З початком повномасштабного вторгнення Росії для українців буденними стали звуки повітряної тривоги. Захищати від ударів цивільну, військову інфраструктуру — завдання системи протиповітряної оборони (ППО) України. Про механізм, принципи роботи, цілі ураження, чому не гарантує 100% захисту — розглянемо детальніше у матеріалі «Новин Донбасу».
Система ППО України — заходи захисту території держави від атак противника з повітря: ракет, літаків, вертольотів, бомб. Використовується для захисту військово-морських, наземних, повітряних сил. Ключова мета — виявляти, знищувати ворожі цілі.
Часто використовують термін ПРО (протиракетна оборона) — складова, покликана захищати повітряний простір від ракет. Їх фіксують за допомогою радіолокаційних станцій.
Проаналізувавши складові, зрозуміємо, як виглядає ППО. Аналітики виділяють три основні компоненти:
Всі ці заходи гарантуватимуть ефективний результат, працюючи комплексно.
Робота української ППО. Фото: Командування Повітряних сил ЗСУ
Державу поділяють на умовні зони, за них відповідають підрозділи протиповітряної оборони. Створюють своєрідну «парасольку». Тобто конкретна частина «курує» простір повітря певної області.
Найбільш захищені території — зони дислокації стратегічних об’єктів (атомні, гідроелектростанції, ТЕЦ). На період війни засоби повітряних підрозділів постійно змінюють місця дислокації, аби уникнути ворожих атак.
Небо над державою цілодобово контролюють війська радіотехнічної розвідки. Зафіксувавши порушення, негайно передають інформацію про ціль. Винищувачі-перехоплювачі вилітають на бойовий курс миттєво, однак одразу стають мішенню противника.
Винищувачам потрібні аеродроми — їх російські солдати постійно намагаються знищити. Через це за допомогою однієї лише авіації неможливо гарантувати повний захист неба.
Як ППО збивають ракету? Розвідники звертаються до підрозділів, які управляють наземними зенітними ракетними комплексами (ЗРК) — ті оперативно знищують ворожу ціль.
Озброєння України включає засоби:
Наприклад, комплекси «Бук-М1» можуть вражати цілі до 32 км за висоти близько 18, модернізований «С-125» дальністю 40 км — приблизно 25 км.
«Цвях» української ППО — комплекс «С-300» радіусом дії до 100 км. Установки можуть збивати крилаті, балістичні ракети.
ЗРК С-300. Фото: Командування Повітряних сил ЗСУ
Небо захищають літаки Су-27, МіГ-29. На постачання зенітно-ракетних комплексів великої дальності Збройні сили очікують.
Найчастіше засоби військ України радянського виробництва, розроблені у 60-80-х роках минулого століття. Враховуючи моральну застарілість, зношеність, арсенал української ППО — один із найкращих серед країн Європи.
Під час повітряної тривоги підрозділи займають позиції, приводять системи у готовність. Людям важливо перебувати в укритті: підвалі, бомбосховищі. Головне — далеко від вікон, скляних поверхонь, гострих предметів. Після знищення цілі уламки впадуть будь-де. Як наслідок — руйнування, поранення людей, жертви.
Часто протиповітряна оборона України працює вночі. Побачили спалах світла, через 3-7 секунд почули вибух, що нагадує звук феєрверку (гучний, може виникати відлуння), отже атака відбита. Однак не варто поспішати залишати прихисток — удари можуть повторитись.
Враховуючи кількість повітряних тривог, що оголошуються майже щодня, українські захисники неба виконують завдання сповна. Ефективність знищення загроз залежить від типу, особливостей системи перехоплення. Після вторгнення Росія запустила по Україні понад три тисячі ракет. Українська протиповітряна оборона розрахована знищувати значно менше.
Важко перехоплювати протикорабельні ракети — Х-29, Х-33, Х-31. Об'єкт запускають із літака, він набирає висоту, а, знижуючись, завдає удару під кутом.
Іноді загроза прямує поза зоною досяжності радарів, тому помітна не відразу. Підсумок — ціль неможливо вчасно ліквідувати.
Щоб підвищити результативність системи, періодично проводять тренування військовослужбовців, які забезпечують її роботу. Генеральний штаб Збройних сил вивчає досвід війни Росії в інших зонах конфлікту. Після аналізу даних розробляються різні сценарії розвитку подій.
Поліпшити технічні параметри Україні допоможуть системи дальнього радіусу дії 150-200 км. Наприклад, американський ЗРК Patriot. Значно посилити захисне озброєння можуть установки NASAMS, які здатні одночасно відстежувати близько 72 цілей.
ЗРК NASAMS. Фото: ukrinform.ua
Повітряним військам потрібні сучасні винищувачі зразка американських F-16. Поки передача таких видів авіації обговорюється, льотчики проходять навчання за кордоном.