Компенсації за житло: у Покровську пощастило тим, хто встиг раніше?

Вже декілька років поспіль до Покровська прикута особлива увага, бо місто є логістичним та оборонним вузлом на сході України. Більш ніж два роки окупанти активно намагаються взяти його під свій контроль, паралельно по-звірячому знищуючи цивільну інфраструктуру та житлові будинки.

І якщо для України Покровськ, перш за все, важливо утримати з військових та політичних міркувань, то для його мешканців пролонгація статусу прифронтового міста залишає можливість отримати від держави компенсацію за знищене нерухоме майно.

Відповідна комісія Покровської міської військової адміністрації встигла обстежити 221 житловий об’єкт, 70 з них вважаються знищеними, 151 потрапив в категорію «не встановленого факту знищення», що автоматично залишає людей без надії на потрапляння в державну програму «єВідновлення».

Покровськ намагався жити своє звичайне життя

Пані Олена в Покровську жила з народження. Останні роки працювала в газеті шахтоуправління «Метінвест ПокровськВугілля». З роботою на шахті також пов’язана трудова діяльність її чоловіка та третини всього міста. Жінка з сумом каже, що як би не війна, ця одна з найбільших шахт у Європі в цьому році святкувала б свій 35-річний ювілей. А ще пані Олена дуже жалкує за знищеним містом, яке останніми роками стало дуже гарним.

Олена на шахті разом із чоловіком. Фото з особистого архіву.

На Донеччині вже йшли активні бойові дії, а Покровськ намагався жити своє звичне життя, попри те, що був досі близько до лінії фронту. Перша хвиля покровчан вже встигла не тільки поїхати з міста, а й повернутися, першу хвилю біженців з інших громад зустріли та обігріли. Люди навчилися жити в суворих умовах світломаскування, комендантської години, обстрілів і ліквідації їх наслідків. Але вже стали з’являтися цілі двори зі знищеними та пошкодженими будівлями.

«Зміни в Покровську відбувалися поступово, як у всіх прифронтових містах, — розповідає пані Олена. — Деякі мешканці постраждалих будинків заколочували вікна фанерою, деякі виїжджали до Дніпра і далі. Так ми трималися до літа 2024 року, коли після захоплення Авдіївки фронт стрімко почав рухатися в нашу сторону. І вже під окупацією опинилися такі міста, як Селидове, Новогродівка, Українськ. Настрій у людей дуже погіршився. Хто міг, вивозив все своє майно. У дворах часто можна було побачити вантажівки. Влада закликала мешканців до евакуації. Вже були зруйновані ракетними обстрілами два мости, Горбатий міст, який з’єднував південну і північну частини міста, та великий шляхопровід на Дніпро. Залишилися лише сільські дороги, по яких можна було виїхати. І ми з родиною скористалися цією можливістю».

«Найбільшим жахом здавалось побачити свій дім зруйнованим»

Пані Олена зазначає, що коли в Покровську ще жилось відносно безпечно, але іноді траплялись прильоти в житлові багатоповерхівки та приватні будинки, вже була можливість подати документи на «єВідновлення» — запущену у 2023 році державну програму компенсації за пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії житло.

Олена Єрмоленко в ще мирному Покровську. Фото з особистого архіву.

І люди подавалися: ті, у кого житло було пошкоджене, щоб отримати матеріали для ремонту, а у кого зруйноване, щоб отримати грошовий сертифікат: «Я знаю, що люди з деяких багатоповерхівок, завдяки цій програмі, придбали житло в інших містах. Була можливість, бо при Покровській міській військовій адміністрації працює комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене чи знищене війною майно».

До серпня 2024 року фахівці виїздили на місця руйнувань, фіксували їх факт, складали акти та протягом 30 робочих днів розглядали заяви мешканців. А потім, коли руйнування вже набули масового характеру, ситуація з наданням відшкодування дещо ускладнилася.

Через безпекову ситуацію комісія на місце вже не виїздила, але було запроваджено так зване дистанційне обстеження — на основі фото/відеофіксації та супутникових знімків. В окремих випадках навіть залучали приватних експертів або спеціальні сертифіковані організації, які отримували дозвіл на в'їзд у місто.

Наслідки обстрілів Покровська російськими військами.

Проте, людей, незадоволених роботою комісії ставало все більше, відповідно до зростання кількості руйнувань, а з ними й заяв від мешканців. Тож, за словами пані Олени, «відшкодування отримав той, хто встиг». Хоча серед її знайомих таких людей немає.

«Коли ми тільки поїхали з Покровська, я дуже боялася побачити своє житло зруйнованим. Це був найстрашніший страх у моєму житті. І коли я дивилася соціальні мережі, де викладали фото зруйнованих будинків, у мене серце завмирало і я думала: хоч би не мій. Зараз цей страх вже минув, а з ним прийшло сприйняття, що ми вже, мабуть, не повернемося, треба починати жити тут і зараз. Але ж ми прості люди та не маємо таких грошей, щоб купити пристойне житло, а не сплачувати за оренду. Мені 52 роки, чоловіку — 61, нам через вік іпотеку вже не дадуть. Чи встигнемо до смерті заробити ще на одну квартиру? Маємо слабку надію на те, що наша держава розширить програму по "єВідновленню" для міст, що опинилися на червоній лінії, зруйновані й не придатні до життя, і надасть компенсацію всім мешканцям, не ділячи на категорії».

«Чи нам не болить за наше майно?»

Волонтер, молодіжний активіст Олександр, що виїхав з Покровська у Дніпро, не мав у рідному місті власного житла, мешкав у орендованому на мікрорайоні Лазурний. Восени 2025 року будинок, де він жив, був зруйнований російськими обстрілами. Зі своїми сусідами хлопець втратив усі зв’язки та не знає, чи подавали вони на компенсацію і з яким результатом. Серед друзів і родичів є багато тих, хто знаходиться в режимі очікування й сподівання: «Є у мене також знайомі із Селидового та Покровська, які вже отримали сертифікати й придбали будинки хто в Павлограді, хто в Дніпрі».

У Олександра з сестрою інша задача — вступити в спадкову власність батьківської нерухомості, яка знаходиться в тій частині Покровського району, яка вважається неокупованою. Але ситуація на прифронтовій території дуже не стабільна, і якщо сьогодні є можливість розв'язати майнові питання, то завтра вона може зникнути.

Наслідки обстрілів Покровська російськими військами.

Переглядаючи чати в пабліках мешканців Покровського району, на жаль, не побачила жодного коментаря від тих, хто отримав компенсацію, а з нею і нове власне житло. Хоча, як повідомив начальник Покровської військової адміністрації Сергій Добряк у відповідь на запит «Новин Донбасу», «з моменту запуску програми «єВідновлення» було опрацьовано 11 108 заяв жителів міста Покровська щодо знищеного майна: за 2023 рік 35 заяв; за 2024 рік 619 заяв; за 2025 рік 10 454 заяви. Водночас компенсацію за знищене майно надано за 367 заявами с 2023 по 2025 рік.

Станом на 30.01.2026 загальна сума державної компенсації, яку отримали жителі міста Покровська, становить 762 млн 368 тис. грн».

Щоб ті щасливці могли сказати менш везучим землякам? Тож, в чатах своїм болем та тривогою діляться ті, кому болить.

Світлана: «Вже рік, як наш дім розбитий, а комісія й досі не може точно вирішити то він розбитий чи ні. Якось це несправедливо».

Олександр: «Провулок Ветеринарний, 65. Одна труба залишилась. Є фото. Заява висить на сайті Покровської міської військової адміністрації з березня минулого року — і нічого».

Привернути увагу до себе намагаються мешканці інших міст та сіл Покровського району, бо болить і в них.

Людмила: «А села? Що нам чекати?!»

Богдан: «А де ж Родинське? Вже більш ніж пів року, як подав заявку на дистанційку!»

Евеліна: «Все село Лисівка зруйноване, а визнали всього три будинки»

Геннадій: «А де Красногорівка, Мар'їнка, Курахове, Галіцино, які перший прийняли бої?»

Валентина: «А як бути жителям сіл Гродівської громади? Чи нам не болить за наше майно?»

Засмучені й ображені запитують те, що у багатьох в голові: «А ті, у кого будинки вцілілі або розбиті не вщент, що, можуть повертатися в Покровськ?! Комусь здається, що в місті можна жити?»

Наслідки обстрілів російськими військами. Фото: 155 ОМБр

На жаль, такі питання ставлять собі усі мешканці не тільки умовно прифронтових територій, а й тимчасово окупованих. Але річ у тому, що війна не закінчилась і список тих, хто втратив свою домівку, з кожним днем стає довшим. На відміну від ресурсів, які держава здатна виділити на компенсації.

Мільйони без даху. Що далі?

Нікого не хочу засмучувати, але очевидно, що навряд чи всі, хто того потребує, отримають компенсацію за знищене майно. У всякому разі не так швидко, як вони того бажають. За даними Світового банку, ООН, Європейської комісії та уряду України, росіяни пошкодили або зруйнували понад 2,5 мільйона домогосподарств, що становить близько 13% загального житлового фонду України. І це число щодня зростає.

Тож що робити? Те, що залежить від кожного. Місцевим військовим адміністраціям приймати заяви мешканців, комісіям проводити обстеження (нехай і дистанційне), надавати чесну та об’єктивну оцінку стану житла, щоб у людей навіть думки не виникало про чиюсь нечесність або особливу зацікавленість у результаті. А людям — подавати ці заявки, боротися за свої права і паралельно влаштувати життя у якості переселенців, бо очікування може бути довгим.

Для довідки

У травні 2023 року в Україні набрав чинності закон № 2923-IX, який передбачив кілька інструментів підтримки людей з прифронтових територій у межах програми «єВідновлення»: компенсацію на ремонт пошкодженого житла, а для тих, у кого житло зруйноване — житлові сертифікати для придбання нового помешкання.

Наслідки обстрілів РФ.

Грошову виплату можна отримати лише за приватні будинки, де є земельна ділянка для відновлювального будівництва. Житловий сертифікат дозволяє купити житло на первинному чи вторинному ринку, інвестувати у нове будівництво, покрити частину вартості дорожчого житла.

Сума компенсації визначається відповідно до постанови Кабміну №600 від 30 травня 2023 року. Вона враховує загальну площу майна помножену на середньозважену вартість одного квадратного метра житла. Для приватних будинків також враховується область, в якій було знищене майно, а для квартир, ще важливим є кількість кімнат та рік побудови будинку.

Для пошкодженої квартири максимальний розмір компенсації становить 350 000 грн, а для пошкодженого житлового будинку — 500 000 грн. Кошти нараховують на спеціальний рахунок «єВідновлення», відкритий на ім’я отримувача компенсації.

Обов’язковим є наявність акта обстеження пошкодженого або знищеного житла, який складають спеціальні комісії, виїжджаючи на місце руйнувань. Через те що їх діяльність унеможливили щільні обстріли, у липні 2025 року уряд запровадив новий механізм — дистанційне обстеження зруйнованого житла.