Останній шлях додому: Як відбувається пошук тіл загиблих на війні в Україні

Ексгумація загиблих на війні в Україні є завданням, яке виконує пошуково-розшукова група «Плацдарм». Пошук, ідентифікація загиблих військовослужбовців та мирних мешканців — це їхня робота та остання надія для родичів, які хочуть дізнатися про долю своїх близьких. Ексгумація загиблих проводиться навченими пошуковцями, які займаються цим уже не один рік, а також мають сертифікати Міжнародного комітету Червоного Хреста. Олексій Юков, керівник пошукової групи «Плацдарм», займається цією справою вже 24 роки. До російсько-української війни пошукова група під його керівництвом знаходила останки тіл, техніки та зброї часів Другої світової війни. Але життя ставить перед пошуковцями нові завдання.

Журналіст «Новин Донбасу» Дмитро Глушко вирушив разом із «Плацдармом» на пошуково-розшукову операцію до Харківської області.

Згорілий БТР

Поблизу населеного пункту Суха Кам'янка, де в період весни — літа 2022 року точилися кровопролитні бої, на одній із локацій перебувають два розбиті українські бронетранспортери. Бійці 95-ї бригади захищали територію від прориву російських сил і поспішали на допомогу пораненим побратимам. В одну з українських машин влучила ракета із протитанкового комплексу супротивника. Удар був такий сильний, що башту відкинуло на багато метрів від кузова.

Пошук тіл загиблих під час війни в Україні. Фото: Новини Донбасу

«Нам надійшло повідомлення, що рідні шукають своїх близьких, які загинули саме на цьому місці. Але інформації у них не було, тому вони повідомили на гарячу лінію, а також нам, щоб ми перевірили дану локацію. І під час огляду цієї локації спочатку сюди заходили сапери, які перевірили територію для того, щоб можна було безпечно завести групу. Після саперів запустили пошукову групу, яка оглянула та знайшла кісткові останки військовослужбовців», — каже Олексій Юков.

В цьому випадку було заздалегідь відомо, кому належить техніка і солдатів чиєї армії доведеться піднімати з машини, що згоріла. Але трапляються й випадки, коли немає жодної інформації про загиблих. Тоді пошукові групи шукають будь-які предмети, здатні допомогти впізнати тіла — наприклад, особисті речі, залишки документів.

Пошук тіл загиблих під час війни в Україні. Фото: Новини Донбасу

«Ми пишемо у своїй доповіді, що знайдено тіло, поряд такий-то предмет і такі речі. І все це описується. І вже експерти СМЕ [судово-медична експертиза] оглядаючи тіло, вирішують, кому воно належить. Якщо при ньому немає ніяких розпізнавальних знаків. Або в нього одяг комбінований, це може бути частково український та російський одяг чи іноземного виробництва. Тому ми не можемо точно сказати, кому саме належить це тіло і до якогось війська чи якоїсь сторони», — розповідає Олексій Юков.

Керівник пошукової групи «Плацдарм» Олексій Юков. Фото: Новини Донбасу

На жаль, через високу інтенсивність війни загиблих дуже багато з обох боків. До того ж перехід території з рук до рук ускладнює роботу пошукової групи: ліси та поля буквально усіяні згорілою технікою та тілами загиблих.

«Звичайно, є такі випадки, коли тіла не забирають, але це [обумовлюють] кілька факторів. Коли йде наступ, їх не забирають тому, що [війська] йдуть уперед. А потім похоронні команди чи медики забирають. І другий чинник — це відступ. Коли тіла залишаються і немає можливості їх забрати, забирають поранених насамперед. Зазвичай у різних бригадах, наприклад, "ДНР", "ЛНР" або серед російських військовослужбовців є такі моменти, коли вони не забирають тіла тому, що вони не належать саме до їхніх підрозділів. Це людський чинник», — каже керівник «Плацдарму».

Пошук тіл загиблих під час війни в Україні. Фото: Новини Донбасу

Перешкоди: від тварин до мисливців на металобрухт

За нинішню війну їм уже вдалося знайти від 500 до 700 тіл, у тому числі місцевих жителів. Зовнішнє середовище, особливо тварини, впливають виявлення тіл і кісткових останків, збільшуючи обсяг роботи. Погодні умови також ускладнюють пошук, тому територія може бути огороджена та оглянута ретельніше. На жаль, погода може знищити паперові документи, що ускладнює встановлення особи загиблого.

Робота пошукових груп дозволяє державам обмінятися тілами загиблих для передачі залишків їхнім рідним. Олексій зі своєю командою щоразу відчувають полегшення та гордість за свою працю, коли дізнається, що тіло воїна повернулося на рідну землю.

Пошук тіл загиблих під час війни в Україні. Фото: Новини Донбасу

«Ми відчуваємо те, що кожна людина має бути похована за всіма канонами тієї релігії, по яким вона йде життям. І, на жаль, з того боку дуже важко тривають переговори. Але вони йдуть та обміни відбуваються. Ми збираємо також тіла російських військовослужбовців, які залишилися на підконтрольній Україні території, і після деокупації вони залишилися на місцях боїв. І ми збираємо їхні останки та передаємо їх Російській Федерації, а вони передають нам останки українських військовослужбовців. Тому ми вважаємо, що у такий спосіб ми віддаляємо війну від нас. Дуже важливо залишатися людиною у будь-якій ситуації, це показує, що ми є українцями. Саме цей фактор дуже важливий для людяності. І ми робимо це, ми повертаємо загиблих додому», — ділиться з «Новинами Донбасу» Олексій Юков.

Що стосується термінів робіт, то якщо тіло, що лежить на землі, має чисельні ушкодження, наприклад, розірване та розкидане від вибуху, то дослідження території може зайняти від години до двох годин.

Пошук тіл загиблих під час війни в Україні. Фото: Новини Донбасу

Якщо тіло закопане, то піде щонайменше дві години. А для пошукових робіт використовують різні прилади. І не можна точно вгадати, що саме може знадобитися. Але лопата, ніж та сито — це стандартний набір. Пошуковикам доводиться просівати землю для пошуку найдрібніших частинок, які можуть допомогти в ідентифікації особистості ДНК. Але й, крім цього, такі фрагменти мають значення і при похованні загиблих. На жаль, місцеві жителі чи мародери у пошуках металу приходять на місце загибелі та руйнують останки тіл. При цьому в пошуках наживи люди ризикують, тому що довкола можуть бути вибухонебезпечні предмети або заміновані самі тіла. Крім того, непрохані гості забирають із собою «трофеї»: жетони, шеврони і навіть черепи. А це все дуже ускладнює роботу пошукової групи.

Пошук тіл загиблих під час війни в Україні. Фото: Новини Донбасу

«По-перше, це не дає нам можливість встановити особу, якщо були [вкрадені] шеврони, документи, жетони з прізвищами або інформацією про людину, яка загинула. Також у нас були такі моменти, коли люди саме в техніці, ось у такій металевій, забирають деталі на металобрухт і руйнують кісткові останки, які знаходяться в самому БТРі. Вони не розуміють, що це кістки, бо вони вигорілі. Зазвичай це призводить до того, що доводиться все це через сито просіювати. Так знищується можливість повернути додому хлопців, які загинули. Це як мінімум блюзнірство. Хоча люди можуть і не знати. А є такі, хто забирає собі це як трофей. Хочу попросити людей, які таке роблять: Будь ласка, не лишайте нагоди загиблим повернутися додому! Тому що кожен із нас не вічний і ми повинні розуміти, що кожен відповідає за свої вчинки. Тому не потрібно робити так, за що вам буде потім соромно і боляче» , — наголосив Олексій Юков.