Донецьк хотів до Росії? Розвіюємо популярні міфи про український Донбас

5 березня 2014 року в Донецьку відбувся найбільший мітинг на захист єдності України, на який зібралося понад 10 тисяч людей.

На початку березня «Новини Донбасу» опублікували відео з нагоди 10-річчя цього мітингу у Донецьку. Тільки на нашому каналі у YouTube ролик набрав понад 260 тисяч переглядів.

Водночас під відео ми побачили багато коментарів із прокремлівськими наративами та відвертими фейками. Написали їх справжні прихильники Путіна чи боти, ми не знаємо. При цьому ми точно знаємо, як розвіяти популярні російські міфи про український Донбас.

Що за мітинг у Донецьку 5 березня 2014 року?

10 років тому у центрі Донецька українці вийшли на мітинг на підтримку територіальної цілісності України.

Мітингувальники розгорнули великий прапор України. Автівки, які проїжджали повз, сигналили, з вікон багатьох будинків були виставлені прапори України. Мітинг розпочався о 18:00. Люди вийшли з українськими прапорами та плакатами, партійних прапорів не було.

Подія транслювалася місцевим телеканалом. Акція охоронялася міліцією по всьому периметру.

Неподалік проходила акція проросійських активістів, яких було набагато менше. Вони кілька разів намагалися прорватись на антивоєнний мітинг, але ці спроби зупинила міліція.

Проросійським силам вдалося залучити більше людей до наступного проукраїнського мітингу у Донецьку 13 березня. Наприкінці заходу, коли учасники вже почали розходитися, агресивні прихильники Росії натрапили на людей, що залишилися на площі. В результаті було вбито проукраїнського активіста Дмитра Чернявського.

Міф: У 2014 році Донбас хотів стати Росією

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології та фонду «Демократичні ініціативи», у лютому 2014 року більшість мешканців сходу України виступали проти приєднання України до Росії.

Загалом соціологічні дослідження того періоду показали, що на Донбасі не було сепаратистських настроїв у більшості громадян.

Міф: На Донбасі була громадянська війна до 24 лютого 2022 року

Після втечі президента Віктора Януковича та на тлі анексії Криму Росією у південних та східних регіонах України активізувалися проросійські виступи. На них звучали вимоги про федералізацію та відокремлення від України. Мітинги проходили за участю громадян Росії і часто переростали у захоплення адміністративних будівель.

12 квітня 2014 року диверсійна група на чолі з відставним офіцером ФСБ Ігорем Гіркіним (Стрілковим) проникла з Росії до Донецької області та захопила місто Слов'янськ. Після цього влада України оголосила про початок Антитерористичної операції (АТО). Слідом за Гіркіним бойовики за підтримки Росії почали захоплювати інші міста Донбасу. Факт участі російських військ у війні на Донбасі у 2014 році пізніше підтвердив один із діячів угруповання «ДНР» — командир батальйону «Восток» Олександр Ходаковський.

Міф: У Донецьку не говорили українською мовою

До початку війни на сході України у 2014 році в Донецьку українська мова використовувалася, але меншою мірою порівняно з російською. Українська мова була і залишається державною мовою, і її викладання є обов'язковим у шкільній програмі. Це означає, що більшість донеччан до конфлікту мали хоча б базові знання української мови.

У повсякденному житті та у суспільних сферах домінувала російська мова, що відображало мовні переваги більшості населення регіону. Однак українська мова використовувалася в офіційних установах, в освітньому процесі (хоча школи могли обирати мову навчання), а також у засобах масової інформації та на культурних заходах.

«Я народилася у Донецьку, в україномовній сім'ї, і років до 8 я не знала російську взагалі. Все моє оточення — розмовляє виключно державною. Я навчалася в українській школі, з поглибленим вивченням української мови, потім вступила до університету у Донецьку, і там теж викладали українською. Я можу поїхати в центральні області, або західні області України, і вільно розмовляти російською, і ніяких утисків стосовно цього не буде. Те що в Україні утискають російськомовних є нічим іншим, як наративами Росії», — зазначила у розмові з «Новинами Донбасу» переселенка з Донецька, яка попросила не називати її імені.

Не слід забувати, що Донецька область має складну історію, включаючи періоди інтенсивної індустріалізації за радянських часів, коли до регіону приїжджали робітники з усього СРСР, у тому числі з російськомовних місць. Це сприяло збільшенню числа російськомовних люєй, особливо у містах.

Крім періоду українізації в 20-30-х роках, радянська влада проводила на Донбасі політику русифікації. Ця тенденція збереглася і після здобуття Україною незалежності, коли влада на Донеччині перебувала у представників проросійських партій.

Враховуючи всі ці фактори, використання української мови на Донеччині знижувалося. Цю динаміку можна побачити, подивившись дані переписів населення. Так, якщо 1897 року українську мову називали рідною 53% жителів, які проживали на території сучасної Донецької області, то до 2001 року цей показник скоротився до 24,1%.