В Україні День пам'яті та перемоги хочуть відзначати 8 травня. Що не так зі святом 9 травня

В Україні Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років стане 8 травня. Відповідний законопроект до Верховної Ради подав Володимир Зеленський. Дискусії щодо скасування Дня Перемоги 9 травня точаться вже досить давно. Після 2014 року, коли Росія окупувала Крим та частину Донбасу, вони стали гострішими. Після повномасштабного вторгнення 2022 року спалахнули з новою силою. Що не так із Днем Перемоги 9 травня і чому російська пропаганда так болісно сприймає його скасування в Україні — читайте у статті «Новин Донбасу».

Хто плутає дати і чому

Спочатку Акт капітуляції Німеччини підписали 7 травня о 02:41 за центральноєвропейським часом у французькому Реймсі. Вже наступного дня про це стало відомо. При цьому Сталін не прийняв цієї дати. Він був обурений і вимагав підписання акта в Берліні, взятому Червоною армією, щоб саме Радянський Союз був стороною, яка б визначала перемогу над Німеччиною. Сталін відмовився визнати цей акт, вимагав нового підписання і попросив союзників не робити офіційних оголошень про перемогу.

Підписання капітуляції у Реймсі. Фото: musée de la reddition de Reims / Wikipedia

«Сталін з цього приводу дуже був незадоволений і був підписаний ще раз акт про капітуляцію, який був дійсним для всіх союзників, у тому числі й Радянського Союзу. Тож наступного дня цей акт, скажімо так, перепідписали. Це було таке побажання Сталіна. Союзники на це пішли», — пояснює «Новинам Донбасу» військовий історик Михайло Жирохов.

Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом у Берліні — у Радянському Союзі на той момент вже настало 9 травня. Його текст майже повністю повторює перший документ. Тому в європейській історіографії підписання капітуляції найчастіше пов'язують саме з процедурою в Реймсі, а те, що сталося у Берліні, називають «ратифікацією». Народ у СРСР дізнався про перемогу лише 9 травня о 22 годині за московським часом.

«Тому 9 травня у Радянському Союзі відзначалося саме як День Перемоги, а фактично для всієї Європи це було 8 травня. За радянських часів намагалися пояснити різницею у часі, але це, м'яко кажучи, було не так», — каже Михайло Жирохов.

На 9 травня почала будуватися вся ідеологічна конструкція та офіційна історія Великої Вітчизняної війни, якою Другу світову війну почали називати в СРСР. Володимир Зеленський, обґрунтовуючи необхідність ухвалення законопроекту, говорить про історичну правду, згідно з якою перемогу у війні здобула не Червона армія. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям усіх країн-союзниць, у тому числі США: постачання техніки за процедурою ленд-лізу багато в чому визначило результат конфлікту.

«Саме 8 травня 1945 року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію вермахту. Саме 8 травня світ вшановує пам’ять усіх, чиї життя були забрані тією війною. Це чиста історія, без ідеологічних домішок. І це — історія нашого народу, наших союзників, усього вільного світу», — каже Володимир Зеленський.

Як 9 травня перетворилося в Росії на головну духовну скрепу

До 1965 року 9 травня в СРСР не відзначали на державному рівні. Парад влаштували лише раз — у 1945-му році.

«У 65-му році на 20 років, так би мовити, перемоги саме Хрущов, саме радянська, політична верхівка прийняла рішення, що буде саме 9 травня. І до 91-го року це було скорботне свято. Це було більше вшанування ветеранів, це було покладання квітів до пам'ятників, але не показник військової сили. За радянських часів було розуміння, що перемога Радянського Союзу далася дуже великими людськими втратами. Були люди, які пам'ятали це і знали, що війна — це не прогулянка. Це величезні втрати, це абсолютно дике знищення інфраструктури та все, що ми зараз бачимо на собі», — каже Михайло Жирохов.

Створювати з перемоги культ почали за часів правління Леоніда Брежнєва. Потім, вже 1985-го року, на 9 травня провели черговий парад, а 1990-го — ще один. Проте лише у двохтисячних роках і саме Путін почав масштабувати цей день, довівши його до головного та недоторканого свята в Росії, звівши День Перемоги у культ. 9 травня стало квінтесенцією всіх духовних скреп, які створює пропаганда. Це демонстрація РФ, як «другої армії світу» через паради техніки та промови Путіна, в яких він за будь-якої нагоди говорить не про мир і ціну перемоги, а про те, на що здатна Росія. Це акції «Безсмертний полк», які мають на меті підкреслити героїзм виключно своїх солдатів, які загинули в роки війни. Водночас, втрати всіх країн-союзників, у тому числі України, — величезні. У Другій світовій війні загинуло 8 мільйонів людей: 3 мільйони солдатів та 5 мільйонів цивільних. Це не лише українці, а й інші народи, які мешкають на території країни.

Парад у Москві 9 травня 2023 року. Кадр із трансляції

«Україна зазнала величезних втрат. Насамперед, це втрати військових. З території України було мобілізовано близько 7 мільйонів військовозобов'язаних до лав Червоної армії. Також українці воювали у лавах Польщі — 120 тисяч, у лавах армії США — це 80 тисяч, Британії — 45 тисяч. Під сьогоднішнім прапором незалежної України, жовто-блакитним, воювали воїни УПА. Це близько 100-150 тисяч. Втрати були величезними. Зокрема, щодо військовослужбовців Червоної армії ці втрати документально підтверджені. Це кожен другий», — каже заступниця директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Людмила Рибченко.

При цьому, за словами істориків, будь-яка успішна військова операція СРСР не обходилася без українців. Але все це кремлівська пропаганда опускає, постійно жонглюючи фактами. Ініціатива Володимира Зеленського стала ще одним приводом для маніпуляцій. Так, Ольга Скабеєва стверджує, що український президент «обнулив усі жертви та героїзм мільйонів людей». Марія Захарова вважає, що скасувавши День Перемоги, Зеленський зрадив своїх предків. А Дмитро Пєсков упевнений, що для багатьох в Україні 9 травня — священний день. Водночас усі вони вважають за краще промовчати про те, що ніхто не збирається перестати шанувати пам'ять загиблих. Йдеться лише про те, щоб згадувати про них у той день, коли це історично обґрунтовано.

Популярність Дня Перемоги в Україні стрімко падає

Дмитро Пєсков, до речі, дуже перебільшує, говорячи про «священне свято» для багатьох. Цих «багатьох» з кожним роком дедалі менше. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, 9 травня в Україні втрачає популярність. За даними Київського міжнародного інституту соціології, у 2010 році День Перемоги для 58% опитаних був одним із найважливіших свят. 2021 року його популярність впала вдвічі. 2023 року лише 13% опитаних назвали 9 травня важливим. Схожі результати отримала і соцгрупа «Рейтинг». Тут переоцінку ставлення до Дня Перемоги вважають однією з ключових змін в історичній пам'яті українців. Опитування демонструють: до 2022 року 80% дорослого населення сприймали його як значний символ. У 2022 році для 36% опитаних 9 травня перейшло до розряду пережитків минулого, а для 23% стало буденністю. Рупори Кремля обурені подібними перестановками у свідомості українців, хоча багато в чому російська агресія стала каталізатором цього процесу.

«На противагу нашим ідеалам ворог знову поставив агресію та анексію, окупацію й депортацію, масові вбивства та катування, бомбардування міст і спалення сіл», — наголошує Володимир Зеленський у своєму зверненні.

Меморіал загиблим солдатам Червоної армії у Другій світовій війні у Святогірську, пошкоджений обстрілами військ РФ у 2022 році. Фото: Донецька ОВА

Народний депутат та колишній голова Українського інституту пам'яті Володимир В'ятрович багато років тому одним із перших почав говорити про те, що для Росії День Перемоги — один із інструментів, щоб утримувати Україну в орбіті свого впливу.

«Україна нарешті ставить хрест на російській, радянській традиції перемоги - традиції, на якій виховані ті росіяни, які вбивали в Бучі, вбивали в Ізюмі, вбивали в Маріуполі, продовжують вбивати українців. Я пам'ятаю, як на початку 2000-х я вперше публічно озвучив ідею, що нам варто відмовитися від відзначення 9 травня — Дня Перемоги. Абсолютна більшість українців не готова була це сприйняти. Ця ідея була оригінальною, ця ідея, скажемо відверто, була маргінальною», — каже В'ятрович.

Варто нагадати, що з 8 травня 2015 року в Україні офіційно відзначають День пам'яті та примирення, мета якого — не романтизація перемоги та демонстрація величі, а спроба нагадати, до чого призводить така катастрофа, як війна.

День Європи замість Дня Перемоги

Глава фракції «Слуга народу» у парламенті Давид Арахамія вважає, що законопроект Володимира Зеленського про 8 травня необхідно ухвалити за прискореною процедурою. Окрім поданого законопроекту, Президент України підписав указ про те, щоб відзначати 9-го травня День Європи вже від сьогодні. З 1985 року ця дата є одним із символів ЄС.

«Разом з усією вільною Європою 9 травня в Україні будемо відзначати День Європи. Європи об'єднаної, в основі якої має бути і буде мир. І щороку 9 травня ми будемо вшановувати нашу історичну єдність — єдність всіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм», — сказав Володимир Зеленський.

Указом президента Володимира Зеленського в Україні 9 травня оголошено Днем Європи. Фото: Володимир Зеленський / Telegram

Проте День Перемоги нехай уже й не відзначається, але ще не скасований. Тому на думку військового історика Михайла Жирохова, держава має прийняти чітке рішення не лише про святкування 8 травня, а й про скасування 9-го.

«У нас досі 9 травня — це вихідний, червоний день. Ми повинні ухвалити рішення про 8 травня за європейським зразком. Мова про меморилізацію пам'яті тих, хто загинув і воював і в Радянській армії, і в армії США, і у Вермахті — скрізь. Тобто люди, які з України. Це не має бути героїзація лише радянської армії. Це має бути день пам'яті. Саме день пам'яті тих, хто загинув», — вважає Жирохов.

Історик упевнений: згодом пам'ять про Другу світову війну зітреться на тлі нинішнього конфлікту. Тим не менш, на даний момент рішення Володимира Зеленського він вважає правильним і необхідним.