Розв’язана Росією широкомасштабна війна позначилася на житті всіх українців. Багато людей втратили не лише свій будинок, а й бізнес. Медіапроект WAW Ukraine представляє розповідь дівчини, чий тато є підприємцем із Херсонської області. Її сім’я будувала бізнес із виготовлення та продажу консервації за домашніми рецептами, але все змінила війна. «Новини Донбасу» публікують цей матеріал у рамках партнерства.
Мій тато завжди каже, що він робить свою продукцію такою, щоб її могли їсти його діти. Гострі помідорчики, яблучний сік, тушкованка, ікра з кабачків. Все з нашої Херсонщини. Пам'ятаю, щоб започаткувати бізнес, тато забрав домашній комп’ютер та продав машину.
Спочатку було маленьке виробництво в Херсоні, але дуже швидко стало зрозуміло, що всім смакує, клієнтів стає більше і час розширюватись.
І от у нього цілий завод у Посад-Покровському. Його мрія. Співробітники заводу — це жителі цього самого села. Тато з мамою працюють, примножують, стараються і... 24 лютого.
Коли я зателефонувала зранку татові, він сказав, що їде на роботу. Сказав, що не покине завод, своїх людей та нашого собаку.
Я попросила батьків забрати мене з дитиною з Києва. Це була моя хитрість, щоб змусити їх виїхати. І, слава Богу, вона спрацювала.
Завод опинився на лінії фронту.
Постійні обстріли, бої. Вже ніхто не думав про техніку, продукцію, збитки - головне, щоб евакуювали людей, щоб всі вижили.
Останнє відео з камер спостереження — на територію заїжджає танк.
За перші дні повномасштабного вторгнення тато повністю посивів.
Десь в кінці весни, коли село вже точно було на підконтрольній території батьки змогли поїхати на завод. У супроводі військових, під загрозою прильотів. Тато висилав мені фотографії повністю зруйнованих будівель і підписував їх: О, залишився конвеєр, зможемо відбудувати.
Стелі нема. Адмінбудівля напівзруйнована. Склади потрощені. Все, що будували батьки впродовж усього свого життя. Де чесно працювали люди. Я розглядала фотографії і побачила дещо. Серед розбомбленого та знищеного стояла одна партія скляних банок, яка готувалась на відправку. Повністю ціла. Скло витримало арту та бої. Значить, і ми витримаємо.
Коли батьки виїхали на відносно безпечну територію, тато почав тимчасово виготовляти продукцію на чужих виробничих потужностях. В нас є знання і гарні рецепти, а людям потрібно щось їсти взимку. Ну і треба допомагати армії.
Але живуть батьки в стані «тимчасово». Мама вже 8 місяців до кінця не розпаковує валізи. Хоче додому.
Тато теж. Він планує відбудову, як тільки це стане безпечно. Робити релокацію не хоче. Він розуміє, якщо в село повернеться робота — в село повернуться і люди. А він завжди робить свою продукцію для людей.
WAW Ukraine — незалежне українське альтернативне медіа, що створює новинний відео-контент про війну в Україні та її глобальні наслідки для всього світу.