«Ходимо під страхом». Як живе окупована частина Запорізької області в очікуванні «референдуму»

Пенсіонер із окупованого Бердянська дивитись на майже порожнє місто, тримаючи в руках проросійську газету. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Міста-привиди», «міста пенсіонерів та черг» — так нині називають окуповані Енергодар, Бердянськ та Мелітополь самі ж мешканці. Самопроголошена «влада» окупованої частини Запорізької області планувала провести «референдум» щодо приєднання до Росії на цих територіях 11 вересня, навіть розпочала відповідну підготовку — опитування людей, складання списків, пропагандистську кампанію та розбудову виборчих дільниць. Втім, за кілька днів до цієї дати анонсувала нову — 4 листопада — день народного єднання в РФ. Цю ж дату активно просувають російські куратори, окупаційна влада Херсонщини й так званих «ДНР», «ЛНР».

Проросійські білборди в окупованому Мелітополі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Кореспондентка «Новин Донбасу» Вікторія Рощина проїхалася окупованими містами Запорізької області, щоб побачити, як там готуються до псевдореферендуму і що про це думають самі жителі. Деталі — у репортажі.

Дорога до окупації

Потрапити на окуповану територію поки що можливо тільки із Запоріжжя, через блокпости захопленої Росією Василівки. У зв'язку з наближенням дати «референдуму» там посилено охорону та перевірку. Окупанти ретельно допитують про мету проїзду. «Тут людям є що їсти та памперси також продають, — кричить окупанти одному з водіїв на блокпосту. — Досить уже возити сюди це!».

В першу чергу пропускають літніх людей та пасажирів з дітьми, потім — перевізників товару. Останні скаржаться на фактичне блокування роботи. «Якщо невдовзі закриють нам проїзд, то залишимось взагалі без роботи», — каже мені один з перевізників. А причин закрити проїзд водіям, що їздять із Запоріжжя і назад, достатньо. «Вони ж возять свій товар з Криму та Росії, їм не треба конкуренти, — пояснюють водії. — А також вивозять наші овочі та фрукти на Росію, Крим, Донецьк».

Окупанти у Бердянську. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

10 вересня окупаційна влада Запорізької області заявила про повну заборону переміщення комерційних вантажів через Василівку «через випадки ввезення контрафактних товарів».

Окрім цього чимало пасажирів та водіїв розповідають, що для пришвидшення проходу блокпостів у Василівці люди дають хабарі окупантам. «Мова йде про тисячі. Хто за скільки домовиться», — розповідає водій. «Все під настрій. Можуть взяти, а можуть просто розвернути».

Мешканка Бердянська спілкуються з окупантом біля входу до мерії. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

На склі тих авто, які окупанти не пропускають, ставлять хрестик маркером. Але невдовзі у Василівці планують запровадити процес фільтрації.

Проросійські білборли в окупованому Мелітополі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

На в'їзді до окупованої території Запорізької області видніються білборди самопроголошеного «глави окупаційної адміністрації», зрадника Євгена Балицького з написом «Росія соціальна держава», далі — напис «Ми один народ» у кольорах прапора Росії. Потім йдуть цитати президента РФ Володимира Путіна: «Тільки від людей, які там живуть буде залежати їх майбутнє. І ми будемо з повагою відноситися до будь-якого вибору».

«Міста-привиди»

На в’їзді в кожне з окупованих міст також ретельна перевірка військовими та «поліцією», час від часу там можна помітити і представників ФСБ Росії. Останні здебільшого чергують перед особливими датами. Наприклад, перед 9 травня в’їзд та виїзд у Бердянськ був заблокований, а за кілька днів до цього там чергували фсбшники й усі хто їхав у місто мав вказати точну адресу свого прямування.

Окупант перевіряє документи чоловіків на в'їзді до Мелітополя. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Особлива увага на блокпостах приділяється чоловікам. Окупанти мають відповідний «чорний список», який постійно звіряють із паспортами пасажирів.

«Путін каже, що ми один народ, а щодня стріляють», — каже мешканець Мелітополя.

Тут, як і в інших окупованих містах Запорізької області, працюють тільки російські сім-карти «на зв'язку» і іноді «ДНРівський» «Фенікс».

Російська сім-карта, що працює в окупованих містах Запорізької області. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Окуповані міста обвішані російськими триколорами та білбордами «Росія — це порядок», «Росія-це любов», «Росія — це турбота», «Росія- це пам’ять», «Росія — це розвиток».

Проросійські листівки в окупованому Енергодарі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Також в містах окупованої Запорізької області на місці колишніх супермаркетів АТБ відкрили «МЕРАмаркет». Працюють ринки та аптеки. Однак на ціни місцеві скаржаться. «Все в рази дорожче, бо кожен намагається нажитися», — кажуть мені місцеві. Ціни вказані у гривнях та рублях. Але обіцяють з часом вивести з обігу гривні.

Наразі на окупованій частині Запорізької області ціни в магазинах вказані у рублях та гривнях, але окупанти обіцяють невдовзі вивести з обігу гривні. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Також курсує громадський транспорт і маршрутки між окупованими містами, анексованим Кримом та Росією.

Окупанти відкрили «МЕРАмаркет» на місці колишнього АТБ. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Також у містах відкрили кілька російських банків — МРБ та ПСБ.

На окупованій території Запорізької області відкрили російські банки. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Під контроль окупанти взяли центри творчості та Будинку культури. Мелітопольський університет імені Олександра Макаренка перейшов під контроль окупантів та отримав акредитацію у РФ. Перший рік навчання тут обіцяють безкоштовним. У приміщенні університету планували створити один із центральних виборчих штабів.

Мелітопольський університет під контролем окупантів отримав акредитацію РФ. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Також у містах встановлено білборди «зернового оператора» щодо можливої співпраці.

Білборд «зернового оператора» у співпраці. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Мовить лише російське телебачення та радіо.

На окупованій частині Запорізької області веде мовлення російське телебачення і радіо. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Також тут працюють штаби «Єдиної Росії» та організації «Ми разом із Росією», де мешканцям видають гуманітарну допомогу. «Але останнім часом все менше і повільніше» , — кажуть жителі Бердянська, які стоять у черзі по допомогу. «Можливо, економлять, щоб перед цим "референдумом" роздати всім».

Проросійський гуманітарний штаб. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Штаб «Єдиної Росії» та організації «Ми разом із Росією» в окупованому Енергодарі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

По вулицях постійно пересувається техніка окупантів та військові. Іноді зникає вода, світло та зв'язок.

Представники окупантів у Енергодарі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Але, незважаючи на все це, міста виглядають порожніми, наче «міста-привиди». «Таке враження, що з кожним днем людей стає все менше», — каже робітниця продуктового магазину.

Проросійські білборди на окупованій території Запорізьської області. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Ходимо під страхом»

«Відсотків 70 із міста поїхали. А ті, хто залишився, ходимо під страхом», — каже мені місцева мешканка Мелітополя Галина. Від чого нас звільняли? І що буде далі? Я боюся, що ще може бути другий Маріуполь», — додає жінка і каже, що все ж таки чекає на ЗСУ. «Багато мешканців вивезли своїх рідних із міста перед цим "референдумом"», — каже ще один мешканець Мелітополя. «Бояться обстрілів. Я теж вивіз сім'ю на якийсь час, ну його...», — додає чоловік.

Волонтери проросійської організації «Ми разом із Росією» у майже порожньому Енергодарі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Неспокійно живеться й мешканцям Бердянська та Енергодару. Останнє місто - під цілодобовими обстрілами. Дорогою туди я бачу численні колони окупантів. «Повна жо...а. Обстрілюють щодня», — каже місцевий житель Дмитро. «Ну, чого їм ще не вистачає? — обурюється місцева мешканка після чергового прильоту. — Вже захопили, навіщо обстрілюють?»

Місцеві кажуть, що після обстрілу міста 1 вересня знаходили російську ракету . «Там були російські номери, зараз уже їх забрали», — каже мені місцевий житель Олександр, який мешкає поряд із обстріляною багатоповерхівкою. «Я, насправді, не мав нічого проти Росії, бо народився у Радянському Союзі. Але це вже надто», — каже чоловік.

Результат обстрілу Енергодару 1 вересня. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

На вулицях окупованих міст стоять намети організації «Ми разом із Росією». Біля них волонтери роздають газети «Запорізький вісник», «Комсомольська правда», «Енергія».

Проросійські газети на окупованій території Запорізької області. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«За 5 години нам платять 500 рублів», — каже мені волонтерка. Вона пояснює, що сама з Енергодару, живе з сином який ніде не працює, а тому пішла у волонтери організації пропагандиста Володимира Рогова, про якого сама вона нічого не чула. «Не знаю чия організація. В нас тут головний чоловік з Криму. От він поїхав за грошима, бо кілька днів нам не платили зарплату. В мене маленька пенсія, тому я сюди пішла». За її словами, волонтери цієї ж організації проводили так зване соцопитування. «Кожному дається по 300 квартир. От вони сходили, поспілкувалися, 12 тисяч їм платять. Рублями», — каже жінка та додає, що багато людей таки відмовляються брати газети. «Особливо атомники не беруть, відвертаються». Сама волонтер вважає, що місто віддали Росії: «Ну а як це назвати? Вони просто нас залишили, здали. І як нам треба було жити?»

Проросійський білборд в окупованому Енергодарі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Самі читайте свої газети!» — каже жінка з дитиною, що проходить повз намет. Дехто просто відвертається, одиниці беруть.

«Скажи мені що нас чекає?» — ідучи містом чую розмову двох енергодарців. «Не знаю нічого сам. Невідомість. Уже б була хоч якась визначеність».

Житель Бердянська спілкується з окупантом біля входу до мерії. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Біля одного з поштових відділень бачу велику чергу із пенсіонерів. «Мали сьогодні дати виплати, але досі не привезли гроші, чекаємо з самого ранку», — каже мені одна з мешканок Енергодару в черзі. Саме тут — у чергах на одноразову виплату і зібрані, здебільшого, ті «ідейні» любителі «руського міра», які розповідають про «космос», «покарання за гріхи» та «сильну Росію». «Я піду на референдум обов'язково і голосуватиму "за", — каже мені місцева мешканка Ольга. — Потрібно робити свій вибір. Я не боюся. Тут нікого насильно не змушують».

Інструкція від окупантів із виплат. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Біля одного з магазинів зустрічаю військового з Дагестану у цивільному. Він розпочинає розмову і почувши мої проукраїнські настрої каже: «Наші вороги не жінки та діти, а ці нацисти. Скільки років обстрілювали Донецьк? Скільки там страждало людей». Втім, чітко пояснити мету війни він не може.

Біля шкіл окупованих міст встановлено регулярне чергування російських солдатів.

Російський окупант у Запорізькій області перевіряє школярів біля входу до навчального закладу. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Діти в перший день так налякалися, коли побачили біля входу солдата з автоматом. Це стрес для них, звичайно», — каже місцевий житель, якого зустрічаю біля однієї зі шкіл Бердянська.

Також в місті проукраїнські мешканці зривають російські плакати та руйнують їхні намети. Таким чином демонструючи окупантам — «Вам тут не раді».

Проросійський білборд в окупованому Мелітополі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

В окупованому Енергодарі мені пощастило віч-на-віч поспілкуватися з працівником Запорізької атомної станції. Він розповів про регулярні обстріли станції самими ж росіянами, про тиск на працівників з боку окупаційних військ та «Росатому», про викрадення людей ФСБ РФ, про майбутнє станції.

«Військові на станції зазвичай активізуються під вечір. В цей час в нас зазвичай і "Росатом" на курилках був дуже часто. Сиділи і слухали. І, звісно, тих, хто проти них — забирали. Мета — переломити любов до України. Кажуть: "Все, ми в Росії!" — розповідає представник атомної станції. «Забирають представники ФСБ. І катують там добряче. Я знаю людей, які там були. Їх просто знищували — і морально, і фізично. Били, струм застосовували. І ці люди тепер просто морально убиті. Вони піднімають футболку, а там усе синє. Говорити про це вони не дуже хочуть. Я б, напевно, так само не хотів. Попри це вони досі продовжують працювати на станції і ще їх змушують ходити відмічатися в комендатуру. Їм заборонений виїзд з міста. Паспорта в деяких забирають».

Проросійські білборди в окупованому Енергодарі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

На думку мого співрозмовника з АЕС, приїзд комісії МАГАТЕ аж ніяк не вплинув на ситуацію.

«Як може комісія об'єктивно все оглянути за кілька годин? І що вона може зробити? Нічого. Написати рекомендації? Зробити там 10-ти кілометрову зону? Це маячня, їхні (російські) снаряди долітають спокійно. Тому що всі ж чують — «бам-бам» одна, дві секунди і приліт. Потрібно робити кілометрів 60», — каже працівник станції та запевняє, що у разі приєднання АЕС до Росії — усі поїдуть.

«Фізично це важко. Але навіть якщо в них вийде і вони поставлять нові ЛЕПи, то станція стане на нуль, адже персонал весь поїде. Персонал під «Росатомом» працювати не буде», — каже працівник АЕС. «А реактор, може працювати без підпитки протягом трьох діб і все. Якщо не будуть охолоджувати, то почнеться викид, почнеться реакція, вибухи. За цей час вони не наберуть новий персонал. Це ж не іграшки, це атом».

Підготовка окупантів

Окупаційна влада Запорізької області через свої телеграм-канали і в ефірах російських каналів заявляла, що референдум проведе у першій половині вересня, потім просто говорила про вересень. Але з приходом осені почали дедалі більше розмивати дати і говорити «референдум скоро проведуть».

Окупанти створили військову комендатуру на місці колишнього гуманітарного штабу. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Нам чим раніше — тим краще», — казав голова окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький, запевняючи, що вони готові провести його «хоч сьогодні».

Проросійські гасла в окупованому Бердянську. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Глава» окупованого Криму Сергій Аксьонов взагалі запропонував приєднати захоплені території на підставі псевдореферендуму 2014 року на півострові, а ось секретар генеральної ради партії «Єдина Росія» Андрій Турчак — провести голосування 4 листопада — день єднання в РФ. Ідею останнього одразу підтримали колаборанти із Херсонщини та Запорізької області. «Орієнтуватимемося на 4 листопада», — заявили вони.

Євген Балицький згодом опублікував ще одне повідомлення, в якому зазначив, що референдум проведуть, «коли будуть остаточно готові з безпекової точки зору для мешканців Запорізької області».

В окупованих містах Запорізької області майже на кожній будівлі розвішано російські прапори. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Втім, чи не щодня «керівник виборчого штабу» окупантів у Запорізькій області Галина Катющенко звітує про підготовку до голосування. Вона вже заявила про отримання кабінок, сейфів, підготовку списків та бюлетенів. Волонтери ж на чолі з пропагандистом Володимиром Роговими заявили про «86 % мешканців Запорізької області, які готові взяти участь у референдумі та підтримують РФ». «Як вони це рахували?» — обурюється жінка з Мелітополя. «От вони приходили, а мене не було вдома. І так багатьох. Опитали 1000 чоловік і порахували за всіх?»

Причиною перенесення голосування місцеві також називають підриви, які почастішали в регіонах. В результаті останнього в Бердянську нібито був поранений комендант Артем Бардін. Перед цим загинув поліцейський, який перейшов на бік окупантів. «Був страшний вибух. Там би нікого не залишилось в живих», — каже мені жітель Бердянська, який був свідком підриву автомобіля Бардіна. «Тому я не знаю. Може там і не було нікого. І теж питання, чому він був один. Бо якщо ж з водієм — було б двоє поранених».

Ще одна місцева жінка, колишній медик розповіла, що за словами її колег, Бардін дійсно постраждав і його відправили на лікування до Росії. «Ногу відірвало, постраждало око. Його повезли у Ленінград», — каже жінка.

«Поліцейські» патрулюють окупований Енергодар. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Окупаційна влада також зазначила, що силовики готові до забезпечення правопорядку під час голосування та працюватимуть у посиленому режимі. Містами постійно курсують екіпажі «військової поліції» та просто «поліції».

Також у місті створено загони «козацтва», які набирають до своїх лав чоловіків.

Представник «козацтва» в окупованому Енергодарі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Заклик окупантів до чоловіків Енергодару приєднуватися до лав «козацтва». Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Я не піду на голосування», — каже пенсіонерка Валентина з Бердянська. «А якщо прийдуть додому — прикинувся дурочкою, сліпою, хворою...».

«А куди йти, якщо вже все вирішили за нас? Тільки пишуть, що "поважатимуть вибір". А насправді...», — каже ще одна мешканка Бердянська.

В свою чергу, представники української влади заявили про кримінальну відповідальність відносно громадян України, які братимуть участь в незаконних «референдумах».

Зрадники?

«Я нещодавно отримала російський паспорт і коли вийшла — таке погане відчуття було — ніби когось зрадила», — каже мені пенсіонерка Галина із Бердянська. «Але як не брати, якщо мені потрібна пенсія? В мене нікого немає, лише онук один. Куди я поїду? Я досі поряд з собою тримаю український паспорт і сподіваюсь, що він мені знадобиться», — додає жінка.

Люди стоять у черзі на здобуття російського громадянства в окупованому Бердянську. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Отримати російський паспорт можна у відділеннях управління внутрішніх справ, вистоявши відповідну чергу.

«Більшість беруть через пенсії або ж через те, щоб мати можливість безперешкодно пересуватися містами без усіх цих фільтрацій і додаткових перевірок» , — каже мені мешканка Бердянська.

Проросійська агітація в окупованому Мелітополі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Біля однієї з місцевих шкіл зустрічаю Олександра. Він працює учителем трудового навчання. Він визнає, що тепер в Україні набуде статусу підозрюваного. «У нас лише 5 вчителів наших лишилися. Це саме ті, хто підтримував Росію. Усі інші з Донецької області. Я не шкодую. Якщо ж ЗСУ відіб’є Бердянськ — поїду в Крим».

«Я все життя тут прожив, а зараз сльози на очах», — каже музикант із Бердянська Сергій. «Таким порожнім місто ніколи не було. Біля моря лише кілька рибалок і все. Я народився в Радянському Союзі, і тоді було мені нормально. Але зараз — це чорт знає що та зверху бантик».

Майже пуста набережна окупованого Бердянська. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

«Бердянськ — місто пенсіонерів та черг», — каже місцева мешканка Валентина. «Мої рідні поїхали і я їм сказала не повертатися сюди за жодних обставин, бо немає тут що робити. Від чого вони звільняли нас? Від нормальних умов? То незабаром і від життя звільнять...». Жінка каже, що майже всі бердянці виїхали з міста та залишилися здебільшого пенсіонери та переселенці з Донецької та Луганської областей. Вона додає, що не піде на голосування, бо не бачить сенсу.

Порожня набережна окупованого Бердянська. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Переселенців в окупованих містах Запорізької області справді чимало. Зокрема, у наближеному до Маріуполя Бердянську. Багатьох можна зустріти біля міськради, де вони отримують перепустки для виїзду до Донецької та Луганської області. «Ми із Сєвєродонецька. Ось чекаємо на дозвіл, повертатимемося додому», — каже жінка, яку зустрічаю біля мерії Бердянська.

Нещодавно окупанти заявили про скасування перепусток для проїзду між окупованими містами Запорізької, Луганської, Донецької областей.

«Путін не віддасть»

«Якщо Путін захопив, то він вже не віддасть. Така в нього хватка», — каже мешканець Бердянська Сергій. Інші ж жителі готуються до боїв за міста та висловлюють страх перед долею «другого Маріуполя». «Страшно. Ходять чутки, що нібито керівництво окупаційної влади вивозить свої сім'ї», — каже місцева мешканка з Мелітополя Галина. «Чого ж вивозять? Вони ж цього хотіли? Злякалася?»

Працівники атомної станції кажуть, що більшість жителів їхнього міста чекають на прихід ЗСУ. «Відсотків 10-15 проросійських. Але більшість тут не чекає на "російський світ", а налаштовані на прихід ЗСУ», — сказав співробітник АЕС.

Проросійські білборди в окупованому Енергодарі. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу

Прощаючись із ним я намагаюся завершити розмову на позитиві. «Сподіваюсь, що скоро зустрінемось вже у звільнено Енергодарі», — кажу йому я. «Вже давайте краще у нашому українському Криму», — посміхаючись, додає він.

Дорогою назад я роблю фото неба і поля. Синьо-жовтого кольору. На окупованій території ці кольори цінні по-особливому.

Здається, що навіть природа кричить окупантам — «Запорізька область — це Україна!».

Синьо-жовтий краєвид на окупованій території Запорізької області. Вересень 2022 року. Фото: Вікторія Рощина / Новини Донбасу