Держбюджет-2024: на що витратять найбільше коштів та чого чекати українцям

Верховна Рада України схвалила у першому читанні проєкт Державного бюджету на наступний рік. Нардепи внесли до документа 1620 пропозицій, які Кабміну належить розглянути впродовж двох тижнів. Яким буде бюджет України на 2024 рік та що пропонується змінити — розбиралися журналісти «Новин Донбасу».

Пріоритетні напрямки витрат

Сектор безпеки й оборони є пріоритетом номер один для бюджету України. Це визначено необхідністю якомога швидше наблизити перемогу у протистоянні агресії РФ, зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

Другий акцент, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, — зарплати лікарів, вчителів та соцвиплати. Наступного року планується двоетапне збільшення мінімальної зарплати, індексація пенсій, фінансування субсидій, допомога внутрішньо переміщеним особам.

Третій ключовий напрямок — відновлення інфраструктури, яка була пошкоджена чи зруйнована внаслідок війни.

«Для нас важливо продовжити та завершити проєкти відбудови, які вже стартували, а також започаткувати нові. Росія буде й далі атакувати цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичну. Тому швидке відновлення залишиться актуальним і наступного року», — зазначив глава уряду. 

Структура Держбюджету-2024:

• дохідна частина — 1 трильйон 746 мільярдів гривень;
• видатки — 3 трильйони 308 мільярдів гривень;
• граничний дефіцит — 1 трильйон 593 мільярди гривень.

Експерти зазначають, що цей бюджет є рекордним за обсягом коштів, які Україна має залучити від міжнародних партнерів, аби покрити дефіцит.

Найбільші витрати — на оборону

На сектор безпеки і оборони наступного року планують спрямувати 1,69 трлн грн, що становить 21,6% ВВП.

Зокрема, на оплату грошового забезпечення військовим та зарплату працівникам сектору нацбезпеки виділять 919,2 млрд грн, на виробництво зброї та боєприпасів — 55,8 млрд грн, закупівлю дронів — 48,1 млрд грн.

Як зауважила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, не виключено, що в частині видатків на потреби оборони будуть вносити зміни, як і в поточному році. 

«Наприклад, лише для ЗСУ Міністерство оборони подало запит на фінансування на кілька трильйонів гривень. Очевидно, що ми не можемо профінансувати повністю цю потребу, але максимально, наскільки дозволятимуть внутрішні ресурси, робитимемо це», — зазначила Підласа.  

Засідання українського парламенту. Фото: Верховна Рада

Соціальна сфера

На дану галузь у Держбюджеті-2024 заклали майже 468,8 млрд гривень. З них: 

• 271,9 млрд грн — на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій;
• 88,7 млрд грн — соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини;
• 49,9 млрд грн — субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг;
• 27,6 млрд грн — соцзахист дітей та сім’ї;
• 20,2 млрд грн — підтримка малозабезпечених родин;
• 6,1 млрд грн — соціальний захист людей з інвалідністю.

На підтримку ветеранів війни планують спрямувати 14,3 млрд грн, що вдвічі більше, ніж цьогоріч. Йдеться про фізичну та психологічну реабілітацію, протезування. 

Бюджетний проєкт передбачає збільшення мінімальної зарплати до 7,1 тис. грн вже з 1 січня, а від квітня — до 8 тис. грн на місяць. Крім того, з нового року прожитковий мінімум на одну людину становитиме 2, 920 тис. грн. 

За прогнозами Кабмніу, ВВП у 2024-му має зрости на 5%, інфляцію очікують на рівні 10%. Цього року її показник — 8,6%.

Освіта та охорона здоров'я

Видатки на охорону здоров’я закладають в межах 201,9 млрд грн, а це на 24,6 млрд грн (14%) більше, ніж у поточному році.

Витрати на освіту становитимуть 178,8 млрд грн — на 22,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Майже 103 млрд грн з цієї суми — заробітна плата освітянам.

Дороги не будуватимуть?

Наступного року держава не фінансуватиме Фонд регіонального розвитку. Не передбачаються й видатки Дорожнього фонду та інвестиційних проєктів Мінекономіки, у межах яких ремонтували чи реконструювали об’єкти держвласності.

«Йдеться про скорочення усіх видатків на будівництво. Це і так званий дорожній фонд, і фонд регіонального розвитку, який фінансував будівництво об’єктів соціальної, гуманітарної інфраструктури. Це і фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який переважно наповнюватиметься не за рахунок коштів НБУ, а коштом конфіскованого майна росіян. Загалом підхід такий, що відновлення у 2024 році відбуватиметься за допомогою донорів та міжнародної допомоги. Однак не тієї, яка надходить до держбюджету, а яку залучатиме міністерство відновлення», — розповіла Роксолана Підласа.

Роксолана Підласа. Фото: Верховна Рада

Що пропонують змінити у проекті Держбюджету?

Серед суттєвих змін, які уряд має врахувати при підготовці документа до ухвалення, очільниця бюджетного комітету назвала наступні: 

• збільшити планові доходи Держбюджету на 9,9 млрд грн (у разі ухвалення законопроєкту про оподаткування банків (№9656-д);
• додатково скоротити видатки на будівництво, ремонти і закупівлі майна в різних органах влади на майже 1,3 млрд грн;
• додатково спрямувати 574 млн грн на протезування для військових;
• збільшити видатки на освітню субвенцію на понад 384 млн грн — за рахунок скорочення капітальних видатків;
• збільшити видатки на забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів на 62 млн грн;
• скоротити витрати на Бюро економічної безпеки на 409 млн грн і спрямувати кошти на закупівлю сканерів для митниці на пунктах пропуску залізничного сполучення;
• збільшити на 5 млн грн видатки на НСЗУ, працівники якої забезпечують впровадження медичної реформи;
• виділити 376 млн грн на утилізацію твердого ракетного палива;
• додатково виділити 100 млн грн на здійснення наукових досліджень Національною академією наук.

У другому читанні Держбюджет-2024 Рада має ухвалити до 1 грудня. Не виключено, що трансформація головного фінансового документа буде суттєвою, говорять економісти. Не лише до ухвалення, а й впродовж року.

«Навіть після того, як Держбюджет-2024 буде остаточно затверджено, щось мені підказує, що 2024-й рік ми будемо постійно вносити певні зміни, шукати додаткові надходження, оскільки може бути так, що та допомога, на яку ми зараз розраховуємо, наступного року буде дещо меншою. Нам треба готуватися шукати якісь нові джерела надходжень», — вважає керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

Таку думку поділяє і директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Питання зовнішнього фінансування та ймовірність його скорочення він назвав «головним ризиком» для бюджету 2024 року.

«Якщо згадаємо 2022-й рік, то різницю між очікуванням макрофінансовою допомогою і тим, що ми фізично отримали, НБУ перекривав друкуванням грошей. За 2022-й рік було надруковано 400 млрд грн, власне «дякуючи» їм, маємо офіційний курс гривні 36,6, а реально — десь на рівні 38 з хвостиком. На наступний рік, якщо будуть проблеми, то лишається така небезпека. Якщо не буде належного фінансування, Мінфін вимушений буде друкувати воєнні облігації, які буде викупляти Національний банк України», — пояснив економіст. 

Проте, вважає він, наступний рік мало чим відрізнятиметься за фінансовими показниками від поточного.