Бунт Пригожина — які наслідки для Росії та України, що чекає на ПВК «Вагнер»

Після стрімкого, але не увінчаного успіхом, «походу на Москву» приватної військової компанії (ЧВК) «Вагнер» на чолі з Євгеном Пригожиним не вщухають дискусії: це була зрежисована вистава чи реальна спроба повстання. Не менш активно обговорюють якісь наслідки спричинять ці події для Кремля, Путіна, Росії, а головне — чи допоможуть Україні у війні. «Новини Донбасу» зібрали актуальні думки щодо цього.

Війна поза телевізором

Увечері 23 червня інформаційний простір заповнили новини про озброєних «вагнерівців», які висунулися до Ростова-на-Дону. Там захопили територію штабу Південного військового округу та інші військові об'єкти. Подальшим пунктом призначення була Москва.

Блокпости, озброєна поліція, військова техніка на вулицях і здивування самих містян з огляду на те, що «війна вийшла з телевізора» — російська столиця була в сум’ятті, адже події розвивалися стрімко.

Вранці 24 червня Путін звернувся: пообіцяв придушити «озброєний заколот», звинуватив його учасників у держзраді. Говорив про «удару в спину», не називаючи прізвище Пригожина.

Вже надвечір ватажок ПВК «Вагнер» розгорнув колону військової техніки за 200 км від Москви, заявивши, що «вагнерівці» повертаються до польових таборів, нібито «щоб уникнути кровопролиття». У ситуацію втрутився самопроголошений президент Білорусі Лукашенко, і після спілкування з Пригожиним було досягнуто згоди.

Шоу чи реальний бунт?

Якщо припустити, що це постановка, то передусім не вигідна Путіну, кажуть аналітики. Так вважає військовий та політичний експерт Олександр Мусієнко. За його словами, президенту РФ в черговий раз «підклали свиню», як і у випадку із свідомо провальним рішенням вторгнутися в Україну, де росармію нібито мали «зустрічати з квітами».

Хто це міг бути? Очевидно, той, хто мітить на місце Путіна, хоче усунути його від влади. Аналітики, експерти вже повинні бути зайняті тим, що моделювати — хто буде на місці Путіна. Це питання, я думаю, від кількох тижнів до кількох місяців його зміна на посади», — зазначив Мусієнко.

Як один із ймовірних наступників Мусієнко називає нинішнього главу Міноборони РФ. Незважаючи на безліч прогнозів щодо відставки чиновника, Шойгу залишається на посаді. Що ж до Пригожина, то, каже Мусієнко, про цю фігуру можна забути.

«Навіть не згадуйте це прізвище. Він увійшов в історію як невдаха, але будуть інші люди. І той, хто незабаром виявиться, отримає деякі дивіденди і міг бути режисером цього дійства. Мета одна — показати слабкість Путіна. І це було продемонстровано феєрично», — наголосив Мусієнко.

Початок кінця Росії?

Низка політологів упевнені — це початок «кінця Росії», демарш Пригожина — перший крок. Далі ситуація погіршуватиметься.

Оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зазначає: «хрестовий похід» Пригожина — прелюдія.

«Я навіть не знаю, що Пригожин собі виторгував. Але судячи з того, що Шойгу, Герасимов обіймають свої посади, ефекту від цих торгів не видно від слова зовсім. Він навпаки більше підставив тих, хто його підтримав і тих, хто його курував, ніж домігся якогось результату. І все це натякає на те, що у цієї феєричної історії буде продовження. Це була лише прелюдія», — сказав Коваленко.

Танк «вагенрівців» у Ростові-на-Дону. Фото: соцмережі

В одному з коментарів радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що спроба заколоту у виконанні Пригожина призведе до суттєвих змін, трансформації політичної системи Російської Федерації. Конфлікти всередині їхніх еліт уже вийшли в публічну площину, сказав радник, і це буде тільки розростатися.

В експертних колах висловлюються і про можливу прийдешню громадянську війну в Росії. Цікавляться і самі росіяни: у гугл — трендах країни — агресора запит «громадянська війна» вже випередив «СВО». 

Ймовірність такого сценарію допускає Подоляк і навіть називає терміни. На його думку, період громадянської війни займе від 3-х до 8 — ми місяців.

Водночас низка експертів, деякі російські правозахисники, активісти називають малоймовірними подібні події. 

«Громадянської війни в Росії не буде. Саме за такого розкладу сил не буде, тому що це бандитські розбірки. Одні в суперечці з іншими за владу, за доступ до годівниці. Народ просто стоятиме і спостерігатиме за цим. Охочих узяти участь у цій сварці занадто мало, щоб вибухнула громадянська війна», — заявив колишній радянський політв'язень Олександр Подрабінек.

Приниження, втрата контролю, десакралізація

Попри те, що сам бунт тривав не більше доби, репутація глави Кремля Путіна неабияк постраждала. З цим згодні і експерти, і політики, зокрема на Заході. Оцільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: заколот ПВК «Вагнер» показав тріщину в системі влади РФ.

Повний контроль над ситуацією, сам образ «потужного правителя» — ці міфи розвіяні, як і про «другу армію світу».

Експерти наголошують: Путін показав свою слабкість усьому світові, його певну сакральність втрачено.

За словами екскерівника Служби зовнішньої розвідки України Миколи Маломужа, це дуже потужний репутаційний удар для глави Кремля. Навіть більший, ніж сам факт заколоту. 

«Вертикаль, те, що все контролювалося в Москві від верху до низу, як ми говорили, від села до Санкт — Петербурга, виявилося блефом. І силові структури, і військові, і ФСБ, політики, і всі патріоти, які бачили в ньому нібито дуже потужного царя, — виявилося, що це не так. Це підірвалося системно», — впевнений Маломуж.

Провал лідера РФ, підрив його авторитету, як і всієї системи, показав: російські силовики роз'єднані.

Збройний заколот ПВК «Вагнер» у Ростові-на-Дону. Фото: соцмережі

Політолог Андрій Піонтковський каже, що Пригожин своїх цілей досяг, а Москву йому не потрібно було захоплювати.

«Йому потрібно було показати Путіну, його оточенню, силовикам, елітам, що він ніхто. Це зроблено. А у владу увійдуть нові люди, увійдуть абсолютно легітимним способом, за указами виконуючого обов'язки президента, товариша Мішустіна, який взяв владу», — сказав політолог.

Зміни на фронті

Ситуація з ПВК «Вагнер», можливо, не так, як очікувалося, але вплинула і на фронт, кажуть експерти. 

Українські війська робили все можливе, щоби інтенсифікувати наступальні дії, каже Олександр Мусієнко.

«Є певні успіхи, просування як на сході, так і на півдні. Але часу було мало, відверто кажучи, щоб скористатися ситуацією», — зазначив Мусієнко. 

Він звернув увагу, що ця ситуація деморалізує росармію. 

«Створено прецедент — усі побачили, що влада може бути у озброєних груп людей. Це теж буде грати на деморалізації. Зрозуміло, що українські війська користуватимуться цим моментом, щоб чинити тиск за всіма можливими напрямками фронту, поки вони відходять від того, що відбувається, і замислюються над усім цим точно», — сказав експерт.



Письменник, політтехнолог і публіцист Станіслав Бєлковський не виключає, що в підсумку розхитування ситуації всередині РФ і тиск ззовні змусить російського президента піти на мир. 

«Розбрід і хитання посиляться. Вважалося, що міжнародна ізоляція призводить до якогось внутрішнього зміцнення. Але його не відбулося. Міжнародні партнери посилять тиск, зокрема в напрямку якнайшвидшого припинення «спецоперації Z». Це відведення військ РФ до лінії зіткнення. Так, не [до кордонів] 1991 року, але 23 лютого 2022 — го. Крім того, у РФ наростатиме вплив партії, яка закликатиме Володимира Володимировича до того самого. Однією з ключових фігур цієї партії є Євген Вікторович Пригожин. Я думаю, що в цю ж партію влаштується і Олександр Григорович Лукашенко», — сказав Бєлковський.

Що довше триватиме війна, зазначає письменник, тим паче з посиленням підтримки України державами НАТО, то сумніші перспективи путінської Російської Федерації. 

Оглядач Олександр Коваленко навпаки, вважає, що заколот Пригожина масштабного ефекту не мав. Перспективи були, але для їхньої реалізації потрібно було загострення конфлікту і більше часу. У підсумку ж «цирк» Пригожина не мав глобального впливу на зону бойових дій.

«Якби Пригожин зайшов до Москви, почалися б міські бої, якби підпалив Фрунзенську набережну, де розташована будівля Міністерства оборони, у такому разі було би порушено роботу штабу оперативного командування. Система управління передовими підрозділами була б неефективна, і більше того, обвалилася б цілком і повністю всередині самих підрозділів російських окупаційних військ», — прокоментував Коваленко.