Які санкції ввели проти Росії за вторгнення в Україну і чи достатньо їх — огляд

У Раді Європи працюють над підготовкою чергового пакету санкцій проти Російської Федерації — дев'ятого. Йдеться про конфіскацію заморожених активів РФ, створення спеціального трибуналу за злочини військового та політичного керівництва країни-агресора. Після вторгнення РФ до України санкції стали одним із основних інструментів впливу на Кремль. Наскільки він ефективний, що може очікувати Росію — «Новини Донбасу» розповідають у цьому матеріалі.

Більше, ніж проти Північної Кореї

Стосовно російських підприємств, компаній, фізичних осіб запровадили більше санкцій, аніж проти традиційних лідерів негативного рейтингу — Північної Кореї, Ірану. Найбільше обмежень проти агресора запровадили США, Велика Британія, Японія, Канада, держави Європейського Союзу.

Серед найпоширеніших типів обмежень:

• заборона (повна, часткова) імпорту товарів;

• щодо фізосіб, компаній;

• заборона прольоту літаків РФ над територією держави;

• часткова чи повна заборона роботи пропагандистських ЗМІ.

Як діє Європа

Попередні антиросійські санкції торкнулися багатьох сфер життя громадян РФ. Одним із головних пунктів останніх став ціновий максимум на нафту — дозволить обмежувати роботу підприємств, які володіють, страхують чи обслуговують кораблі з російськими нафтопродуктами, якщо ціна буде вищою.

Очікується, що обмеження запрацюють з 5 грудня, і відчутно вдарять по економіці наступного, 2023-го року. РФ втратить значну частину своїх прибутків, стверджують аналітики.

ЄС розширить список категорій товарів, які не можна імпортувати. Йдеться про дорогоцінні камені, деревину, метали, папір, пластмасу, що оцінюється економістами до 7 млрд євро збитків.

Крім того, один із кейсів передбачає встановлення нафтового ембарго — з 5 грудня поточного року, на нафтопродукти — з 5 лютого 2023 року.

Коли механізми запрацюють, доходи країни-агресора впадуть щонайменше на 40%, про що раніше заявив міністр енергетики Герман Галущенко.

«Це, своєю чергою, призведе до скорочення видобутку нафти приблизно на 20% на початку наступного року», — вважає міністр.

Із запровадженням восьмого пакету розширився перелік підсанкційних фізичних осіб. До «чорного» списку потрапили організатори так званих «референдумів» на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Луганської, Запорізької, Донецької областей, топ-чиновники, військові, працівники прокремлівських ЗМІ.

Олексій Плотніков, заслужений економіст України, зазначає: у РФ спостерігається падіння ВВП, якого ніхто не очікував до війни, як і підвищення рівня безробіття, що пов’язано з виходом багатьох західних компаній з російського ринку.

Дев'ятий і, мабуть, не останній 

В Україні очікують — дев'ятий пакет антиросійських санкцій передбачатиме:

• відключення всіх банків від системи SWIFT;

• заборона заходу суден у порти Росії;

• обмеження ціни або повна заборона експорту газу;

• відмова в оформленні віз громадянам.

Як зауважив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, Україна вдячна за впроваджені обмеження та очікує на продовження тиску.

«Потрібні повне відключення всіх російських та білоруських банків від SWIFT, повне енергетичне ембарго, заборона входу суден під прапорами країн-членів Євросоюзу до російських портів, припинення видачі віз громадянам. Чим швидше ЄС, країни G7 введуть такі заборони, тим швидше вдасться завершити цю війну», — резюмував очільник уряду.

Денис Шмигаль. Фото: Кабінет міністрів України

«Зброя» уповільненої дії

У самій Росії, наче мантру, повторюють: санкції для їхньої економіки не мають жодного значення. Але чи це дійсно так?

За словами економіста Олега Пендзина, на війну з Україною Москва щодня витрачає близько 700 мільйонів доларів. Але Кремль планує урізати соціальні виплати, хоча бюджет країни вже перебуває у глибокому дефіциті.

Для порівняння Пендзин наводить цифру близько 800 мільйонів доларів. Саме стільки раніше Росія отримувала від продажу енергоносіїв Євросоюзу. За даними із відкритих джерел, 65% доходів бюджету формується саме за рахунок коштів від продажу нафти, газу.

Пендзин звертає увагу і на те, що іще на початок 2022 року російський бюджет був зверстаний з достатнім профіцитом. Але сьогодні можна говорити про серйозний дефіцит, який, на його думку, посилюватиметься.

Проте чимало міжнародних експертів стверджують, — РФ, навіть з огляду на таку кількість обмежень, ще триматиметься на плаву, адже давно готувалася до війни, розриву економічних відносин із Заходом.

«У довгостроковій перспективі Росія буде не більш як заправною станцією для Китаю... Але я не згоден з тим, що її економіка впаде через два роки», — вважає колишній віцепрезидент Кільського інституту світової економіки (IfW) Рольф Лангхаммер.

І іноземні, і українські експерти єдині у думці: різкого краху Російської Федерації чекати поки що передчасно. Але обмежувальні заходи впливають на економіку країни-агресора. Згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду (МВФ), до кінця 2022-го обсяг економіки скоротиться на 3,4%, а 2023 року — 2,3%.

Не лише Еритрея

Незважаючи на тиск Заходу, Росії вдається оминати санкції. Їй допомагають, наприклад, Мексика, Іран, Китай, Білорусь, Узбекистан та інші. РФ, як і раніше, вдається продавати великий обсяг газу, нафти.

«Де-факто створюється дочірня компанія, яка закуповує продукцію подвійного призначення. Вони кажуть, що використовуватиметься для якихось продуктів цивільних, а насправді йде для виготовлення тепловізорів, які встановлюють на російських танках, літаках. Щоб цього не було, треба розуміти, продукція подвійного призначення не може експортуватися. Кожен покупець при реекспорті має чітко розуміти всю повноту відповідальності», — пояснює заступник голови ради Національного банку Василь Фурман.

Важливо не тільки впроваджувати обмеження, але й дотримуватися жорсткого контролю за їхнім виконанням, говорить економіст.