Вступна кампанія для випускників з окупації: які є пільги та коли треба подавати документи

Вже сьогодні, 1 червня, в Україні починається вступна кампанія для випускників з тимчасово окупованих територій. Вона триває довше, ніж для всіх інших, і це спрощена процедура, яка діє ще з 2016 року. Але, навіть незважаючи на пільги, абітурієнтів, особливо із населених пунктів, захоплених ще 10 років тому, з кожним роком все менше. Скільки людей обирають українські виші та чи складно в них вступити, читайте у статті «Новин Донбасу».

Кількість вступників з територій, окупованих у 2014 році, знижується

За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, на які посилається Центр громадянської просвіти «Альменда», у 2023 році в українські виші вступили 3675 дітей із окупації. Неясно, який це відсоток від загального числа випускників на ТОТ (тимчасово окуповані території), бо інформація, яку публікують призначені Москвою «чиновники» не є такою, що викликає довіру. Наприклад, минулого року угруповання «ЛНР» звітувало про 6800 випускників 11 класів. В «ДНР» вже озвучили свіжі дані. У 2024 році це начебто 10429 одинадцятикласників. Сюди треба додати захоплені частини Херсонської та Запорізької областей, а також Крим. Тож, врешті, ймовірно, вийде понад 20 тисяч випускників на ТОТ, але це лише припущення.



Якщо відсотки вступників в українські виші від загальної кількості випускників в окупації верифікувати неможливо, то на підконтрольних Києву територіях дані відкриті. 3675 першокурсників у 2023 році — це лише 1,7% від загальної кількості вступників. Це доволі мало. Крім того, більшість тих, хто обирає українську освіту, виїжджають з населених пунктів, окупованих після 24 лютого 2022 року. Згідно з опитуванням Центру «Альменда», кількість студентів з новоокупованих територій, які вступили на перший курс після 2022 року, 1398. В той же час зі староокупованих українські виші обрали лише 259 осіб.

«Ті території, які були окуповані до 2022 року, кожного року кількість вступників з тих територій зменшувалась. Після 2022 року там фактично 1-2 вступника з тих територій. Кількість зменшується, тому що там пропаганда. Люди, які вступають, вони зовсім не знають нашого середовища, вони існують в тому середовищі. Більше наша аудиторія останні роки це, на жаль, території, де зараз дуже активні бойові дії або окуповані за останні два роки», — коментує відповідальний секретар приймальної комісії Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Євген Мазнев.

Ілюстрація: Новини Донбасу за допомогою DALL-E / ШІ

Треба визнати, що Україна дійсно віддаляється від дітей з територій, захоплених 10 років тому. Абітурієнти, які вступають у виші в цьому році, були ще зовсім маленькі, коли, наприклад, Донецьк чи Луганськ опинились в окупації. Нинішнім 17-річним випускникам у 2014 році було 7 років. Тобто, всі шкільні роки вони провели в реаліях «Л-ДНР» та наративах про «завжди російський Крим». 

«Випускники з так званих староокупованих територій десять років прожили в окупації. Деякі з них провчились один рік, деякі навіть не вчилися. На відміну від того, як відбувається зараз на новоокупованих територіях, як правило, тоді школярі не навчалися в українських школах онлайн або не вчилися з репетиторами. Не було таких зв’язків, як зараз», — коментує головна директорка-координаторка ГО «Донбас СОС» Віолета Артемчук.

Аби не втратити зв’язок з Україною, або ж батьки протягом 10 років повинні були таємно навчати дітей, або ж діти мали їздити на неокуповані території. Але у 2022 році з виїздом стало складно. Тож, крім пропаганди, фактор логістики також дуже важливий, чому випускники не обирають виші в Україні. Дорога з окупації наразі складна, дорога і, по суті, є шляхом в один кінець.

Спрощений вступ для випускників з ТОТ: що це означає

Для абітурієнтів з окупованих територій, які все ж вирішили навчатись в українському виші, діє спрощена процедура вступу. Її запровадили ще у 2016 році. Це система квот та пільг, яка враховує в тому числі, що у цих дітей ймовірно немає українського паспорту та атестату.

«Випускники шкіл, скажімо так, майбутні абітурієнти можуть вступати без наявного в них атестату. Щоб їм зарахували програму середньої школи, вони мають скласти два іспити. Це історія України та українська мова. Уявіть собі, як складати українську мову, історію України випускнику донецької школи, який їх фактично не вчив або вчив якось онлайн. Це доволі складно було б, якщо б цей іспит вони складали на загальних умовах. Тому для них передбачена система, коли вони обирають собі заклад вищої освіти, при якому є так звана опорна школа, в якій вони можуть скласти ці два іспити. Після складання іспитів, заповнення освітньої декларації, вони здають профільний іспит у заклад вищої освіти, який вони обрали», — розповідає Віолета Артемчук.

Опорна школа — це мережа освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна», які створені станом на 2023 рік у 171 закладі — це третина від загальної кількості вишів та коледжів в Україні. Тож, експерти радять в першу чергу обрати саме навчальний заклад та вже далі з ним комунікувати. Звичайно, випускники з окупації можуть вступати у навчальні заклади і на загальних умовах. Відмінність саме в тому, що для вступу за спрощеною процедурою через освітні центри не обов’язково складати іспити з усіх предметів шкільного курсу, щоб отримати Свідоцтво про базову та повну загальну середню освіту. Але, незважаючи на ці спрощення, згідно із опитуванням «Альменди», цією системою у 2022-му та 2023 роках користувалися лише 26% випускників із ТОТ. 74% вступали на загальних умовах, але використовували квоту-2. Це частина бюджетних місць для прийому вступників з окупованих територій або з населених пунктів, де йдуть активні бойові дії. Зазвичай вона становить 10% від загальної кількості бюджетних місць. 

«З 2016 року в нас існує освітній центр "Донбас-Україна", потім вже був і "Крим-Україна". Кількість закладів та освітніх центрів розширювалась. Мета — щоб молодь переїжджала з тих територій. Ми надаємо підтримку всім. Основні запитання: "Чи можу я вступити? Як вступити? Що складати? Як складати? Як є квоти?". Більшість турбує не тільки процедура вступу, тому що зрозуміло, що на тих територіях люди втратили багато, тому часто питання про навчання або за кошти держави, або за власні кошти», — розповідає Євген Мазнев.

Ілюстрація: Новини Донбасу за допомогою DALL-E / ШІ

Освітній центр при університеті імені Даля, як і інші, працює з 1 червня до 30 вересня. Сам університет наразі знаходиться в Києві. За 10 років це вже друге переселення вишу. Статус переміщеного має і Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, в який теж можуть вступити діти із ТОТ.

«Ми наголошуємо, що надаємо всебічну підтримку з моменту подачі документа до моменту вступу, проводимо постійний супровід цих студентів, вони стають нашими в момент подачі документів. Знаю, що їм важко, але ми маємо навчитися їм довіряти, і вони мають довіряти нам. У нас доволі позитивна атмосфера по відношенню до абітурієнтів саме з Криму і Донбасу. Повірте, ми не ділимо їх на тих і цих. Вони всі для нас однакові і всім надаються однакові умови. Ми не можемо відмовитись від цих дітей, і вони не хочуть відмовлятися від майбутнього України», — каже координатор освітнього центру «Крим-Україна» приймальної комісії Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського Віктор Куц.

Абітурієнтам після складання річного оцінювання в обраному виші треба подати: заяву, паспорт чи свідоцтво про народження; сертифікат ЗНО або за наявності результати національного мультипредметного тесту, а також довідку переміщеної особи, якщо така є. Всі ці документи можна надіслати онлайн.

Київ може запропонувати дітям з ТОТ більше, але РФ виграє в інформаційній війні

Всі ті, хто допомагає абітурієнтам із вступом, називають спрощену систему проривною, але наразі недостатньою, враховуючи нинішні реалії.

«На жаль, досі освітні центри не змінили назву, і вони називаються "Крим-Україна", "Донбас-Україна". І це не дуже коректно по відношенню до тих територій, які також окуповані. Це територія Запоріжжя, це територія Херсонщини. І ми бачимо дуже потужний наступ на Харківщині, де також потрібно, щоби ця інформація була. Там дуже обмежений доступ до інтернету, там блокуються сайти», — каже керівниця напрямку національної адвокації ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова.

Експерти вважають, що наразі йде дуже велика конкуренція за молодь між Україною та Росією. І Київ може запропонувати дітям з ТОТ більше — це легітимний диплом, це вільні можливості, але випускники про це не завжди знають, бо РФ виграє в інформаційному плані.

«Це потужна політика Російської Федерації для того, щоби змінити населення окупованих територій, для того, щоб забрати молодь окупованих територій до себе, для того, щоби змінити свідомість тієї молоді. Тому для української держави це завдання національної безпеки. Я хочу на цьому наголосити, що це не про вступ. Це про майбутнє України, це про національну безпеку України», — підкреслює Валентина Потапова.

За її словами, крім проблеми доступу до інформації, державі варто вирішити й проблему виїзду з окупації. Бо існує можливість онлайн-навчання, але лише для певних територій. Якщо випускник з ТОТ, наприклад, вступив у київський виш та навчається онлайн, він все одно має подати паперові документи протягом трьох місяців. В протилежному випадку студента можуть відрахувати. Ще одна проблема — це фінанси. Вступник з ТОТ може розраховувати хіба що на виплати для переміщених осіб та стипендію, якщо вчиться на бюджеті. Навіть за умови надання місця в гуртожитку, цих коштів дуже мало, бо якщо батьки залишились на окупованих територіях, їх можливості в плані допомоги дуже обмежені. 

Представники громадських організацій кажуть: аби випускникам із захоплених територій було простіше, для них розробили сайт, де описані всі нюанси вступу. Крім цього, вони завжди готові надавати безкоштовні консультації.