Незважаючи на війну, Україна стала ближчою до вступу в ЄС. Розповідаємо, чому

25 червня 2024 року стартував переговорний процес щодо вступу України та Молдови до Європейського Союзу, його у грудні минулого року узгодили лідери ЄС. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що тепер Україна перебуває лише за три кроки від повноцінного членства в Євросоюзі.

При цьому ЄС ніколи раніше не вів переговорів з країною, яка зараз перебуває в стані повномасштабної війни.

У цьому матеріалі «Новини Донбасу» розкажуть, як відбувається переговорний процес на тлі війни з Росією, як потенційна наявність окупованих територій може вплинути на процес і як вибори в Європі можуть позначитися на «за» та «проти» українського членства.

Євроінтеграція під канонаду

Офіційну заявку на членство в Європейському Союзі Україна подала 28 лютого 2022 року через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. А вже за чотири місяці ЄС надав Україні статус кандидата і видав сім рекомендацій для виконання.

В цей час війна набирає обертів: наростають бойові дії на лінії фронту, Росія завдає невибіркових ракетних атак по всій території України, крім захоплених у 2014 році Криму та частини Донбасу. Російська армія окупує міста Херсонської та Запорізької областей.

Проте здається, ніби з початком повномасштабного вторгнення РФ двері Євросоюзу для України відчинилися ширше, ніж за всі попередні вісім років гібридної війни, коли інтенсивність бойових дій була нижчою, а площа окупованої території — меншою. Парадоксально вийшло, що Кремль, який не хотів відпускати Україну зі своєї сфери впливу, лише прискорив процес її євроінтеграції.

Повномасштабна російська агресія не завадила європейським прагненням України. Фото: Донецька ОВА

Експерти вважають, що до лютого 2022 року європейські лідери віддавали перевагу щодо Путіна політиці умиротворення і різких рухів у бік зближення з Україною здійснювати не хотіли. Але повномасштабна війна змінила все й такий підхід, певною мірою, був помилковим. А Україна показала себе як держава, яка не просто готова дати відсіч агресору, а й заразом продовжувати рух назустріч Євросоюзу.

«До лютого 2022 року зрозуміло, що Європейський Союз не був готовий до такого рішучого зрушення, бо боялися реакції Росії, всі боялися. І ось початок війни показав, що така побоювання з боку ЄС була не тільки не виправдана, а й була великою помилкою. Тому що Путін подумав, що Захід залишає Україну у зоні інтересів Росії», — поділився своєю думкою у розмові з «Новинами Донбасу» колишній прем'єр-міністр Литви, депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс.

Колишній прем'єр-міністр Литви, депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс. Фото: Новини Донбасу

Повномасштабне російське вторгнення змінило багаторічне сприйняття Європою України через призму відносин із РФ. Українські дипломати називали той принцип — Russia First.

«Те, що були скинуті ці маски, те, що Росія таким чином себе показала як держава-агресор, значно послабило позицію цих Russia First, як їх називали тут. І як це не парадоксально, відкрило шлях для нас, щоб нарешті домогтися цього визнання України, як європейської держави, держави з перспективою членства в ЄС», — пояснив «Новинам Донбасу» представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов.

Виходить, з одного боку, сам Путін своїми агресивними діями прискорив процес вступу України до ЄС, з іншого боку, Євросоюз під іншим кутом глянув на ситуацію. І природно, Україна виявила рішучість та волю, показала своє чітке бажання стати частиною ЄС та готовність проводити для цього фундаментальні зміни.

Гаряча фаза війни може загальмувати останній крок

У листопаді 2023 року Єврокомісія вперше опублікувала звіт про прогрес України у рамках пакету розширення в ЄС. 7 рекомендацій виконано успішно, держава впевнено рухається шляхом до Євросоюзу, але найбільша після 1945 року війна в Європі триває.

Україна обороняється, західні союзники надають всебічну військову підтримку, а Росія рівняє міста з землею, а потім рапортує про так зване «звільнення». Близько 20% території окуповано, проте переговори про членство в ЄС тривають, а європейські лідери повторюють: місце України в Євросоюзі.

«Обидві сторони за столом переговорів знали ситуацію, коли вирішили відкрити процес членства. Вони знали, що війна продовжується. Ви не можете її ігнорувати. Щодо української сторони. Моє враження, що українці змогли зробити диво з лютого 2022 року. Вони щось роблять. Що унікальне в історії Європейського союзу? Ми ніколи не бачили переговорів із країною, яка перебуває у стані війни, повномасштабної війни», — сказала «Новинам Донбасу» ексдепутатка Європейського парламенту Ребекка Хармс.

Ексдепутатка Європейського парламенту Ребекка Хармс. Фото: Новини Донбасу

У свою чергу ексміністр закордонних справ Естонії та депутат Європарламенту Урмас Пает заявив, що агресивна війна РФ не повинна заважати вступу України до ЄС.

«У нас вже є приклади у країнах Європейського Союзу, які частково перебувають під контролем іншої країни. Ми маємо Кіпр, тож у цьому сенсі, якщо Росія чи хтось ще думає, що окупація якихось українських територій зашкодить доступу України до Європейського Союзу, то вони помиляються. Справа не в цьому. Єдине питання — це Україна, її воля та готовність провести необхідні реформи та продовжити переговорний процес», — додав Пает.

Відсіч України російським військам надихнула не лише простих європейців, а й політиків. Фото: Новини Донбасу

Український уряд наголошує: Україна стане членом Євросоюзу у межах своїх суверенних територій.

«Щодо питань територій, ситуація пов'язана з російською агресією. Ці питання не стоять на порядку денному. Ми подавали заявку на вступ до ЄС, виходячи з тих кордонів та виходячи з тієї території, яка закріплена міжнародним правом та Конституцією України. І сьогодні ми дотримуємося цієї позиції», — наголосив представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов

Водночас, на думку експертів, якщо на момент остаточного вступу України до ЄС гаряча фаза війни продовжиться, процес може загальмуватися.

«Головна проблема буде, звісно, у війні. Поки йдуть військові дії, активні бойові дії, навряд чи буде можливість членства України в ЄС. Це розуміє багато хто. Справа навіть не в тому, що Євросоюз буде проти. Це можуть використовувати противники вступу України до ЄС, особливо в деяких країнах, та сама Угорщина, наприклад. Тому я думаю, що реальна перспектива вступу України до ЄС буде обговорюватись вже після завершення нинішньої війни. І навіть якщо ця війна завершиться, наприклад, просто припиненням вогню, це буде достатньо для каналізації процесу вступу України до ЄС», — поділився з «Новинами Донбасу» політичний аналітик Володимир Фесенко.

Політичний аналітик Володимир Фесенко. Фото: Новини Донбасу

Європейські чиновники вважають, що завдання ЄС — надавати Україні військову, політичну та фінансову підтримку для того, щоб війна з Росією закінчилася перемогою та справедливим миром. І це важливо не лише для України, а й для безпеки у всій Європі.

«Захід має почати розуміти, що за перемогою України та через її успішне інтегрування до Європейського Союзу може відбутися дуже великі зміни у ширшому просторі. Позитивні зміни у Росії, у Білорусі що створять? Гарний ґрунт, фундамент для постійного миру на європейському континенті», — вважає експрем'єр Литви, депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс

У необхідності підтримки України впевнена й ексміністр оборони Литви, депутатка Європарламенту Раса Юкнявічене.

«Якщо з боку Європейського Союзу не буде достатньо політичної волі, щоб зрозуміти, усвідомити, що це також геополітичний виклик для Європи, щоб стати набагато сильнішим у плані безпеки, тому що без сильної України на сході Європейський Союз не зможе кинути виклик агресивній Росії», — наголошує вона.

На думку політичного аналітика Володимира Фесенка, у Європі дійшли висновку, що Україна, особливо з урахуванням її боєздатної армії та військового потенціалу, може стати дуже серйозним, сильним резервом Європи, її ресурсом у зміцненні власної безпеки.

Фактор Орбана

Влітку 2024 року відбулися вибори до Європарламенту. «Правого розвороту», тобто домінування праворадикальних партій, які традиційно виступають проти військової та економічної допомоги Україні, не відбулося. Так, ультраправі партії показали найкращі за всю історію результати за підсумками виборів і загалом отримали майже чверть депутатських мандатів. Але переважна більшість Європарламенту виступає за підтримку України та розширення ЄС.

«У цьому радикальному правому блоці у Європейському парламенті є велика різниця. Є, скажімо, ця група європейських консерваторів і реформаторів, до якої входять партія Качинського з Польщі та партія Мелоні з Італії. І з ними ми маємо абсолютно схожі погляди на Україну та на всі злочини Путіна. Тобто тут немає якихось проблем. А щодо цих усіх радикалів, я думаю, що у нас немає сенсу для дуже сильних хвилювань. Їх було в минулому парламенті трохи менше. Вони голосно говорять, але вони не мають політичної сили», — каже колишній прем'єр-міністр Литви, депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс.

Переговорний процес щодо вступу України до ЄС — це широке обговорення низки питань та умов, пошук компромісів з іншими державами-членами Євросоюзу. Найбільше палиць у колеса наразі вставляє прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. З початку повномасштабної війни він виступає затятим противником допомоги Україні та її євроінтеграції.

«Я іноді думаю, що не лише Угорщина, а й ціла Центральна Європа може стати досить великою перешкодою на шляху розширення Європейського Союзу. Бо останнім часом ми вже бачили, що у Центральній Європі і бізнес, і представники влади бояться економічної конкуренції України. Країни Центральної Європи не хочуть відмовитись від так званого права вето. Що для інших країн немислимо. Як можна зберігати право вето, якщо Європейський Союз розшириться і до України, і до Молдови, і до країн Західних Балкан», — зазначає експрем'єр Литви, депутат Європарламенту Андрюс Кубілюс.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та президент України Володимир Зеленський. Фото: пресслужба президента України

Європейському Союзу, на думку експертів, не завадили б внутрішні реформи, щоб перестрахуватися від непередбачуваних та одіозних рішень окремих членів ЄС.

«Якщо раптом вдасться вирішити питання про те, щоб змінити порядок ухвалення рішень у Євросоюзі. Щоб не було правила консенсусу, коли з ключових питань, у тому числі до вступу до ЄС, кожна країна має дати згоду. А якщо буде прийнято принцип колективної якісної більшості, тоді цього ризику, коли одна країна може заблокувати вступ — не буде. І, до речі, у Європарламенті цю ідею активно підтримують. Але тут потрібна згода всіх країн ЄС. Тому тема відкрита, але вона вирішуватиметься», — упевнений Фесенко.

Українська дипломатія проводить велику роботу із залучення нових союзників та партнерів, веде переговори з усіма сторонами у пошуку спільних інтересів.

«Нам потрібно чітко пояснювати, що відбувається, чим займається РФ, у тому числі в ЄС, де у нас збігаються інтереси з тими чи іншими державами-членами, зокрема, окремими політичними силами. Тобто це наполеглива робота щодо пошуку спільних тем та спільних інтересів», — додає представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов.

Представник України при ЄС Всеволод Ченцов. Фото: Новини Донбасу

Невдалий досвід Грузії

Наразі Україна та Європейський Союз налаштовані рішуче у питанні зближення. З початку повномасштабної війни цей зв'язок дедалі більше зміцнюється. Але майбутнє не визначене і різні події, окрім гарячої фази війни, можуть негативно вплинути на перспективу членства України у ЄС. На думку європейських депутатів, загальмувати цей процес можуть лише радикальні зміни у Євросоюзі чи в самій Україні. Як приклад — проросійський розворот у Грузії, який, по суті, заморозив процес вступу цієї держави до ЄС.

«Коли Україна сама вирішить, що більше не хоче наближатися до ЄС. Я сказав би, що це теоретично єдине, що може змінити цю ситуацію і це розуміння та підтримку. На даний момент ми маємо один дуже невдалий приклад — це Грузія. Європа також дуже підтримувала розвиток Грузії, зближуючись з вами. Але тепер через дії грузинського уряду їхня підтримка зникає. Тож у цьому сенсі я б сказав, що за Україною, як і раніше, більшість українського майбутнього», — наполягає ексміністр закордонних справ Естонії та депутат Європарламенту Урмас Пает.

Колишній глава МЗС Естонії та депутат Європарламенту Урмас Пает. Фото: Новини Донбасу

Представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов упевнений, що головне — це позиція європейців.

«Сприйняття України, яке відкрили для себе європейці, як самостійної та амбітної держави, яка бореться за свою незалежність, має гідність. Що українці — це такі ж європейці з такими ж цінностями, як у громадян ЄС», — додав Ченцов.

Наразі Україна перебуває у процесі переговорів. Після цього Єврокомісія має зробити висновок, що переговори завершилися успішно і Україна відповідає всім критеріям. Далі має бути ухвалено рішення про підписання Угоди про вступ до Євросоюзу.

І останнє — це позитивне голосування парламентів держав-членів ЄС. Крім того, сама Україна має підтвердити свою готовність вступити до Європейського Союзу, як варіант — може бути проведений референдум. За оцінками європейських лідерів та експертів, Україна та Молдова можуть стати членами ЄС до 2030 року.

Матеріал створений за підтримки «Медіамережі»