Заборона на роботу або в'язниця: Що чекає на вчителів з окупації після звільнення територій

З 2014 року, коли частини Донецької та Луганської областей були захоплені Росією, серед українців час від часу спалахують дискусії про освітян, які залишились в окупації. Які санкції застосовувати до них, коли Україна поверне свої території. За якими критеріями визначати, той чи інший вчитель — колаборант, чи йому просто не залишили вибору. Цього року освітню систему «республік» повністю інтегрували із російською. Питання «що робити з освітянами після звільнення?» тепер стоїть на порядку денному і Міносвіти, і Мінреінтеграції, і Верховної Ради. «Новини Донбасу» вирішили розібратися у цьому питанні.

«Багато педагогів звикли до міфічних "Л-ДНР"»

За вісім років окупації програми у «Л-ДНР» кардинально змінилися. З кожним роком української мови у школах ставало дедалі менше, а історію України взагалі викинули з розкладу. Мовляв, сенс вивчати цей предмет, якщо всі прокремлівські пропагандисти поголовно стверджують, що Україна — це вигадка та неприємність. Натомість дітям розповідають про історію «ДНР», так звані подвиги «ополченців» та боротьбу народу Донбасу за свою «незалежність». Багато говорять і про РФ, а після інтеграції освітніх систем Росія стала головним об'єктом у всіх предметах. Навіть на уроках іноземної мови дітям розповідають про досягнення РФ, її бойові подвиги та символи.

Тотальне обрусіння шкіл стало можливим після того, як куратор проектів «Л-ДНР» від Кремля Сергій Кирієнко направив на Донбас своїх протеже. У Донецьку завідувати освітою та наукою стала Ольга Колударова родом із Іжевська. У Луганську – переможець конкурсу «Лідери Росії» Іван Кусов. Саме їм поставили завдання повністю поставити на російські рейки шкільні програми у «республіках». Тепер кожен предмет буквально просочений Росією, але вчителі здебільшого миряться з цим. На жаль, у містах, які окуповані вісім років, педагоги звикли бути лояльними до РФ і говорити про міфічну «ДНР» як про повноцінну «державу».

«До 2014 року я викладала історію України у звичайній донецькій школі. Потім стало складно. Предмет почали вичавлювати. Я намагалася доносити до своїх учнів бодай мінімум. Не хотіла, щоб вони забували. Коли стало небезпечно, я пішла на пенсію. На жаль, такі, як я — "білі ворони". Майже всі вчителі одразу прийняли цей режим, а за ці роки стали затятими прихильниками Росії», — розповіла «Новинам Донбасу» Марія.

Одна із шкіл в окупованому Маріуполі. Фото: «ДАН»

У той же час є території, окуповані цього року, і колабораціонізм педагогів на них, так би мовити, молодший на вісім років. Як бути у цьому випадку? Чи застосовувати до цих вчителів інші санкції чи тимчасовий проміжок значення не має?

«Поки не ухвалено законів про колаборацію, всі питання щодо вчителів регулюються статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Там саме вчителі не називаються, мова йде загалом про тих, хто співпрацював з країною-агресором. У законах, які будуть прийняті чи ні, там є статті щодо впровадження освітніх стандартів країни-агресора. Звісно, якщо педагог очолює навчальний заклад, це може бути кримінальна відповідальність. Повторюся, зараз це на рівні законопроектів, але коли закон ухвалюється, зворотної сили він не має. Якщо ухвалять закон про колаборацію, де будуть зазначені працівники сфери освіти, то швидше за все це стосуватиметься і новоокупованих територій», — каже головний директор-координатор громадської організації «Донбас СОС» Віолетта Артемчук.

За її словами, після 24 лютого багато освітян з окупованих територій зверталися на гарячу лінію «Донбас СОС». Багато хто намагався виїхати і дехто зміг це зробити.

«Дехто залишився в окупації, але не працює у школах. Дехто брав відпустки, лікарняні, щоб не викладати», — розповіла Віолетта Артемчук.

Які варіанти санкцій?

Щодо можливих санкцій до вчителів, які працюють на окупованих територіях, то в Україні думки щодо цього поділяються.

«Я думаю, у кожного вчителя має бути право оскарження, якщо він викладав з примусу. Але освітні стандарти — це серйозно і люди, які добровільно на це йдуть, для них має бути покарання. Наприклад, мені здається, що вони певний час не зможуть займатися своєю діяльністю. Це щодо вчителів. Якщо говорити про директорів шкіл, тут має бути кримінальне покарання», — упевнена головна директорка-координаторка ГО «Донбас СОС» Віолетта Артемчук.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов дотримується думки, що освітянам, які з власної волі пішли на співпрацю з РФ, мають взагалі заборонити викладати. Водночас він зазначає, що випадок кожного вчителя необхідно розглядати окремо, адже часто росіяни чи їхні ставленики загрожують працівникам освіти. Також Горбачов упевнений, що важливу роль відіграє предмет викладання.

«Якщо він (педагог — ред.) розповідає про закон Ньютона — це одне. А якщо розповідає про "одний народ" та "Малоросію", то цій людині нічого робити в українській освіті», — вважає омбудсмен.

Російські підручники у Луганську. Фото: Андрій Турчак / Telegram

У міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій говорять про економічні санкції щодо педагогів з окупованих територій:

«"Викладачі" та освітні установи на тимчасово окупованих територіях, які поширювали освітні стандарти Росії, і визнають освітні кваліфікації, присвоєні установами вищої освіти Росії, потрапляють під спеціальні економічні та інші санкції строком на 5 років».

Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак загалом говорить про кримінальну відповідальність. Її, за словами Бабака, потрібно застосовувати до тих освітян, які викладають предмети за російськими освітніми програмами.

«Вчителі, які спробують розпочати навчання за російськими програмами, за нашим законодавством прирівнюються до колаборантів і підпадають під дію Кримінального кодексу України з усіма негативними наслідками», — вважає він.

Російські програми — про що вони?

Головна проблема полягає в тому, що якщо людина працює педагогом у «Л-ДНР», то вона не має іншого вибору, окрім як навчати дітей саме за російськими програмами. А ці програми, відверто кажучи, з всебічним шкільним розвитком не мають нічого спільного.

«Новини Донбасу» проаналізували методичні рекомендації для вчителів «ДНР» з різних предметів. Усі вони підготовлені задля забезпечення повної інтеграції «республіканської» системи освіти у освітній простір РФ. Виховання патріотизму, зведенне в Росії до культу, готовність віддати за неї життя — ось основні наративи, які тепер доносять до дітей.

Візьмемо, наприклад, предмет «Географія». В окупації діти вчать історію формування, географічне розташування та освоєння території Росії та так званої «ДНР». У «методичках» прописано, що вивчення географії спрямоване насамперед не на здобуття знань про світ, а на виховання почуття патріотизму та любові до своєї країни. Щоправда, без уточнення, країна — це Росія чи окупована Донецька область.

Предмет «Основи безпеки життєдіяльності» чи ОБЖ угруповання «ДНР» перетворило на юнармію. Під час уроків молодь готують до військової служби. Тут наголошують, що від дітей потрібно домогтися осмислення ролі та значення присяги, традицій та особливостей служби, інтересу до військової професії. У «методичках» не приховують: школи роблять із дітей допризовників.

Процес синхронізації програм насамперед стосується історії. Російська пропаганда тотально викривляє історичні факти, і діти на окупованих територіях мають повірити, що Донбас нібито завжди був частиною Росії. А України ніколи не існувало. Русь тут теж починається із Рюрика, Ігоря, Володимира, але вона не Київська, а просто Русь. Саме вчителі повинні стежити за тим, щоб історія, вигадана ідеологами Кремля, доносилася до дітей, як треба і не «фальсифікувалася».



«У 9 класі учням буде запропоновано вивчення модуля "Введення в Новітню історію Росії", який має історико-освітню спрямованість, формуючи у молоді готовність до захисту історичної правди та збереження історичної пам’яті, попередження спроб фальсифікації історичних фактів», — пишуть для вчителів історії.

Найновіша історія, про яку йдеться, — це, наприклад, анексія Криму, яку називають «возз'єднанням з Росією». Або нинішня «спеціальна військова операція». У серпні перший віце-спікер Ради Федерації Андрій Турчак повідомив, що у підручнику з історії Росії з'являться глави і про неї. Лише до Донецької області РФ пообіцяла завезти два мільйони підручників з усіх предметів.

Тобто ті, хто продовжує працювати в системі освіти на захоплених територіях, можуть навчати дітей лише за російськими програмами. Окупаційна влада максимально постаралася, щоб альтернативи в українців просто не було. Тому, мабуть, найоптимальнішим варіантом буде таки розгляд історії кожного педагога індивідуально. У той же час і тут є нюанси: як вчителям довести, що вони працювали з примусу і чинили опір окупантам. Чи вважатиметься вагомою причиною виправдання звичайне бажання вижити, власне через яке багато викладачів і працюють у школах в окупації? Поки що питань більше, ніж відповідей.