Підтвердити український диплом у Німеччині. Перспективи для українців із вищою освітою

Підтвердити український диплом у Німеччині. Перспективи для українців із вищою освітою

Німеччина. Фото: Maheshkumar Painam / Unsplash Німеччина. Фото: Maheshkumar Painam / Unsplash

На початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, за даними Держстату (Державна служба статистики України) на 1 січня 2022 року, в Україні проживало 41 588 354 млн жителів: з них 28 959 536 млн проживали в містах, а решта 12 628 81 сільській місцевості.

З моменту окупації прикордонних регіонів з РФ та Білоруссю, з нашої країни масово почали їхати люди, переважно це були жінки з дітьми. За підрахунками Центру економічної стратегії, на кінець червня 2023 року за кордоном через війну перебуває 5,6–6,7 млн ​​українців. Це на 0,3–0,5 млн більше, ніж за оцінками, наведеними у проміжному звіті цієї записки (станом на кінець 2022 року, їхня кількість становила 5,3–6,2 млн осіб).

Це стало наслідком ударів по енергосистемі України взимку 2022–23 років, посилення ракетних атак у травні на міста України та підрив Каховської ГЕС на початку червня 2023 року. Переважна більшість біженців — це жінки (найбільша частка жінок віком 35–49 років — 18%) та діти.

Після перших місяців закордоном, коли стало зрозуміло, що війна не закінчиться швидко, українці почали шукати роботу. Наприклад, у Німеччині у березні 2023 року зафіксовано 1 034 630 млн біженців з України, які потрапили під програму тимчасового захисту місцевого уряду.

Кількість зареєстрованих біженців із України в Німеччині на березень 2023 року. Фото: consilium.europa.eu

Кореспондентка «Новин Донбасу» поспілкувалася з українськими вимушеними переселенцями у Німеччині, щоб дізнатися, як люди влаштовуються на роботу і що потрібно знати, якщо ви вирішили залишити країну на час війни.

Після закінчення початкового курсу німецької мови В1 українським біженцям у Німеччині з Джобцентру надходять угоди про інтеграцію з визначенням професійного потенціалу. Найчастіше людей з вищою освітою кваліфікують у прибиральники чи пакувальники.

Історія Олени Логвінюк, соцпрацівниця із Києва. Чекає на підтвердження диплома

Олена Логвінюк із дочками приїхала з Києва до Німеччини на початку війни. Вона вчить мову, бо має намір залишитися тут. За першою освітою жінка — соціальний працівник, мовного рівня В2 цілком достатньо, щоб влаштуватися на роботу за професією. Ось лише невідомо, чи вдасться їй підтвердити свій диплом.

«Я навчалася у приватному університеті, і тому є побоювання, що мій диплом не підтвердять повністю. Швидше за все, мені треба буде вивчитися. Я закінчила школу 2000 році, і коли закінчувала свій університет, що таке соціальний працівник, що таке соціальна сфера, — це було для України щось нове. Теоретично ми вивчали якраз європейський досвід. В Україні на той час ця сфера була не дуже розвинена і рівень зарплати був, чесно кажучи, теж не дуже», — розповідає про свій досвід Олена.

Незважаючи на те, що їй подобалося бути соцпрацівником, професію довелося кардинально змінити. Жінка перетворила своє хобі на заробіток, закінчила курси перукарського мистецтва, щоб забезпечувати себе та дитину.

У Німеччині все виявилося навпаки. Перукарі заробляють у середньому півтори тисячі євро чистими. При тому, що тільки оренда двокімнатної квартири тут коштує половину цієї суми. А на зарплату соцпрацівника тут можна спокійно жити та їздити у відпустку.

«Якщо чесно, у цифрах я, напевно, озвучувати не можу, бо, по-перше, тут не прийнято говорити про зарплату взагалі, це тема-табу. Це зарплата, на яку я зможу дозволити собі утримувати дітей, платити податки, винаймати квартиру», — зазначає киянка.

Олена Логвінюк зізналася, що їй хочеться віддячити Німеччині за те, що їх приймають. Тому вона не бажає «сидіти на соціалці» і нічого не робити. Жінка планує за місяць-два скласти В2 іспит, і знайти роботу, щоб бути корисною.

Олена Логвінюк, соцпрацівниця з Києва. Фото: «Новини Донбасу»

«Я помітила у розмові з мамою чи з кимось із своїх, я вставляю німецьке слово. Я завжди дивувалася, як можна, люди, які живуть за кордоном, чому вони забувають рідну мову? Невже це так важко говорити українською? Але ми так занурюємося до цього середовища, я зараз дуже багато навчаюся і роблю максимально все можливе, щоб скласти B2-іспит», — каже Логвінюк.

Олена хоче скоріше вийти на роботу. Якщо диплом соцпрацівника не визнають, є план Б. Отримати так званий «аусбільдунг» — середню профосвіту, при Університетській клініці міста Ессен і працювати спеціалістом кабінету МРТ.

Навчання триває 3 роки, студенти паралельно проходять практику, їм виплачують стипендію та майже гарантовано забезпечують робочим місцем після закінчення навчання. Німці неохоче йдуть на цю посаду, побоюючись радіації, тому оклад у цьому секторі вищий за середній — близько 4 тисяч євро.

«Ми так вважаємо, МРТ — це опромінення має бути небезпечним. Але я думаю, що сьогоднішні апарати є досить розвиненими, мають високий рівень захисту. Медперсонал щонайменше раз на півроку проходить ультразвукове обстеження, Untersuchung — загальне обстеження організму. Медична сфера приваблює тому, що знаєш, як незакритий гештальт. Я після школи вступала до медичного університету і хотіла бути медиком, але, на жаль, тоді мені не вдалося цього зробити», — додала вона.

Соцпрацівник із Києва впевнена, що у кожної людини свій темп, здатність до навчання, мотивація та особиста історія. Здебільшого не поспішають працювати ті українці, які планують повернутись додому. Але навіть у цьому випадку Олена рекомендує вивчити мову, сприймаючи це як новий досвід, який стане в нагоді в майбутньому.

Рівень зарплат та визнання українських дипломів в Німеччині

Про рівень зарплат розповіла Нана Авдалова, співробітниця Федерального агентства з працевлаштування. Цей державний орган нараховує виплати таким, що втратили роботу. 67% від зарплати за останні 3 місяці. І допомагає у пошуку нової.

«Перше місце це головний лікар зараз, інженер, юрист. Усі професії, які в університеті лише можна закінчити. Головний лікар отримує щонайменше 6 000 євро. Юрист розраховує на те, скільки у нього людей, стільки і заробляє, але щонайменше 8000 євро», — розповідає Нана Авдалова.

Проте українським юристам ніяк не підтвердити свій диплом, бо законодавство України та Німеччини різне. Доведеться або знову вчитися, або працювати на некваліфікованій роботі.

Професії у Німеччині діляться на регламентовані та нерегламентовані. Головним фактором підтвердження регламентованих дипломів є схожість програм навчання. Що більше відповідностей, то вище відсоток підтвердження чи часткового підтвердження.

Експерт із підтвердження іноземних дипломів у Німеччині Артур Драйлінг пояснив, що професії, пов'язані з вихованням дітей, зі здоров'ям, юриспруденцією — регламентовані, бо законодавцю важливо, щоб там дотримувалися певних правил. І там завжди складні шляхи нострифікації диплому в Німеччині.

Експерт із підтвердження іноземних дипломів у Німеччині Артур Драйлінг. Фото: «Новини Донбасу»

Але він все одно рекомендує узаконювати навіть дипломи, які тут не визнають, щоб хоча б підтвердити факт наявності вищої освіти. Знайти більш високооплачувану роботу так буде простіше.

«Якщо, скажімо, компанія найняла менеджера, приміром, то державі взагалі не важливо, яка у нього освіта. І тому воно регулює лише якість самої освіти, якщо компанія влаштовує людину, то, скажімо, великі компанії, у них вже є внутрішня політика, треба вищу освіту, мінімум бакалавр. Але це не диктує законодавець, а сама компанія ці рішення ухвалює», — зазначає Артур Драйлінг.

Співробітниця Федерального агентства з працевлаштування Нана Авдалова наголошує, що в Німеччині немає людей для багатьох професій: зварювальник, електрик. Тут просто не вистачає спеціалістів, які можуть працювати на таких напрямках.

З її слів, якщо у тебе зіпсується плита, дуже важко знайти електрика. Тут електрик заробляє щонайменше 3000 євро, але люди просто не хочуть йти працювати. Медична сфера також відчуває величезну нестачу персоналу. Багато хто виїхав з Німеччини на роботу в інші країни, де нижчі податки. Це зробити нескладно, адже німецькі дипломи визнають у всьому світі, а рівень освіти вважають найвищим.

Кожен іноземець навіть із магістерським ступенем, у Німеччині вважається людиною без освіти. Процес підтвердження диплома триває від трьох до шести місяців. Нерідко регламентовані спеціальності у Німеччині визнають лише частково. Подати заявку можна з України, а після приїзду до Німеччини доучитися.

Експерт Артур Драйлінг запевнив, що перевірятимуть саме український диплом та план навчання щодо нього. А після перевірки вже надають німецький аналог і приходить підтвердження німецької професії. Наприклад, професія фельдшер є в Україні, але її немає в Німеччині, але цей диплом також можна підтвердити.

За словами Драйлінга, переважно це часткова еквівалентність. Це означає, що людина отримує опис за пунктами, які сфери відповідають, а які не відповідають. І в сферах, які не відповідають, буде додатково описано, що ви потрібно зробити, щоб закрити прогалини. І у разі фельдшера отримати німецький аналог — диплом медсестри.

«Отримайте папір, і там буде написано назву вашого диплому українською мовою, переклад німецькою та підтвердження його відповідності в Німеччині», — зазначає Артур Драйлінг.

З нерегламентованими спеціальностями справи кращі, оскільки вони законодавчо не захищені. Це професії у сфері інформаційних технологій, природничих наук, економіки та творчості. Тут головне, щоб роботодавця все влаштовувало.

На офіційній сторінці Anerkennung in Deutschland можна легко дізнатися, регламентується ваша спеціальність у Німеччині чи ні.

Сайт пошуку роботи у Німеччині. Фото: anerkennung-in-deutschland.de

«Якщо людина заходить на цю сторінку, там є поле «спеціалістів», де вибираєш свою професію. Лікар, економіст, не має значення. Потім, питається, де ви здобули спеціальність? Там небагато питань, на які треба відповісти. Після чого переходиш далі і отримуєш відповідь — чи регламентована чи не регламентована професія. І що конкретно треба тепер робити, щоб її підтвердити, куди треба відправити документи, до якого органу, яка компанія відповідальна саме за цю професію», — пояснює роботу з сайтом експерт із підтвердження іноземних дипломів.

Показово, що у кожній землі (Німеччина є федерацією з 16 федеральних земель), уряд приймає рішення самостійно. Центрального органу немає. Тобто в одній землі диплом може бути підтверджений, в іншій — ні, а отже, і працювати за фахом можна буде не по всій Німеччині.

Тому Артур Драйлінг радить взяти із собою якнайбільше документів. Краще мати зайві документи, аніж якщо їх не вистачить.

Історія медсестри із Миколаївської області. Деякі біженці надають перевагу соцвиплатам зарплаті

Не всі українські біженці поспішають підтверджувати свої українські дипломи за кордоном та виходити на роботу, щоб не втратити соцвиплати Джоб-центру. Про це розповіла Тетяна із Миколаївської області.

«Я медсестра за освітою. Працювала 10 років до війни, приїхала сюди одразу. За місяць мене відправили на інтеграційні курси. Це екстрений курс вивчення мови. Виявилося, важко для людей, які приїхали з війни. Я зробила велику помилку, що не попросила почекати чи відстрочку. А у перших лавах побігла на ці курси — обов'язкова умова для всіх українських біженців у Німеччині», — розповіла українка.

Інтеграційні курси вважаються роботою: п'ятиденка, по 4-6 годин на день плюс домашні завдання. Якщо відмовитися від вивчення мови, то відправляють на некваліфіковану роботу, де не потрібне спілкування, наприклад, пакувальники або клінінг.

«Це найменша зарплата, якої не вистачатиме. Насправді набагато вигідніше бути на соціальній допомозі від центру, аніж працювати на мінімальну зарплату. Тому що мінімальна тут це півтори тис. євро, з яких 1000 йде в рахунок податків та витрат на квартиру, проїзд та харчування, чого ледве вистачає», — підрахувала Тетяна.

У середньому розмір допомоги на одного з батьків і дитини з урахуванням дитячих грошей становить 930 євро на місяць. При цьому самостійно потрібно оплачувати лише електроенергію. Решта витрат на оренду квартири та іншу комуналку бере на себе Джобцентр, як і оплату медичного страхування і навіть покупку меблів.

Вона впевнена, що створюються умови, щоб усі біженці йшли лише на курси для вивчення мови та подальшої інтеграції. Тобто в Німеччині не потрібні непрацюючі та хворі.

«Я сама з цим стикалася. Я була на лікарняному, у психолога через велике навантаження. Втратила виплати на дитину, не змогла вчасно та правильно оформити документи та не отримувала дитячу допомогу три місяці. Відповідно, на тлі цього я мала нервовий зрив. Я не могла два місяці ходити на курси і мені дали офіційно лікарняний, тому що я не спала», — розповіла Тетяна.

Відстрочити момент початку інтеграційного курсу, і як наслідок, якнайшвидшого виходу на роботу можна у разі хвороби, і деякі біженці вдаються до цього. Але підходять лише ті діагнози, з якими людина не здатна засвоювати інформацію.

Історія Ольги Петренко, лікаря-стоматолога з Дніпра

Але не завжди ті, хто хочуть працювати, можуть це зробити швидко. Ольга Петренко приїхала з Дніпра, де понад 20 років працювала лікарем-стоматологом в унікальному напрямі — гнатологія.

Простими словами, це вирішення складних та специфічних проблем із зубами та щелепою, відновлення нормального пережовування їжі, гарної усмішки. Незважаючи на те, що Ольга закінчила Дніпровську медичну академію та пройшла курс підвищення кваліфікації у Відні, процес визнання її диплома триватиме близько двох років.

«Я займалася саме ендодонтією (це один із розділів стоматології, який займається лікуванням кореневих каналів зуба). Це дуже рідкісна та затребувана спеціальність. Я думаю, у Німеччині особливо. І я діставала уламки інструментів із каналів зубів. Тобто те, що раніше вже на зубах ставило такий жирний хрест, якщо хтось зламав на відстані і без запитань. Але ми навчилися це робити, робили під мікроскопом Вініри. Робили реставрації під мікроскопом, які неможливо відрізнити від зубів. Лікар дивитиметься, і він не зрозуміє, що це реставрація. Так, все дуже було добре та красиво, і цікаво», — згадує Ольга Петренко свою роботу у Дніпрі.

З війною її життя та кар'єра стали на паузу. Щоб підтвердити диплом, вона тепер навчає німецьку. Зізнається, що почувається нікому не потрібною. Ольга переживає, що не здатна швидко вивчити німецьку, а вона необхідна для роботи.

Ольга Петренко (праворуч) лікар-стоматолог із Дніпра пояснює як складно підтвердити диплом у Німеччині. Фото: «Новини Донбасу»

Наприкінці вересня Ольга Петренко складатиме іспит на рівень В1, але цього недостатньо, щоб подавати документи на підтвердження, потрібен мінімум В2.

«Перед тим, як подавати їх, ще треба все зібрати і знову апостилювати якимось чином в Україні. Якщо це можливо, і хтось пересилає електронною поштою, шлють запити. Зараз пройшла чутка, що німці це все спрощуватимуть для наших, бо дуже багато кваліфікованих фахівців приїхало, вони тут не працюють, просто прозябають. І, звичайно, вони дуже раді взяти нас на роботу, але закони такі, що вони не можуть просто їх переступити», — пояснює умови подання документів на підтвердження диплома лікар-стоматолог.

Ольга встигла ознайомитись із роботою стоматології в Німеччині у кабінеті російськомовних власників. І запропонувала працювати там безкоштовно, лікувати зуби українським біженцям, які не можуть потрапити на прийом до клініки або не роблять цього через незнання мови та неможливість порозумітися зі стоматологом.

Через непідтверджений диплом Ользі дозволили лише асистентство на міні-джоб. Коли людина вчить мову та паралельно підробляє. Щоб не втратити соцвиплати, зверху можна заробляти лише 150 євро на місяць.

«Так, за грошима, звичайно, особливо невигідно, якщо врахувати, що працювати доводиться чимало 20 годин на тиждень, але можна. Зарплата має бути не вищою 500 євро приблизно, але вона вираховується з допомоги. Але це не найголовніше. Справа тут навіть не в грошах, а в тому, що якщо ти знайдеш роботу, де вдосконалюється твоя німецька, то ти набагато швидше її вивчиш. І набагато швидше адаптуюєшся у суспільстві. Працювати треба, працювати вигідно для свого розвитку», — впевнена вона.

При підтвердженні диплома порівнюють план навчання, кількість годин з різних дисциплін, робочий стаж також враховується. Специфіка, наприклад, стоматологічної допомоги у Німеччині та Україні сильно відрізняється. Найчастіше дипломи українських медиків підтверджують лише частково, і треба доучуватися.

«Після того, як ти вивчиш мову на достатньому рівні, потрібно буде пройти ще спеціалізовані медичні курси, мовні курси та пройти рік апробації. Тобто ти працюватимеш як інтерн в Україні під керівництвом місцевого лікаря. І якщо все буде добре, то підтвердити диплом можуть навіть без іспиту», — зазначає мешканка Дніпра.

Історія Марини Кравець, асистента лікаря-стоматолога з Дніпра

Марина Кравець із перших днів війни працює у німецькій лікарні. Дозвіл на роботу отримала досить швидко. З родиною вона приїхала до міста Меппен у Нижній Саксонії з Дніпра. Останні 14 років працювала асистентом лікаря-стоматолога у приватній клініці. Тут її взяли без підтвердженого диплома помічницею медсестри травматологічного відділення.

«Спочатку потрібно перекласти диплом німецькою мовою. Потім мені потрібно буде пройти якийсь короткий курс лекцій у медучилищі. І за підсумком, після закінчення цієї школи потрібно буде скласти іспит. Іспит практичний, у відділенні. І усний іспит до цього я зараз йду», — розповідає Марина Кравець.

Її робота в лікарні зараз зараховується за практичні години. Для того, щоб стати стоматологічною медсестрою, як раніше, жінці потрібно вільно спілкуватися з пацієнтами та лікарями. Лише тоді вона отримає диплом німецького зразка.

«Працювати мені подобається, бо вони (німці прим. редактора) прагнуть того, щоб мене навчити, бо їм потрібні медпрацівники. Тут нестача у медсестрах. У колективі у нас зараз немає, та багато колег працюють не на 100%, на 75 або 80, або хочуть працювати тільки вдень, вночі не бажають працювати в другу зміну. Також не хочуть працювати у вихідні», — поділилася Марина Кравець.

Марина Кравець, асистентка лікаря-стоматолога із Дніпра. Фото: «Новини Донбасу»

Вона намагається працювати в ранкову зміну, щоб здобути більше досвіду. Марина виконує обходи, отримуючи більше практики, яка їй потрібна. До того ж асистентка лікаря отримує мовну практику, оскільки людина постійно спілкується з колегами та пацієнтами.

Жінка зізнається, що складно, коли ти і працюєш, і навчаєшся, а також змушена спілкуватися чужою мовою, але нікуди не дінешся. На додачу тобі належить вивчити нове обладнання.

Обов'язки медсестри у Німеччині відрізняються тим, що тут вона несе більше відповідальності за пацієнта, аніж в Україні. На медсестрах лежить практично весь догляд та спостереження.

«Лікар прийшов, і ти маєш розповісти йому про хворого все, аж до того, з ким він живе вдома, скільки у нього дітей, що з ним трапилося, які у нього були попередні захворювання. Медсестри повинні знімати кардіограму, але це не складно з сучасним обладнанням. Ти датчик поставив на кнопочку натиснув, і кардіограма знята», — підбиває підсумок своєї нової роботи Марина Кравець.

Термін перебування українських біженців у Німеччині, які зареєстровані за 24 параграфами, спливає у березні 2024 року. Федеральний уряд поки що не продовжив термін дії тимчасового захисту. Якщо цього й не станеться, працевлаштування стане єдиним легальним способом залишитись у Німеччині. До того ж цього року планують дозволити подвійне громадянство та знизити поріг осілості для отримання німецького паспорта з восьми до п'яти років.

Матеріал створений за підтримки Media Lifeline Ukraine

НОВИНИ ОКУПАЦІЯ УСЕ
23:32
Головне за день: РФ просувається на Донеччині. Україні дозволяють бити по території Росії
23:29
Вибухи в окупованому Первомайську: почалася пожежа
15:40
Проводить «мобілізацію» на окупованій Луганщині: начальницю «військкомату ЛНР» судитимуть
14:46
У Маріуполі смертельно отруїли окупантів із «МВС ДНР», серед загиблих офіцери РФ – «Атеш»
13:38
У захопленому Криму після нічної атаки знищені або пошкоджені п'ять катерів і два пороми росіян
12:16
Нічна атака на окупований Крим: потоплено російський лоцманський катер «Мрія»
11:55
У Луганську двоє російських окупантів викрали і вбили 23-річну дівчину
09:55
Окупований Крим вночі атакували ракетами і дронами: уражені два російські катери «Тунець»
23:31
Головне за день: РФ бомбардує міста Донеччини. У Лисичанську так і не відновили водопостачання
19:45
Вибух в окупованому Донецьку: вдарили по будівлі з російськими військовими (доповнено)
14:58
Внаслідок обстрілу окупованого селища Донеччини постраждав один цивільний
10:35
Більшість жителів окупованого Лисичанська залишається без води. Що відомо
23:37
Головне за день: Обстріл Дружківки. Бельгія передасть Україні F-16 до кінця року
22:10
Більше не «Шахтар»: окупанти змінили емблему клубу на «Донбас-Арені»
16:58
СБУ повідомила про підозру голові російського ЦМРБанку Ареф'єву, який запроваджує «рубльову зону» на окупованому Донбасі
23:09
Головне за день: Удар по базі росармії у Луганську. Затримання людей в окупації
22:49
«ДНР»: П'ятьох людей поранено через обстріли
21:33
В окупації росгвардійці затримали 7 людей нібито за допомогу ЗСУ
21:10
Вибухи у Луганську: в окупованому місті велика пожежа
20:22
У Макіївці облили фарбою пам'ятник загиблому бойовику «ДНР»
00:24
Війська РФ завдали удару по житловому будинку в Харкові
23:32
Головне за день: РФ просувається на Донеччині. Україні дозволяють бити по території Росії
23:29
Вибухи в окупованому Первомайську: почалася пожежа
23:08
Байден неофіційно дозволив бити американською зброєю по території РФ — Politico
21:57
ЗСУ пошкодили поромну переправу в окупованому Криму — подробиці від Генштабу
21:36
На Алтаї спалахнула резиденція Путіна
21:06
Пішла з життя кореспондентка «Новин Донбасу» Анастасія Волкова
20:00
У Підмосков'ї затримали хлопця з Луганська, який підпалив стільникову вежу
19:00
Україна та США можуть укласти угоду з безпеки у червні — Financial Times
17:59
У Норвегії відповіли, що Україна може бити західною зброєю по РФ
17:50
Кабмін змінив умови розміщення переселенців
16:59
Внаслідок атаки на Бєлгородську область троє людей постраждали
16:53
У тяжкому стані непритомніла: у Лимані поліція під розривами авіабомб врятувала поранену жінку
16:42
На Покровському напрямку досі висока інтенсивність атак — Генштаб
15:57
Понад 700 засуджених вступили до лав ЗСУ — Офіс Генпрокурора
15:40
Проводить «мобілізацію» на окупованій Луганщині: начальницю «військкомату ЛНР» судитимуть
14:59
На Харківському напрямку загинула парамедикиня Ірина Цибух
14:46
У Маріуполі смертельно отруїли окупантів із «МВС ДНР», серед загиблих офіцери РФ – «Атеш»
14:31
Чи вимикатимуть в Україні світло: у Кабміні відповіли
13:38
У захопленому Криму після нічної атаки знищені або пошкоджені п'ять катерів і два пороми росіян