Після «зернової угоди». Чи виживе український агроекспорт?

16 липня поточного року з порту в Одесі вийшло останнє судно із зерном у рамках Чорноморської зернової ініціативи. Потім Росія відмовилася продовжувати угоду, вимагаючи виконання своїх умов — запуску аміакопроводу Тольятті-Одеса, перепідключення «Россільгоспбанку» до системи SWIFT, відновлення постачання запчастин та техніки, розблокування активів російських компаній.

Українські фермери переорієнтувалися на альтернативні шляхи експорту — залізницю, автотранспорт та дунайські порти. Чи зможе Україна експортувати агропродукцію без зернового коридору, читайте у матеріалі «Новин Донбасу».

Зустріч Путіна та Ердогана

Після того, як «зернова ініціатива» припинила своє існування про необхідність її поновлення, говорили і в ООН, і в Туреччині.

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що Анкара готова взяти на себе посередництво щодо відновлення чорноморської «зернової ініціативи».

Питання про «зернову угоду» було однією зі складових діалогу між президентом РФ Володимиром Путіним та Реджепом Ердоганом у Сочі 4 вересня. Але турецькому лідерові не вдалося повернути Путіна до «зернової угоди». Російський президент сказав, що для відновлення коридору потрібно виконати поставлені раніше Кремлем вимоги.

Реджеп Ердоган не зміг умовити Володимира Путіна повернути Росію у «зернову угоду». Фото: РИА Новости / kremlin.ru

Надзвичайний та повноважний посол України у Туреччині Василь Боднар каже, що сподіватися на серйозний прорив у переговорах між Ердоганом та російською стороною не варто було. Російсько-турецькі відносини базуються на певних сферах взаємодій та протистоянь.

«Є прагматичні інтереси Туреччини, які вона реалізує у відносинах з Росією там, де це потрібно: торгівля, що розвивається, енергетична взаємодія, туризм та інші сфери. А де не потрібно — так звані збалансовані протистояння і взаємодія», — сказав він під час брифінгу.

Посол зазначив, що продовжується комунікація між Туреччиною та ООН.

«За результатами переговорів і з нами, і з Росією для того, щоби виробити узгоджені позиції [щодо того, про що говорили в Сочі]. Ми також очікуємо комунікації між Україною та Туреччиною на високому рівні, щоб зрозуміти, куди ми можемо далі рухатися», — каже Боднар.

Водночас, наголошує дипломат, Україна має альтернативні шляхи експорту, які вже працюють — Дунай і ті маршрути, які були запропоновані в рамках гуманітарного коридору вивезення кораблів з портів Одеси.

Зерно з дунайських портів вивозилося ще до того, як було започатковано «зернову ініціативу». І цей шлях може розвиватися незалежно від того, чи функціонує договір.

Дунай

Група «Агротрейд» вирощує 70,5 тисяч гектарів. Профільні культури — кукурудза, соняшник, пшениця, соя. Цього року вони поставили на світовий ринок 112 тисяч тонн зерна. Через річкові порти — 66 тисяч тонн, а наземним транспортом — 24 тисячі тонн.

Коли запрацювала «зернова угода», компанія вивозила більшу частину врожаю, що йде на експорт, через чорноморські порти. Найбільш ефективними були відвантаження через глибоку воду з Одеси, Південного, Чорноморська.

«Однак ще до скасування угоди, ми були змушені повністю переорієнтувати всі обсяги на дунайські порти та залізницю. Адже коридор перестав працювати нормально. З середини квітня 2023 року зерновий коридор працював більш формально, ніж фактично. Через нього проходило дуже мало судів, тож говорити про нормальні темпи експорту було складно. До того ж кораблі в Стамбулі могли простояти півтора місяці в очікуванні інспекції, а це, зрозуміло, величезні збитки», — розповів «НД»  директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи «Агротрейд» Андрій Бут.

Останній вантаж компанії пройшов зерновим коридором у середині квітня. Потім компанія почала активно використовувати Дунай та залізничні перевезення через західний кордон — приблизно 80 на 20 відсотків відповідно.

В «Агротрейді» кажуть, що неможливість використання чорноморських портів призвела до збільшення логістичних витрат та зменшення обсягів відвантажень.

Так, відновлення «зернової угоди» полегшило б експорт, але Андрій Бут наголошує, що важлива стабільна робота коридору.

Експорт зерна Дунаєм став однією з альтернатив. Фото: АМПУ

Зараз через Дунай Україні вдається переправляти понад 2,5 мільйона тонн агропродукції. За словами голови Української зернової асоціації Миколи Горбачова, можна вийти на показник 3 мільйона тонн. Для цього Україна домовилася з Румунією про збільшення кількості лоцманів на каналі Суліна та цілодобову роботу із серпня.

Крім цього, Мінвідновлення домовляється з Єврокомісією та Румунією про рейдові перевалки в українських та румунських територіальних водах, де глибина дозволяє обробляти судна водотоннажністю понад 100 тисяч тонн, додає Горбачов в інтерв'ю Latifundist.

Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, називає Дунай і Румунію — головними транспортними «артеріями», які мають потенціал до розширення.

«Дунай ще повністю не досяг свого піку. Є ще наземні маршрути до Румунії, транзит через Польщу через порти країн Балтії і це такий собі морський альтернативний експорт у територіальних водах Румунії», — каже він у розмові з «НД».

Але для того, щоб відкрився шлях до прибалтійських портів, уряд Польщі має скасувати обмеження на транзит української агропродукції.

Обмеження на імпорт української сільгосппродукції

Як відомо, Єврокомісія 2 травня запровадила тимчасове обмеження на імпорт української сільгосппродукції до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Ці п'ять країн — членів ЄС стверджували, що українська агропродукція осідає там і завдає шкоди їхньому агросектору.

15 вересня обмеження було знято. Але Польща зберегла ембарго на імпорт української агропродукції.

Представник уряду Польщі Петро Мюллер в ефірі Republika TV зазначив, що заборона на ввезення агропродукції з України буде доти, доки польська сторона не прийде до висновку, що зняття обмежень «не вплине на наш сільськогосподарський ринок, що навряд чи відбудеться найближчим часом».

16 вересня стало відомо, що Словаччина за Польщею та Угорщиною продовжила заборону на ввезення зерна з України. А Болгарія замислилась над квотуванням імпорту українського соняшника.

Павло Мартишев каже, що причин для цього є кілька.

«По-перше, це політика, тому що фермерське лобі в Європі сильно і завжди намагається свої ринки зберегти. Друге — це електоральний цикл у Польщі, влада хоче підтримати фермерів, щоб вони проголосували за них. Третє — це глобальний тренд, тому що ціни просіли у всьому світі», — каже аграрний експерт.

Проте, наголошує він, не можна сказати, що поляки страждають від українського зерна. Так, польські ціни та ціни на французькій біржі EUR-Lex рухаються майже паралельно.

«Їхнє зерно дешевшає з таким самим темпом, як і зерно на світових біржах. І ще те, що ціни опустилися, а ось витрати на виробництво ще високі. Дорогі добрива, коштовні засоби захисту рослин, дороге пальне, тому маржа фермерів досить низька. І все це підштовхує їх до того, щоб захищати ринки», - сказав експерт.

Альтернативний морський коридор

У серпні Україна запустила альтернативний морський коридор територіальними водами країн НАТО. Цим шляхом у Чорному морі з Одеських портів уже вийшли сім суден.

«Це хороший сигнал для того, щоб у принципі морський експорт відновлювався. Мені здається, що протягом майбутнього часу ми можемо вийти на якісь прямі домовленості з Туреччиною чи навіть із Китаєм, бо він закуповує нашу кукурудзу великими кораблями. Теоретично він може вантажити українську кукурудзу в Одесі та переправляти. І знову ж таки політичне питання — чи посміють росіяни топити китайські кораблі? Я впевнений, що ні», — каже Мартишев.

Море, як і раніше, залишається найдешевшим шляхом. Тому що одне судно морем може перевезти стільки вантажу, скільки п'ять річкових.

Одне із суден, яке вийшло з українського порту, скориставшись альтернативним коридором. Фото: Олександр Кубраков / Facebook

Однак Росія не є частиною альтернативних маршрутів, тож вони все ще небезпечні. Для того, щоб міжнародні перевізники давали добро на захід суден у порти Одеси і не боялися того, що їм може бути завдано шкоди з боку РФ, потрібний механізм страхування суден.

«На сьогоднішніх умовах у рамках цього гуманітарного коридору кораблі виходять під так зване наше страхування і це поки що не створює можливості системного заходження та виведення кораблів до портів Одеси», — каже Василь Бондар.

Наразі Україна створила спеціальний фонд із сумою понад 500 мільйонів доларів, з якого готова компенсувати будь-які пошкодження, проблеми, які будуть із зерном чи кораблем під час завантаження, русі чи виході.

В Україні цього року несподівано високий урожай. За оцінкою Української зернової асоціації (УЗА), потенціал зернових та олійних 80,5 мільйона тонн.

Експорт з України у сезоні 2023/2024 потенційно може становити майже 49 мільйонів тонн. Минулого сезону (який закінчився 30 червня 2023 року), за оцінкою УЗА, експорт сягнув 58 мільйонів тонн.

УЗА зазначає, що загалом таких обсягів експорту в новому сезоні можна досягти, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, у тому числі й Дунайського шляху.

Павло Мартишев наголошує, що якщо не відновиться бодай частково морський експорт, то українські аграрії не зможуть вивезти те, що запланували. У країні може залишитись близько 10-15 мільйонів тонн, що вплине на ціни на внутрішньому ринку.