Нова стратегія держполітики для переселенців: що чекає на ВПО до 2025 року

Кабінет міністрів затвердив нову стратегію державної політики для внутрішньо переміщених осіб до 2025 року. У документі йдеться не лише про евакуацію, розміщення переселенців, а й про їхнє повернення до своїх населених пунктів після деокупації. Які головні принципи закладені у стратегії, і як це позначиться на житті ВПО — читайте у статті «Новин Донбасу».

Кількість переселенців за рік збільшилась утричі

Восени 2021 року Кабмін схвалив Стратегію інтеграції ВПО до 2024 року. Тоді пріоритетними напрямками у політиці захисту прав переселенців було забезпечення житлом, працевлаштування, соціальний захист, доступ до освіти, медичної допомоги, а також залучення до прийняття рішень на місцевому рівні та використання інструментів місцевої демократії. Стратегію ухвалили для створення умов, за яких ВПО змогли б у повному обсязі користуватися своїми конституційними правами без дискримінації за ознакою внутрішнього переміщення. Зважаючи на те, що на той момент локальна війна тривала вже 7 років, основною метою стала саме інтеграція переселенців на нових місцях.

Після 24 лютого 2022 року все змінилося. Якщо на 7 лютого минулого року кількість ВПО в Україні становила близько 1,5 мільйона осіб, то на 6 січня 2023 року цифра збільшилася майже втричі. Тепер кількість переміщених осіб — понад 4,8 мільйона. Держава зіткнулася з новими викликами, а колишня Стратегія втратила свою актуальність.

В Україні наразі понад 4,8 мільйона переселенців. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Тому міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій розробило новий документ за підтримки Ради Європи спільно з експертами міжнародних та громадських організацій. Стратегія передбачає підтримку ВПО на всіх етапах. А саме: держава забезпечує евакуацію, адаптацію на новому місці, інтеграцію в приймаючих громадах. Після деокупації територій переселенцям планують допомагати безпечно повернутись на місце постійного проживання. Фінального документа у відкритому доступі ще немає, але відомо, що низка цілей передбачає не лише суто технічну організацію, наприклад, перевезення маломобільних осіб та людей з інвалідністю під час евакуації, а й ухвалення нормативних актів.

«Врахувати весь досвід, дев'ятирічний досвід, врахувати всі обставини — від початку, коли людина приймає для себе рішення евакуюватися, виїхати, залишити будинок через певні обставини і до самого кінцевого етапу, коли ми повинні або допомогти їй інтегруватися до територіальних громад, куди вона поїхала. Або допомогти реінтегруватися, переїхати, знову переміститися на те місце, звідки людина виїхала», — коментує нову Стратегію віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук.

ВПО допомагатимуть виїжджати та розміщуватись на нових місцях

У чому особливість нової Стратегії? Якщо у попередньому подібному документі першою метою була реалізація житлових та майнових прав переселенців, то тепер це реагування на виклики внутрішнього переміщення. Це пов'язано з тим, що на сьогоднішній день бойові дії продовжуються. Люди, як і раніше, переїжджають, хай не такими хвилями, як минулої весни, але поки що цей процес досить динамічний. Тому багато проблем потребують оперативного вирішення. Крім того, в рамках цієї мети планують удосконалити єдину базу даних ВПО та інтегрувати її з іншими базами, а також створити систему моніторингу потреб переселенців.

Друга мета Стратегії також зважає на нинішні реалії. Це безпечна евакуація з небезпечних районів та задоволення гуманітарних потреб ВПО. За словами представників громадських організацій, які допомагали у розробці цього документа, нинішня примусова евакуація з Донецької області не є елементом Стратегії.

Безпечна евакуація із зони бойових дій враховується у новій стратегії. Фото: Нацполіція України

«У Стратегії евакуація розглядається як складова політики щодо переміщення людей та визначає дії держави, щодо яких вона умовно недопрацьовує чи працює недостатньо ефективно. У Стратегії є завдання забезпечення повного інформування про евакуацію, її етапи, складові, наслідки, права та обов'язки, а також про заходи подальшої підтримки з боку держави та приймаючих громад. Ми безпосередньо, наші партнери "у полі" фіксують серйозну проблему з усвідомленим ухваленням рішення про виїзд. Часто людей зупиняє нерозуміння, куди повезуть їх, де розмістять. Усвідомлення державою цього "недоопрацювання" та реакцією на це будуть конкретні дії. Наприклад, проведення точкової інформаційної кампанії на всіх рівнях», — коментує «Новинам Донбасу» юристка Громадського холдингу «Група Впливу» та співавтор проекту Стратегії Марія Красненко.

Третя мета — це адаптація переселенців на нових місцях. Йдеться про створення умов у приймаючих громадах для забезпечення потреб переміщених осіб, соціальну адаптацію на початковому етапі після евакуації, психологічну допомогу, доступ до медпослуг та освіту. Сюди входить і первинне розміщення в місцях компактного проживання. Ірина Верещук уточнює: на сьогодні в Україні створено 6,5 тисяч таких осередків. У них перебувають близько мільйона людей, але тимчасове житло типу дитячих садків не пристосоване для того, щоб люди знаходилися там довго. Тому поетапний переїзд переміщених осіб із місць компактного поселення — це вже завдання, яке входить до четвертої мети Стратегії. Звучить вона як інтеграція та розвиток переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах. Сюди також входить створення умов для соціальної інтеграції дітей, навчання та підтримка зайнятості ВПО.

На першому етапі — розміщення ВПО у місцях компактного проживання. Фото: Новини Донбасу

«Потрібно шукати можливості, щоб ці люди поїхали, знайшли місця, де вони хочуть проживати або повернулися на деокуповані території», — вважає Верещук.

При цьому реалізувати це буде досить складно. Адже цю проблему було прописано ще в минулій стратегії. Хоча на момент її прийняття ВПО, які мешкають у місцях компактного проживання, було більш ніж у сто разів менше.

«Досі залишається актуальною проблема існування в Україні місць компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, у яких наразі проживає близько 7000 осіб. При цьому житлові умови у місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб на сьогоднішній день є переважно незадовільними», — наголошувалося в минулій Стратегії.

Проблема житла — як і раніше, найгостріша

З огляду на це Кабмін знову ставить завдання формування фондів житла, забезпечення ВПО доступним житлом та розширення кредитно-інвестиційних програм.

«Одночасно з цим слід розуміти, що в національному масштабі питання житла найболючіше і не варто мати ілюзій, що рішення тут буде дуже швидке. Однак те, що закладено зараз у Стратегії, дає надію на пошук різних варіантів вирішення проблеми для різних цільових груп: тих, хто має певні заощадження, тих, хто належить до малозабезпечених чи літніх людей. Рішення мають врахувати різні аспекти та бути справедливими», — коментує Марія Красненко.

Остання мета нової Стратегії «Підтримка безпечного повернення в покинуте місце проживання та реінтеграція» поки що звучить як перспектива не найближчого майбутнього. Адже досягти її можна лише після закінчення війни, коли переселенці зрозуміють: на звільнених територіях безпечно.

«Ми вже зараз маємо думати про те, яким чином буде забезпечене це повернення — добровільне, гідне, безпечне. Ми повинні формувати цю політику з приводу повернення та реінтеграції громадян, бо це стосуватиметься не лише внутрішньо-переміщених осіб, а й тих, хто повернеться з-за кордону спочатку до більш безпечних регіонів, а потім захоче повернутися до тих регіонів, які будуть звільнено. Це має бути цілісна політика держави», — уточнила під час презентації Стратегії директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Олена Луньова.

Стратегія включає і аспекти повернення в деоккуповані райони. Фото: Новини Донбасу

У цю мету включають порядок обліку та компенсації вартості втраченого майна, інформування про те, що відбувається на територіях, куди люди планують повертатися. Насамперед йдеться про розмінування, а також про відновлення соціальної інфраструктури.

«Також ми говоримо, що принциповою є сформована політика держави у сфері зайнятості населення на територіях, куди, як ми припускаємо, масово повертатимуться. Також важливо говорити про запровадження правового режиму територій пріоритетного розвитку на деокупованих територіях та територіях, де велися бойові дії, прилеглі території, де є значні руйнування», — каже Олена Луньова.

Тут йдеться про стимули від держави, щоб люди поверталися, — податкові пільги, пільги для бізнесу, коефіцієнт оплати праці.

Нова стратегія для ВПО розрахована до 2025 року. Фото: Тарас Ібрагімов

Громадські організації, які займалися розробкою стратегії, вважають її програмним документом, але без додаткових кроків працювати він не буде.

«Стратегія безпосередньо націлена на те, щоб основні потреби та проблеми, що виникли у людей, які перемістилися, були задоволені чи вирішені. Однак це не станеться через факт її прийняття. Що головне, на виконання Стратегії прийнято операційний план. Саме у ньому передбачено конкретні заходи, список виконавців та терміни, джерела фінансування», — коментує Марія Красненко.

Проте поки що переглянути терміни та джерела фінансування неможливо.