«Барак був підпалений не "Хаймарсом"». Що відомо через рік після вибуху в колонії Оленівки

Рік тому, в ніч з 28 на 29 липня 2022 року, у бараку на території колонії в окупованій Оленівці Донецької області було закрито 193 військовополонених із полку «Азов». Туди їх перевели за два дні до теракту. Мінімум 50 із них загинули, 70 отримали тяжкі поранення. Тіла загиблих вдалося повернути в Україну, за словами омбудсмена Дмитра Лубинця, більшість вдалося ідентифікувати, продовжується експертиза ДНК. Що відомо через рік після вибуху в Оленівській колонії — у матеріалі «Новини Донбасу».

«Це справді Росія»

У річницю теракту дружина постраждалого в Оленівці «азовця» Наталія прийшла на мітинг у Запоріжжі, присвячений загиблим українським військовим. Дівчина хоче нагадати, що гинуть не лише на полі бою, а й у полоні.

«Це справді Росія. Тому що ми розуміємо, що барак був підпалений не прильотом, не "Хаймарсом". Так, як вони інтерпретують те, що це зробила Україна, то чому вони не давали доступу до місця теракту, чому вони не давали міжнародним організаціям спілкуватися з пораненими?» — каже Наталія.

По «азовцям» у Оленівській колонії, ймовірно, вдарили реактивним термобаричним гранатометом. Такий висновок за рік розслідування зробив Офіс генпрокурора України. Застосування термобаричної зброї це також одна з версій, до якої прийшли українські журналісти з «Медійної ініціативи за права людини», провівши своє незалежне розслідування.

«Наші експерти на той момент припустили, що це була термобарична зброя. Оскільки всі тіла, які були в епіцентрі вибуху, дуже сильно обгоріли, до такого стану, що їх неможливо просто впізнати. І взагалі все настільки обгоріло, ліжка покручено, тобто дуже висока температура. Тому ми припустили, що це була термобарична зброя. І, в принципі, багато хто досі дотримується цієї теорії», — каже авторка розслідування про теракт у Оленівці Марія Клімік.

Доступу до місця вибуху немає

На початку січня 2023 року ООН розформувала місію з розслідування вбивства військовополонених у колонії в Оленівці. Причина — відсутність умов та гарантій безпеки доступу місії на місце трагедії.

Росія стверджує, що «азовці» загинули через те, що Україна вдарила по колонії з американської реактивної системи залпового вогню HIMARS, нібито щоб військові не могли дати свідчення про скоєні ЗСУ в Маріуполі «злочини».

Журналісти американського каналу CNN проаналізувавши супутникові знімки, фото та відео з Оленівки і зробили висновок, що російську версію про HIMARS практично виключено. У будівлі, де стався вибух, уціліли стіни, якби це був удар із потужної РСЗВ, то утворилася б лійка і руйнування були б більшими.

Будівля колонії у Оленівці після вибуху, липень 2022 року. Фото: кадр із відео

Відсутність доступу унеможливлює остаточні висновки. Проте експерти кажуть, що більшість ознак вказують на інтенсивну пожежу, і, за словами кількох свідків, не було звуку ракети, що летить.

Крім того, російська сторона не сфотографувала уламки снаряда так званого HIMARS відразу на місці, а показала їх після постфактуму вже зібраними. Оленівка на той момент знаходилася за 15 кілометрів від лінії фронту, а «Хаймарс» — це дорога далекобійна зброя, її немає сенсу використовувати на такій невеликій відстані. Україна має іншу зброю для такої дистанції, у тому числі менш помітну за радянський зразок.

ООН: Це не HIMARS

Версію з HIMARS за рік відкинув і Верховний комісар ООН з прав людини. Експерти кажуть, що саме раптова велика та інтенсивна пожежа призвела до загибелі людей. Існувала версія, що у самій будівлі було заздалегідь закладено вибухівку, але опитані журналістами очевидці заявляють, що приміщення неодноразово оглядали і нічого схожого там не було.

Проте будь-які висновки важко назвати остаточними через відсутність доступу на місце теракту.

«Оскільки ми не маємо осколків від того, що там сталося, які могли б сказати: це була якась вибухівка або це була якась ракета, або що це було. Дуже складно припустити, який це був вид зброї, бо по фотографіях, які всі опублікували, дуже складно сказати. До таких ушкоджень могли спричинити різні види зброї. І сказати конкретно, що там було, ніхто не може», — каже авторка розслідування про теракт у Оленівці Марія Клімік.

Загибель військовополонених у Оленівці, ймовірно, було сплановано Росією. Таких висновків діють родичі загиблих і поранених, а також журналісти-розслідувачі.

«Військові, які потім були у цьому бараку під час розчищення завалів та витягування тіл, вони кажуть, що поведінка адміністрації свідчить про те, що вони були готові до того, що сталося. Тому що вони ніяк не реагували, їм взагалі подобалося, що відбувається. Вони не надавали жодної допомоги пораненим і взагалі тим, хто був у бараку. І навіть той момент, що жоден охоронець та жоден представник адміністрації не постраждав, — це вже якийсь знак, що, напевно, вони знали про те, що щось станеться», — каже журналістка Марія Клімік.

Бійці полку «Азов», які були змушені здатися в полон, коли завод «Азовсталь» був оточений, мають особливе символічне значення для Кремля. Саме азовців у Росії призначили так званими «головними неонацистами» в Україні.

«Там були представники всіх підрозділів полку "Азов". Від рембази до медиків, артилеристів, мінометників. Тобто з кожного підрозділу була якась людина чи два. Потім їх переводять — буквально півтора дня вони там перебувають і відбуваються ці вибухи. Тобто це вже якась послідовність дій», — наголошує авторка розслідування про теракт у Оленівці Марія Клімік.

«Доступ буде вже після деокупації»

Наразі жодного міжнародного незалежного розслідування щодо того, що трапилося в Оленівці рік тому, немає. Без доступу всі докази — це свідчення очевидців та нечисленні фото та відео від російської сторони з місця події. Ні про яку незалежну експертизу не йдеться через блокування з боку Кремля.

«Щодо розслідування по Оленівці із залученням ООН — я не вірю. Я сумніваюся, що знову розслідуватимуть, бо наші дівчатка, родичі загиблих, родичі поранених, вони їздили до Женеви, де порушувалося це питання. Цього не буде. Цього можна не чекати, це лише те, що коли повернуть хлопців, то зможемо тоді детальніше дізнатися, що там було. Створюємо петицію, щоби цей день зробили днем пам'яті загиблих у Оленівці. У теракті. Щоб це був день пам'яті», — каже Наталія, чий чоловік, боєць «Азова», постраждав у Оленівці.

Мітинг у Запоріжжі, присвячений загиблим українським військовим. Фото: Новини Донбасу

«На даний момент нам відомо, що Оленівка законсервована. Тобто, зараз там уже нікого немає. Вона вже як місце утримання не використовується. Тому, мабуть, доступ до неї буде вже після деокупації території. Але, що вони там зможуть знайти — це вже велике питання, бо минув уже рік», — зазначила авторка розслідування про теракт у Оленівці Марія Клімік.

Про те, що росіяни зачищають місце злочину, говорить український омбудсмен Дмитро Лубинець. За його словами, барак, де сталися вибухи, прибирають під виглядом переобладнання та ремонтних робіт.