Кримський міст знову «втомився»: Як удар по переправі ускладнить логістику військ РФ і чи допоможе це ЗСУ

У ніч на 17 липня внаслідок двох вибухів було пошкоджено Кримський (Керченський) міст, який з'єднує окупований півострів з Росією. Через удари один проліт переправи зруйновано, ще один просів. Відремонтувати пошкоджені ділянки влада РФ планує «незабаром», а повністю відновити роботу об'єкта — до листопада. А поки російських військових чекають серйозні труднощі з логістикою, зазначають експерти. Чому виведення з ладу мосту є важливим для українських військових і як воно вплине на ситуацію на фронті — розбиралися «Новини Донбасу».

Що сталося на Кримському мосту — заяви сторін

Російське керівництво звинувачує в «теракті» українські спецслужби. Того ж дня глава Кремля Путін заявив про «підготовку заходів у відповідь». Міністерство оборони РФ, як він сказав, «готує відповідні пропозиції». Неодноразово, як і після попереднього вибуху на Кримському мосту в жовтні 2022-го, лунали заклики бити по «центрах ухвалення рішень». Нагадаємо, тоді було зруйновано три прольоти, загорівся склад із цистернами на залізничній частині.

Українська влада офіційно свою причетність до вибухів не підтверджує, наголошуючи, що це могла бути провокація самої РФ. Проте ЗМІ пишуть, що за атакою на об'єкт надводними дронами стоять Служба безпеки та Військово-морські сили. Спікер СБУ зазначив: всі деталі операції розкриють після перемоги України.

«Поки що ми з цікавістю спостерігаємо, як один із символів путінського режиму вкотре не витримав військового навантаження», — доповнив він.

Дії Сил оборони України, зокрема спецслужб, є законними на всіх тимчасово окупованих територіях, акцентує представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.

«Все необхідне, щоб звільнити ці землі і послабити окупантів, буде задіяно. Безумовно, логістичні ланцюжки, центри доставки озброєння, техніки, — це те, що планомірно буде знищуватися і виводитися з ладу», — сказав Юсов.

Порушення логістики та інші труднощі

Кримський міст — одна з ключових транспортно-логістичних артерій російських окупантів. Багато експертів, аналітиків єдині в думці: виведення з ладу на досить тривалий час такого важливого ланцюжка поставок істотно ускладнить постачання окупаційних військ, які воюють з українською армією.

Якщо він повністю припинить функціонування, логістика РФ погіршиться на 40%, вважає заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко.

Росіяни будували цей міст, аби вирішувати питання логістики, економічного забезпечення. І що гірше він працює, то більше зазнає збитків РФ, зазначив він.

Однак у Росії для забезпечення військ на фронті залишається поромна переправа та сухопутний коридор до Криму, які вона використовуватиме для забезпечення логістики.

Пошкоджений Кримський міст після вибухів 17 липня. Кадр відео

Як пояснив генерал-майор запасу СБУ, Віктор Ягун, забезпечення 30% всього російського угруповання, яке знаходиться в Україні, відбувається саме через Крим. Із цих 30% на міст припадає 90%.

Гарантувати безперебійне забезпечення такої кількості військовослужбовців, включно з тими, що дислокуються на півострові, на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської області, за допомогою лише плавзасобів чи порома неможливо, зазначає Ягун..

Ще одна альтернатива — переправа через Чонгарську протоку, яку нещодавно також було пошкоджено, і сухопутний коридор, що перебуває під вогневим контролем українських військ. Тож експерт не виключає, що російським окупантам рано чи пізно доведеться проявляти «жест доброї волі» і, щонайменше, йти із захоплених районів Запорізької та Херсонської області.

Що стосується сухопутного коридору — ним тепер росіяни спрямовують усі потоки з півострова. А це означає, що цей шлях стає навіть більш значущим об'єктом, ніж Кримський міст, вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. 

«Тепер цей коридор стає ще більш значущим об'єктом. Окупаційною владою півострова було ухвалено рішення, що весь вантажний транспорт прямує сухопутним коридором. Півострів уже опинився в наполовину закупореному стані. Лише завдяки коридору Джанкой — Мелітополь — Бердянськ — Маріуполь — Таганрог здійснюється зв'язок між країною-агресором і окупованим Кримом», — наголосив Чубаров.

Пошкоджений Кримський міст після вибухів 17 липня. Кадр відео

Залізничне сполучення на переправі триває, але, можливо, його обсяги зменшаться, припускає експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

Порушення автомобільного сполучення через переправу, за його словами, позначиться і на військовій, і на цивільній логістиці. А оскільки логістичний ланцюжок росіян розлагоджено, але нерозірвано, варто очікувати нових ударів, каже експерт. 

Водночас, військовий оглядач, полковник запасу Владислав Селезньов вважає, що через останні удари військова логістика росіян сильно не постраждає. За його словами, техніка окупантів мало переміщується автомобільною частиною.

«Відповідно, говорити про те, що пошкодження мосту через Керченську протоку якось критично вплине на військову логістику угруповання російських військ, які діють на півдні Запорізької та Херсонської області, думаю, буде некоректно», — сказав Селезньов.

Удар по іміджу Путіна

Крім безпосереднього порушення логістики і прямих збитків для Росії, експерти також зазначають: вибух на мосту через Керченську протоку — черговий іміджевий удар для Путіна. З огляду на нібито максимальний захист після попереднього удару — знову провал і доказ того, що удари не припиняться, адже це законна ціль ЗСУ.

За словами військового експерта Олександра Мусієнка, на сьогоднішній день цей об'єкт, як і загалом окупований Крим, захищають краще, ніж Москву або Підмосков'я.

Міст максимально захищають, зміцнюють за дорученням Путіна. Лише у травні поточного року проходили окремі навчання з оборони об'єкту, каже він.

«Це дуже серйозний іміджевий удар для Путіна. Він демонструє, що, незважаючи на все те, що є у Росії, вони не здатні захистити міст. Це для багатьох сигнал, він багато про що свідчить. Зараз би нам ракети українського виробництва, інше озброєння, ми б могли наносити удари по військових об'єктах на території Росії. Час дуже підходить для цього», — упевнений Мусієнко.

Кримський міст. Фото: Інфоцентр «Кримський міст»

У свою чергу, російський політичний і громадський діяч, блогер Марк Фейгін звернув увагу на те, що цього разу підрив стався не так, як першого разу, у вигляді диверсії, коли було підірвано автомобіль із вибухівкою. Це дистанційний вплив, що означає — до мосту можуть діставати або дрони, або ракети, які є в розпорядженні української армії.

Плюс, каже Фейгін, не минуло й місяця після величезного репутаційного удару по Путіну у зв'язку з заколотом ПВК «Вагнер» і тим, що президент Туреччини Ердоган відпустив в Україну командирів полку «Азов» під час візиту до Анкари Зеленського.

«Реакція була болючою. І ось навздогін — вибух на Керченському мосту, який демонструє, що весь цей хвалений захист об'єкта — порожній звук. Його потрібно знову ремонтувати і це вже перетворюється на серіал. Відремонтують — станеться новий удар. Відбувається комікування Путіна — представлення його лузером, який не здатний що-небудь забезпечити: як виграти війну, так і захистити об'єкти інфраструктури, сам Крим або Сенатську вежу Кремля. Усе це працює на ерозію влади Путіна. Усе це тло, яке показує: ніхто не боїться реакції Путіна», — зазначив Фейгін.

Він також зауважив, що, незважаючи на погрози «судного дня» того ж Медведєва ще рік тому за вже сакральний для РФ Кримський міст, нічого кардинального не сталося, окрім систематичних ракетних, дронових атак по території України.

«Бавовна» в Криму посилюється

Останнім часом на півострові значно почастішали вибухи на інших об'єктах. У ніч на 19 липня стало відомо про попадання до складу з боєкомплектом.

Так званий «голова» півострова Сергій Аксьонов повідомив: через «пожежу» на полігоні в Кіровському районі перекрили трасу «Таврида», а також проводили евакуацію мешканців одразу кількох населених пунктів — понад дві тисячі людей, і нібито розгорнули оперативний штаб. Про причини «пожежі» окупаційна влада  не повідомляла.

Військові експерти зазначають, що останні події показують — Сили оборони України спільно зі спецслужбами знайшли можливості завдавати ударів, оминаючи захист сил та засобів ППО ворога.

Швидше за все, склад був перевалочним, де накопичували снаряди, а потім доставляли до Джанко], звідки залізницею до Мелітополя і на весь південний фронт, зазначає Олександр Мусієнко. 

«Мінусування такої кількості зброї – дуже важливе. Це мінус снаряди, міни, все, що могло летіти по наших захисниках, а також по мирних населених пунктах. Ми бачимо збільшення ударів углиб території півострова. Чи блокує це на 100% логістику окупантів? Ні. Ресурси у противника ще зберігаються. Логістику перебити не так легко і швидко. Пришвидшати цей прорив може прорив українськими силами першої лінії оборони російських військ на півдні, перерізання залізничної гілки на Мелітополь та інших доріг, якими ворог доставляє живу силу, техніку боєприпаси», — сказав експерт.

А вже в суботу, 22 липня, було завдано ударів по військових складах та нафтобазі в Красногвардійському районі Криму, через що окупаційній владі довелося оголосити евакуацію жителів прилеглих селищ.

Наразі основне завдання — знищувати військові об'єкти на Кримському півострові, зазначає експерт Роман Світан.

На західному узбережжі півострова, за його словами, є багато стаціонарних цілей, які можуть вражати Збройні сили України.

Експерт вважає: якщо ЗСУ не зможуть доставити винищувачі F-16 цього року, то акцент потрібно зробити на отримання від партнерів далекобійної зброї, зокрема ракет ATACMS, щоби вражати об'єкти на півострові.

«Усі зусилля будуть спрямовані саме на знищення військових об'єктів у Криму. "Весела" осінь кримським об'єктам забезпечена. Під кінець літа — до початку осені, за планом нашого Генштабу, ми вже маємо бути в Криму, оскільки почали зараз широкомасштабні удари», — резюмував Світан.