Від дронів та мікрочіпів до автомобілів: як Росія обходить санкції за допомогою сусідніх країн

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, західні країни ввели та регулярно розширюють санкції проти РФ і Білорусі, що підтримала її агресію. З їхньою допомогою Захід намагається послабити економіки країн та припинити постачання техніки та товарів подвійного призначення, які країна-агресор може використовувати для виробництва військової техніки.

Попри заборони, Росії вдається оминати санкції за допомогою сусідніх країн.

Киргизстан

Після початку повномасштабного вторгнення різко зріс імпорт із Киргизстану до Росії товарів подвійного призначення, зокрема, електронних компонентів від американських виробників Texas Instruments та Analog Devices, з'ясували журналісти Радіо Азаттик. За даними видання, компанії, які беруть участь у схемі обходу санкцій, у минулому постачали продукцію для російської військової промисловості.

Згідно з торговими даними ООН, у 2021 році Киргизстан не імпортував жодних деталей для літаків, вертольотів та дронів. Але у 2022 році до країни ввезли таку продукцію — в основному зі США – на 3,5 млн доларів і експортували до Росії в обсязі 1,5 млн доларів.

Політики країни регулярно заявляють, що влада докладає всіх зусиль для запобігання експорту до Росії санкційних товарів. Так, Держкомітет нацбезпеки Киргизстану заявляв, що «ні сама киргизька держава, ні будь-які державні структури та компанії не причетні» до порушення західних санкцій, введених проти Росії.

Однак на практиці Нацстатком країни почав приховувати дані щодо експорту продукції, з'ясували журналісти Kloop та Центру дослідження корупції та оргзлочинності (OCCRP). Часто статистика експорту та імпорту зазвичай розбивається на специфічні категорії, позначені десятизначним кодом.

Наприклад, кодом 3603400001 позначаються «неелектричні детонуючі капсюлі». Перші чотири цифри цього коду — 3603 — позначають групу товарів, які охоплюють в себе різні капсули, запали та детонатори, в тому числі вогнепровідні й детонуючі шнури, ударні та детонуючі капсюлі, електродетонатори і тп.

Раніше Нацстатком розбивав інформацію і за чотиризначними, і за десятизначними кодами. Тепер відомство публікує лише перші чотири цифри коду, які дають лише загальне уявлення про категорії товарів, але не про саму продукцію. У відомстві зміни пояснили «оптимізацією» та «внутрішніми рішеннями».

Так, «Кас Імпульс» (перший у Центральній Азії завод з виробництва детонаторів) за січень-квітень 20223 відправив до Росії 661 тисячу детонаторів. Сам завод виробив щонайменше 19,6 тисяч із них, інші могли бути доставлені з Китаю. Одержувачем була ORICA CIS, що входить до групи «Євобласт» — російського виробника промислових вибухових речовин та систем ініціювання для гірничодобувної та будівельної промисловості.

Жодна з постачань «Кас Імпульс» не відображена в офіційній статистиці Киргизстану. Скільки ще подібних постачань «зникли» зі звітів, важко оцінити.

Додамо, що за даними на липень 2023 року, під санкції США за підтримку військового сектора та постачання Росії товарів подвійного призначення потрапили п'ять зареєстрованих у Киргизстані компаній:

• Tro.Ya – за підтримку військового сектору Росії.
• RM Design and Development — здійснила сотні поставок напівпровідникових приладів, електронних інтегральних схем та конденсаторів.
• «ГТМЕ Технології» — на думку Мінфіну США, вона постачає до Росії танталові конденсатори та електронні інтегральні схеми.
• «Прогрес лідер» — поставила ряд товарів російської компанії «Сіайсі», яка в основному торгує електронним та оптичним обладнанням, а також комп'ютерами.
• «Карголайн» — поставила до Росії підсанкційних товарів на 1 млн доларів. Зокрема —  авіазапчастини для Boeing та Airbus.

Казахстан

У квітні та червні американські чиновники (помічник міністра фінансів та координатор із санкцій Держдепу США) заявили, що щодо казахстанських компаній та банків зросли ризики застосування вторинних санкцій.

Влада Казахстану, у свою чергу, регулярно заявляє, що в країні з 2022 року діє заборона на експорт товарів військового призначення. А для експорту продукції подвійного призначення потрібна спеціальна сертифікація.

Ще однією перешкодою для постачі підсанкційних товарів до РФ, влада Казахстану називає автоматизовану систему онлайн-відстеження надходження та переміщення імпортних товарів, яка запрацювала з 1 квітня 2023 року. Щоб перевірити, як працює ця система, журналісти видання «Республіка» вирушили до Західно-Казахстанської області, яка межує з п'ятьма російськими регіонами. На найбільшому КПП — «Сирим» — журналісти поговорили з водіями, а також співробітниками.

Черговий начальник розповів, що на КПП немає сканера для перевірки фур. Тож машини перевіряють вибірково. Дальнобійники, які стоять на КПП кілька днів, заявили про корупцію і поскаржилися, що фури пропускають тільки «за дзвінком».

За словами джерела редакції, яке постачає до Казахстану продукцію з Китаю, існує спеціальний «зелений» список компаній — машини, що їм належать, не доглядають: «Компанії у списку постійно змінюються, тому їх складно відстежити». А формують список, за його словами, «ті, хто на самому верху».



Загалом за один лише 2022 рік товарообіг між Казахстаном та Росією зріс на 2 млрд доларів, до 28 млрд. Журналісти «Радіо Свобода», вивчивши дані про постачання, зазначили, що Казахстан може брати участь у реекспорті до Росії, наприклад, комп'ютерів з Євросоюзу. Так, у 2022 році постачання комп'ютерів до Казахстану зросло у сім разів, до 1,2 млрд доларів. 310 млн припадає на імпорт із ЄС. Експорт цієї продукції з Казахстану до Росії за той же період зріс до 300 млн доларів, що у 2300 разів більше, ніж у попередньому році.

Експорт товарів подвійного призначення в Росію заперечував і президент Касім-Жомарт Токаєв, зазначаючи, що Казахстан відданий нормам СОТ і дотримується всіх правил міжнародного ринку.

Проте журналісти Радіо Азаттик дізналися, що казахстанська «ЕлтексАлатау» постачає до Росії трансівери Analog Devices. Їх, наприклад, знаходили в танку Т-72Б3М, який застосовує Росія в Україні. А компанія Elem Group поставила РФ щонайменше 300 партій електроніки, зокрема, подвійного призначення.

Зареєстровані в Казахстані фірми беруть участь також у схемах постачань до Росії чипів та дронів. У травні 2023 року журналісти казахстанського видання «Власть», російського медіа «Важные истории» та міжнародного консорціуму OCCRP опублікували розслідування про те, як через Казахстан до Росії через мережу посередників йдуть безпілотники та чіпи.

Наприклад, російська фірма «Стек» ввозить комплектуючі для виробництва електроніки для ФСБ, розвідки та Міноборони. Її постачальник — Da Group 22 із Казахстану, яка закуповує чіпи у німецької Elix-st. Володіє казахстанською та німецькою фірмами сім'я російських бізнесменів на прізвище Чернет.

Один із головних російських продавців дронів DJI — компанія «Небесна механіка». БПЛА вона отримує від казахстанської «Аспан Арба». «Аспан Арба» існує з квітня 2022 року. Її засновник — власник «Небесної механіки» Ілля Гольберг.

Скільки всього фірм-одноденок, які постачають санкційні товари до Росії, з'явилося в Казахстані та діяльність кількох із них владі вдалося припинити, комітет держдоходів журналістам не розповів. Відомство лише відзвітувало, що за перші шість місяців 2023 року Казахстан запобіг 276 спробам вивезти до Росії товари подвійного призначення.

Грузія

З початку повномасштабного вторгнення, грузинський уряд стверджує, що країна не тільки не вводитиме своїх санкцій проти Росії, а й не приєднається до західних санкцій. Водночас президент Грузії та окремі відомства наголошують, що країна дотримуватиметься санкційного режиму і нікому не допомагатиме їх уникати.

Відповідно до звіту «Трансперенсі Інтернешнл-Грузія», в Грузії у 2022 році було зареєстровано 17 тисяч російських компаній, більша частина з них з'явилися після початку війни.

У 2023 році Росія стала другим за величиною торговим партнером Грузії за обсягом імпорту та третім за обсягом експорту. Зокрема, за 2022 рік російський імпорт у країну збільшиться на 79 відсотків, а експорт до Росії — на сім відсотків.

У червні 2023 року до Тбілісі з офіційним візитом приїхали голова офісу з координації санкцій Держдепартаменту США Джеймс О'Брайєн, спеціальний представник ЄС з питань санкцій Девід О'Салліван та представник офісу із закордонних справ Великої Британії Кумар Айєр.

На пресконференції О'Салліван заявив про розчарування ЄС тим, що Грузія не приєдналася до санкцій проти Росії. Хоча з огляду на геополітичний контекст «розуміють це»:

«Країна, яка прагне вступити до Європейського Союзу, повинна відповідати, зокрема, і нашій зовнішній політиці. Але ми також оцінюємо конкретну ситуацію, в якій перебуває Грузія, з економічної та геополітичної точки зору. З огляду на цей контекст, у якому їй доводиться торгувати з Росією, ми розуміємо, чому Грузія не приєднується до санкцій. І за останні два дні ми побачили, що уряд Грузії дуже серйозно ставиться до того, щоб країна не використовувалася як платформа для обходу санкцій», — цитує його JAMNews.

Проте західні партнери Грузії були стурбовані відновленням прямого авіасполучення з Росією. Тому вони закликали Грузію уважніше контролювати товари, які перетинатимуть, зокрема, повітряний кордон.

Туреччина

З початку повномасштабного вторгнення ця країна стала медіатором війни. Президент країни Реджеп Ердоган брав участь у переговорах щодо зернової угоди. Сюди вивезли звільнених із російського полону командирів полку «Азов».

Проте зареєстровані у країні компанії допомагають Росії, наприклад, закуповувати у Європі літаки, використовуючи турецьку фірму-«прокладку».

Крім того, Туреччина стала джерелом життя для російської економіки: обсяг торгівлі між країнами з початку вторгнення збільшився приблизно на 93%, зазначав Atlantic Council у своєму звіті.

Atlantic Council зазначає, що Туреччина продавала Росії інтегральні схеми та напівпровідники, які могли бути використані для озброєнь. «З березня 2022 по березень 2023 експорт турецької електроніки в Росію підскочив приблизно на 85%», — йдеться у звіті, який цитує «Голос Америки».

Анкара заперечує експорт до Росії товарів, які можуть мати військове застосування.

Білорусь

Через пособництво у війні проти України та масових репресій США, ЄС та Велика Британія ще у 2022 році запровадили та регулярно розширюють санкції як проти політично важливих людей Білорусі, так і щодо пов'язаних з державою компаній.

Однак навіть у цих умовах Білорусь може допомагати Росії брати участь у постачанні закритих для неї товарів.

Так, за даними Євростату, на початку 2023 року постачання товарів з ЄС до Білорусі збільшилося на 64,5% порівняно з початком 2022 року. Найпопулярнішою групою товарів стали «машини та транспортне обладнання». За них Білорусь заплатила 1,14 млрд євро. Це вдвічі більше, ніж у січні-квітні 2022 року (0,56 млрд євро), зауважили журналісти «Єврорадіо».

На думку редакції, насамперед йдеться про постачання легкових машин з ЄС до Білорусі. Пік та обсяги постачань збігаються з обвалом аналогічних товарів із ЄС до Росії.

Юля Краснікова, «Медиасеть».