Українські абітурієнти-2022 не скористалися лояльними умовами польських університетів. Що очікувати у 2023-му?

Українські абітурієнти-2022 не скористалися лояльними умовами польських університетів. Що очікувати у 2023-му?

Вища освіта в Польші доступна українцям. Фото: Uniwersytet Warszawski Вища освіта в Польші доступна українцям. Фото: Uniwersytet Warszawski

Вступна кампанія у Польщі у 2022 році була надзвичайно лояльною до українських абітурієнтів, які отримали статус тимчасового захисту у цій країні. Університети визначали умови самостійно. Подекуди достатньо було лише бажання української молоді навчатися — не вимагалось навіть знання польської мови, щоб потрапити на бюджет. Окремі виші створили спеціальні програми для українців — відкрили додаткові місця, щоб абітурієнти з України мали значно більші можливості і отримали впевненість у собі. Але... ці місця виявилися незаповненими навіть наполовину. Чому так сталося? І чого очікувати від вступної кампанії в Польщі цьогоріч? Чи збережуться лояльні умови для українців?

«Я більше не хочу навчатись в Європі! Тільки в Україні»

17-річна Інна весь 2021 рік готувалась вступати до європейського університету, адже за спеціальністю «бізнес-менеджмент» в Європі є доволі цікаві програми, окремі виші пропонують одразу з 2-го курсу створювати власні стартапи, тестувати свої ідеї в бізнес-інкубаторах. Дівчина посилено готувалась до здачі іспиту з англійської. Серед країн навчання розглядала, зокрема, Польщу та Литву. 24 лютого 2022 року у неї була запланована співбесіда з представниками польського університету. Іспит з англійської дівчина здавала вже в Польщі. Та напередодні подання документів до університету несподівано поставила рідних перед фактом: «Я більше не хочу навчатись в Європі! Тільки в Україні». Інна пояснила, що відчуває потребу залишитись на навчання в Україні, щоб підтримати свої країну і так само вчинили її друзі. Зрештою, доволі багато батьків випускників-2022 зіштовхнулися з подібною ситуацією, і тепер підлітки щонайменше вчаться онлайн в Україні, а живуть в Польщі, Німеччині, Бельгії чи іншій країні.

До речі, Інна розмірковує, чи не спробувати свої сили і вступити цьогоріч в університет у Польщі, залишаючись при цьому студенткою українського вишу.

Досвід Варшавського університету: з 2437 місць, виділених виключно для українців, заповнено 332

Так, до війни не був готовий ніхто, але польська система вищої освіти відреагувала достатньо оперативно, зрівняла шанси на вступ поляків та українців.

«Минулий рік, з огляду на підтримку, надану громадянам України, став для Варшавського університету серйозним випробуванням у всіх аспектах його функціонування. Перш за все, цей досвід показав, що спільноті університету не чуже слово «солідарність», — зазначила «Новинам Донбасу» керівник пресслужби університету Анна Модзелевська.



Варшавський університет у співпраці з Міжуніверситетським центром інформатизації (MUCI) під егідою Конференції ректорів академічних шкіл Польщі (CRASP) створили загальнонаціональну платформу для інтернет-рекрутингу кандидатів на вступ з України (ІRK).

Ця платформа об'єднала пропозиції для абітурієнтів з України від університетів та науково-дослідних інститутів усієї Польщі.

У рамках вступної кампанії на 2022/2023 навчальний рік у Варшавському університеті було підготовлено 2437 місць для громадян України (1507 — для тих, хто розпочинає навчання, 930 — для тих, хто переводиться зі своїх університетів). Ці місця призначались виключно для українських абітурієнтів, тобто їх було створено додатково до звичайного щорічного набору, щоб не обмежувати шанси інших кандидатів на вступ до вищого навчального закладу. IRК-платформа відкрила набір на 181 навчальну програму. Надійшло 1 412 онлайн-заявок, а загалом через платформу було  прийнято 332 абітурієнтів. Ще 184 громадянина України вступили через відкритий набір для всіх абітурієнтів. Таким чином, на навчання до Варшавського університету минулоріч потрапили 516 громадян України.

Пільги збережуться, але польську мову вчити треба

Досвід Варшавського університету у сфері набору студентів з України та  їхньої адаптації до процесу навчання (наприклад, курси польської мови, що надаються університетом) показав себе добре, зазначила керівниця пресслужби навчального закладу. «Саме тому керівництво університету планує цього року розпочати чергову кампанію з набору студентів з України. Українські абітурієнти все ще можуть скористатися багатьма формами підтримки, і пропозиція в цьому відношенні продовжує розширюватися», — уточнила Анна Модзелевська. Більше інформації про заходи для громадян України, що проводяться у Варшавському університеті, можна знайти за цим посиланням.

Як розповів «Новинам Донбасу» доцент Варшавського університету Андрій Косило, польське законодавство надало можливість громадянам України, які приїхали після 24 лютого 2022 року, вступати до вишів у цій країні на рівні з громадянами Польщі. Тобто йдеться про можливість вступу на бюджетне навчання. Законодавство це продовжує діяти і, найвірогідніше, такі можливості будуть збережені на наступний навчальний рік.

Викладач, який був у приймальній комісії 2022 року, звернув увагу, що українські абітурієнти у разі незнання або недостатнього знання польської, перший рік вивчали тільки мову. А під час усного тестування абітурієнтів питання задавали українською мовою.

Андрій Косило розповів, що на юридичному напрямку для українців виділили близько 40 місць, а надійшло всього 10 заявок, тому що мало хто знав про такі можливості для вступу. Відповідаючи на запитання, що показав досвід навчання студентів, які поступили без знання мови, викладач зазначив: «В основному всі студенти інтегруються, беруть участь у навчальному процесі і протягом навчального року рівень знань поступово вирівнюється».  

Навчання на контракті — аншлаг, але є нюанси

Сергій Бойко, директор Центру польської освіти Posvita, відзначив в коментарі «Новинам Донбасу» цікаву тенденцію — торік був бум заявок на контрактне навчання українських студентів в Польщі, і деякі недержавні вищі навчальні заклади набрали студентів без врахування власної навчальної бази. «Тепер в деяких вишах через цю проблему навчання відбувається раз на тиждень», — стверджує Бойко. Він визнає, що загалом польські університети під час вступної кампанії пішли назустріч українським кандидатам, була спрощена процедура подачі документів (наприклад, подавались документи без апостилю), але умови вступу кожен виш визначав самостійно. Приватні університети не запроваджували якихось особливих умов для громадян України.

Кваліфікаційні вимоги теж у деяких університетах були інші — кандидатам з України пішли на поступки, наприклад, дозволили вступати без НМТ — національного мультипредметного тесту, а лише на підставі свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти. Крім того, у деяких вишах, наприклад, у Варшавській політехніці, застосовували вищий коефіцієнт при перерахуванні українських балів — зазвичай він був 0,5, а цьогоріч — 0,75. Однак не всі навчальні заклади пішли на такі поступки — наприклад, університет ім. Адама Міцкевича цього не зробив, розповідає Сергій Бойко.

Натомість Вроцлавський університет, як і Варшавський, теж виділив додаткові місця для громадян України. За словами Бойка, певні університети відтермінували вимоги щодо тестування рівня знання польської мови.

Україномовні програми у Польщі

Експерт поділився досвідом україномовного навчання в Польщі, що було запроваджено у звʼязку з війною і бажанням дати якомога більше шансів українським абітурієнтам. Наприклад, Краківська політехніка відкрила цілий новий україномовний напрямок — будівництво та архітектура. Втім, поступово студенти все ж інтегруватимуться у навчальний процес польською мовою. А Ягеллонський університет відкрив новий напрямок міжнародних відносин з країнами-сусідами українською мовою, Вища банкова школа у Варшаві та Познані теж відкрила кілька україномовних напрямків з паралельним інтенсивним вивченням польської мови, розповів Сергій Бойко:

«Це спрацювало для тих, хто не знав польську мову і не мав можливості її швидко вивчити, втім цьогоріч, навряд чи варто очікувати такої широкої україномовної пропозиції у польських університетах».

Іван Капелюшник, співвласник і директор з розвитку Українсько-польського центру освіти UniverPL поділився своїм досвідом вступної кампанії-2022 для українських студентів у Польщі: «Можливістю вступу на безкоштовне навчання за допомогою нашого центру скористалося близько 60 студентів, університети ухвалювали окремі рішення по кожному студенту, і такі можливості (вступу на бюджет) надавали українцям тільки державні університети».

Дуальне навчання, гранти та контракт

Торік окремі польські університети надали знижку на навчання студентам з України — саме після початку повномасштабного вторгнення РФ до України. Іван Капелюшник сподівається, що такі пільги будуть і під час вступної кампанії 2023 року. 

Він звернув увагу, що в Польщі є можливість дуального навчання у деяких вишах, які співпрацюють з потенційними роботодавцями, і це також хороша можливість для українців — навчатися та паралельно працювати.

Також, традиційно, українські студенти можуть подаватися на індивідуальні гранти та стипендіальні програми, інформацію про які розміщуються на сайтах університетів, посольства РП в Україні, Представництва ЄС в України, Еразмус+ та інших. Ці академічні програми варто обирати для себе вже на першому-другому курсі університету, плануючи продовження навчання в Європі за програмами обміну.

Експерти визнають, що доки статус про тимчасовий захист продовжує діяти в країнах ЄС, абітурієнти з України мають значно більше шансів потрапити на навчання в європейські країни, в тому числі на бюджетне. Вступна кампанія у Польщі розпочинається у травні, а кваліфікаційні вимоги в основній вступній кампанії доведеться виконувати вже у червні-липні. Тож українським абітурієнтам варто вже відкривати платформу ІRК, готувати документи та вірити у власні сили.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine

НОВИНИ ДОНЕЦЬК / ЛУГАНСЬК УСЕ
21:22
Прапор РФ у Кураховому. У Маріуполі на житло чекають 10 тисяч сімей. Як виглядає залізничний вокзал у Донецьку — дайджест ►
16:30
Частина окупованої Горлівки, як і раніше, без світла і тепла
12:50
Російський літак скинув ФАБ-500 на садове товариство в окупованій Макіївці Донецької області
11:39
Війська РФ захопили чверть міста Курахове — аналітик BILD
11:15
На Луганщині завербовані силовиками РФ вчителі шукають «неблагонадійних росіян» серед батьків школярів – ОВА
09:44
У захопленому Маріуполі працювала ППО, у місті частково пропало світло — міськрада
07:30
«АТЕШ» допоміг знищити підрозділ БпЛА РФ у Донецькій області
23:20
Головне за день: РФ вдарила по Дніпру новітньою балістичною ракетою. Обстріли Донбасу
21:50
Працівники макіївської фабрики місяцями не отримували зарплату
15:59
У Криму вибухи, працює ППО: «голова» Севастополя заявив, що було запущено ракету «Нептун»
14:34
Поблизу Маріуполя окупанти ремонтують дорогу, яка сполучатиме місто з трасою на анексований Крим
13:11
Окупована Горлівка під обстрілом: поранено 12 мешканців
11:00
У Маріупольському районі росіяни розпочали «агресивну мобілізацію» молоді. У мерії пояснили, як це відбувається
09:19
Армія РФ просунулася в Кураховому — DeepState
23:00
Головне за день: ЗСУ використали Storm Shadow. Бої в центрі Курахового
16:20
В окупованій Горлівці без тепла залишаються понад 800 житлових будинків
15:50
«Новини Донбасу» у Telegram — лише найважливіше. Підписуйтесь!
12:08
Окупанти виводять ППО з Євпаторії для захисту Кримського мосту — АТЕШ
11:59
Загинула жінка через обстріл окупованої Горлівки
11:59
На Луганщині окупанти не вивозять сміття: у містах з'явилися стихійні звалища, за які штрафують людей – ОВА
21:22
Прапор РФ у Кураховому. У Маріуполі на житло чекають 10 тисяч сімей. Як виглядає залізничний вокзал у Донецьку — дайджест ►
20:40
У найближчі 20 років Росія бачить Україну захопленою та розділеною — розвідка
19:20
Росія випускатиме «Орешник» серійно — Путін
18:29
«Орешник» чи «Кедр»: Українська розвідка пояснила, над якими ракетами працює Росія і чим вони небезпечні
17:45
Поблизу Вугледару російські окупанти розстріляли п`ять українських військових
17:13
Дрони вдарили по полігону в Астраханській області: саме звідти Росія запустила нову балістичну ракету по Дніпру
16:48
У чотирьох містах Донецької області немає води: причина
16:40
Одна жінка загинула, двох чоловіків поранено: у прокуратурі розповіли про наслідки обстрілу Краматорська (доповнено)
16:34
Зрадив Україну ще в 2014 році: суд виніс вирок «міністру юстиції ДНР»
16:30
Частина окупованої Горлівки, як і раніше, без світла і тепла
16:24
У РФ може бути до 10 одиниць балістичної ракети, якою вона вчора вдарила по Дніпру – заступник начальника ГУР
15:44
Покровська РВА евакуюється до Криворізької сільської громади — Гончаренко
15:40
Це перегони з часом: поліція продовжує евакуювати людей із Курахового ►
15:39
Низка чиновників у США та Європі пропонують повернути Україні ядерну зброю — NYT
15:25
У британській розвідці назвали головний фактор, який змінив характер війни Росії проти України
15:18
Розстріл ЗСУ на Покровському напрямку: поліція ідентифікувала вбитих військовополонених
14:40
Українські морпіхи атакували БМП із російською піхотою на Курщині
14:19
«Атакують хвилями»: у ЗСУ розповіли, яку тактику зараз використовують росіяни під час наступу на Донбасі
13:50
Удар по Дніпру 21 листопада було завдано балістичною ракетою з комплексу «Кєдр» — ГУР
13:13
На підконтрольній Україні частині Луганщини залишається двоє жителів — Лисогор