Загроза повторної окупації Росією: Як живе Лиман та сусідні села

Лиман звільнили від російських військ восени 2022 року, але останнім часом він все частіше фігурує у щоденних зведеннях. Як і інші населені пункти Донецької області, армія РФ активно обстрілює Лиман. Звідси до лінії фронту не більше 20 кілометрів, і Росія не полишає планів повторно захопити місто і таким чином підібратися до Ізюма, Слов'янська та Краматорська. Проте навіть за найнегативніших сценаріїв більшість жителів не планує їхати з міста.

Одна з них — Валентина Іванівна. Каже, тікати їй нікуди і «від ракет не сховаєшся». Жінка розповіла, що два роки тому її донька евакуювалася до Львова і там загинула. Без матері зосталися п'ятеро дітей.

«Страшно, боїмося всього. Оце днів п'ять, як почали стріляти, де лікарня була, де Зелений клин розбили. Боїмося ми, боїмося, що знову почнеться. Але їхати не буду, не хочу нікуди. Я краще тут помиратиму і все», — каже Валентина Іванівна «Новинам Донбасу».

Пережила окупацію Лимана у 2022 році і Любов Іванівна. Усі її діти з онуками виїхали, а вона із чоловіком залишилася у місті. Пенсіонерка каже: продуктів вистачає, не замерзнути взимку допомогла буржуйка.

Донька Любові Іванівни зараз у Харкові, куди жінка переїжджати дійсно не хоче. Мовляв, навіть у разі повторної окупації Лимана залишиться тут.

«Нікуди ми не поїдемо. Кому ми потрібні? Де, куди? По всій Україні така ситуація. Собак я не кину, я п'ять собак годую. Котів купа. Ні, я їх не кину», — розповідає Любов Іванівна «Новинам Донбасу».

Якщо люди пенсійного віку планують здебільшого залишатися в рідному Лимані, то молодші готові евакуюватися за повторної загрози. Так, Ганна та Олексій кажуть, що у разі  повторного наступу однозначно виїжджатимуть.

Але поки молоді люди розглядають це як план Б. План А — залишатися в рідному Лимані поки це можливо. Адже попри близькість фронту місто живе. Тут працюють продуктові магазини, є вода, частково електроенергія, видають гуманітарну допомогу.

Постраждали від російської агресії довколишні села. Ямполівка, Терни, Торське, Зарічне, Ямпіль, Іванівка – колись як і Лиман, вони були туристичними місцями Донеччини. Це мальовничі села та селища у лісовій зоні біля озер. Наразі вони спорожніли, адже перебувають на лінії зіткнення. Відпочивати під акомпанемент російських снарядів ніхто не ризикує. Та й місцевих жителів тут лишилося небагато. Тутешні села ще навіть не забули попередньої окупації. Всюди руйнування, на вулицях згорілі авто.

«У Тернах на цей момент залишилося лише 14 жителів. Он там вдалині, де ми бачили посадки, там уже перебуває ворог, який обстрілює ці населені пункти», — каже «Новинам Донбасу» Олександр Журавльов, голова військової адміністрації Лиманської міської територіальної громади.

У сусідньому Зарічному близько шестисот жителів. Здається, що це доволі багато, але насправді це близько 25% від довоєнної кількості. Люди не поспішають сюди повертатися не лише через загрозу повторної окупації, а й через критичну близькість армії РФ. Саме тут, біля Тернів, Ямполівки та Зарічного окупантам вдалося вклинитися в оборону ЗСУ.

«Терни, населений пункт, де ворог докладає максимальних зусиль, щоб прорвати оборону та вийти на рубежі до Чорного Жеребця», — розповідає голова військової адміністрації Лиманської міської територіальної громади.

Чорний Жеребець — це ліва притока Сіверського Дінця. Саме в районі звільнених сіл Лиманської громади позиції окупаційної армії розташовані максимально близько до річки — приблизно за два кілометри. Російська загроза дедалі гостріше нависає над цією частиною Донецької області.