Українці у Швеції: Як переселенці адаптуються у скандинавській країні

Еліас Коскінен — шведський волонтер, який уже майже два роки працює з українськими переселенцями у місті Умео на півночі Швеції, за 400 кілометрів від Полярного кола. Він уродженець Стокгольма, володіє шістьма мовами, що дуже стало в нагоді йому для роботи тим, чим він зараз займається.

«У 120-тисячному Уміo зараз проживають близько двохсот українських переселенців, які приїхали сюди після лютого 2022 року», — розповів Еліас кореспондентові «Новин Донбасу».

Всі вони зараз мещкають в одному будинку — це колишній будинок для людей похилого віку. У кожній кімнаті по два двоярусні ліжка, є душ, туалет. Також є холодильник, невелика кухня, електроплита.

«Перший час перебувати там цілком прийнятно, проте після півтора-двох років перебування в таких спартанських умовах люди, особливо ті, хто має сім'ї, втомлюються від такого «гуртожитку» і прагнуть знайти окреме житло», — зазначив шведський волонтер.

Тим часом знайти роботу і житло у Швеції зараз непросто, і далеко не всім це вдається — не тільки переселенцям. Місцеві жителі стикаються з такою самою проблемою.

«Я веду переговори з членами громади Умео про те, як можна покращити умови проживання для українських переселенців, як отримати для них тимчасові персональні номери, тому що самим їм зробити це досить важко без знання мови та місцевих законів», — каже Еліас.

Так виглядає одна з вулиць Умео увечері. Фото: Еліас Коскінен

Волонтер розповів, що українські переселенці отримують 250 євро на місяць, а це вкрай мало для проживання в такому місті як Умео, не кажучи вже про великі шведські міста.

«Цього може вистачити хіба що на харчування 2-3 тижні. На щастя, для переселенців тут є безкоштовні їдальні. Саме там ми збираємося щоранку у будні з 8:00 до 11:00 — плануємо різні заходи, ведемо дискусії, запрошуємо на наші зустрічі представників місцевої громади, роботодавців, представників громадських організацій, юристів», — розповів волонтер.

У цій їдальні українські переселенці в Умео безкоштовно снідають. Тут же відбуваються заняття з вивчення шведської мови. Фото: Еліас Коскінен

Крім того, у соціальній мережі Facebook спеціально для українців в Умео створили кілька груп, де діляться новинами, повідомляють про проведення культурних заходів, відповідають на запитання.

Як місцевий житель, Еліас відверто розповів, що Швеція — дуже бюрократична країна. Все, що пов'язане з адміністративними справами, організаційними та юридичними питаннями, тут просувається досить повільно, різного роду звернення розглядаються довго.

Умео ввечері. Фото: Еліас Коскінен

Крім того, за даними видання Svenska Dagbladet, Швеція є однією з найгірших приймаючих українських переселенців країн у Європі — третина з них або повернулася назад до України, або переїхала до третьої країни, бо не отримали тут роботи чи гідного рівня життя. Щодо цього Умео вигідно відрізняється на тлі інших місць у Швеції, куди прибувають українці, пише видання. І насамперед завдяки допомозі багатьох волонтерів та громадських організацій.

«Так, місцеві жителі, звичайно, дуже добре допомагають переселенцям, і на початковому етапі проживання у Швеції цілком хороші умови. А от коли люди вже звикли до цього і хочуть рухатися далі, то тут уже виникають складнощі, насамперед адміністративні», — зазначив Еліас.

Шведський волонтер Еліас Коскінен на вечірній прогулянці в Умео. Фото з архіву Еліаса Коскінена

Тим часом, в Умео з України продовжують приїжджати нові переселенці. Наприклад, наприкінці осені минулого року приїхало ще 50 людей.

За мірками Швеції Умео — середнє місто, але з багатими культурними традиціями. Перша згадка про нього відноситься до XIV століття. Нині тут мешкають близько 120 тисяч осіб.

Зими на півночі Швеції дуже снігові. Кучугури тут бувають вищі за людський зріст. Фото: Еліас Коскінен

Еліас розповів, що за прийом та розміщення українських переселенців у місті відповідає місцева організація Червоного Хреста. Серед переселенців є чимало людей з Донецької області, як жінок, так і чоловіків, які добиралися сюди різними шляхами — хтось приїхав просто з України невдовзі після початку війни, а хтось пізніше переїхав з інших країн.

Важлива умова адаптації у Швеції, як, втім, і в інших країнах, — знання мови. Без цього не влаштуєшся на роботу та й будь-які побутові питання вирішувати непросто.

Волонтери допомагають збирати гуманітарні пакунки для українських переселенців у Швеції. Фото: Еліас Коскінен

За свідченням шведського волонтера, українці вивчають мову по-різному. Комусь вона  дається легше, комусь важче, і це не залежить від віку — є люди похилого віку, які набагато швидше освоюють мову, ніж молоді.

«Я думаю, це залежить від зацікавленості кожної людини, від того, наскільки вона хоче адаптуватися до тутешнього життя. Наприклад, я знаю одну 67-річну жінку з України, яка з нуля почала вивчати шведську, не знаючи до того ніякої іноземної мови. І ось лише через один рік вона вже цілком непогано спілкується на неї. Розмовляє вона поки що, звичайно, з помітним акцентом, з помилками, зате без сорому спілкується з усіма, постійно практикується. Молодець!», — розповів Еліас.

Як приклад, він навів Олену Мордовську з України, якій на початковому етапі допомагав у вивченні шведської мови. Чотири рази на тиждень вона проїжджала понад 60 кілометрів зі Сторумана до Умео, щоб вивчити мову. Зараз Олена з дочкою та матір'ю живе в Умео, працює за фахом медсестрою у клініці Neo-iva. Місцевий телеканал SVT зробив про Олену спеціальний репортаж.

Олена Мордовська з України вивчила шведську мову на курсах для переселенців та знайшла роботу за фахом. Вона працює медсестрою в Умео. Скріншот відеосюжету каналу SVT

«Розумієте, є люди, які приходять на мовні курси щодня, а є такі, що відвідують заняття лише двічі на тиждень, бо працюють. Можливо, це саме одна з причин, чому люди похилого віку швидше вивчають мову — просто у них більше часу на її освоєння, ніж у молодих, які через зайнятість на роботі відвідують заняття рідше», — сказав Еліас Коскінен.

Еліас допомагає організувати збирання гуманітарної допомоги для України. Фото: Еліас Коскінен

На питання про те, як працюють люди, які не володіють мовою, Еліас відповів, що в цю пору року роботу тут знайти дуже легко навіть без знання шведської: для прибирання снігу мова особливо й не потрібна. Місто знаходиться на півночі Швеції, близько до Полярного кола, тому зими тут дуже снігові, а висота кучугурів досягає іноді людського зросту. Також можна знайти роботу по догляду за маленькими дітьми, наприклад.

Місцеві музики часто виступають перед українцями в Умео. Фото: Еліас Коскінен

Довге перебування в іншій країні, та ще й без твердого знання мови, позначається на моральному стані українських переселенців. За свідченням шведського волонтера, найбільше за домом сумують люди, які не дуже добре знають мову або взагалі не володіють нею. Вони гостро відчувають мовний бар'єр і, звичайно, мають труднощі з пошуком роботи. Саме ці переселенці найчастіше невдовзі повертаються на батьківщину, або переїжджають до країни з хоч трохи схожою мовою — наприклад, у Польщу чи Словаччину.

Вид на вечірній Умео з боку озера. Фото: Еліас Коскінен

«З бесід із українцями я зрозумів, що вони помічають різницю у менталітеті шведів та слов'ян, не обов'язково українців. Ті з них, хто побував, наприклад, у Польщі чи Чехії, кажуть, що там із людьми їм спілкуватися звичніше, легше заводити знайомства», — сказав шведський волонтер.

Обов'язки Еліаса як волонтера зводяться в основному до перекладу та викладання шведської мови. Також він консультує переселенців під час заповнення численних форм та документів. «Як я вже казав, Швеція — дуже бюрократична країна», — сміється він.

Заняття шведською мовою проходять щоранку з 8:00 до 11:00 у приміщенні їдальні, де приїжджі українці безкоштовно снідають.

Допомога колег завжди важлива. Фото: Еліас Коскінен

«За потреби я супроводжую українців, наприклад, до банку, де їм потрібно відкрити рахунок, чи до магазину, чи допомагаю спілкуватися з роботодавцями. Крім мене, допомогу у вивченні мови чи комунікації надають й інші місцеві жителі, які володіють шведською та українською чи російською мовами — це, насамперед, вихідці з прибалтійських та східноєвропейських країн, які вже давно живуть у Швеції та добре знають мову. Але вони переважно мають постійну роботу, тому не в змозі багато часу приділяти допомоги приїжджим.

Для українських переселенців в Умео часто влаштовують благодійні заходи. Фото: Еліас Коскінен

На закінчення кореспондент «Новин Донбасу» поцікавився у місцевого волонтера: чи багато українських переселенців незабаром планують повернутися додому і чи є серед них ті, хто хоче залишитися у Швеції назавжди?

«З особистих розмов з українцями тут я зрозумів, що дуже багато хто хоче повернутися коли закінчиться війна. Але, звісно, є й ті, хто вже звик до тутешнього життя, вивчив мову, знайшов роботу, тому вони не приховують, що хотіли б жити в нашій країні. Особливо ті, хто зустрів тут свою половинку. І це стосується не лише молодих українців. Тут, в Умео, на наших очах пов'язали свої долі 64-річна українка та 40-річний швед. І, маю зізнатися, їхньому щасливому союзу можна лише позаздрити», — сказав Еліас Коскінен.