Для українських біженців двері в Угорщину не те щоб зачинені, але зайти і залишитися складно. Перепон для легалізації тих, хто тікає від війни, стільки, що подолає їх не кожен.
Угорщина не дружня до мігрантів уже кілька років. Таку політику уряд Орбана провадить ще з 2015 року, коли країна фактично оголосила війну біженцям.
Про міграційну кризу тоді говорив увесь світ, але в Угорщині це була закрита тема. Як Будапешт розміщує сирійських біженців, прийняти яких країни ЄС попросила Єврокомісія, — таємниця за сімома печатками. Щоб дізнатися про деталі, незалежному журналісту Гергею Нілашу довелося працювати під прикриттям. Він придумав легенду, що теж біженець.
«Ми не мали можливості відвідати ті об'єкти в Угорщині, де тримають людей, які перетнули кордони. І як мігрант я пройшов це, намагався подивитися зсередини. Я вигадав для себе історію. Я був росіянином, який виїхав із Киргизстану», — розповідає журналіст незалежного інтернет-видання Telex Гергей Нілаш.
За словами журналіста, від самісінького початку міграційної кризи у 2015-му угорська влада вирішила й близько не підпускати до кордону співробітників незалежних ЗМІ. Єдиний вихід — інкогніто проникнути у табір для біженців. І надивився Гергей там усього.
«Розбудили всіх уранці дуже голосно. Потім посадили в автобуси. Після чого всіх зібрали та відвезли в іншу частину країни, ближче до австрійського та словацького кордону. Там людям сказали, що зараз можна подати на біженство. У цьому напевно відмовлять, але суд ухвалить рішення протягом 8 днів. На практиці це означало, що ми ось тут, неподалік австрійського, шенгенського внутрішнього кордону, є 8 днів — і точно відмовлять. Тобто це була, по суті, пропозиція протягом 8 днів залишити країну та вільно йти далі на захід», — розповідає незалежний журналіст Гергей Нілаш.
Незалежний угорський журналіст Гергей Нілаш. Фото: «Обличчя Свободи»
Щоб до Угорщини потрапило якнайменше мігрантів, збудували стіну. Не пошкодували грошей на технічне обладнання.
Угорська влада робила все, щоб мігранти в країні не затримувалися. Тих, хто шукав притулку, футболили від інстанції до інстанції, затягували розгляд документів і роками не надавали статусу біженця в Угорщині.
«Є юридичні зміни, які сьогодні унеможливлюють подання заяви на статус біженця. Якщо хтось намагається просити про захист в Угорщині, то це можна зробити лише у двох містах — Белграді та Києві», — пояснює Аніко Баконі, правозахисниця та членкиня Угорського Гельсінського комітету.
Так-так, у Києві. Тим, хто врятувався від обстрілу, рекомендують повернутися до охопленої війною країни, щоб подати документи. І лише після цього поїхати до Угорщини та написати ще одну заяву. Якщо, звісно, дозволять.
«Особливо цинічно звучала заява Міністерства закордонних справ, що знову розпочало працювати посольство Угорщини в Києві, і там знову можна подати заяву. Щоб показати, наскільки ця система неефективна, один приклад: минулого року лише 8 осіб (!) приїхали і мали можливість подати заяву», — каже правозахисниця Аніко Баконі.
Правозахисниця Аніко Баконі. Фото: «Обличчя Свободи»
А цьогоріч ніхто не приїхав! Адже бюрократичну систему майже неможливо подолати. Як і стіну на кордоні із Сербією. До того ж нелегалів, які затримуються в Угорщині, відправляють до Сербії. Навіть якщо вони прийшли з іншого боку. Всі інтеграційні програми згорнули ще 2015 року, а допомогу виплачувати перестали.
Місто Ходмезьовашархей в Угорщині. Фото: «Обличчя Свободи»
З травня 2020 року подати заяву на отримання в Угорщині статусу біженця можна лише у посольствах країни в Сербії та Україні. Після розгляду документів можуть дозволити одноразовий в'їзд до Угорщини, щоб уже на місці подати ще одну заяву для отримання прихистку. І знову доведеться чекати на результат.
Через створені таким чином бюрократичні труднощі за весь 2021 рік лише 8 заяв для набуття статусу біженця подали в Белграді (Сербія) і жодної в Києві (Україна).
Протягом одного місяця біженці можуть жити у таборі, а потім самостійно шукають житло та роботу. Інтеграційні програми для мігрантів закриті.
За 10 місяців 2022 року в Угорщині зафіксовано 143 тисячі випадків видворення з країни до Сербії. Деяких нелегалів затримували кілька разів і висилали знову. Наприклад, у заяві Національного поліцейського центру зазначається, що з 20 по 26 червня в країну не пустили 3714 нелегальних мігрантів, а з 27 червня по 3 липня — 3760 людей.
За 6 місяців 2022 року статус біженця в Угорщині отримала 21 людина.
Нині схожа ситуація з українцями. І можна сказати, пощастило тим, хто опинився у маленьких містечках, де місцева влада з власної ініціативи організувала допомогу та притулок.
Українка Тетяна Спіцина знала, що біженців в Угорщині не шанують, але все одно поїхала. Коли в рідному Гостомелі вибухало щохвилини, їй було байдуже, куди тікати…
«Той жах, який ми пережили, доки звідти вибрались буквально в останні години… Якби трохи затрималися, то навряд чи залишилися б живими.
Так, політика угорців була не дуже сприятливою щодо України, але те, що Росія робила на той момент, було в тисячі разів страшніше», — розповідає Тетяна Спіцина.
Українка Тетяна Спіцина через війну втікала до Угорщини з Гостомелю. Фото: «Обличчя Свободи»
За офіційними даними, лише за перші дні війни Угорщина прийняла понад 540 тисяч українців. Про це повідомляв офіційний представник угорського уряду Золтан Ковач. За його словами, це 5–6 біженців на 100 мешканців країни.
Однак насправді все виявилося не так. На маніпуляції з цифрами вказали в Угорському Гельсінському комітеті. Статистику назвали такою, що вводить в оману. Також заявили, що більшість прибулих вирушили в інші країни, тобто просто прямували через Угорщину транзитом. А кількість українських біженців, які залишилися в країні, значно менша.
Згодом це підтвердилося. За статистикою, лише за перший місяць 2022 року 7749 осіб подали в Угорщині заяви для набуття тимчасового захищеного статусу, що дає право на соціальну підтримку (у тому числі житло), право на роботу та доступ до освіти, як того вимагає рішення Єврокомісії.
За даними Управління ООН з прав людини, на 1 січня 2023 року в Угорщині зареєстрували лише 33 446 українських біженців.
І тут на допомогу прийшли люди, звичайні угорці, у яких, як виявилося, вистачає і співчуття, і бажання приймати у себе тих, кому наразі не можна повертатися додому.
Цю привітність відчули й молоді мами з України — Яна та Юля. З весни, від початку вторгнення, вони з дітьми живуть у містечку Ходмезьовашархей, отримують допомогу від Червоного Хреста та потроху адаптуються.
Біженка з України Яна Смирнова. Фото: «Обличчя Свободи»
«Будь-яка допомога. Якщо дитина захворіла, і до лікарні відвезуть, і ліки безкоштовні, для дітей свята влаштовують. Також з роботою вони допоможуть», — з вдячністю в голосі розповідає нам Яна, біженка з України.
Мер Ходмезьовашархея Петер Маркі-Зай навесні 2022 року був головним опонентом Віктора Орбана на виборах. Він добре розуміє, що насправді відбувається в Україні. І намагається зробити максимум для тих, хто втік від війни, але стикається із протидією у столиці.
«Є 33 квартири, які ми не можемо здавати, а все тому, що немає лише одного підпису від уряду. Це саме ті 33 квартири, які ми могли б віддати українським біженцям», — розповідає Петер Маркі-Зай.
Мер Ходмезьовашархея Петер Маркі-Зай. Фото: «Обличчя Свободи»
В Угорщині до мігрантів застосовують ту саму тактику, яку ми бачимо і в інших сферах життя: формальної заборони немає, Європа усе ж таки, але паралельно створені умови, щоб максимально ускладнити процеси.
Причому натхненник антиміграційної кампанії — сам Віктор Орбан, скаржаться правозахисники. Прем'єр часто говорить про те, скільки головного болю завдають країні мігранти. Мігранти, яких в Угорщині практично не видно! І для яких, по суті, зачинені двері.
Матеріал опубліковано в рамках проекту «Обличчя Свободи»