«Тисячі вбитих» поляків, «невдячні» біженці й «закатовані» росіяни: Як і для чого розповсюджують російські фейки у Польщі

Недавно у Польщі поховали двох добровольців, які загинули на війні, захищаючи Україну від російської навали. І практично в цей же період з’явився фейк про те, що нібито на фронті вже загинули понад 1200 поляків. Інформацію опублікувало польське видання Niezależny Dziennik Polityczny, яке давно подає проросійський контент. То скільки ж насправді поляків загинули на війні? У чому їхня мотивація воювати за Україну? І чи влучають російські інформаційні «міни» у настрої аудиторії? Як чутки впливають на суспільну думку у Польщі? Про це — у матеріалі «Новин Донбасу».

Як пропаганда Кремля шукає «слабкі місця»

Отже, сайт Польського радіо з посиланням на статтю Матєя Мілоша, у травні написав, що загалом налічується декілька десятків польських добровольців на війні в Україні. Аж раптом у грудні поширюється інформація про нібито 1200 вбитих поляків, яку подає польський ресурс — такий собі мало знаний Niezależny Dziennik Polityczny. Саме це видання часто просуває тези, співзвучні російській пропаганді, їх охоче підхоплюють відповідні телеграм-канали та інші ресурси, сверджує сайт StopFake. Цікаво, що інформація про неправдоподібно гігантську кількість загиблих з’явилась якраз тоді, коли у Польщі поховали кількох добровольців. Отже, пропагандисти розраховували на обурення поляків, хвилю негативу і ненависті до України. Трюк не вдався, проте він демонструє як росіяни відшукують «слабкі місця» і тиснуть на них.

Польська журналістка і волонтерка Кароліна Баца-Погожельська зазначила в коментарі «Новинам Донбасу», що у Польщі досі не врегульовано статус добровольців, питання потребує вирішення на законодавчому рівні. Так, звісно, польські добровольці воюють не тільки в Інтернаціональному легіоні, але багато хто про це воліє не говорити.

Достеменно відомо про 5 загиблих поляків з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У ніч з 4 на 5 грудня загинули Януш Шеремета та Кшиштоф Тифель. І саме після цього з’явився фейк про «1200 польських найманців». Абсолютно очевидно, що до загиблих воїнів ніяк не ліпиться оце кліше про «найманців». Кароліна Баца-Погожельська знала особисто полеглого Януша Шеремета. «В Януша є українські корені, навіть його українське прізвище красномовне. Його донька народилась у Запоріжжі, мама дівчинки є українкою, тож Януш точно мав особисті, родинні мотиви воювати», — розповіла Кароліна про свого загиблого товариша. А Кшиштоф Тифель спочатку був волонтером, пішов на війну захищати «нашу і вашу свободу». Це гасло є близьким багатьом полякам, які сприймають цю війну як боротьбу за майбутнє всієї Європи.

Як Польща допомагає Європі розібратися в фейках

Як зазначив в коментарі НД політолог, викладач Варшавського університету Бартоломей Біскуп, у Польщі суспільство вже не сприймає російську пропаганду, все більш прискіпливо звертає увагу на джерела інформації, перевіряє їх. Тому ефективність таких фейків доволі низька.

Проте інтенсивність дезінформаційних кампаній в Польщі та інших європейських країнах досить висока. І фактично зараз офіційна Варшава бореться з проявами цієї пропаганди не тільки в самій Польщі.

Важливим завданням ЗМІ в Центральній та Східній Європі є навчити західноєвропейських журналістів викривати російську пропаганду, наголошував раніше на одному з числених медіафорумів Войцех Сурмач, президент Польського агентства преси. За його словами, Польща має розуміння цих процесів, тому що багато років разом з Україною, Чехією та Словаччиною переживає цю атаку пропаганди. «Наша роль полягає в тому, щоб поділитися цією обізнаністю та знаннями з журналістами із західного світу», — переконаний президент ПАП.

Наприкінці серпня у Польщі з’явилася посада Уповноваженого уряду з питань безпеки інформаційного простору. Ним став речник міністра-координатора спецслужб Станіслав Жарин. Уповноважений отримав ще й посаду держсекретаря в офісі прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького. Жарин створює команду для виявлення дезінформації, яка впливає на питання безпеки, бо ворожа діяльність РФ посилюється проти Польщі, країн НАТО, Заходу загалом.

Боротьба з фейками — це війна за прихильність західного суспільства, яке зараз підтримує Україну. І це не менш важливо, ніж інші складові, адже західні політики у політичних пріоритетах орієнтується на погляди свого електорату. На сьогодні великим успіхом є те, що Кремлю не вдалося залякати європейців «холодною зимою», «високою інфляцією». Але іноді ворожі інформкампанії спрацьовують. Наприклад, влітку у Польщі через соцмережі запустили чутки про нібито неминучий дефіцит цукру, і з полиць магазинів він ненадовго зник. Тобто частина суспільства чутлива навіть до фантастичних чуток та пліток. Ось чому важливо розвінчувати міфи про «невдячних біженців» з України, про «не все так однозначно на війні».

Дешевий хайп чи свідомі маніпуляції?

Яскравий приклад: я брала участь у воркшопі з відомим польським блогером, подкасти якого на ютубі збирають десятки тисяч переглядів. Цікаво ж зрозуміти, чому міжнародні події мають такий резонанс. В якийсь момент свого виступу блогер заявляє:

— Про війну в Україні українські журналісти можуть приховувати частину правди.

Я запитую:

— Що саме приховують українські журналісти? Бо я є якраз українським журналістом.

— Це припущення.

— Це маніпуляція. Ви маєте факти?

— Я спілкувався з однією людиною з фронту, яка сказала, що там катують росіян.

— І це теж маніпуляція. Де факти?

Не знаю, де в цій історії раціональне пояснення. Чи це бажання заробити перегляди на хайпі? Чи маємо справу зі свідомим поданням пліток за істину?

Важливо інше. Росія десятиліттями шукала своїх людей на Заході, не лише серед спецслужб та дипкорпусу, але й серед журналістів для просування потрібних наративів. І тепер ці свої на Заході пропагандисти розповідають брехню під виглядом «припущення». Добре, що у нас є союзники у боротьбі з дезінформацією на Заході. Але де наша зброя проти російської пропаганди на Заході? Де наш уповноважений зі своєю командою? Чи це інформаційна війна тільки поляків?

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.