У Донецьку та Луганську не вистачає ліків. Гуманітарні місії припинили постачання, Росія — не починала

Окупованим частинам Донецької та Луганської областей загрожує погіршення ситуації із захворюваністю на ВІЛ, туберкульоз та гепатит С. На територіях, підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР», не вистачає діагностичних тестів та ліків для лікування цих хвороб. Міжнародні гуманітарні місії перестали постачати «республіки» препаратами. Росія цю проблему не вирішує вже протягом півроку. У ситуації розбиралися «Новини Донбасу».

Ліків не вистачає з травня

7 грудня Володимир Путін брав участь у засіданні Ради з розвитку громадянського суспільства та прав людини РФ. Член ради Ольга Демичова розповіла лідерові Кремля про нестачу ліків.

«До початку "спеціальної військової операції" гуманітарні місії Всесвітньої організації охорони здоров'я, які заходили на територію "ДНР" та "ЛНР", забезпечували діагностичними тестами, засобами профілактики, лікарськими препаратами для лікування туберкульозу, ВІЛ, гепатиту С тощо. Я спілкувалася із головлікарями відповідних клінік. Цих коштів наразі не вистачає», — сказала Демичова.

Гуманітарні місії, а саме ВООЗ та Міжнародний Комітет Червоного Хреста, за даними російських ЗМІ, перестали постачати препарати до «Л-ДНР» наприкінці весни. Враховуючи традиційну риторику РФ про захист населення Донбасу, якою Кремль виправдовує та пояснює кожен крок у нинішній війні, за логікою цей захист має поширюватись і на сферу охорони здоров'я. У тому числі на забезпечення окупованого Донбасу необхідними ліками. Після звернення Ольги Демічової Путін пообіцяв, що цим питанням «займуться зараз» і РФ надасть препарати. Водночас виявилося, що ця проблема виникла досить давно.

Наприкінці травня «глава МОЗ ДНР» Олександр Оприщенко вже говорив російським ЗМІ, що запасів препаратів для лікування діабету, туберкульозу та ВІЛ/СНІДу в «республіці» вистачить до кінця літа. Оприщенко тоді запевнив, що без ліків ніхто не залишиться, бо у цьому питанні допоможе Росія.

«У середині літа нам почнуть їх завозити із РФ у вигляді гуманітарної допомоги. Без ліків ніхто не буде, їх достатньо. Запаси поповнюватимуться», — наголосив він.

Тоді ж про припинення поставок повідомляв і «Республіканський» центр «ДНР» по боротьбі зі СНІДом». За його інформацією, без гуманітарних вантажів за напрямом «профілактика ВІЛ-інфекції та лікування ВІЛ-інфікованих» понад 12 тисяч пацієнтів залишаться без необхідного лікування. В результаті можливе як збільшення кількості нових випадків ВІЛ, так і смертності.

У Луганську така сама ситуація. У тому ж кінці травня «голова МОЗ ЛНР» Наталія Пащенко говорила, що понад 15 тисяч людей опинилися під загрозою. За її словами, постачання МКЧХ покривали від 80 до 100% потреб у препаратах від туберкульозу, діабету, ВІЛ/СНІДу. На той момент Пащенко також заявляла про майбутню допомогу від РФ.

Російський десант не вирішує проблему

Із середини літа минуло чотири місяці, але, судячи з звернення Ольги Демичової до Путіна, проблему ніхто не вирішив. До речі, судячи з повідомлень у медіа РФ, постачання інсуліну МКЧХ таки відновив. У серпні Донецьк отримав 52 тисячі доз, що мало забезпечити потреби 5 тисяч хворих протягом шести місяців. Щодо решти препаратів, то їх, як і раніше, не вистачає.

На початку липня Росія «десантувала» у «МОЗ ДНР» свого ставленика. Відомство очолив Дмитро Гарцев. Враховуючи, що медициною там вже майже півроку займається людина, схвалена і призначена Кремлем, дивно, що Гарцев, як мінімум, не доніс проблему нестачі ліків вище. Водночас, зважаючи на все, «міністр» зарекомендував себе не найкращим чином. Так, проросійський воєнкор Андрій Руденко днями написав такий пост: «"МОЗ ДНР" досі не переробив протоколи лікування і в них досі перебувають українські препарати. Через це повна плутанина. Новому міністру звернути б на це увагу, а не тільки хамити підлеглим і поводитися, м'яко кажучи, зверхньо».

У якій конкретно ситуації Гарцев поводився неналежним чином, невідомо, але зрозуміло одне: підтримка «міністра» серед донецьких «лідерів думок» незавидна.

До речі, відтоді, як «МОЗ ДНР» очолив російський ставленик, відомство більше не озвучує проблему нестачі препаратів і ліків.

Боротьба з ВІЛ — у пріоритеті

Російські ЗМІ раніше писали, що на закупівлю ліків та медвиробів для Донбасу в бюджеті російського МОЗ передбачено 7,5 млрд руб. З них 4,4 млрд — для «Л-ДНР», 3,1 млрд — для інших територій. Водночас у ці суми, ймовірно, не входили витрати на забезпечення Донбасу препаратами для лікування та профілактики ВІЛ, туберкульозу та гепатиту С. Тому що у листопаді депутати фракції ЛДПР виступили з ініціативою включити до плану бюджету витрати на забезпечення ліками пацієнтів із ВІЛ, які мешкають на захоплених частинах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей. Депутати вважали, що на це необхідно 5 млрд рублів на рік — це шоста частина федерального бюджету, який виділяється на боротьбу із захворюванням.

Хоча із захворюваністю на ВІЛ/СНІД ситуація непроста і в самій Росії. За підсумками 2021 року РФ увійшла до п'ятірки країн із найвищою швидкістю поширення ВІЛ-інфекції. Такі дані опубліковано Об'єднаною програмою ООН з ВІЛ/СНІДу та Європейським центром профілактики та контролю захворювань. Росію випередили лише Південна Африка, Мозамбік, Нігерія та Індія. Водночас, офіційна Москва поспішила назвати цю інформацію «черговою пропагандистською провокацією». Російський МОЗ вважає, що ці дані «довільно та тенденційно інтерпретують цифри з різних джерел, які накопичують інформацію про поширення епідемії ВІЛ/СНІД за різні роки спостережень». У РФ нібито навпаки одне з найвищих у світі охоплень тестуванням на ВІЛ, яке становить майже 30% її населення.

Водночас тестування — це профілактика. Що ж до лікування, то в середині листопада повідомлялося про дефіцит у Росії антиретровірусного препарату, який найчастіше призначають для терапії ВІЛ. Йшлося про препарат виробництва Johnson & Johnson. Його не вистачало мешканцям 12 регіонів, зокрема кримчанам.

Також у деяких областях РФ зросла захворюваність та смертність від туберкульозу. Наприклад, у Якутії цей показник погіршився на 34%.

Потенційна загроза

До погіршення ситуації із захворюваністю на туберкульоз і гепатит С на окупованих територіях може призвести і те, що левову частку воюючих на боці РФ зараз складають «вагнерівці». Починаючи з літа потенційних бойовиків Євген Пригожин відбирає серед ув'язнених по всій Росії. І ця практика продовжується. Враховуючи умови перебування в колоніях, засуджені часто хворіють там саме на туберкульоз і гепатит, які передаються повітряно-краплинним шляхом і через предмети побуту. Факт того, що частина ув'язнених, що воюють на Донбасі, справді хворі, підтверджує колишній «вагнерівець» Андрій Медведєв. Він розповів правозахисній організації Gulagu.Net не лише про публічні розстріли у приватній військовій компанії. Медведєв згадав, що «вагнерівців» попереджають, хто із ув'язнених є носієм ВІЛ, гепатиту та туберкульозу, щоб решта використовувала засоби захисту.

Інформацію про те, що на Донбас приїжджають засуджені із різними захворюваннями, підтверджують і у місцевих телеграм-каналах. Ось що пишуть про Луганську міську багатопрофільну лікарню №3:

«Працівники 3-ї міськлікарні підписали документ про нерозголошення інформації про те, що з пологового будинку цієї лікарні зробили військовий госпіталь, де лікуються військові з різних ПВК. Як правило, яких забрали із місць позбавлення волі, половина з них із вірусними гепатитами».

Крім того, у луганських чатах повідомляють, що вагнерівці перебувають і в Залізничній лікарні «столиці ЛНР». Більшість з них нібито хворі, що наражає на великий ризик місцевих жителів.