Масова зброя війни: Як працюють «Гради» і чому їх досі застосовують

Реактивна система залпового вогню (РСЗВ) БМ-21 «Град» Ц одна з найпоширеніших установок, що застосовуються у війнах. Нерідко їх називають масовою зброєю війни. Про «Гради» українцям довелося дізнатися з початком конфлікту на Донбасі. Після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року російські війська продовжують обстрілювати ними міста, зокрема поблизу лінії фронту чи тимчасово окупованих територій. Які можливості РСЗВ, як працює і чому вона, як і раніше, актуальна — «Новини Донбасу» розповідають у цьому матеріалі.

Від 60-х — до сучасності

Цю зброю модернізують понад 60 років. На озброєння установки прийняли 1963-го року. Розробка почалася 1960-го, а вже у березні 1962-го провели перші полігонні випробування. Перед конструкторами стояло завдання створити простий у виготовленні та використанні комплекс, який би не поступався за технічними параметрами та можливостями закордонним аналогам.

Серійне виробництво запустили 1964-го. Вперше «Град» використали під час прикордонного конфлікту на острові Даманський 1968-го.

У колишньому СРСР випустили близько 7000 таких машин. Деякі зразки експортували за кордон. Але більшість, приблизно 6536, за час серійного випуску поставили до радянської армії. На початок 1995 року понад 2000 РСЗВ перебували на озброєнні 50 країн світу.

Їх використовували під час війни на території Афганістану, під час Чеченських воєн. Деякі модифікації застосовувалися у В’єтнамі, Сомалі, Лівії та інших країнах.

Повний залп — 20 секунд: що можуть «Гради»

З роками комплекси удосконалювали, розробляли нові типи снарядів. Дальність стрільби з 20 км вдалося збільшити до 40 км. Модернізація допомогла розширити площу ураження. Зокрема завдяки цьому вони і зараз є на озброєнні армій різних держав.

На можливості «Градів» насамперед впливає реактивний снаряд, який відповідає за дальність вогню та властивості системи в цілому. Комплекс має 40 ракет 122 мм калібру в одному залпі. Здатний вражати цілі на відстані 4 — 42 км, залежно від боєприпасу. Площа ураження одним залпом — 145 тисяч квадратних метрів.

Мобільність — одна з головних переваг РСЗВ, чого вдається досягти за допомогою колісного шасі. Необхідний час для повного залпу — 20 секунд. Керувати системою можна з кабіни або ж за допомогою пульта.

Під час роботи «Градів» снаряди вибухають один за одним. Як правило, військові дають залп із 10-30, а потім уточнюють результати та коригують вогонь, і, можливо, змінюють позицію, пояснюють експерти.

До систем підходять близько 50 різних видів снарядів. Найбільш відомі — осколково-фугасні, що вражають велику кількість типів цілей.

Склад «Града»

Установка містить три основні частини: бойова машина БМ-21, транспортна, реактивні снаряди.

Ходова частина пускової установки — шасі вантажівки «Урал — 375Д», а артилерійська Ц пакет у вигляді 40 трубчастих направляючих.

Тактико-технічні характеристики:

• кількість направляючих — 40 (для 9К51);
• калібр — 122 мм;
• маса снаряда 9М22У — 66 кг;
• дальність пострілу — 20,4 км (для 9М22У);
• швидкість — до 75 км/годину (на трасі).

Найбільш широко використовувані ракети для «Градів» розміщують 6 і більше кілограмів вибухівки, і можуть вражати цілі в радіусі 28 м, розкидаючи при цьому близько 3 тисяч маленьких уламків.

РСЗВ «Град». Фото: armyinform.com.ua

Українська модифікація БМ-21К

На початок 2021 року на озброєнні української армії налічувалося 185 БМ-21. В Україні налагодили обслуговування, ремонт пускових установок РСЗВ «Град», а також створили низку нових модифікацій.

Першою системою залпового вогню, виробленою у незалежній Україні, стала версія «Града» БМ-21К. Її розробкою зайнялися 2001 року фахівці Харківського конструкторського бюро машинобудування ім. Морозова та Харківського заводу спеціальних машин.

Одна з ключових відмінностей цієї модифікації — автомобільна база КрАЗ-260 (чотирьохдверна кабіна) замість російського «Уралу-375». За даними розробників, основні переваги БМ-21К:

• швидке перезаряджання;
• збільшення дальності ураження цілі від 20 до 40 км;
• можливість точного вести вогонь з похибкою 90 м на відстані до 40 км;
• підвищення керованості реактивними пострілами;
• супутникова система спостереження та наведення на об'єкт.

Після випробувань у грудні 2008 року на Яворівському військовому полігоні було вирішено проводити заводські випробування та виготовляти комплекси. Перший демонстраційний зразок БМ-21К створили навесні 2009 року.

Небезпека «Градів» та погана «репутація»

Часто під обстріли потрапляють мирні міста. Основна небезпека «Градів», зазначають експерти, у тому, що вони не ведуть вогонь прицільно і точно, а просто вражають велику площу. Якщо реактивні системи застосовують у густонаселених місцях, це призводить до багатьох жертв серед цивільних. Тому міжнародне законодавство забороняє використовувати РСЗВ «Град» у населених пунктах.