулося з мітингами та масштабним партизанським рухом, завдяки якому з життям попрощалося вже багато колаборантів. Але на сьогодні у місті залишилося не більше третини мешканців.
На початку літа окупанти намагалися змусити місцевих підприємців запустити готельний бізнес, обіцяючи юрби туристів із країни-агресора. Але ні вмовляння, ні погрози не принесли бажаного ефекту. Пляжі пустували навіть у центрі міста, не кажучи вже про Бердянську косу. Навіть городяни боялися купатися у морі. Це і зрозуміло з огляду на те, що в порту неодноразово детонували боєприпаси.
Бердянськ
На сьогоднішній день відомо, що у законних власників «віджали» аквапарк, дельфінарій та безліч готелів та баз відпочинку. Загалом же, на даний момент, інфраструктура міста ціла, і, якщо окупанти зроблять «жест доброї волі» за прикладом Херсона, і війна незабаром закінчиться, то 2023 року Бердянськ без проблем зможе відновити свою курортну діяльність.
Аналогічна ситуація і в Кирилівці. Селищу пощастило, що довгий час окупанти не забиралися вглиб Запорізької області, воліючи господарювати у великих містах — Мелітополі та Бердянську. Але активні дії з боку ЗСУ змусили їх шукати прихисток на морському узбережжі. Якщо літо пройшло для мешканців Кирилівки більш-менш спокійно, не враховуючи крадіжки великих туристичних комплексів, таких, як, наприклад, «Перлина Таврії», то з осені ситуація кардинально змінилася. Мало того, що росіяни за допомогою колаборантів з-поміж місцевих шанувальників «русского мира» провели інвентаризацію майже 400 «безгоспних», на їхню думку, об'єктів на Федотовій косі та на косі Пересип (читайте — баз відпочинку, пансіонатів, готелів, санаторіїв, що належать українцям — ред.), обіцяючи віддати їх російським інвесторам, то ще й почали заселятися в них. Також відомо про факти відвертого пограбування. Відомо, що й у Приморському Посаді військові влаштувались на зимівлю на базах відпочинку і навіть у будинках місцевих жителів, які виїхали, або ж не хотіли з ними контактувати.
Про життя в окупації курортів, які розташовані ближче до Маріуполя та активно набирають популярність останніми роками, таких як Урзуф, Білосарайська коса, Мелекіне, Нова Ялта та Юр’ївка, взагалі мало що відомо. Окрім того, що сезону-2022 там не було взагалі. Ці селища як тимчасовий притулок використовували жителі Маріуполя, рятуючись від бомбардувань, а зараз після звільнення Херсона, за словами радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, ворожий військовий контингент у самому зруйнованому місті, а також у прилеглих населених пунктах збільшився в рази.
«Окупанти розселяються та займають будинки маріупольців. Доволі багато росіян прибуло до Маріупольського району. Їх зараз розселяють лінією Урзуф — Юр’ївка — Нова Ялта», — розповів він. За попередньою інформацією, мобілізованих росіян розмістили у кількох будинках у районі вулиці Прибережної в Урзуфі.
Погіршилася ситуація на захопленій території Херсонської області. Після визволення обласного центру окупанти столицею Херсонщини неофіційно призначили Генічеськ. Туди «тимчасово», за інформацією пропагандистських росЗМІ, перенесли «низку відомств та структур органів влади регіону».
Генічеськ
У геометричній прогресії у місті зросла присутність військових та їх техніки. Те саме відбувається і на Арабатській Стрілці — у Генгірці, Щасливцевому та Стрілковому. Окупанти заселилися у дитячі табори, санаторії, бази відпочинку та будинки місцевих мешканців. Риють окопи та готуються до оборони.
На окупованих чорноморських курортах ситуація не краща. Залізний Порт ледве пережив «мертвий» курортний сезон, але в плані інфраструктури поки що цілий.
У сусідньому селищі Лазурне періодично лунають вибухи. Там неспокійно через склади та казарми російських загарбників, які «палять» у недозволеному місці. У Голій Пристані — районному центрі Херсонської області, який стоїть на лівому березі Дніпра, за 15 км від звільненого Херсона та 45 км від Чорного моря, де ворог розмістив склади боєприпасів, лунають вибухи — детонують російські склади. Скадовськ із самого початку повномасштабної війни був перетворений на російську військову базу і постійно перебуває під точковими обстрілами ЗСУ. Село Хорли, маленький оазис чистоти та спокою, розташоване на невеликому півострові в Чорному морі, як і острів Джарилгач, стали по-справжньому безлюдними.
Асканія Нова — знаменитий український заповідник у південних степах України — виживає лише завдяки волонтерам та колективу цього природного парку. Доля унікальних тварин Асканії після крадіжки вихованців зоопарку у Херсоні викликає великі побоювання. Залишається сподіватися, що у росіян рука не підніметься торкнутися диких тварин, для яких життя в неволі дорівнює повільній смерті.
Перспективи сезону 2023 для всіх вище перерахованих курортів на сьогоднішній день водночас і примарні, і сприятливі. Особливо у світлі останніх новин із лівого берега Дніпра. Все залежатиме від термінів повного звільнення українських територій від непроханих гостей та відновлення добробуту населення.
Для чорноморських курортів, які, на щастя, не потрапили під окупацію, сезон-2022 провалився через кілька причин.
По-перше, це заміноване море. Протягом літа сталося кілька випадків гибелі пляжників через підрив на мінах, які викинуло на мілину. Це сталося у Грибівці , Затоці з Кароліно-Бугазом Одеської області і Коблево на Миколаївщині. Декілька людей отримали тяжкі поранення. У багатьох прибережних населених пунктах місцева влада навіть перегородила виходили до пляжів колючим дротом або розібрала містки, якими люди добиралися до моря через лимани.
Друга причина — ракетна небезпека, яка є актуальною для всієї країни, а для узбережжя тим більше. У цьому плані найбільше постраждала Затока — один із наймодніших та найпопулярніших курортів Одеської області, що знаходиться у Білгород-Дністровському районі, за 60 км від обласного центру. Кількість ракетних ударів, завданих по цьому крихітному селищу, важко порахувати.
Затока
Лише 10 разів ворог бив залізничний міст над Дністровським лиманом, який з'єднує дві частини населеного пункту. Багато прильотів було і по прибережній зоні, внаслідок чого зруйновано десятки баз відпочинку, готелів, кафе, магазинів, приватних будинків.
Міст через Дністровський лиман після обстрілу
Зараз деякі власники намагаються хоч якось залатати дахи напередодні настання зими, а багато хто взагалі махнув на все рукою, бо відновлювати реально нічого. Ситуація в Затоці плачевна.
Затока
Сильно дісталося й Сергіївці — кліматично-бальнеогрязьовому курорту на півдні Одеської області, розташованому на березі Шаболатського лиману. 1 липня окупанти вдарили ракетами по 9-поверховому будинку та базі відпочинку. Тоді загинула 21 особа, 38 отримали поранення.
Сергіївка
Зазнали ракетної атаки з кораблів Росії також Лебедівка та Санжейка.
Лебедівка
Постраждала інфраструктура селищ, поранено людей. Більше атак тут, на щастя, не реєструвалося.
Санжійка
Ну, і, звичайно ж, у краху сезону-2022 відіграв роль сам факт повномасштабної війни і, як наслідок, безгрошів'я. Хто поїде відпочивати на останні гроші на курорт, де море заміноване, а з неба будь-якої миті може прилетіти смертоносний снаряд. Тож якщо на початку літа жителі приморських міст і сіл ще мали якісь сподівання на заробіток, заманюючи людей басейнами та гарними краєвидами, то дуже швидко їх втратили.
Якийсь сезон, якщо можна так сказати, спостерігався в Одесі. «Перлина» біля моря, напевно, багато в чому завдяки зерновій угоді з липня зрідка ставала метою російських ракетних атак. Тому багато українців обрали її для проведення короткострокових відпусток. Принаймні готелі у місті працювали, причому досить активно. Ціни на оренду нерухомості теж анітрохи не знизилися, навіть навпаки. Але тут є і фактор попиту з боку переселенців, яких в Одесі чимало. Ще один плюс курорту в тому, що тут безліч пляжних клубів, туристичних комплексів, готелів з басейнами великих розмірів, плюс два аквапарки. Тож за гроші в Одесі можна було без проблем поплавати і басейні з видом на море.
На жаль, популярним до війни курортним селищам Одеської області, в яких головними магнітами є море та безкраї піщані пляжі, пощастило в рази менше. Наприклад, жителі Грибівки, яка розташована за 30 км від Одеси і відрізняється від Затоки більш демократичними цінами та розміреним видом відпочинку, назвали сезон провальним. Головна причина — мінна небезпека у морі. У цьому селищі під час купання підірвався та загинув 50-річний чоловік. Загалом же, з інфраструктурою у Грибівці все гаразд, і селище цілком готове зустрічати українців улітку-2023 року. Головне, щоб закінчилася війна, і розмінували море.
Грибівка
Якщо навіть наближені до Одеси курорти залишилися без заробітку, то про віддалені годі й говорити. Наприклад, такі як Катранка та Расейка — маловідомі місцини для тихого, розміреного відпочинку далеко від цивілізації.
Расейка
Найстрашніший період для місцевих жителів був, коли Росія бомбила острів Зміїний, до якого тут рукою подати. У Расєйці від ракетного удару сильно постраждав дитячий оздоровчий табір "Зорька" — поряд вибухнула російська ракета. В іншому — руйнувань у селах немає. А на сезон-2023 вони мають туз у рукаві — лимани з чистою і теплою водою, які цілком можуть замінити море з мінами.
Острів Зміїний
Та й сам острів Зміїний зміг би стати туристичним магнітом як символ українського спротиву окупантам. Його захопили у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Але завдяки блискучій операції ЗСУ 30 червня острів було відбито. Ворог утік, за традицією назвавши свою поразку «жестом доброї волі». 4 липня тут знову засяяв український прапор. Звільнення острова Зміїний відкрило шлях до портів «Ізмаїл», «Рені» та «Усть-Дунайськ», які розташовані в Одеській області. Туристичне майбутнє Зміїного залежатиме від того, які плани на нього у Міноборони. Раніше на острів проводилися екскурсії з Катранки, Расєйки, Вилкового, Кароліно-Бугаза, Затоки та інших курортів.
Острів Зміїний
Миколаївська область чи не більше за інших в Україні постраждала від війни. Але, сподіваємося, найгірші часи вже позаду. Усю територію регіону, крім двокілометрової ділянки Кінбурнської коси, звільнено від окупантів.
З курортів найсильніше дісталося Очакову, обстріл якого ведеться з Кінбурна, щодня, починаючи з квітня. У місті загинуло та поранено безліч людей, розбито критичну та житлову інфраструктуру. На жаль, до літа-2023 місто навряд чи відійде від дій окупантів. На нього очікує величезна робота щодо відновлення всіх зруйнованих об'єктів.
Але потік туристів за умови розмінування морських просторів на Миколаївщині буде кому прийняти. Наприклад, Коблево. Це не тільки курорт, а й природний заповідник, багатий на різноманітність флори та фауни, завдяки наявності лісостепової зони та морського узбережжя. Тут 7 кілометрів піщаних пляжів, величезний вибір житла різного рівня, гарна розвинена інфраструктура. Тобто, все, що необхідно для повноцінного відпочинку. Крім того, і подивитися на околицях є на що: винзаводи «Коблево» та «Радсад», устрична ферма «Скіфія», Тендрівська коса, острів Березань, заповідник «Ольвія» тощо. За час повномасштабного вторгнення курорт пережив кілька ракетних атак, а також напад дронів, але залишився цілим і безпечним.
Рибаківка
Ще один варіант Рибаківка — невелике курортне селище між Коблево та Очаковим. Це один із найстаріших курортів Миколаївської області, де можна і пиво з креветками на пляжі попити, і оздоровитись завдяки грязе-сольовому озеру Солонець-Тузли, яке позитивно впливає на серцеву, судинну та дихальну систему організму людини. Ворог теж робив замах на цей мирний край, але, на щастя, великої шкоди не завдав.
Як бачимо, відпочити в Україні на морі в 2023 році буде де. Скоріше б Перемога!