Свята, що єднають. Як українці Різдво у Польщі святкували

Наприкінці 2023 року українці вперше офіційно відзначили Різдво за новим календарем — 25 грудня замість сьомого січня. Натомість 6 січня відзначаємо Водохреща. Загалом це святковий час для всіх українців — і тих, хто тепер послуговується новим григоріанським і новоюліанським календарями свят, і для тих, хто не так швидко міняє звички святкування.

На юліанський календар перейшли віряни ПЦУ і УГКЦ, а з ними — і більшість українських біженців, які цьогоріч святкують у Польщі. Так зване католицьке і православне Різдво, що тепер співпало у даті, стало об’єднавчим фактором для поляків та українців. 

Останніх, згідно з оновленою інформацією Офісу ООН із прав людини (UNCHR), у Польщі перебуває понад 956 тисяч. Це переважно біженці, які опинилися тут із початком повномасштабного вторгнення.

Дослідження, проведене напередодні свят EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету, свідчить, що понад дві третини мігрантів збирались провести Різдво у Польщі, а це 70% опитаних. 

— У цей особливий час ми спрямовуємо свій погляд до тих, хто опинився далеко від дому в пошуках безпеки, миру та нових можливостей у нашій країні, — каже Анджей Коркус, президент правління EWL Group. — Іноземці, що становлять 6,5% усіх працівників у Польщі, протягом багатьох років роблять внесок у розвиток нашої економіки. Нас тішить, що відсоток іноземців, які разом із польськими друзями та знайомими святкують Різдво в Польщі, зросла майже вдвічі — 12% проти 7,4% у 2020 році.

Андрій Коркус. Фото: EWL Partners

Замалим 53% іноземців у Польщі цьогоріч висловили бажання святкувати Різдво у грудні, згідно із державним календарем свят. 11% або кожен дев’ятий респондент чекав на Різдво 7 січня. Ще 23% опитаних збирались святкувати і в грудні, і в січні.

Світлана Коломакова із Херсонської області — серед тих, хто відсвяткував Різдво 25 грудня. Жінка з доньками-школярками приїхала до Варшави після 24 лютого 2022 року, у Польщі оформила статус біженців. Сім’я планує надовше залишитися за кордоном — чоловік Світлани багато років працює у міжнародній транспортній компанії, в грудні традиційно має святкові вихідні. 

— Різдво за новим календарем — це швидше практичний бік справи, щоб відпочити родиною, жодного релігійного сенсу ми не вкладаємо, — каже Світлана Коломакова. 

В Україні її родина віддавала перевагу святкуванню Нового року. Нині потроху звикає до нових традицій у Польщі — переважно через графіки роботи і навчання дітей.

Про те, що українці таки активніше переключилися на святкування Різдва 25 грудня, кажуть власники і працівники українських кафе і ресторанів домашньої кухні у Польщі. Приміром, в ресторані української кухні Kozacka Chatka у Вроцлаві якраз до Різдва побільшало замовлень на традиційні обрядові страви: вареники, вушка з грибами до червоного борщу, маківник, сирники і кутю. 

— До нас ідуть за смаком із дитинства, навіть якщо це поляки — кожен пригадує якісь прості страви від бабці, і ми можемо задовольнити такий запит, — каже власниця ресторану Ірина Єзьор. Вона із знайомою відкрила ресторан у столиці Нижньої Сілезії більш як десять років тому. Нині тут значно побільшало постійних клієнтів.

Власниця ресторану Kozacka Chatka Ірина Єзьор. Фото Kozacka Chatka / Facebook

Ресторан Kozacka Chatka. Фото: Kozacka Chatka / Facebook

Окрім вареників, у святкові дні на кухні ресторану Kozacka Chatka готують також великі замовлення крокетів із капустою, грибного супу, бігосу — тушеної капусти. Це — також топові страви польського Різдва. За інформацією дослідження EWL, іноземці поділяють польські смаки і найохочіше смакують варениками з капустою і грибами (28% опитаних назвали цю страву як найкращу різдвяну), грибною юшкою (26%) і маківником (26%). У першу п'ятірку також входить кутя (26%) — популярна страва і в польській, і в українській кухні. 

— Мені складно виділити якісь спеціалітети польської кухні, які були б для нас незвичними або незнайомими, — каже Ганна Попова, працівниця Фонду «Ocalenie» у Варшаві. Жінка родом зі Львова, мешкає у Польщі ось уже п'ятнадцять років. — Можливо, це пов’язано із тим, що моє коріння — із Галичини, і з дитинства пам’ятаю всі ці різдвяні страви. Якщо йдеться про схід Польщі, то список святкових страв у нас збігається на 90%.

Для тих, хто поки не наважився остаточно перейти на григоріанський і новоюліанський календарі святкування Різдва, у Польщі є чимало можливостей спільного святкування. Приміром, традиційно у січні частування із колядками для українців щороку організовує «Український Дім». 

Чоловік несе фігуру зірки під час процесії. Богоявлення (Trzech Króli або Трьох Королів). Варшава, 6 січня 20023 року. Фото: Вольга Шукайло/SOPA Images/LightRocket через Getty Images

Матеріал підготовлено за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.