У Вільнюсі 11-12 липня відбудеться черговий саміт НАТО. Україна очікує на ньому отримати запрошення розпочати процес вступу до Альянсу і чітку дорожню карту подальших дій. Що сьогодні являє собою блок, як функціонує і чому для України це головний безпековий пріоритет, читайте у матеріалі «Новин Донбасу».
НАТО або Організація Північноатлантичного договору (англ. — North Atlantic Treaty Organization — NATO) — військово-політичний союз, головна мета якого — колективна оборона країн-учасниць. Заснували організацію 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Тоді до неї увійшли 12 держав Європи та Північної Америки.
Сьогодні членами Північноатлантичного альянсу є 31 країна: Албанія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чорногорія, Північна Македонія та Фінляндія.
31-м членом 4 квітня 2023 року стала Фінляндія. У травні 2022 року разом із нею заявку на вступ подала Швеція. Очікується, що ця держава стане 32-м членом блоку.
Серед основоположних цінностей блоку — прихильність демократії, свободі особистості та верховенству права.
Штаб-квартира НАТО розташована в Брюсселі (Бельгія). Кожен член організації має свою делегацію (її очолює посол), до якої входять представники міністерств закордонних справ, оборони та інших відповідних відомств. Посол кожної країни виступає від імені уряду під час консультацій і голосувань. Усі рішення в Альянсі ухвалюють на основі консенсусу, а кожна держава має право вето.
Вищий керівний орган блоку — Північноатлантична рада, її засідання проводить генеральний секретар НАТО. Зараз посаду обіймає Єнс Столтенберг, експрем'єр Норвегії. Раніше повідомлялося, що його каденція завершується наприкінці вересня 2023 року. Однак досі ніхто з можливих наступників генсека не отримав підтримку всіх членів блоку — мандат Столтенберга продовжили до 1 жовтня 2024 року.
Після заснування блоку було ухвалено Північноатлантичний договір із 14 статей. Одним з основоположних є пункт про колективну оборону — він прописаний у п'ятій статті. По суті, одній із ключових, що й визначає головну функцію організації.
Стаття 5 передбачає: напад на одного учасника Альянсу означає напад на всіх його членів і, отже, викликає відповідь усіх держав. Рішення про застосування статті ухвалюють після консультацій між усіма учасниками організації.
Якщо будь-яка з держав, що входять до блоку, стає жертвою збройного нападу, всі інші можуть допомогти їй. У той спосіб, який учасники вважатимуть за доцільне: надання озброєння і техніки, відправлення місій тощо.
При цьому в документі не деталізують, що саме вважається «збройним нападом». Є низка інших міжнародних договорів, зокрема ООН, які дають чітке визначення.
За 74 роки функціонування організації п'яту статтю застосовували один раз — після теракту в Сполучених Штатах 11 вересня 2001-го року.
Після консультацій Альянс ухвалив вісім заходів на підтримку США. Крім того, було запроваджено першу в історії НАТО антитерористичну операцію «Ігл Есіст», що тривала з жовтня 2001-го до середини травня 2002-го року.
Штаб-квартира НАТО у Брюсселі. Фото: DoD / Air Force Master Sgt. Adrian Cadiz
Активно про статтю 5 та її можливе застосування говорили в листопаді 2022-го року. Коли РФ здійснила чергову ракетну атаку на Україну, повідомлялося, що деякі з уламків впали на території Польщі та вбили двох людей. Тоді Альянс проводив консультації та вивчав усі обставини інциденту. Проте, далі реакції не було. Проте польський уряд вирішив підвищити боєготовність своїх військових підрозділів.
Відносини офіційного Києва та Північноатлантичного альянсу почалися ще 1991-го року, після здобуття незалежності. У 1997 році була підписана Хартія про особливе партнерство і розпочала роботу спеціальна Комісія Україна — НАТО.
Згодом Альянс розширював підтримку держави, особливо активно після 2014 року. Наприклад, у галузі реформування Збройних сил та переходу їх на нові стандарти, навчання військових тощо.
У червні 2017 року Верховна Рада ухвалила закон, яким членство в Альянсі визнано стратегічним пріоритетом національної зовнішньої та безпекової політики. 2019-го відповідна поправка до Конституції набула чинності.
2020-го країна отримала статус партнера з розширеними можливостями. 30 вересня 2022 року, на тлі повномасштабного вторгнення Російської Федерації та окупації ще більшої частини територій, президент Зеленський подав заявку на прискорений вступ.
На даний момент офіційно приєднання України до Альянсу підтримали 22 держави, які входять до блоку.
Тривалий час щодо вступу України до НАТО декларували так звану політику відкритих дверей. Помилкою та «втраченим» шансом низка аналітиків називає Бухарестський саміт Альянсу 2008-го, на якому Києву не надали Плану дій щодо членства (ПДЧ) — рішення, як і щодо Грузії, заблокували Німеччина та Франція.
Зараз можна почути, що ПДЧ могло б запобігти нападу Росії. Однак генсек організації Столтенберг в одному з інтерв'ю назвав подібні роздуми «гіпотетичним сценарієм», а війну РФ незаконною, адже незалежно від того, чи має держава ПДЧ, чи ні, ніхто не має права порушувати її територіальну цілісність і суверенітет.
Сьогодні Україна заявляє, що питання ПДЧ знято з порядку денного, і очікує «позитивного політичного рішення» щодо заявки Києва на вступ до Альянсу на саміті у Вільнюсі.
Єнс Столтенберг та Володимир Зеленський у Києві. Фото: прес-служба президента України
Президент Володимир Зеленський заявив, що влада активно працює над тим, щоби результати були позитивними, і зараз «усе залежить від партнерів». Він планує особисто відвідати саміт у Вільнюсі, але за умови, що Україна матиме задовільний результат.
Глава держави вважає справедливим те, що держава хоче отримати зрозумілу модальність свого майбутнього в НАТО після закінчення війни, певні конкретні речі.
«Просто потрібне запрошення. Ми розуміємо, що можуть бути труднощі з тим чи іншим формулюванням, щоб отримати об'єднану підтримку всіх партнерів по Альянсу. Хтось ще озирається на Москву, хтось боїться Росії. Хоча я вважаю, що це такий момент — великий шанс показати сміливість і міцність усього Альянсу», — заявив президент під час нещодавнього візиту до Чехії.
Вельми неоптимістичні прогнози з цього приводу керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова. В інтерв'ю The Times він заявив, що українці будуть розчаровані результатами Вільнюського саміту. Буданов вважає, що на саміті запрошення про вступ Київ не отримає.
Водночас радник глави Офісу президента Михайло Подоляк стверджує, що у Вільнюсі «акценти будуть розставлені більш якісно». А ключовими цілями України на саміті він назвав тіснішу інтеграцію, пріоритизацію поставок зброї та конкретний календарний план вступу до Альянсу.
Нагадаємо, раніше заступник глави Офісу президента Ігор Жовква заявив, що Україна не погодиться на прийняття до НАТО без застосування статті 5 Статуту Альянсу.