Без курортного сезону та херсонських кавунів. Що відбувається з півднем України після катастрофи на Каховській ГЕС

Шостого червня було знищено Каховську гідроелектростанцію, розташовану на тимчасово окупованій частині Херсонської області. Українська влада говорить про підрив греблі Росією. Завдані збитки екології міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України попередньо оцінило у 55 мільярдів гривень — це далеко не остаточна цифра. При цьому екологи зазначають: наслідки катастрофи люди відчуватимуть десятиліттями. Не лише в Україні, оскільки торкнулась акваторії Чорного моря. Деталі — у матеріалі «Новин Донбасу».

Втрата 18 кубічних кілометрів води — чим це загрожує?

Каховське водосховище – одне з найбільших в Україні: до катастрофи містило 18,19 км³ води. Це, за словами міністра захисту довкілля Руслана Стрільця, близько третини всієї води каскаду Дніпра. До підриву ГЕС ширина Каховського водосховища становила близько 3,5-4 км.

«Уже можна говорити про втрату половини лісових насаджень регіону — близько 55 тисяч гектарів. 80 тисяч гектарів природоохоронних територій змило, а разом із ними — дорогоцінні види дикої природи», — констатує міністр.

Наслідки знищення Каховської ГЕС. Фото: Укргідроенерго

За попередніми оцінками експертів, негативні наслідки катастрофи для дикої природи (зона затоплення та осушення) проявляться на площі щонайменше 5 000 км².

Рівень води у Каховському водосховищі продовжує зменшуватись. Як зазначає гендиректор «Укргідроенерго» Ігор Сирота, якщо падіння зупиниться на позначці хоча б 7 метрів, це буде найкращий варіант. В іншому разі варто очікувати ще серйозніших наслідків. 

Критичною зоною, так званою «мертвою точкою» вважається рівень 12,7 метра, а він уже значно нижчий. Заповнювати запаси доведеться дуже довго.

Каховське водосховище після знищення дамби ГЕС. Фото: Максим Павловський

«Кожен метр, цей весь обсяг нам потім доведеться дуже довго набирати. Падіння рівня води метр за метром далі вже не призведе до нових підтоплень, наприклад, у Херсоні. Але розлив буде збільшуватися», — пояснив Сирота.

Оцінити збитки повною мірою стане можливо тільки після того, коли зійде вода.

Чорне море у небезпеці?

Серйозними будуть наслідки і для Чорного моря. Екологи констатують: воно вже почало опріснюватися. Катастрофа вдарить по біорізноманіттю моря. Не тільки потоком прісної води, а й забрудненнями. Це проблема не лише України, а й усіх країн Причорномор'я, зазначає еколог Владислав Балинський.

За його словами, йдеться і про хімічне забруднення – ціла низка речовин накопичувалися і стікалися з полів і виробництв, і про бактеріологічне, – разом з мулом змивалися скотомогильники, кладовища, вигрібні ями. З машинного залу ГЕС вилилися близько 150 тонн мастило. Усе це зараз стікає в Чорне море. 

За динамікою стану води пильно стежать і фіксують зміни. А що стосується курортного сезону – прогнози поки що не радують. Наприклад, для одеситів і гостей області він може не початися зовсім.

Забруднений берег Чорного моря в Одесі: Фото: «Побережжя Одеси»

Вода для пиття стане непридатною

Забруднення несуть небезпеку не тільки для моря. Навіть невеликої кількості хімікатів достатньо для суттєвого забруднення ґрунту та питної води. Яку конкретно кількість відходів, пов'язаних із сільським господарством, промисловістю, добривами, змило після підриву, поки невідомо. Ба більше, у зоні затоплення опинилися АЗС. 

Мешканцям, які проживають поблизу місця катастрофи, наполегливо рекомендують не пити воду з водогонів, колодязів. Навіть якщо вона зараз є. 

Загроза спалахів інфекційних захворювань

Головний державний санлікар України Ігор Кузін заявив, що поки що спалахів інфекційних захворювань на постраждалих територіях немає. Моніторинг проводять щодня. У Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях сформовано 97 груп оперативного реагування на біологічні, хімічні та радіаційні загрози.

Також МОЗ визначило лікарні на Херсонщині, Миколаївщині та Дніпропетровщині, які готові за потреби приймати пацієнтів з інфекційними захворюваннями.

Кузін повідомив, що сформовано 38 точок моніторингу води морських і річкових водойм уздовж русла та морського узбережжя у трьох вищезазначених областях.

«У поверхневих водоймах уже зафіксовано значне перевищення мікробіологічних показників, тому купатися або використовувати таку воду для обробки харчових продуктів не можна», – заявив санлікар. 

Також людям у потенційній зоні ризику не рекомендують вживати в їжу рибу з водойм.

Дефіцит питної води

Ще одна з особливо нагальних проблем у зв'язку з катастрофою – забезпечення питною водою. У громади біля Каховського водосховища її підвозять, заявив голова Херсонської облради Олександр Самойленко. Це зокрема Нововоронцовська, Великоолександрівська, Береславська, Милівська громади.

Джерела, які напували водоканали цих районів і населених пунктів, дійшли до критичної межі, кількість води у водозаборах знизилася, каже Самойленко. 

«Уже деякі свердловини не можуть працювати, тому що немає можливості десь зачерпнути воду», – сказав він. 

Підвезення води у Дніпропетровській області. Фото: ДСНС

Представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявила, що руйнування Каховської ГЕС – це катастрофа для всього півдня України, включно з Кримом. Спустошення водосховища безпосередньо вплине на забезпечення питною водою та ресурсу для системи іригаційних каналів півострова.

Дефіцит води вже відчули і жителі Дніпропетровщини. За інформацією МВС, для понад 167 тисяч абонентів регіону організовано підвезення питної та технічної води – понад 11 тисяч тонн.

Керівництво Запорізької області заявило, що проблем із питною водою для жителів регіону не буде.

Про херсонські кавуни доведеться забути?

З Каховським водосховищем пов'язана ціла мережа меліоративних каналів (близько 30 систем зрошення). У Херсонській області зрошення за рахунок водосховища отримували 90% земель, у Запорізькій – близько 60%. 

Внаслідок руйнування греблі гідроелектростанції частина сільськогосподарських площ тепер висохне, а частина – навпаки, виявиться затопленою.

Затоплені поля на півдні України Фото: міністерство аграрної політики України

Згідно з даними Мінагрополітики, на правому березі Дніпра під воду пішло близько 10 тисяч гектарів сільськогосподарських земель. На лівому обсяг затоплення в кілька разів більший. 

Екс-заступник міського голови Херсона Роман Головня повідомив що, крім Північно-Кримського, тепер не може функціонувати і Каховський магістральний канал.

«Каховський канал постачав воду в низку районів Херсонської області, в Запорізьку. Ця вода йшла на зрошення полів – сотні тисяч гектар. Також це водопостачання низки населених пунктів двох регіонів», – зазначив він. 

Система зрошення Херсонщини – основа сільського господарства. 

«Уся область – у системі каналів, які брали воду з Каховського водосховища, і цієї води точно не буде, і не буде врожаю, який міг би бути на цих полях», – констатував Головня. 

Регіон, традиційно, забезпечував Україну ранніми та сезонними овочами.

На відновлення вирощування агропродукції знадобиться щонайменше 5-6 років, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За умови, якщо в короткі терміни вдасться відновити роботу Каховської ГЕС.

«Інакше воду фактично ніде буде брати. Свердловини, які поодиноким варіантом використовують товаровиробники, дають дуже малі обсяги, не всі їх мають», – наголосив Марчук. 

Деякі екологи взагалі сумніваються, чи можна буде за таких умов розвивати сільське господарство. Або ж знадобиться переорієнтація на інші його види.

Ліквідація підтоплення трває 

За даними МВС на 19 червня (остання інформація, яка є на момент публікації матеріалу), із небезпечних зон Херсонської області евакуювали 2 783 особи, у тому числі 309 дітей та 80 маломобільних людей.

Загинули внаслідок катастрофи 17 людей. З них 13 – через утоплення, ще 4 вбили російські окупанти під час евакуації з лівого берега Дніпра. Зниклою залишається 31 людина.

Процес евакуації у Херсонській області. Фото: ДСНС

Однак більша частина затопленої території – лівий берег Дніпра, тимчасово не підконтрольна уряду України територія. Там підтопленими залишаються 17 населених пунктів. Оцінити масштаб катастрофи та стабілізувати ситуацію фактично неможливо.

Окупаційна влада спочатку заспокоювала заявами про те, що «все під контролем». Люди, які проживають в окупації, заявляли неодноразово: росіяни не те що не допомагали, а навпаки – перешкоджали порятунку, не даючи змоги покинути лівий берег. Найскладнішою ситуація залишається в Олешках, Голій Пристані та селищах навколо.

Число загиблих внаслідок знищення Каховської ГЕС на підконтрольному РФ лівому березі Херсонської області зросло до 46 осіб, повідомляє російська сторона.