«Порушення прав ВПО». Навіщо в Україні почали перевіряти місця проживання переселенців

У листопаді в Україні розпочалися перевірки місць проживання внутрішньо переміщених осіб. Якщо переселенці, які зареєструвалися по певній адресі, переїхали або повернулися додому, їх можуть позбавити виплат. Навіщо такі перевірки, як їх проводять і чому громадські організації вважають їх дискримінаційними — читайте у статті «Новини Донбасу».

Мінсоцполітики: 30% ВПО проживають за іншими адресами, але отримують допомогу

Після 24 лютого, коли кількість внутрішньо переміщених осіб збільшилася, органи влади переглянули політику соціальних виплат, які одержують переселенці. Нововведенням стала допомога на проживання. Це щомісячні 2 тисячі гривень на дорослого та 3 тисячі на дитину чи особу з інвалідністю. Таким чином, держава частково покриває витрати на оренду житла, яке доводиться знімати переселенцям на новому місці. У Кабміні обіцяють виплачувати допомогу до скасування військового стану та ще один місяць після.

Перелік областей, переселенці з яких можуть отримати виплати, постійно переглядається. Весною туди входила Київська. Після того, як російські війська відступили з півночі України, її зі списку прибрали. Наразі в Україні зареєстровано близько 5 мільйонів ВПО. З них грошову допомогу на проживання одержують понад 2 мільйони — ті, хто перемістився з територій, що знаходяться в районі проведення бойових дій або з тимчасово окупованих населених пунктів. У переліку громад, люди з яких виїхали та можуть претендувати на виплати, — громади Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей. Донецька, Луганська, Харківська та Херсонська області входять до переліку у повному обсязі.

14 жовтня Кабінет міністрів вніс зміни до Порядку надання допомоги на проживання ВПО. Уряд вирішив перевіряти фактичне місце проживання переселенців. У Мінсоцполітики наголошують: так намагаються зробити процес виплат ефективнішим.

«Внутрішньо переміщена особа зобов'язана інформувати органи про те, що вона повертається в місце проживання або виїжджає за кордон. З метою забезпечення цільового використання ресурсів, які може дозволити собі держава, ми повинні ефективно контролювати та забезпечувати правильність надання коштів тим, хто цього реально потребує», — каже заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко.

Міністр соцполітики Оксана Жолнович, у свою чергу, наголошує, що приблизно 30% ВПО проживають за іншими адресами, але отримують допомогу від держави.

«Були такі випадки, коли людина виїжджала зі свого району до іншого району. Ставила геолокацію цього іншого району, подавала заявку, що я ВПО. Ставила будь-яку адресу. Побачила на домі, вказала цю адресу. Коли людина повертається у місце свого постійного проживання, їй немає сенсу орендувати чи винаймати житло. Логічно, що така виплата має припинитися», — сказала Жолнович в інтерв'ю «Супільному».

Як проводиться перевірка переселнців

У Мінсоцполітики кажуть, що перевірка внутрішньо переміщених осіб буде вибірковою. У зоні ризику знаходяться ті, хто оселився у компактних місцях проживання ВПО. Також інформацію передають правоохоронці, якщо їм відомо про факти зловживань. Проводять перевірку територіальні органи Національної соціальної сервісної служби. Вони приходять на адресу, де зареєструвався переселенець. Якщо ВПО немає вдома, йому залишають повідомлення — телефонне та паперове у поштовій скриньці про необхідність прийти до Управління соцзахисту у найближчі 10 календарних днів. Якщо переселенець у цей термін не підтвердить особистість, виплати на проживання припиняються з наступного місяця. Якщо ВПО перебував у відпустці або відрядженні, після повернення йому знову доведеться писати заяву для відновлення грошової допомоги.

Судячи з інформації від переселенців у соцмережах, до деяких з них вже приходили з перевіркою, але ці випадки поодинокі: «Перевіряють. Київ, Солом'янський район. Переселенка з 2014 року», «Так, до мене вже приходили. Зателефонували за день і попередили, що прийдуть у певний час», «Я була в Управлінні соцзахисту Дарницького району (мова про Київ — ред.). Вони сказали, що нікого і нічого перевіряти не мають наміру».

Найчастіше переселенці спокійно ставляться до подібної перевірки.

«Я приїхала з Донецька до Києва у березні. У квітні стала на облік. Людей тоді було дуже багато. Весь цей процес зайняв кілька днів. Поки що мене ніхто не перевіряв. Я працюю і якщо під час перевірки мене не буде вдома, обов'язково пройду ідентифікацію у встановлений термін. 2 тисячі гривень — гроші невеликі, але все ж таки допомога», — каже «Новини Донбасу» переселенка Наталія.

Перевірка ВПО має ознаки дискримінації

У той же час громадські організації, які займаються правами ВПО, налаштовані менш оптимістично. Вони вважають такі перевірки дискримінаційними.

«Дискримінація — не єдина проблема вибіркових перевірок. Людина стає прив'язаною до місця фактичного проживання/перебування на обліку, оскільки перевірка проводиться у робочий час. Він має лише десять днів, щоб звернутися до органу соціального захисту населення. Тобто людина не може відлучитися на відпочинок чи на лікування», — коментує «Новинам Донбасу» регіональний юрист БФ «Право на захист» Віталій Карпенко.

За його словами, за нинішньої процедури неясно, якщо ВПО не виявилося вдома з поважних причин, як відновлюватимуть виплати. Наприклад, переселенець був на тривалому лікуванні у лікарні, вийшов із неї, написав нову заяву на отримання допомоги. Чи компенсують йому кошти за ті місяці, коли ВПО їх позбавили? Віталій Карпенко наводить як приклад кейс із Чернівців. За його словами, там вже перевірили понад чотириста переселенців. При цьому деякі з ВПО раніше змінювали місце проживання в межах одного населеного пункту.

«Коли вони зверталися до органів соцзахисту для зміни довідки ВПО, їм відмовляли та казали, що це не обов'язково. Зараз буде, ймовірно, така ситуація, що люди навіть не дізнаються, що до них приходила перевірка за місцем їхнього перебування на обліку, оскільки вони там вже не мешкають», — розповідає Віталій Карпенко.

Про те, що не вироблено робочого механізму відновлення нарахування допомоги на проживання, говорить і голова правління ГО «Група впливу» Тетяна Дурнєва.

«Є багато причин, чому людина може не отримати повідомлення, що у неї була перевірка. Щоб оформити нову виплату, людина має звернутися до Управління соцзахисту з новою заявою про призначення допомоги, але це не прописано на рівні ухвали, а за словами заступника міністра соціальної політики», — каже Тетяна Дурнєва.

«До кінця року перевірки незаконні»

У 2016 році Кабінет міністрів вже приймав схожу ухвалу. Тоді йшлося про всі соцвиплати, у тому числі пенсії та відрахування на дитину. Для їхнього призначення або відновлення переселенцям необхідно було проходити обов'язкову перевірку кожні півроку.

«Тоді було дуже багато позовів. Суд визнав такі перевірки неправомірними та недійсними. Відповідно, було внесено зміни до постанови 365. І ось ми знову повертаємося до тієї практики минулого, яка була неправомірною», — наголошує Тетяна Дурнєва.

Крім того, за словами юристів, перевірки суперечать законодавству про карантинні обмеження.

«Перевірки суперечать приписам Законів України №530 та №540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби". Цими законами заборонено здійснювати контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування на час карантину та 30 днів після його закінчення, а карантин у нас продовжено до 31 грудня. У цей період перевірки не можуть проводитись», — каже Віталій Карпенко.

Проте переселенців перевіряють вже понад місяць. Експерти наголошують: у нинішніх реаліях постійних повітряних тривог це невиправданий ризик, якому схильні і працівники соцслужб, і самі ВПО. У зв'язку з цим, на думку громадських працівників, потрібно шукати інші механізми проведення ідентифікації.

«Треба шукати рішення не в практиці, яка погано себе зарекомендувала, а в інших варіантах і в комплексному підході. Можливо, перегляд підстав для призначення такої виплати. Також можна спрямувати зусилля на те, щоб запровадити якісь цифрові можливості для верифікації, для з'ясування, чи не виїхала людина за кордон, чи справді вона є внутрішньо переміщеною особою», — розповідає Тетяна Дурнєва.

При цьому, в Мінсоцполітики, схоже, поки що інших варіантів не розглядають.