Громадяни України, які потрапили до Польщі, тікаючи від війни, та оселилися в пунктах масового розміщення, з березня 2023 року будуть змушені оплачувати своє проживання. 14 грудня за нові зміни до закону «Про надання допомоги громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території України» проголосував Сейм Республіки Польща. Його оприлюднили на сайті Центру урядового законодавства.
У пунктах поселення звістку про це українці сприйняли стримано: когось нові обставини спонукатимуть шукати житло із кращими умовами, когось — виїздити в інші країни Європи або повертатися в Україну.
Власне, однією з причин запровадження нових змін представники польської влади називають мотивацію до пошуку роботи і кращих умов для життя в Польщі. Перші результати сподіваються побачити вже у березні.
«Умови у нас дуже хороші, ми усім задоволені», — каже Галина С. Вона живе у Гуманітарному центрі для біженців Global Expo, що на вулиці Модлінській у Варшаві. Разом із двома дітьми і свекрухою жінка наважилася покинути розбомблене російськими військами місто Маріуполь лише у травні. Виїздили через Росію, пройшовши обов’язкову фільтрацію й заплативши перевізникові по 50 євро з особи. Тимчасового притулку в Польщі дісталися через країни Балтії. Оцінивши умови проживання, вирішили залишитися у польській столиці.
Нині у центрі допомоги для біженців Global Expo проживає трохи більше 1000 осіб. У Варшаві є й менші центри — приміром, на вулиці Каспшака, де розміщені 300 осіб. Центр гуманітарної допомоги PTAK у Надажині поблизу Варшави є найбільшим європейським пунктом допомоги біженцям з України, бо розрахований на 5000 українців.
Центр на Модлінській займає кілька поверхів будівлі колишнього заводу легкових автомобілів. Він розташований у тихому районі у межах міста, що сполучений маршрутами міських потягів з усіма куточками Варшави, тож зручно добиратися на навчання або на роботу. Поряд із центром — супермаркет.
Умови тут українців переважно влаштовують — є триразове гаряче харчування і ліжко-місця. Хоча біженці продовжують ночувати у загальній залі, не так давно місця для спання відгородили плитами ДСП, і це додало трохи приватності. У багатьох із собою — собаки і коти.
Багато українців у Польщі живуть у пунктах розміщення з домашніми улюбленцями. Фото: MediaPort Warsaw
З перших днів у Гуманітарному центрі для біженців Global Expo створили школу, дитячий садочок і кімнати для малюків. Польські волонтери встановили пральні машинки і переносні душові кабіни. Українські біженки самотужки організували у центрі перукарню і манікюрний кабінет. За дозвілля і подарунки для дітей дбають волонтери UNICEF.
Мешканці центру розповідають, що іще влітку волонтери організовували тут барбекю і концерти, нині ж допомога значно зменшилася, і це для багатьох відчутно. До того ж, центр має труднощі з оплатою рахунків за світло, воду і газ.
На думку польських урядовців, оплата за місця тимчасового проживання українців дозволить організувати тут якісніше перебування.
Нині у гуманітарних центрах, пансіонатах і місцях тимчасового розміщення у Польщі проживають близько 80 тисяч українських біженців. Переважна більшість з них приїхали сюди ще у лютому-березні, з початком повномасштабного вторгнення Росії.
Згідно із нововведеннями, прописаними в оновленому законі, новоприбулі зможуть безплатно проживати в пунктах масового розміщення лише 120 днів. З 1 березня 2023 року українські біженці, які на той момент перебуватимуть в Польщі більше вказаного строку, повинні будуть компенсувати 50% вартості допомоги, яку вони отримують в місцях колективного проживання (утім, не більше 40 злотих на добу).
А з 1 травня 2023 року громадяни України, які на правах біженців перебуватимуть у Польщі понад 180 днів, матимуть обов’язок покривати 75% витрат, пов’язаних з їхнім утриманням у гуманітарних центрах (але не більше 60 злотих на добу).
До слова, виняток становитимуть найбільш вразливі категорії громадян, як от особи з інвалідністю та їхні опікуни, вагітні жінки, діти, багатодітні сім’ї й такі, що виховують дитину віком до 1 року, пенсіонери тощо.
«Може так статися, що з березня нам доведеться шукати житло, скооперувавшись із такими ж біженцями, як ми. Великим сім’ям від трьох чоловік буде невигідно залишатися у центрах масового розміщення», — розмірковує Галина. Влітку вона влаштувалася на роботу прибиральницею зі ставкою 16 злотих на годину, аби знайти більш оплачувану роботу, відвідує курси польської мови при центрі.
Якщо Галина з Маріуполя вирішить залишатися у центрі, вони із свекрухою будуть змушені платити по 1200-1800 злотих за місце в загальній залі. У той же час ціни на житло у великих містах, як от Варшава і Краків, стартують від 2500 злотих за помешкання-малосімейку або однокімнатну квартиру на околиці. Загалом же оренда житла з початку 2022 року в столиці Польщі зросла на 40%.
Банер на підтримку українців у Варшаві. Фото: Новини Донбасу
«Переїжджати не страшно, головне — що не бомблять», — каже жінка. Вона стверджує, що її родина готова до будь-яких нововведень. Як усі переселенці у Global Expo, вони тримають валізи зібраними коло ліжок.
За словами польського волонтера Міхала Банаха, який з березня займається розселенням українських біженців у Варшаві й Мазовецькому воєводстві, українцям поки рано хвилюватися. Мовляв, до весни усе ще може помінятися. Можливо, частину коштів за українських біженців центрам масового розміщення компенсуватимуть гуманітарні фонди або ж окремі ініціативи меценатів.
Що ж до заявленої польською владою мети — мотивувати українців до більшої самостійності, то, згідно з даними польського міністерства у справах сім’ї, у грудні 2022-го число легально працевлаштованих у Польщі українців перевищило 766 тисяч осіб.
Це зайвий доказ того, що українці непогано дають собі раду.
Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.