HIMARS чи гуманітарка: Що Росія знищила у Дружківці насправді

Міністерство оборони Росії стверджує , що внаслідок удару по Дружківці Донецької області ввечері 2 січня знищено чотири пускові установки HIMARS, чотири бойові машини Vampire, понад вісімсот реактивних снарядів, загинуло до двохсот українських військових.

Українська поліція повідомила, що того вечора росіяни тричі вдарили по Дружківці. Ракети С-300 та «Іскандер» влучили у житловий сектор та промислову зону. Пошкоджено приватний будинок, гараж та будівлю підприємства. Втретє по місту сили РФ завдали авіаудар ракетою Х-55, зруйнувавши льодову арену «Альтаїр». Внаслідок цих атак одна людина загинула, ще одна поранена, повідомили в офісі українського президента.

Що сталося насправді і чи були військові на льодовій арені? «Новини Донбасу» зробили розбір того, що сталося.

Версії Z-пабліків

Проросійські телеграм-канали опублікували першу новину про влучення в льодову арену близько опівночі. Деякі з них одразу назвали обстріл «відповіддю» за Макіївку, де новорічної ночі ЗСУ знищили будівлю ПТУ, в якій базувалися кілька сотень російських військових.

Посилаючись на очевидців, пропагандисти написали, що на момент ракетного удару по Дружківці у спортивній споруді було понад 200 українських військових. В українському сегменті телеграма про «Альтаїр» повідомили трохи раніше. Причому відразу підкреслили, що жодних складів боєприпасів і техніки на арені або біля неї не було. Тут зберігали та видавали гуманітарку.

Льодова арена «Альтаїр» у Дружківці після удару. Фото: Новини Донбасу

Згодом прокремлівські телеграм-канали повідомили нібито чергові подробиці: «За оцінками військових експертів вибухнуло не менше 5-7 тонн боєприпасів, зрозуміло, що нічого живого в українській військовій частині не залишилося. Коментуючи кадри, соцмережі сходяться на думці, що Дружківка стала швидкою та ефективною відповіддю за Макіївку».

Цю версію нібито підтверджує відео, показане в ефірі французького телеканалу.

Пропагандисти вважають, що після удару ракети на ньому видно другий вибух — це нібито і є детонація боєприпасів. Насправді, за словами мешканців Дружківки, вибух, який потрапив на запис, стався раніше, ніж удар по арені. Ракета впала біля готелю МАН, у ньому вилетіли вікна. Крім того, якби на місці була заявлена російською сторона кількість боєприпасів — 5-7 тонн, детонація відбувалася б довго. Руйнувань було б значно більше. Тут варто згадати удари по складах у Красному Лучі або вибухи у Балаклії. Боєприпаси там детонували близько доби.

Пізніше російські телеграм-канали знову переграли події і повідомили, що насправді була вражена залізнична станція, де розвантажували техніку від західних партнерів, а не льодова арена.

«На цьому ешелоні прибули українські мобілізовані, які повинні були доукомплектувати серйозні втрати підрозділу під Бахмутом. Втрати противника можуть становити до 100 людина. Льодовий палац міг постраждати через приліт одного зі снарядів, які перебували на станції», — йдеться у повідомленні.

Залізнична станція у Дружківці після удару. Фото: Новини Донбасу

Тобто за цією версією виходить, що українських військових в «Альтаїрі» не було? Пізніше у Z-патріотів народилася ще одна версія: ЗСУ розташовувалися в готелі МАН за кілька кілометрів від льодової арени. Тому що на кадрах обгорілого Альтаїра є матраци, але немає спальників. До матраців, до речі, повернемося трохи згодом.

Льодова арена була гуманітарним складом

Удар по «Альтаїру» можна частково порівняти з обстрілом колонії з українськими полоненими в Оленівці минулого літа. Там теж була велика пожежа, будівля згоріла зсередини, але на відео, знятого наступного дня, в кадр потрапили обвуглені тіла. Перші відео з льодової арени, зокрема зсередини, з'явилися приблизно через 12 годин після обстрілу. Українська сторона фізично не змогла б за такий короткий термін прибрати всі трупи, а їх за даними російського Міноборони, нагадаємо, має бути 200. Крім того, якщо офіційні джерела можуть зберігати мовчання, то близьким це складно. У мережу в будь-якому разі потрапили б питання та коментарі від родичів нібито загиблих військових.

Те, що «Альтаїр» був гуманітарним складом, підтверджує не лише величезну кількість запасів води та коробок, які можна побачити на кадрах після удару. Тут зберігалася допомога від різних організацій. Ось від UNICEF.

На льодовій арені у Дружківці зберігалася гуманітарна допомога. Фото: Новини Донбасу

Льодова арена щонайменше з кінця серпня була пунктом роздачі води. Тут видавали зокрема ковдри та матраци. І саме десятки обгорілих матраців стали гачком, за який зачепився російський бік, доводячи, що в «Альтаїрі» були військові. У той же час ні на підлозі, ні на самих матрацах немає слідів крові, а в будівлі, що обгоріла, немає ні ліжок, ні спальників, ні особистих речей.

Волонтерка, яка займалася гуманітарною допомогою в «Альтаїрі», на умовах анонімності показала «Новини Донбасу» до та після удару.

Льодова арена «Альтаїр» у Дружківці до та після удару. Колаж: Новини Донбасу

Вона підтверджує: на військових у арені не було навіть натяку.

«Гуманітарний штаб в Альтаїрі справді був. Більше як склад із гуманітарною допомогою. Загалом, там було багато паків води, ємності для води та інше. Відчинявся по дзвінку. Для іншого міста (Ліман — Ред.) там також зберігалася гуманітарна допомога для того, щоб швидко після окупації закрити потреби населення», — сказала співрозмовниця НД.

Говорять про це і в місцевих групах у соцмережах:

• «Всі у місті знають, що там був гумштаб. Там не було військових, не було техніки чи боєприпасів».
• «Я особисто гуманітарку постійно туди розвантажував, і матраци також! Льодова арена завжди була гуманітаркою завантажена!»
• «Хіба наявність матраців — це щось дивовижне? Гумштаб там був. У місті пункти незламності облаштують».
• «Там був склад гуманітарки, а ще матраци зберігалися додаткові для "пунктів незламності"».

У пошуках військової техніки

Щодо розміщення техніки на території льодової арени, як пишуть Z-канали, то тут також є нюанси. Не дуже зрозуміло, де її могли сховати ЗСУ. «Альтаїр» не огороджений парканом. Навколо комплексу немає воріт. Навряд чи HIMARS перебували прямо всередині. І навіть якщо зробити таке неймовірне припущення, то де залишки згорілої техніки? Нема їх і біля залізничної станції.

«Це уламок ракети. Зверніть увагу – зелена фарба. Не знаю, радянська це, російська чи, може, вже іранська, — каже «Новинам Донбасу» волонтер, боєць Дружківської тероборони Олександр Качура, показуючи металевий уламок, знайдений на залізничній станції. — Вдарило в край перону. Залишки цієї ракети, які дістали криміналісти. Всі елементи, що вражають, пішли в ту стінку, зверніть увагу».

Волонтер, боєць Дружківської тероборони Олександр Качура показує уламок ракети. Фото: Новини Донбасу

Та й кількість нібито знищених РСЗВ HIMARS — явне перебільшення російської сторони. Редакція ВВС підрахувала: Міноборони РФ відзвітувало вже про 35 підбитих пускових установок. Хоча Україна отримала наразі лише 20. Тобто знищеної техніки більше, ніж поставленої. Ще один факт, що підтверджує версію української сторони про одного загиблого та одного пораненого: після вибуху на місце поїхали переважно пожежні машини, а не карети швидкої допомоги.

Це поранений сторож, який одержав опіки. Він дивом вижив.

Поранений під час ракетного удару військ РФ по Дружківці сторож. Фото Новини Донбасу

«Тут було місце займання. У цій сторожці сидів чоловік під час вибуху, його привалило. Вибух був трохи далі, метрів 50 звідси», — розповів НД волонтер, боєць Дружківської тероборони Олександр Качура.

Зруйнована внаслідок ракетного удару сторожка на залізничній станції в Дружківці. Фото: Новини Донбасу

Вже наступного дня після удару місцева адміністрація почала відновлювати пошкоджені уламками вікна у постраждалих будинках на вулиці Джерельній. Навряд, у разі загибелі у Дружківці сотні українських військових, влада насамперед вирішувала б ці проблеми.

Комунальні служби забивають вікна в будинках після ракетного удару по Дружківці. Фото: Новини Донбасу

Місцеві мешканці ставляться до версії російського Міноборони досить саркастично. Найчастіше вони висловлюють думку, що у такий спосіб Москва намагається перебити інформаційний шум навколо загиблих мобілізованих у Макіївці та реабілітуватися перед прихильниками війни.