9 мільйонів гривень планує витратити міська рада Маріуполя на послуги охорони для соціальних гуртожитків. Величезні гроші для окупованого міста. Тож природно, що у частини громади виникли питання щодо доцільності таких витрат. Окремі депутати міськради взагалі не вірять, що гроші будуть витрачені за призначенням. «Новини Донбасу» розбиралися у ситуації.
Історія з довгим хвостом
Історія з охороною для міського голови розпочалась у Маріуполі задовго до повномасштабного вторгнення.
Команда теперішнього мера Вадима Бойченка прийшла до влади в результаті виборів 2015 року. А у 2017 році міському голові знадобилася охорона за бюджетний кошт. В тендерній документації зазначалося, що охорона потрібна у випадку, якщо Маріуполь буде захоплений так званою «ДНР».
На послуги охорони було витрачено пів мільйона гривень, і це обурило містян, адже жоден попередній міський голова охорону для себе не винаймав, тим більше таку коштовну.
Проте суспільний резонанс не допоміг запобігти витратам. Охорона у Вадима Бойченка була і у 2017, і у 2018, і у 2019 роках. Взагалі, вона винаймалась кожен рік, і навіть повномасштабна війна та окупація міста не призупинили бюджетні витрати за цією статтею.
Виконувачем цієї роботи була одна й та сама компанія — Маріупольський відділ поліції охорони.
У 2022 році послуги з охорони ця установа виконувала на підставі бюджету, ухваленого ще до повномасштабної війни, наприкінці 2021 року. Але у 2023 році тендер на послугу з охорони з’явився на сайті Прозорро. Сума тендеру — 720 тисяч грн., але ця сума - не на рік, а на квартал.
Згідно із тендерною документацією, охороняти потрібно було виконком Маріупольської міської ради, який розміщувався на той момент у Запоріжжі.
Заступник міського голови Денис Кочубей в коментарі маріупольському сайту 0629 тоді пояснював це стандартною процедурою, мовляв, якщо є діючий орган влади — має бути і охорона.
Кочубей зазначав, що охорони потребує не міський голова, а в першу чергу, — документи, печатки, комп’ютери, інші цінні речі, які зберігаються на базі тимчасового розташування маріупольської влади у Запоріжжі.
«Важливо, щоб ніхто не міг прийти і пошкодити майно, документи, печатки. Якби це трапилось, в разі відсутності охорони відповідальність була б покладена на нас», — пояснював Денис Кочубей.
Весь 2023 рік частина громадських активістів різко критикувала діяльність міської влади через послуги охорони. Ображені маріупольці висловлювались в соціальних мережах негативно щодо мера, який «потребує охорони від маріупольців».
І коли наприкінці 2023-го мерія оголосила тендер на послуги охорони на 2024 рік, під тиском громадськості його довелося скасувати. Тендер був на 818 тисяч грн. на квартал.
І ось в липні 2024 року на сайті на Прозорро з’явився новий тендер: не для охорони виконкому Маріупольської міської ради, а для охорони соціального гуртожитку для переселенців з Маріуполя у Дніпрі.
Навіщо охороняти гуртожитки
Протягом всіх років, починаючи з 2017-го, тендери на охорону маріупольської міської влади виграє Маріупольське відділення поліції охорони.
На охоронному підприємстві вимоги тендерів, які мають ознаки прописаних під можливості саме цієї структури, не коментують і пропонують звертатися з такими питаннями до міської влади. Зазначають лише, що не охороняють персонально мера, а виключно — виконком.
Але зверніть увагу, як змінюються пріоритети маріупольського муніципалітету в тому, що саме потрібно охороняти. В 2022-му мерії потрібно охороняти міського голову, а в 2023-му — вже ні. Проте з’являється потреба охороняти виконком міської ради. В 2024 році вже виконком охороняти не обов’язково, проте з’являється потреба охороняти гуртожитки.
Тож видається, головне для мерії — забезпечити роботою маріупольський підрозділ поліції охорони. І все б нічого, але ж місто — окуповане, бюджет Маріуполя — заморожений через неможливість провести сесію міськради і ухвалити його. І маріупольці, які ще сплачують податки в казну міста, розраховують на те, що бюджетні гроші, якими може користуватися влада (а це 1/12 від річного бюджету попереднього року) будуть використані саме для потреб маріупольців. Навряд чи при цьому вони мають на увазі послуги охорони.
Однак, міська влада Маріуполя знову проводить тендер з послуг охорони на 2025 рік. Цього разу розмір тендера складає 9 млн грн.
Згідно з тендерною документацією, до кінця 2025 року у кожному гуртожитку у режимі 24/7 мають чергувати охоронці, бо «гуртожитки, у яких мешкають переселенці з Маріуполя, — це режимний об'єкт, який потребує пильної уваги».
Від охорони вимагають високої кваліфікації та не менш ніж 5 років досвіду у роботі. Крім того, кожен охоронець повинен мати при собі пістолет, сльозогінний газ, наручники та гумовий кийок, бути одягненим у каску і бронежилет.
Початок аукціону запланований на 30 грудня.
Як пояснили у муніципалітеті виданню 0629, збільшення витрат на охорону пов’язане зі збільшенням кількості гуртожитків, які потрібно охороняти: «Зміна вартості пов’язана зі зростанням кількості об’єктів соціального житла, що підлягають охороні. До таких належать об’єкти соціального житла у містах Дніпро (три), Київ (один), а також Чернівці (один), де наразі завершуються ремонтні роботи зі створення соціального житла для маріупольців».
В міськраді категорично заперечують, що охорона задіяна персонально для міського голови Вадима Бойченка.
«В договорі прописано, що охоронні послуги надаються виключно за конкретними адресами об’єктів соціального житла. Використання охоронців для виконання завдань за іншими адресами або для виконання інших робіт, не передбачених договором, не передбачено», — відповіли чиновники.
Нагадаємо, що основним партнером в програмі реконструкції гуртожитків під соціальне житло для маріупольців виступає Міжнародна організація міграції (МОМ). Спочатку міська влада заявила, що охорона гуртожитків — це вимога МОМ. Про це представники муніципалітету повідомили депутату міської ради Максиму Бородіну.
Бородін зробив запит на МОМ і дізнався, що МОМ ніколи не вимагав від маріупольського муніципалітету забезпечити охорону соціальних гуртожитків.
Однак, міська влада продовжує наполягати на необхідності витрачати мільйони гривень платників податків саме на охорону.
А тим часом 9 мільйонів гривень вистачило б на те, щоб орендувати 50 родинам протягом року трикімнатні квартири вартістю 15 тис. грн. на місяць, або 75 родинам — двокімнатні вартістю 10 тис. грн. на місяць. Ну, а охорону гуртожитків довірити місцевій поліції.