Радник голови ОП пояснив зростання цін на Донеччині зарплатами військових

Підвищення цін у містах Донецької області після початку повномасштабного російського вторгнення пов'язане із зарплатами українських військовослужбовців. Про це заявив радник голови Офісу президента України Сергій Лещенко в інтерв'ю з журналістом Олексієм Мацукою, яке вийшло в ефірі телеканалу FREEДOM.

«Наявність військових у таких містах призводить до зростання цін, бо військові одержують 100 тисяч гривень. І в багатьох містах Донецької області, які не перетворені на Вугледар чи Мар'їнку, де ще існує життя (працюють заклади громадського харчування, супермаркети, базари, пошта), багато місцевих страждають від того, що ціни зростають для всіх. Тому що є споживчий попит у людей, які мають на руках чимало грошей», — сказав Лещенко, який буває в населених пунктах Донецької області.

За його словами, це «такі непомітні елементи війни, але вони є».

«Військові жартують, що якби App Store відкрив магазин у Слов'янську, Краматорську чи Покровську, то всі були б щасливі. Тому що, знову ж таки, військові мають гроші. Їх багато хто витрачає на гаджети, допоміжні до них пристрої, на акумулятори. Там попит на це дуже високий. Так само, як і потреба в запчастинах для автомобілів. Тому що пікапи та джипи, якими користуються військові, це звичайні машини, які також часто ламаються, а запчастини не завжди є», — розповів він.

При цьому Лещенко підкреслив, що загальний фон на Донеччині, «звичайно ж, дуже складний», тому що всі ці міста живуть в умовах обстрілів.

«Я їжджу до прифронтового регіону, наприклад, за один кілометр від "нуля", але все одно це ще не фронт. Там життя дуже складне. Багато населених пунктів перетворюються на Прип’ять. Там уже зруйнованих будинків більше ніж цілих. Жити в таких умовах дуже складно», — зазначив він.



Радник голови ОП додав, що особливо для нього «було шоком» потрапити до Вугледару.

«Ми підтримуємо одну з бригад, яка там дислокувалась, і ми підтримуємо з ними постійний зв'язок. Але побачити це на власні очі — це більше враження, ніж чути розповіді. Так от міста немає, в місті немає ні мобільного зв'язку, ні водопроводу, ні електроенергії, ні опалення. До міста прилітають авіабомби ФАБ-500, руйнують дев'ятиповерхові будинки. Вугледар — це місто дев'ятиповерхівок та п'ятиповерхівок, це шахтарське місто, там мінімум приватного сектору. У будинках винесено секції з дев'ятого до першого поверху», — розповів він.

За його словами, попри все там продовжували жити 500-1000 цивільних. «У них навіть не було пояснення, чому вони там продовжують жити. Тому що є міста, наприклад, Селидове, в яких є життя — працюють супермаркети, "Нова пошта" все функціонує», — додав Лещенко.