Контрнаступ України: розпочався, триває чи вже закінчився? Ситуація на фронті

Контрнаступ розпочався, вже закінчився чи це лише розвідка боєм? Чому ЗСУ просуваються так повільно? Враховуючи, як було наелектризовано інформаційне поле всю весну, зараз багато хто перебуває в стані подиву, адже чекали блискавичної операції. Що відбувається на полі бою? Масштабна визвольна операція вже розпочалася чи ще ні — «Новини Донбасу» зібрали думки західних та українських експертів.

Що уповільнює контрнаступ ЗСУ

Після того, як Україна деокупувала низку населених пунктів у Донецькій та Запорізькій областях на початку червня, все начебто закінчилося. Багато українців очікували на повторення вересня 2022 року, коли буквально за лічені дні було звільнено Харківську область, але цього разу ситуація складається інакше. За зиму Росія підготувалася. Судячи з інформації в останніх зведеннях, окупаційні війська підтягли резерви до Старомлинівки. Саме цей населений пункт зараз є важливим. Адже з нього дороги ведуть і до Розівки, і до Маріуполя, і до Бердянська. Військові пишуть: той, хто контролює Старомлинівку, контролює траси та висоти. Коли ЗСУ звільнять село, вони зможуть створити тут плацдарм для чотирьох напрямків удару. Проте завдання ускладнюється не лише власне наявністю путінської армії, а й оборонними спорудами, які збудували окупанти.

Село Старомлинівка на карті DeepState

«Херсонська, Запорізька області дуже сильно заміновані. Там є кілька ліній оборони. Нараховували п'ять і шість ліній — міни, окопи, міни, окопи. Росіяни справді забетонувалися і добрі укріплення зробили. На жаль, був час, поки ми не мали сил, вони, на жаль, окопалися, і тепер це буде набагато важче. Тут потрібно знайти ту слабку точку, якою можна буде розкрити російську оборону», — коментує «Новинам Донбасу» консультант Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Іван Ступак.

Полковник ЗСУ у запасі Роман Світан теж називає мінні поля одним із факторів, який уповільнює контрнаступ ЗСУ, але саме уповільнює, а не скасовує його.

«Подолання мінних полів просто займає час. Воно не зупиняє повністю наш наступ, але сповільнює саме просування. Доводиться возитися з мінними полями інженерним військам досить тривалий час. Якщо вони півроку їх мінували, то за три дні ми не розмінуємо. Хоча є механізми розмінування за напрямками, вони використовуються», — каже Світан.

Підбита на початку червня бронетехніка ЗСУ під Оріховим Запорізької області. Фото: Воїн DV / Telegram

Водночас головним чинником, який не дає ЗСУ ефективно просуватися, і Роман Світан, та Іван Ступак називають відсутність авіації. Перевага росіян у повітрі дає їм велику фору. І тут йдеться не лише про винищувачі.

«Нам не вистачає вертольотів, щоб щось могло зависнути в повітрі і постійно кришити росіян. Літак пролетів, постріляв і полетів назад, а вертоліт може довгий час бути на місці та підтримувати наші війська, що наступають. Снарядів у росіян дуже багато. Там такі цифри, що, наприклад, на східному напрямку, коли наші військовослужбовці вистрілюють 6000 снарядів на день, там можуть вистрілювати і 40 тисяч», — каже Іван Ступак.

На всіх цих перевагах постійно наполягають російські воєнкори та блогери, які не оминають жодного приводу, щоб не відзначити: наступ ЗСУ провалився, західні чиновники чекали більшого.

Перевага сил РФ у повітрі заважає просуванню ЗСУ. Кадр із відео Міноборони РФ

Контрнаступ не буде лінійним

Паралельно військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко у своєму телеграм-каналі постійно наголошує на тому, що відбувається зараз, — це лише розвідка боєм.

«Такі дії СОУ (Сил оборони України — ред.) не рідкість і тим більше у Запорізькій області. Кілька місяців тому аналогічну розвідку боєм російські пропагандисти також сприйняли за "почалося!". Але у нинішніх дій СОУ все ж таки є відмінність. Ця розвідка боєм була проведена не поодиноко, а відразу на кількох локаціях. Від цього склалося враження якихось масштабних процесів по фронту. У свою чергу, масштаб, що цілком вписується в вимоги розвідки боєм або оперативної розвідки», — пише Коваленко.

Багато українських спікерів кажуть, що контрнаступ як такий ще не почався. Ілюстративне фото: Сухопутні війська ЗСУ

Факт того, що нинішній наступ як такий не розпочався, підтверджує секретар РНБО Олексій Данилов. Днями він зазначив: наразі головна мета ЗСУ — не контрудари, а знекровлення російської артилерії. З цією метою українські сили постійно завдають ударів по складах техніки та боєприпасів на окупованій території. Водночас, судячи з подій 22 червня, серед завдань української армії не лише це. Удар по Чонгарському мосту дає зрозуміти: ЗСУ намагаються зруйнувати, мабуть, найважливішу логістичну артерію окупаційних військ. Саме в районі Чонгара знаходиться єдина залізнична гілка, яка сполучає Крим із материковою Україною. Цим шляхом російське угруповання в Запорізькій області насичується технікою та живою силою.

«Це значно впливає на перекидання військової техніки, яка накопичена в Криму, до оборонних рубежів, які знаходяться на тимчасово окупованому півдні України. Для забезпечення Кримського півострова Росія зараз використовує два основні шляхи. Це коридор, захоплений в Україні, — це наше Приазов'я, яке знаходиться під окупацією Росії. І Кримський міст», — каже експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу Андрій Риженко.

Наслідки удару по Чонгарському мосту 22 червня. Фото: Володимир Сальдо

Він згадує історію Антонівського мосту, по якому ЗСУ завдавали систематичних ударів. Ймовірно, на переправу в Чонгарі чекає ця ж доля. Тепер путінська армія має йти на великий ризик, щоб доставити боєприпаси із Криму до окупованої Запорізької області. Везти це все доведеться через Армянськ і робити великий гак практично до Нової Каховки, де від російських позицій до українських лічені кілометри. ЗСУ зможуть вдарити по загарбниках навіть зі звичних уже у цій війні «Градів». Крім того, якщо сили оборони України зможуть успішно вклинитися в окуповану територію в районі Василівки та дійти до Мелітополя, російське угрупування опиниться практично у пастці.

«Якщо вдасться, наприклад, цим клином вийти на узбережжя і заблокувати це угруповання росіян, яке знаходиться ближче до Кінбурзького півострова, вони залишаться в пастці. Вони там зможуть якось намагатися швидко евакуюватися до Криму, наприклад, із того ж таки Скадовська морським чи повітряним шляхом. Це для них справді пастка, бо у них зв'язку з Росією вже не буде. Я думаю, що ідея така: спочатку перекрити кримський коридор, потім блокувати Кримський міст. Така тактика спрацьовувала. Наприклад, на острові Зміїний така тактика була. Росіяни протрималися там десять діб. Потім така сама тактика була на правобережжі Херсонщини. Можливо, така тактика буде щодо Криму», — каже Андрій Риженко.

Експерт наголошує: цей контрнаступ не йде лінійно, паралельно у ЗСУ виникає багато додаткових питань, які доводиться оперативно вирішувати.

«Робити оцінки ще рано»

Західні аналітики здебільшого впевнені: контрнаступ триватиме тижні чи навіть місяці, тому зараз оцінювати те, що відбувається на полі бою, рано. Наприклад, журналіст видання Bild Юліан Рьопке вважає: за нинішньої динаміки просування українським силам необхідно чимало часу, щоб дійти до Азовського моря. Схоже, висловлюється і директор програми вивчення Росії в Центрі військово-морського аналізу у Вірджинії Майкл Кофман. У підкасті War on the Rocks він наголосив: про хід наступальної операції поки що судити рано з кількох причин.

«Я знаю, люди вважають, що перші дні будь-якого наступу є вирішальними, але я буду чесний. Це залежить від плану. Питання в тому, де перебувають українські військові порівняно з тим, де вони сподіваються опинитися зараз», — каже Кофман.

Українські військові в деокупованих П'ятихатках https://t.co/Ttu3GSIXr9 pic.twitter.com/1xgoMlWLss

— Новини Донбасу (@novostidnua) June 19, 2023

На його думку, у російсько-українській війні обидві сторони «переміщаються між своєрідною фазою маневру і фазою виснаження». При цьому Кофман вважає: ранні успіхи, яких досягли ЗСУ, не є незначними, але поки що складно судити про вплив, який він зробив на путінську армію.

«Більшість оцінок заснована на тому, як українські сили пройшли початкову оборону Росії. Але правда в тому, що ви дійсно не знаєте їхньої мети. Тому я думаю, що я утримаюсь від будь-яких оцінок, і я також відмовляю інших людей робити це з певної причини. Ви повинні запитати, на чому ви ґрунтуєте свої міркування, на ваших очікуваннях наступу України чи на їх очікуваннях їхнього наступу?» — каже Майкл Кофман.

До речі, російські медіа вирвали з цього подкасту Кофмана лише кілька фраз — про те, що наступ буде досить довгим і про те, що в перші дні воно не було блискавичним.

Аналітики на Заході прогнозують, що наступ ЗСУ може тривати місяці. Ілюстративне фото: Сухопутні війська ЗСУ

ЗСУ підуть уперед, якщо західні партнери не затягуватимуть з допомогою

Американський генерал Бен Ходжес вважає, що активна фаза наступу ще попереду. За його словами, більша частина важкої української бронетехніки поки що не вступила в бій. Ходжес упевнений: якщо партнери повною мірою допомагатимуть Україні, ЗСУ зможуть повернути Крим вже цього літа.

«Якби Сполучені Штати забезпечили те, що потрібне українській армії, то Україна могла б фактично звільнити Крим до кінця цього літа. Для цього потрібна високоточна зброя великої дальності», — вважає Ходжес.

Найбільш песимістичний у своїх прогнозах австрійський військовий аналітик Том Купер. Він наголошує, що зараз не бачить серйозної та довгострокової стратегії у тому, що робить Київ, а також західні союзники. Головною причиною, що гальмує процес, Купер, як і Бен Ходжес, називає повільні постачання озброєння та недостатню допомогу партнерів.

«НАТО все ще відстає не на два, а на п'ять кроків: все ще постачає значною мірою застарілу зброю та боєприпаси, які мало поставити ще 8-9-10 місяців тому; і все ще не думає про переозброєння ЗСУ новітніми технологіями — і у великій кількості», — вважає Купер і додає, що ЗСУ не має навіть необхідних розвідданих, які необхідні були українським військовим ще кілька місяців тому.

Україна ввела лише третину сил

Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі висловлює думку, що метою обох сторін зараз є виснаженням. Окупаційна армія намагається максимально збільшити втрати українців до того моменту, як ЗСУ дійдуть до основної лінії оборони, яка знаходиться якраз у районі Старомлинівки.

«Ризик для них полягає в тому, що, перш ніж вони дістануться цієї лінії оборони, вони надто сильно постраждають, і буде занадто складно прорвати її і використовувати», — вважає Роб Лі.

Приблизно таку саму тактику — боїв на виснаження противника — використовували ЗСУ під час битви за Бахмут.

При цьому, незважаючи на відсутність явного, на перший погляд, прогресу частина експертів наголошує: Україна вивела на поле бою лише частину сил. Польський аналітик Конрад Музика у коментарі Reuters уточнює: до контрнаступу було підготовлено 12 бронетанкових бригад, дев'ять із яких пройшли навчання на заході. Поки що лише три з них брали участь у бойових діях на південному сході. Тому, ймовірно, найголовніші та вирішальні бої ще попереду.