Влаштуватись і вижити. З якими труднощами при пошуку роботи стикаються українці в Польщі

За інформацією Офісу ООН із прав людини (UNCHR), у Польщі нині перебуває понад 950 тисяч біженців з України. Як засвідчило дослідження Міграційної платформи EWL, Центру Східної Європи при Варшавському університеті та Фундації підтримки мігрантів на ринку праці EWL, уже за рік після повномасштабного вторгнення 82% українських біженців у Польщі знайшли роботу. 27% з них — протягом першого місяця в новій країні. Втім, досвід деяких працевлаштованих українців виявився негативним. Причина тому — надмірна довіра до європейського працедавця і посередників, незнання мови і небажання розбиратися із документами. 

Працевлаштована як «фізична особа-підприємець»

Марія із Харкова приїхала до Польщі із початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Дуже швидко знайшла роботу в польській компанії, де серед інших було й чимало українців. Це здалося неабияким плюсом для нової працівниці, яка не володіла на той момент польською мовою.

Жінка була успішно працевлаштована ось уже кілька місяців, аж раптом її трудовий договір трапив на очі й викликав підозри в її доньки, яка давно живе у Польщі. Документ виглядав щонайменше дивно, тож українки вирішили проконсультуватися у спеціалістів з працевлаштування Українського Дому у Варшаві.

— Виявилося, що з подачі працедавця українка була працевлаштована як «фізична особа-підприємець», тож повинна була сплачувати податки, а також щомісячний внесок до Закладу соціального страхування (ZUS), — каже Руслана Денчук, експертка Українського Дому у Варшаві та координаторка відділу праці. — Чому жінка про це не знала? Виникло прикре непорозуміння через незнання мови, брак часу, велику довіру. Українці, які працюють разом із жінкою, сказали, що угода легальна, а подробиць ніхто не повідомив.

Читайте усі документи

При влаштуванні на роботу в Українському Домі у Варшаві радять просити примірник трудового договору, перекладений зрозумілою для вас мовою. Якщо роботодавець зацікавлений у працівникові, це не створить для нього зайвих клопотів. Щонайменше, можна попросити договір «на руки», перекласти самому, проконсультуватися зі спеціалістами — і лише тоді підписувати.

Історія Марії з Харкова завершилася позитивно — працедавець виявився порядним і враховував усі обов’язкові доплати, надіславши необхідну суму окремою транзакцією на зарплатну картку жінки. Потрібно було лишень краще читати трудовий договір, в якому це було прописано. 

Аби не почуватися ошуканим і не мати неприємних сюрпризів потім, українцям радять добре вивчати усі документи, які вимагають підпису. Навіть якщо йдеться про угоду з міжнародною компанією, яка офіційно працює в ЄС. 

— Порада універсальна — не підписувати нічого, допоки не зможете усе зрозуміти. На жаль, українці часто не знають своїх прав, — кажуть в Українському Домі. 

Агентства з працевлаштування: як не потрапити на шахраїв

Співпраця з агенціями з працевлаштування — найбільша зона ризику, в якій часто потерпають українці у Польщі. На ринку з'явилося дуже багато оголошень про нібито офіційне працевлаштування для українських різноробочих у Німеччині — без знання німецької мови. Ще хтось нібито допомагає працевлаштування у будь-якій з країн Європи за оформленими у Польщі документами. Йдеться про номер загальної системи електронного обліку населення PESEL зі статусом UKR. Оскільки ці дії незаконні, то, очевидно, і компанія, котра їх пропонує, відверто шахраює.

Підозру мають викликати агенції з працевлаштування, телефонні номери яких ніколи не відповідають, а всі розмови ведуться у месенджерах. Як правило, за допомогу шахраї попросять передоплату на карту.  

— У нас є категорія людей, скривджених агенціями з працевлаштування, — і це постійна болюча тема, бо час іде, а ці люди нікуди не зникають, — каже Руслана Денчук з Українського Дому у Варшаві. — Вони покладають великі надії на ці агенції, а ті насправді пропонують тимчасову роботу, з якої можуть звільнити одним днем. Люди дізнаються, що отримали місце, швиденько підписують договір і стають до праці. Попри тимчасовість затруднення, працівник зобов’язаний відпрацювати певну кількість годин, аби йому взагалі виплатили заробітну плату.

Де проконсультуватися під час працевлаштування в Польщі

Окрім Українського Дому, консультації з працевлаштування і трудового права українцям безоплатно надають у Варшавському університеті (у рамках програми «Варшавський університет для України»), у Фонді Empowerment Український Центр Розвитку і Співпраці, Фундаціях «Ocalenie» і Польський міграційний форум. Приміром, за останній рік експерти відділу праці Українського Дому у Варшаві отримали і опрацювали понад 3000 звернень, що стосувалися працевлаштування.

На консультації з трудового права часто приходять українці, котрим працедавці не виплатили заробітну плату.  

— Ми допомгаємо вирішувати такі проблеми, — розповідає Руслана Денчук. — Наші юристи складають офіційні листи, між собою називають їх «страшилками». Це відбувається так: працедавець, який не заплатив, раптом отримує офіційного юридично грамотного листа з проханням виплатити заробітну плату й подальшими діями у разі нереагування. Його написала людина, яка ще два тижні тому не розмовляла польською, навіть не могла прочитати договір. Це страшно! Працедавець думає — краще я заплачу і нічого мені за це не буде. У 99% випадків ці листи спрацьовують.

Якщо й після цього працедавець не поспішає виплачувати зарплату, листа направляють до Державної інспекції праці. Утім, це радше винятки — як правило, першого звернення цілком достатньо. 

Аби уникнути проблем із працевлаштуванням, в Українському Домі радять шукати роботу на надійних сайтах, як от Pracuj.pl, Indeed, у мережі LinkedIn, на офіційній сторінці Управління зайнятості й безпосередньо на сторінках компаній у мережі, а також на ярмарках праці, де можна познайомитися з працедавцями особисто. Нерідко вакансії публікують також на сторінках фундацій, які допомагають українцям у Польщі.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.