Евакуація та підготовка до зими. Інтерв'ю з керівником Донецької області Павлом Кириленком

Донецька область — найгарячіша точка на карті України, російські сили щодня обстрілюють населені пункти та намагаються зламати українську оборону. Гуманітарна ситуація у регіоні важка: немає газу, з перебоями подаються електрика та вода. У зв'язку з цим проводиться обов'язкова евакуація цивільних. Але є й такі, що від неї відмовляються.

Докладніше про те, яка ситуація зараз на Донеччині, «Новини Донбасу» поговорили з головою Донецької обласної військової адміністрації Павлом Кириленком.

— Чи вам відомо, скільки людей поки що залишаються на підконтрольній території Донецької області?

— Це близько 350 тисяч населення зараз. З огляду на те, що частина населення повертається на кілька днів. Я сьогодні (інтерв'ю було записано 2 вересня — Ред. ) проводив нараду, чиновники військових адміністрацій на місцях доповідають, що люди повертаються для того, щоби взяти теплі речі, перевірити, в якому стані знаходяться їхні будинки і для того, щоб надалі виїхати. бо умови проживання та складова безпеки вкрай серйозна.



— Наскільки ефективно показує себе обов'язкова евакуація? Чи багато людей пишуть відмову?

— Необхідно врахувати, що евакуація фактично розпочалася з 24 лютого, і за цей час три чверті населення вже виїхало. Був 1 мільйон 670 тисяч людей, що постійно проживають на території області. Це не просто зареєстровані та внутрішньо переміщені особи, які тимчасово проживали або взагалі не жили в області, а саме люди, які постійно проживали на території області. З моменту обов'язкової евакуації (почалася в серпні — Ред.) у нас евакуйовано понад сім тисяч людей.

— Які населені пункти найпроблемніші, якщо говорити про гуманітарну ситуацію?

— Насамперед, це населені пункти, які знаходяться безпосередньо на лінії фронту. Це і Великоновосілківська громада, Мар'їнка, Красногорівка, Авдіївка, Торецьк, Бахмут, Сіверськ, Соледар та Лиманський напрямок, Слов'янськ також досить наближений до лінії фронту. Але гуманітарна ситуація така, що маємо всі необхідні продуктові набори, і необхідне забезпечення людей продуктами харчування. Там, де немає водопостачання, здійснюється підвіз води. Процес цей організований на всій території, незважаючи на складну гуманітарну ситуацію з питань водозабезпечення та електропостачання у прифронтових населених пунктах. Ну і, відповідно, газозабезпечення відключено практично на всій території області.

Підвезення води здійснюється через керівників територіальних громад, залучаємо де необхідно Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Донецькій області. Але також максимально, з урахуванням вимог безпеки, ми працюємо над тим, щоб у нас функціонували невеликі магазини, де також можна реалізовувати продукти харчування — точно не алкогольну продукцію, ввезення та реалізація якої заборонені. Медикаменти в аптечні мережі потрапляють і в аптеках у великих містах або в містах, де можливе функціонування аптек, здійснюється реалізація медикаментів. А там, де це не можливо, здійснюється їх підвезення. Основне — це волонтери, волонтерські організації та керівники військових адміністрацій, мери міст. Там, де вони є, координація між собою, у координації з обласною військовою адміністрацією, здійснюється доставка всього необхідного.

При цьому ми не зупиняємо процес відновлення електроживлення, яке навіть кілька разів на добу припиняється. Це потрібно для того, щоб було прокачування води. У нас на сьогодні складна ситуація у Костянтинівці. Як би там не розповідали деякі, вібачте, дивані експерти, які пишуть: «З незрозумілих причин немає водопостачання». Немає водопостачання, тому що електроживлення йде з перебоями. Потужність і перехід з однієї мережі живлення: з 330-ї гілки — це 330 кіловольт — до 110-ї не дозволяє воду цю закачати, перейти через цей ландшафтний географічний підйом. Тож до Костянтинівки вода не доходить. Але ми зробили навіть неможливе і, сподіваюся, у найближчі кілька днів вода у Костянтинівці буде. Наразі Слов'янськ, Дружківка водою забезпечені через компанію «Вода Донбасу» або безпосередньо через свердловини, прокачування яких здійснюють або місцеві водоканали, або водоканали, що входять до компанії «Вода Донбасу».

— Одна з хвилюючих тем — саме через відсутність газопостачання — це опалювальний сезон. Як триває підготовка до зими? Чи є можливість все-таки налагодити газопостачання? Якщо ні, то яка може бути альтернатива?

— Звісно, ми працюємо. Основна концентрація зусиль — на альтернативному опаленні, тобто це металеві печі, це електрообігрівачі. Головне, щоб ми чітко дотримувалися проведеного розрахунку у тій кількості, в якій можливе застосування електрообігрівачів у багатоквартирних будинках. Це будуть модульні котельні в об'єктах критичної інфраструктури та пункти обігріву. Вони будуть у всіх громадах, де можна їх встановити і вони — ці пункти обігріву — будуть для того, щоб люди мали змогу зігрітися, отримати гарячу їжу. Тобто, основне – це обігрівачі, металеві печі-булер'яни, обігрівачі пунктів обігріву. І розрахунок йде, щоб ми пройшли цей надскладний осінньо-зимовий період з урахуванням кількості наших захисників, які знаходяться на території області, щоб вони також, будучи в цій складній ситуації, мали досить комфортні умови.

Над газопостачанням ми продовжуємо роботу. І якщо ми матимемо результат, про нього шановні представники ЗМІ точно дізнаються. Чому немає результату також повідомлю. Тому що основну гілку було вже застосовано як резервну після того, як Російська Федерація через тимчасову окупацію Луганської області припинила газопостачання, що заходило на території Донецької області. Потім була гілка запущена через Харківську область і заходила до Донецької області, але ця гілка в багатьох місцях пробита. Але питання навіть у тому, що ремонтним бригадам та військовим навіть на відстань близько кілометра вкрай складно підійти до неї, бо вона фактично проходить по лінії фронту.

— Верховна Рада передала керівництво населеними пунктам Донецької області військовим адміністраціям. Що це змінить для регіону та мешканців?

— Це змінює швидкість оперативності ухвалення рішень. Звичайно, це прямий зв'язок із більшою відповідальністю керівника військової адміністрації на місці. І перше — це мета швидко, оперативно, ефективно приймати рішення. Рада передає повноваження виконкому місцевої ради, керівнику військової адміністрації. Щоб не було так званого двовладдя. Є військова адміністрація, запроваджена указом президента, призначений президентом України голова військової адміністрації і при цьому діє виконавчий комітет, діє секретар міської чи сільської ради, залежно від того, де запроваджено військову адміністрацію. Тобто на момент воєнного стану повнота влади переходить до голови військової адміністрації. Військові адміністрації вводяться на весь період військового становища і на тридцять днів після його завершення.

— Ми спостерігаємо активізацію з боку ЗСУ на півдні України. Чи є у вас дані щодо Донецької області, чи можливий контрнаступ українських сил?

— Для цього і є наші професійні збройні сили для того, щоб залежно від складності обставин, які є, зупинити, стримати ворога, а потім деокупувати всю територію, яка була тимчасово окупована. На цю можливість ми всі розраховуємо та скоординованими зусиллями діємо таким чином, щоб ці території були звільнені. Зараз я чітко підтримую позицію військового командування та позицію верховного головнокомандувача — президента України, що ми говоритимемо про це вже за результатами, а не анонсуватимемо якісь дії. Наразі 45% території області підконтрольна Україні. Як би ворог не намагався одразу закріпитися та просунутися до кордонів, йому це не вдається. 45% області протягом кількох місяців залишається під контролем Збройних сил і ворог не може розвинути свої наступальні дії.

— Чи маєте інформацію, що відбувається на окупованих територіях регіону? Наприклад, у Маріуполі, Лимані, інших новоокупованих містах.

— Інформацію досить багато. Маріуполь зруйнований вщент. Які б пропагандистські ролики не робили окупанти, ми розуміємо, що відновити місто-герой Маріуполь, місто-герой Волноваху, Волноваський район та інші тимчасово окуповані території може лише держава Україна після їхньої деокупації. У якому стані знаходиться населення. Це не є якимось фейком, що люди в буквальному сенсі змушені працювати за продукти харчування і точно окупаційна влада не дбатиме про забезпечення, принаймні, найнеобхіднішого населення, яке залишилося у місті Маріуполі, та думати про те, як пройде осінньо-зимовий період на цих окупованих територіях. При тому, що ні світла, ні водопостачання, ні газопостачання також немає у вказаних населених пунктах.