Кавомашина зі смітника: Як українки розпочинають успішний бізнес за кордоном

Із початком війни на Донбасі, ще 2014-го, 44-річна Вікторія Коваль, жителька Покровського району Донеччини, стала переселенкою в Києві. Аби покращити власне матеріальне становище, після роботи у медичній лабораторії почала виробляти напівфабрикати на замовлення: вареники, зрази, млинці.

Одного разу, порахувавши прибуток, вирішила, що до лабораторії більше не повернеться. На той час група у Viber, де Вікторія приймала замовлення на вироби, зросла до 8000 осіб. Із них постійними клієнтами стали більш як 150 людей. Щоб задовольняти замовлення безперебійно, жінка залучила до роботи свекруху і двох помічниць. Невелике «домашнє» виробництво успішно проіснувало до початку російського вторгнення в Україну. По тому учасники Viber-групи роз’їхалися хто куди.

«Якби розуміла, що так легко буде складатися, не зволікала б два місяці», — каже Вікторія Коваль. Свою продукцію вона нині продає за допомогою українсько-польських сторінок допомоги українцям у Кракові. Клієнтів значно менше, аніж в Україні. Але більшість серед них — поляки, що дуже тішить жінку.

На власну діяльність за кордоном вона наважилася у травні. Спочатку приготувала кілька видів напівфабрикатів, аби віддячити людям, які надали родині безплатне житло у Кракові. По тому прочитала у місцевих пабліках «плачі» українок за звичною домашньою кухнею — і розпочала роботу.

«Робота з тістом дуже відволікає від новин і поганих думок, — каже Вікторія. — Першого разу незчулася, як заповнила пельменями дві морозилки господарів. Тепер уже працюю виключно під замовлення. Хоч і по кілька кілограмів продукції на продаж маю завжди».

Пельмені купують за 30-35 злотих за кілограм, вареники, залежно від начинки, — від 15 злотих/кг. З часу започаткування власної справи у Польщі, жінка втричі розширила асортимент.

Поки що Вікторія Коваль провадить незареєстровану діяльність, яка не обкладається податками. Згідно із польським законодавством, це можливо до часу, доки дохід не перевищуватиме суми у 50% від мінімальної заробітної плати — 1745 злотих (це приблизно 14400 грн. — ред). У найближчих планах жінки — співпраця з місцевими кафе і невеликими магазинами, у перспективі — відкриття власної вареничної.

Як розпочати власний бізнес у Польщі

Засновниця та керівниця консалтингової компанії MV Company в Польщі Мілітіна Велика стверджує, що український бізнес має всі шанси стати успішним у Польщі. Вона консультує українців, які розпочинають власну приватну діяльність за кордоном, і має чимало прикладів вдалих бізнес-проєктів.

«Аби започаткувати підприємницьку діяльність у Польщі, треба вивчити польський ринок, зрозуміти, з яким продуктом ми хочемо на нього вийти, — стверджує вона. — Важливо зробити маркетингове дослідження або самостійно проаналізувати ринок, визначити, скільки на ньому є гравців з аналогічними пропозиціями. Потрібно врахувати, що тут працюється інакше, відмінні навіть маркетингові ходи для напрацювання клієнтської бази. Потрібно визначити найперше для себе, чи ми хочемо надавати послуги виключно в Польщі, а чи по всій Європі. Бо ж переваги польського ринку — можливість працювати з усією Європою».

Бізнес-консультантка Мілітіна Велика

Лише чесно відповівши собі на ці ключові запитання, можна буде зрозуміти, чи підходить польський ринок новоспеченому підприємцю, а також, як на нього зайти з мінімальним втратами або максимальними прибутками. Відповіді на ці запитання підведуть до вибору форми власності.

«Наразі для українців доступна "działalność jednoosobowa" — навіть для тих, хто не має карти побиту, — документа, що підтверджує особу та офіційний статус у Польщі. Ще один варіант — "spółka z ograniczoną odpowiedzialnością", аналог нашого товариства з обмеженою відповідальністю», — каже Мілітіна Велика.

Щодо того, де легше розпочати власну підприємницьку діяльність, — в Україні чи у Польщі, — однозначних відповідей бізнес-консультанти не мають. Чимало українців стикнулися з тим, що діяти потрібно було швидко — не було часу для вивчення законодавства перед виходом на іноземний ринок, консультацій вузьких спеціалістів.

«Місцеві приходять до нас за натуральністю і якістю послуг»

37-річна Єлизавета Автенюк із Миколаєва виїхала до Варшави, щойно дах будинку пошкодила російська ракета. У рідному місті вона мала власну студію із перманентного макіяжу і базу постійних клієнтів.

У Польщі довелося розпочинати з нуля. Єлизавета пригадує, що чайник для зйомної квартири у Варшаві знайшла на смітнику. Звідтіля до помешкання перекочувала й кавомашина, викинута кимось.

Але вже через півтора місяця, оформивши усі документи, вона почала працювати. І тут згодився досвід попередніх років.

«Я виїздила з однією валізкою інструментів розмірами 20 на 15 [см], а зараз відкриваю студію площею сто квадратних метрів. Днями привозимо для неї меблі з України», — каже майстриня.

Нині у студії Libra Academy не лише проводять косметичні процедури для жінок, тут також навчають мистецтву краси. Під керівництвом Єлизавети працює десять майстринь.

Ціни на процедури тут доволі високі, коливаються у межах 800-1000 злотих. Але й клієнток вистачає — 80% з них переважно польські жінки.

«Місцеві приходять до нас за натуральністю і якістю послуг», — тішиться підприємиця. У 2022-му вона отримала перемогу на конкурсі із перманентного макіяжу в Туреччині, виборовши перше місце для України серед учасників із 46 країн.

Незабаром Єлизавета Автенюк розпочинає новий набір на курси мікроблейдингу й lux-перманенту. На власній сторінці в Instagram обіцяє прибутки до $3000, а у відгуках має чимало слів подяки від майстринь, які у неї навчалися. Серед її планів — вихід на ринки інших країн Європи.

 

 

 

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публикация от Mikroblading, brwi pudrowe, szkolenie PM Warszawa (@avteniuk_yeliazaveta_trainer)

Головне — дотримуватися місцевих законів

«Бізнеси, які працювали в Україні, на польському ринку почуватимуться ще впевненіше», — каже Мілітіна Велика. Вона стверджує, що Польща має свої переваги для підприємця, як от зрозумілішу податкову систему, прийнятніші податкові ставки, ніж в інших країнах Західної Європи.

Українські підприємиці, які вирушили до Польщі із початком повномасштабної війни, добре знають, що одне із ключових правил підприємця — дотримання усіх місцевих законів.

«Польський бюджет формується переважно за рахунок штрафів, а не за рахунок податків, — наголошує Мілітіна Велика. — Тобто, робити все правильно і сплачувати податки у Польщі значно дешевше, аніж не робити чогось, що вимагає законодавство».

З початком повномасштабного вторгнення наші співвітчизниці активно організовували у Польщі салони краси, надавали косметичні й кравецькі послуги. Тепер усе частіше відкриваються клініки, клінінгові й будівельні компанії. Деякі з них реєструють у Польщі, делегуючи робітників до інших країн Європи — Німеччини, Бельгії та інших, де оплата праці вища.

Як бачимо, бізнес не лише масштабується — українки також опановують суміжні спеціальності й активно навчають колег, проводячи тренінги й відкриваючи власні курси. Таким чином не лише заробляють на власній експертності, а й успішно формують і розбудовують нові сегменти місцевого ринку.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine