Ситуація в Авдіївці. Репортаж із міста, яке штурмує Росія

Авдіївка — місто на Донеччині, яке постійно потрапляє у новини через регулярні російські атаки. Населений пункт знаходиться за три кілометри від лінії розмежування і сильно зруйнований. Але незважаючи на це, тут досі живуть мирні люди. Усього близько півтори тисячі осіб. Журналісти «Новин Донбасу» змогли потрапити до Авдіївки, щоб показати ситуацію в місті та поговорити з військовими, які його захищають.

Відносно тихий день

Людмилу ми зустріли біля одного із підвалів. Жінка грілася на сонці, адже у підвалі сиро та напівтемрява. Каже, топити вже почали за допомогою буржуйок, але дрова намагаються заощаджувати, адже ще невідомо, яка буде зима. Поки що на вулиці відносно тихо, тож Людмила намагається радіти моменту.

«Всяке буває. Боїмося і не боїмося. Радіємо такому дню, коли тихо. Далеко звідси стріляють. А буває таке, що стіни у підвалі трясуться», — розповідає жінка.

Мешканка Авдіївки Людмила. Фото: Новини Донбасу

З 10 жовтня російські війська розпочали штурми Авдіївки. Противник не залишає спроб повністю оточити місто. Наразі йде друга хвиля атак. Незважаючи на те, що росіяни відправили на цю ділянку фронту багато техніки та авіації, особливих успіхів це не дає — українські військовослужбовці утримують позиції. Загострення також вплинуло і на евакуацію: люди відмовляються виїжджати, боячись дорогою потрапити під обстріл. Раніше з міста вивозили щодня від кількох людей до десяти.

«Люди розбіглися: хтось по підвалах, хтось по квартирах. Я боюсь виходити. Як стріляють, то там не дай боже», — каже місцева мешканка Людмила.

Зруйнований внаслідок обстрілів будинок в Авдіївці. Фото: Новини Донбасу

Українські танкісти та собака

Ми заходимо у гості до українських танкістів. Вони готують нам каву і принагідно дають вказівки, куди бігти у разі атаки російських військ.

«Напрямок дуже важкий. Хлопці у мене молодці. 50-60 метрів виїжджають. Я з ними також брав участь. А бувають такі виїзди, що мамку згадуєш», — каже командир танкового підрозділу 53 окремої механізованої бригади ЗСУ Олександр.

Командир танкового підрозділу 53-й ОМБр ЗСУ Олександр. Фото: Новини Донбасу

Українські військовослужбовці намагаються викластися максимально, щоб зберегти себе та своїх побратимів цілими та неушкодженими, а також щоб утримати позиції.

«Кожен командир ухвалює своє рішення. Зрозуміло, є завдання, зрозуміло, що цілі, які необхідно знищити. А так хлопці самі навіть піхоту підвозять. Беруть на танк садять і вперед. Противник боїться. Він думає, що тут чи обколоті, чи наркомани, чи не знаю хто. Тому що вони безстрашні. Танки витягують, піхоту підвозять, прямо під'їжджають до окопу — такі мої хлопці. Що секунди може сигнал надійти — стрибнули і поїхали. Тут немає такого: "Я боюсь"», — розповідає командир танкового підрозділу 53-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Олександр.

Пошкоджений обстрілом будинок в Авдіївці. Фото: Новини Донбасу

Йому 47 років, чоловік закінчив Харківське танкове училище. До повномасштабного вторгнення служив у тилу замполітом. За півтора роки за плечима Олександра позиції під Вугледаром, Бахмутом, а тепер Авдіївкою.

«У нас по два екіпажі виходить і постійно один одного підтримуємо. Не дай боже, якесь лихо — витягуємо. І в Бахмуті важко було, і у Вугледарі важко, і тут важко», — зазначає командир танкового підрозділу.

Мурал на стіні будинку в Авдіївці. Фото: Новини Донбасу

Андрій — механік-водій. За ним танк — Т-64, на якому хлопець пройшов не один бій разом з Олександром. Каже, запорука успіху роботи на фронті багато в чому залежить від командирів і рішень, які вони приймають. Йому зі своїм пощастило.

«Командир із нами в екіпажі постійно виїжджає, другим номером, першим номером буває зачасту. Молодець, за людей переживає. Буває, прямо в бліндажі заїжджаємо. Буває і так, що закопується, дістати ніяк. Тобто там чотири настили колод. Лази з задніх сторін, що не оминути, тому що мінні поля. І доводиться просто заходити та закопувати їх там», — розповідає танкіст.

Зруйнований будинок у Авдіївці. Фото: Новини Донбасу

Біля Андрія постійно крутиться собака Аліса. Вона прибилася до хлопця вже тут, у Авдіївці. Каже, тварина дуже прив'язалася і тепер постійно чекає на її повернення з чергового бойового завдання.

«Ось виїжджаєш, вона на тебе вже чекає, сидить, поки не приїдеш. Звичка в неї якась. Вона під уламками не бігає, вона знає, що ракети летять і вже внизу сидить у самому кутку у підвалі. По ній можна, як кажуть, рубати фішку, що настав час йти», — розповідає танкіст 53-й ОМБр про Алісу

Танкіст 53-й ОМБр Андрій та собака Аліса. Фото: Новини Донбасу

Едуард — навідник зброї. На його рахунку вже десятки уражених цілей. Каже, окупанти зазвичай ховаються, коли бачать танк, бояться його.

«Чуємо вибухи, кулемети працюють. Окупанти, може, й намагаються там щось зробити, але це не виходить. Слава богу», — говорить він.

Авдіївка. Фото: Новини Донбасу

Армія РФ проводить щоденні інтенсивні атаки, намагаючись перерізати українським військовим шляхи постачання боєприпасів та продуктів. Також вони хочуть взяти Авдіївку під вогневий контроль, щоб потім повністю оточити місто. Росіянам це необхідно, щоб принести Путіну хоч якусь перемогу на полі бою після поразок біля Кліщіївки та Андріївки. Також ця тактика використовується для відволікання українських військовослужбовців від подальшого просування біля Бахмута. Теоретичне оточення Авдіївки дає окупантам можливість контролювати панівні висоти та просуватися далі до Покровська. Тому Силам оборони України так важливо зберегти свої позиції та не дати армії РФ нових приводів для радості.

Авдіївка. Фото: Новини Донбасу